Рішення № 27034192, 22.10.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2/0544/3082/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2012 року

Словянський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючої - судді Ільяшевич О.В.,

при секретарі Грибан А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Словянську справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Содовий завод»про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, індексу інфляції,

В С Т А Н ОВ И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій вказувала, що 13 липня 2012 року рішенням Словянського міськрайонного суду з відповідача на користь позивачки стягнуто заробітну плату та моральну шкоду в звязку із порушенням її прав. На даний час відповідач відмовляється виконувати рішення суду та продовжує не сплачувати їй заробітну плату та моральну шкоду. В звязку з цим, вона просить стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 10425 грн 12 коп., індекс інфляції в сумі 248 грн 72 коп. працювала у відповідача з 06 лютого 1979 року по 31 липня 2003 року.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не зявилась, подала до суду заяву про слухання справи у її відсутності, позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Содовий завод» в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи у суді повідомлявся належним чином, одночасно надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, зазначивши, щодо вирішення спору в частині вимог, передбачених КЗпП України, покладається на розсуд суду, а також повідомляє, що відносно ВАТ «Содовий завод», порушено 03.01.2001 року справу № 5/174Б про банкрутство, у 2003 році відкрита ліквідаційна процедура, котра продовжена до 27 січня 2013 року. Тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, що відповідає вимогам ст. 169 ЦПК України.

Судом також досліджені наступні докази:

Копія трудової книжки ОСОБА_1 від 27 липня 1969 року;

Копія довідки ВАТ «Содовий завод»№ 32-8902 від 21 червня 2012 року;

Копія довідки ВАТ «Содовий завод»№ 51 від 21 червня 2012 року;

Копія довідки ВАТ «Содовий завод»№ 403 від 09 жовтня 2012 року;

Копія ухвали господарського суду Донецької області від 21 лютого 2012 року по справі №5/174Б;

Копія рішення суду від 13 липня 2012 року;

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд позов задовольняє частково, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що за рішенням суду від 13 липня 2012 року з відповідача на користь позивачки стягнута заборгованість по заробітній платі в сумі 1213 грн. 29 коп., яка утворилась станом на день її звільнення 04 листопада 2002 року та моральну шкоду в сумі 1000 грн. за порушення прав позивачки за несплату всіх сум при її звільненні (а.с.8) . З огляду на викладене, суд визнає обставини встановлені вказаним рішенням такими що не підлягають доказуванню.

Суд не погоджується з вимогами позивачки, щодо стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі з урахуванням індексу інфляції, оскільки відповідно до листа Мінпраці від 30 жовтня 2003 року № 024-130 виплати, розмір яких визначається виходячи з середньої заробітної плати не підлягає індексації, оскільки вже була врахована при начисленні самої заборгованості. При цьому, відповідно до Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових коштів населення»індексація заробітної плати припиняється після звільнення працівника, оскільки індексуються лише поточні доходи працівників. В звязку з цим, суд відмовляє у задоволенні позову щодо стягнення з відповідача на користь позивачки індексу інфляції.

Судом встановлено, що у відповідності до ухвали господарського суду Донецької області від 21 лютого 2012 року по справі № 5/174Б відносно відповідача відкрито ліквідаційну процедуру, яка на даний час продовжена до 27 січня 2013 року. У відповідності із частиною шостою статті 12 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. У трудових правовідносинах такі поняття як зобовязання, неустойка чи інша санкція за невиконання зобовязання не застосовуються. За структурою КЗпП України ст. 117, якою визначено підстави виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відноситься до розділу VII Оплата праці вказаного Кодексу. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобовязання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку. Отже, виплата за затримку розрахунку при звільненні, яка повязана з трудовими правовідносинами, є оплатою праці, а тому положення наведенного вище Закону України на ці правовідносини не поширюються. Наведену позицію висловив також Верховний суд України в своїй постанові № 6-121цс 12 від 17 жовтня 2012 року .

Щодо встановлення строку звернення до суду, який суд при вирішенні трудового спору зобовязаний перевірити, то у відповідності до рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року по справі № 1-5/2012 р. в частині ст.. 116, 117, 237-1 КЗпП України, про застосування тримісячного строку звернення до суду щодо стягнення середнього заробітку та весь час затримки розрахунку та моральної шкоди, суд вважає, що наведений строк обраховується з моменту фактичного розрахунку із працівником. У відповідності до положень п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», у відповідності до якого, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

В звязку з цим, суд приходить до висновку, що оскільки фактичний розрахунок із позивачкою на день її звернення до суду із позовом про стягнення заробітної плати не проведений, відсутність вини відповідача у її невиплаті не доведена, середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день винесення рішення про стягнення заробітної плати 13 липня 2012 року - підлягає до виплати.

В п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»зазначається, що при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (з наступними змінами і доповненнями).

Враховуючи викладене, суд стягує також середньомісячний заробіток в сумі 8 236 грн.80 коп, входячи з наступних розрахунків:

вираховуючи середньоденний заробіток, суд виходив із довідки про заборгованість по заробітній платі та середнього заробітку за два останні місяці роботи вересень-жовтень 2002 року - 90грн.53 копХ2/44 дн.=03грн.21коп. Середньомісячне число робочих днів становить 44/2=22 дн..Х12міс.Х10 р.=2640дн.Х03грн.21коп= 8236 грн. 80коп.

В частині вимог про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку з дня винесення рішення суду від 13 липня 2012 року по день винесення рішення по вказаній справі,суд вважає, що вказані вимоги являються за своєю природою вимогами про стягнення сум за невиконання рішення суду. Трудовим законодавством і, зокрема ст. 117 КЗпП України, не передбачено стягнення середнього заробітку за невиконання судових рішень у трудо вих спорах, а тому в задоволенні цієї частини позову слід відмовити.

Крім того, суд стягує з відповідача в прибуток держави судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.3, 10, 11, 60, 212-215, ЦПК України, ч.1 ст. 116, ст. 117 КЗпП України, ст. ст. 7, 34 ЗУ «Про оплату праці», суд,-

ВИР І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Содовий завод», місцезнаходження: вул. Чубаря, 91 м. Словянськ, Донецької області, р/р 26004307660166, у філії відділення ПІБ м. Словянська МФО 334561, код ЄДРПОУ 00204895на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 8 236 (вісім тисяч двісті тридцять шість) грн.80 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Содовий завод», місцезнаходження: вул.. Чубаря, 91 м. Словянськ, Донецької області, р/р 26004307660166, у філії відділення ПІБ м. Словянська МФО 334561, код ЄДРПОУ 00204895 214 (двісті чотирнадцять) гривень судового збору в прибуток держави.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Словянський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча суддя: О.В.Ільяшевич