Рішення № 27032585, 17.10.2012, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/7797/12 Справа № 2/0417/1472/12 Головуючий у 1 й інстанції - Мороз В.П. Доповідач - Козлов С.П. Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: Козлова С.П.,

суддів: Тамакулової В.О., Болтунової Л.М.,

при секретарі: Бабенко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2012 року по цивільній справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Харківської філії Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»до ОСОБА_2 про відшкодування майнового збитку в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2011 року позивач звернувся до суду з таким позовом, посилаючись на те, що 24.11.2007 року внаслідок ДТП автомобілю ОСОБА_3 з вини відповідача були спричинені механічні ушкодження, у зв'язку з чим потерпілому страховою компанією було виплачено страхове відшкодування, тому позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь в порядку регресу суму завданих збитків у розмірі 38969 грн. та судові витрати.

Рішенням Індустріального суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2012 року позов задоволений.

В апеляційній скарзі посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та відмовити в позові.

Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду -зміні з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.08.2008 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні ДТП, яке трапилося 24.11.2007 року ДТП на 213 км. автошляху Харків -Сімферополь з автомобілем ВАЗ-21063, д/н НОМЕР_1, під його керуванням і автомобілем ВАЗ-210994, д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, автомобіль якого на випадок пошкодження, знищення, незаконне заволодіння, крадіжку та інші випадки було застраховано за Полісом добровільного страхування транспортного засобу № 19С-0012026 на строк з 25.04.2001 року по 24.04.2008 року у ВАТ "УСК "Дженералі гарант" в особі Харківської філії ВАТ "УСК "Дженералі гарант" на страхову суму в розмірі 40500 грн. при франшизі в 405 грн..

Згідно рішення Загальних Зборів Акціонерів від 20.04.2011 року ВАТ "УСК "Дженералі гарант" було перейменовано у ПАТ "УСК "Гарант - Авто".

За висновком спеціаліста автотоварознавця № 711030208/1 від 04.02.2008 року вартість матеріального збитку завданої власнику автомобіля ВАЗ-210994, д/н НОМЕР_2, складає 37128,38 грн. та за проведення дослідження позивачем було сплачено 450 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 340 від 08.02.2008 року.

Згідно п. 9.24 Правил добровільного страхування наземного транспорту № 119, на умовах яких було оформлено зазначений договір, при страхуванні транспортного засобу на повну вартість, у разі його знищення (коли збитку перевищує 75% страхової суми), страховик виплачує страхове відшкодування у розмірі всієї страхової суми за вирахуванням безумовної франшизи і залишкової вартості транспортного засобу.

Аварійним комісаром Харківської філії ВАТ "УСК "Дженералі гарант" Стебіх О.Х. було визначено залишкову вартість транспортного засобу - металобрухту в сумі 1576 грн..

Виконуючи договірні зобов'язання перед страхувальником позивачем було сплачено страхове відшкодування ОСОБА_3 за платіжним дорученням № 602 від 07.03.2008 року в сумі 38519 грн., а загальні витрати позивача складають 38969 грн. (38519 + 450), що відповідачем не спростовано.

На підставі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з винної у вказаній ДТП особи на користь позивача виплачених ним потерпілому сум на відшкодування спричиненої йому шкоди на підставі ст. 1191 ЦК України.

Доводи відповідача у скарзі про пропуск позивачем встановленого законом трирічного строку для звернення до суду з такими вимогами не можуть бути прийняти до уваги і є безпідставні, оскільки згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а як вбачається з матеріалів справи, про наявність вироку Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.08.2008 року, яким ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні вказаного ДТП, позивачу стало відомо з листа цього суду від 10.06.2010 року, тому саме з цього часу для нього починається перебіг позовної давності.

Разом з тим, стягуючи з відповідача на користь позивача сплачену ним потерпілому суму на відшкодування шкоди в повному обсязі суд не врахував, що постановою заступника Синельниківського міжрайонного прокурора від 25 липня 2008 року виходячи з висновку експерта від 16.07.2008 року щодо невідповідності вимогам п. 12.4. Правил дорожнього руху України дій водія автомобіля ВАЗ-210994 ОСОБА_3 в частині вибору швидкості руху, що з точки зору знаходилося в причинному зв'язку з наслідками ДТП, в порушенні кримінальної справи стосовно померлого ОСОБА_3 було відмовлено за ч. 8 п. 6 КПК України, тобто, таким чином, була встановлена вина і цієї особи у зазначеній ДТП, а відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає за необхідне рішення суду на підставі ст. 309 ЦПК України змінити та стягнути з відповідача на користь позивача половину понесених ним витрат на страхове відшкодування потерпілому шкоди в розмірі 19484,50 грн., виходячи з 50 % вини відповідача в спричиненні такої шкоди з урахуванням рівного ступеня вини обох учасників ДТП і всіх істотних обставин справи, а також сплачені позивачем по цій справі судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що складає 194,85 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн..

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2012 року змінити.

Позов Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Харківської філії Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»до ОСОБА_2 про відшкодування майнового збитку в порядку регресу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Харківської філії Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(61035, м. Харків, пр. Гагаріна, 129, код ЄДРПОУ № 21192908, р/р 2650800132290 в філії АТ «Укрексімбанк») суму страхових витрат в розмірі 19484,50 грн., судовий збір в розмірі 194,85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн..

В задоволенні решти позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Харківської філії Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: