Рішення № 27033969, 29.10.2012, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2/0529/1895/2012 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2012 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Воробйова С.А.

при секретарі Подлєсної О.А.

за участю представника позивачаОСОБА_1

представника відповідачаОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Вугільна Компанія «Краснолиманська», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Димитрові Донецької області про стягнення моральної шкоди, заподіяної нещасним випадком, повязаним з виробництвом, -

В С Т А Н О В И В :

09.08.2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Вугільна Компанія «Краснолиманська», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Димитрові Донецької області про стягнення моральної шкоди, заподіяної нещасним випадком, повязаним з виробництвом посилаючись на те, що з відповідачем він перебував у трудових відносинах з 18.04.2005 року по 11.07.2012 року, працюючи за професією гірника з ремонту гірничих виробок підземний 4 розряду.

08.11.2011 року він, працюючи гірником з ремонту гірничих виробок підземний 4 розряду, під час виконання трудових обовязків, при знятті деревяної затяжки від стінки камери водовідливу відшарувався шматок бетонної затяжки розміром 0,5*0,5*0,5 м. та збив при цьому його зі сходів і в результаті падіння він отримав травми рук і хребта, про що було складено і видано акт №36 форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві.

Від одержаної травми він знаходився на стаціонарному лікуванні в Димитрівській міській лікарні з 09.11.2011 року по 09.12.2011 року з діагнозом: закритий не ускладнений компресійний перелом тіл 12 грудного та 2 поперекового хребців, закритий перілунарний вивих лівої кисті, закритий перелом човноподібної кістки правої кисті без зміщення.

11.07.2012 року йому ОСОБА_4 м. Красноармійська було встановлено 60% втрати працездатності та встановлена третя група інвалідності у звязку з одержаною травмою до 01.08.2013 року.

У звязку із ушкодженням здоровя, яке він зазнав внаслідок нещасного випадку 08.11.2011р. у нього періодично погіршується самопочуття, він змушений звільнитися з підприємства по причині трудового каліцтва, що спричиняє йому моральні переживання у звязку із ушкодженням здоровя, порушені його нормальні життєві звязки із-за неможливості продовжувати активне звичне для нього життя, порушені стосунки з людьми, що його оточують, тому він вважає, що йому спричинена моральна шкода, яку повинен сплатити відповідач у розмірі 50000,00грн., заподіяної професійним каліцтвом.

Позивач в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи за участю його представника.

Представник позивача позовні вимоги ОСОБА_3 підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» позовні вимоги не визнав у повному обсязі.

Представник третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Димитрові Донецької області в судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника, рішення по справі винести на розсуд суду.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 перебував з відповідачем по справі у трудових відносинах з 18.04.2005 року по 11.07.2012 (а.с. 6-8), працюючи за професією гірника з ремонту гірничих виробок підземний 4 розряду.

08.11.2011 року позивач, працюючи гірником з ремонту гірничих виробок підземний 4 розряду, під час виконання трудових обовязків, при знятті деревяної затяжки від стінки камери водовідливу відшарувався шматок бетонної затяжки розміром 0,5*0,5*0,5 м. та збив при цьому позивача зі сходів і в результаті падіння позивач отримав травми рук і хребта, про що було складено і видано йому акт №36 форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві(а.с13-16), та акт спеціального розслідування нещасного випадку форми Н-5(а.с.9-12).

11.07.2012 року позивачу ОСОБА_4 м. Красноармійська було встановлено 60% втрати працездатності та встановлена третя група інвалідності у звязку з одержаною травмою до 01.08.2013року та визначена потреба у додаткових видах допомоги у вигляді санітарно-курортного лікування та медикаментозного лікування(а.с.18).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України «Про охорону праці», а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику «внаслідок ушкодження здоровя або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обовязків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)»спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в звязку з нещасним випадком на виробництві позивачу ОСОБА_3 заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він був здоровою працездатною людиною, втратив 60% працездатності, визнаний інвалідом 3 групи, у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.

08.11.2012 року позивач ОСОБА_3 отримав виробничу травму внаслідок нещасного випадку на виробництві і при цьому мало місце не тільки порушення позивачем вимог «Інструкції про охорону праці», безпечному виконанню і поведінки в шахті гірника з ремонту гірничих виробок , а також при цьому мала місце протиправність дій відповідача ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська»повязаних з порушенням Закону України «Про охорону праці», «Правил безпеки у вугільних шахтах», що стало причиною нещасного випадку (а.с. 9-12).

Вищезазначене законодавство, а також розяснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»повязують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих звязків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_3 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, розясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на її відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоровя позивача, те, що професійна працездатність в звязку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 60%, позивач визнаний інвалідом 3 групи до 01.08.2013 року, тобто не безстроково, а також одержує щомісячні виплати Фонду соціального Страхування у звязку з одержаною травмою, суд вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, виходячи з засад розумності та справедливості на користь позивача необхідно стягнути відшкодування моральної шкоди у розмірі 18000.00 грн.

Згідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська»на користь держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 218,80грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 16, 23, 268, 1167 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, заподіяної нещасним випадком, повязаним з виробництвом, - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна Компанія «Краснолиманська», р\р 26003301241 в філії Красноармійське відділення № НОМЕР_1 «Державний Ощадний банк України», МФО 394233, ЕДРПОУ 31599557 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, грошову компенсацію у розмірі 18 000.00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна Компанія «Краснолиманська», р\р 26003301241 в філії Красноармійське відділення № НОМЕР_1 «Державний Ощадний банк України», МФО 394233, ЕДРПОУ 31599557 на користь держави судовий збір в розмірі 218.80 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: