Рішення № 27031146, 23.10.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/91/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.12 Справа № 33/5009/7757/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк" (71110, Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Кабельщиків, 138-А)

до відповідача: Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" (71112, Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Максима Горького, 13/7)

за участю Запорізького транспортного прокурора (69002, м.Запоріжжя, вул.Залізнична, 17)

про стягнення суми 74 987,56грн.безпідставно набутих грошових коштів та 10 743,28грн. банківських відсотків

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача -Череповський В.П. (директор, протокол №4 від 19.06.2010р.);

Від відповідача -Богданов О.І. (довіреність №01/40-19юр від 01.10.2012р.);

Від прокуратури - Тронь Г.М. (посвідчення №004050 від 13.09.2012р.);

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення 67236,44грн. безпідставно набутих коштів та 7822,45грн. банківського проценту.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.02.2012р. у справі №33/5009/7757/11 (суддя Мірошниченко М.В.) припинено провадження у справі в частині стягнення 67236,44 грн. безпідставно набутих грошових коштів за відсутністю предмету спору та відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення нарахованих банківських відсотків.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2012р. рішення господарського суду Запорізької області від 22.02.2012р. скасовано частково. Позовні вимоги ТОВ "Почерк" задоволено частково -з ДП "Бердянський морський торговельний порт" на користь ТОВ "Почерк" стягнуто кошти в розмірі 67236,44 грн.; в частині відмови у стягненні банківських процентів в розмірі 7447,92 грн. рішення господарського суду Запорізької області залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.06.2012р. частково задоволено касаційні скарги ДП "Бердянський морський торговельний порт" та прокуратури Запорізької області, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2012р. та рішення господарського суду Запорізької області від 22.02.2012р. у справі №33/5009/7757/11 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено її до розгляду судді Гандюковій Л.П.

Ухвалою суду від 07.08.2012р. справу №33/5009/7757/11 прийнято до розгляду, справі присвоєно номер провадження 20/91/12, судове засідання призначено на 16.08.2012р.

На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 12.09.2012р., до 25.09.2012р. Ухвалою суду від 25.09.2012р. на підставі ч.3 ст.69 ГПК України за клопотанням відповідача строк вирішення спору продовжено на 15 днів -до 23.10.2012р., розгляд справи відкладено на 15.10.2012р. У судовому засіданні 15.10.2012р. оголошено перерву до 23.10.2012р.

За ініціативою суду здійснювалося фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

23.10.2012р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Предметом розгляду при вирішенні спору по даній справі у попередньому складі суду були позовні вимоги ТОВ "Почерк" про стягнення з Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" безпідставно набутих грошових коштів в сумі 67236,44 грн., сплачених за рахунками на сплату послуг порту та портових зборів (корабельного, канального, адміністративного, санітарного) та суми 7822,45 грн. нарахованих банківських відсотків.

Після прийняття судом даної справи на новий розгляд, позивач, з урахуванням постанови Вищого господарського суду України, якою були скасовано рішення першої та апеляційної інстанції, неодноразово подавав заяви, якими почергово збільшував та зменшував їх розмір.

Так, позивачем було подано:

- заяву №276 від 15.08.2012р. (т.8 а.с.142-144), згідно з якою у зв'язку з встановленням, що риболовні судна відносяться до категорії «А»Положення про портові збори, затвердженого постановою КМУ від 12.10.2000р. №1544, зменшено розмір вимог про стягнення безпідставно набутих коштів на суму портових зборів, в тому числі: адміністративний, канальний, корабельний, санітарний збори в загальній сумі 4 883,65 грн., та нарахованих на них банківських процентів в сумі 727,49 грн. У зв'язку з цим, позовні вимоги складалися з суми 62 352,79 грн. безпідставно набутих коштів та 6 720,43 грн. банківських процентів;

- заяву №277 від 15.08.2012р. (т.9 а.с.1-4) про збільшення розміру позовних вимог у частині суми нарахованого банківського проценту у зв'язку зі збільшенням строку користування безпідставно набутими коштами станом на 17.04.2012р., яка склала 10 352,54 грн.;

- заяву №278 від 15.08.29012р. (т.9 а.с.69-73) про збільшення розміру позовних вимог: оскільки риболовні судна позивача відносяться до категорії «А»Положення, виставлення портом рахунків за зняття забруднених вод та за підхід до них суден порту для їх зняття на загальну суму 7 751,12 грн., які позивачем оплачені, є за твердженням позивача незаконними та підлягають поверненню з нарахованими банківськими процентами в сумі 390,74 грн. З урахуванням цього збільшення, в прохальній частині заяви позивач виклав вимоги та просить стягнути: 70 103,91 грн. безпідставно набутого майна, 10 743,28 грн. банківського проценту за користування чужими коштами.

У заяві №294 від 17.09.2012р. (т.13 а.с.1-12), яка отримана судом 18.09.2012р., по суті є додатковим обґрунтуванням в частині останньої заяви про збільшення розміру позовних вимог, в якій наведено докладний перелік усіх виставлених відповідачем рахунків на сплату санітарного збору та зняття забруднених вод за період 2009 -2011 років та платіжних доручень, згідно з якими позивач здійснював оплату цих рахунків.

22.10.2012р. від позивача отримано заяву №328 про зменшення розміру позовних вимог та письмово викладені доводи щодо обґрунтування позовних вимог (№329 від 19.10.2012р.). Відповідно до цих заяв позивача просить суд: стягнути з ДП «Бердянський морський торговельний порт»суму 70 743,28 грн. безпідставно набутого майна та 10 743,28 грн. банківського проценту за користування чужими коштами. Безпідставно набуті грошові кошти складаються з:

- суми 7751,12 грн. послуг при знятті забруднених вод, які помилково сплачені порту в 2009-2011 роках, не замовлялися та не надавалися, оскільки фактично були надані в якості санітарного збору, тобто по іншим тарифам та принципам;

- суми 62 352,78 грн., помилково сплаченої порту з 29.12.2010р. по 04.08.2011р. за незамовлені та фактично не надані портом послуги, а саме: послуги при заїзді спецавтотранспорту для бункерування суден дизпаливом в сумі 1 758,63 грн., послуги при заїзді автомашин на територію порту в сумі 3324,84 грн., послуги при використанні причалів та території порту при виконання вантажно-розвантажувальних робіт силами та засобами судновласника в сумі 30678,61 грн., послуги при перешвартуванні теплоходу «Грейс»в сумі 6354,71 грн., послуги при відшвартуванні та перешвартуванні суден в сумі 9424,96 грн., швартовий збір в сумі 247,63 грн., послуги при оформленні відходу/приходу в сумі 6758,12 грн., послуги при стоянці суден в сумі 461,41 грн., послуги при зважуванні автомашин на автовагах порту в сумі 1671,94 грн., послуги при таруванні автомашин на автовагах порту в сумі 1671,93 грн.

Заява №278 від 15.08.29012р. (т.9 а.с.69-73) про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України прийнята судом до розгляду.

Заява №276 від 15.08.2012р. (т.8 а.с.142-144), та заява №328 від 19.10.2012р. (т.14, а.с.41-43), згідно з якими у зв'язку з встановленням, що риболовні судна відносяться до категорії «А»Положення про портові збори, затвердженого постановою КМУ від 12.10.2000р. №1544, позивачем зменшено розмір вимог про стягнення безпідставно набутих коштів на суму портових зборів, в тому числі: адміністративний, канальний, корабельний, санітарний збори в загальній сумі 4 883,65 грн., та нарахованих на них банківських процентів в сумі 727,49 грн., судом прийнята до розгляду в частині стягнення 727,49грн.банківських процентів. У частині зменшення розміру позовних вимог на суму 4883,65грн. портових зборів заява судом не прийнята до розгляду на підставі ч.6 ст.22 ГПК України. Відповідно до цієї норми господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. Із матеріалів справи №33/5009/7757/11 та пояснень представників сторін у судових засіданнях слідує, що на підставі постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2012р. у даній справі господарським судом було видано, зокрема, наказ про стягнення з ДП "Бердянський морський торговельний порт" на користь ТОВ "Почерк" безпідставно набутих 67236,44 грн. (т.8, а.с.131), до складу яких входила сума 4 883,65 грн. спірних портових зборів (адміністративний, канальний, корабельний, санітарний). Наказ суду реально виконаний 19.04.2012р. (т.8 а.с.136, т.9 а.с.137,138), однак постанова апеляційної інстанції скасована 13.06.2012р. і справа передана на новий розгляд. Судом встановлено, що на час вирішення спору на новому розгляді стягнута на підставі наказу сума добровільно позивачем не повернута, тобто залишається спірною. Приписами чинного законодавства встановлений порядок дій суду та учасників процесу щодо стягнутих сум (виконаних рішень або постанов) у разі: зміни чи скасування судових рішень і прийняття нових рішень, припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду (ст.122 ГПК України). У разі прийняття судом до розгляду заяви про зменшення розміру позовних вимог провадження у частині зменшення не припиняється (п.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. "Про судове рішення"), і фактично сума, в даному випадку 4 883,65 грн. портових зборів, взагалі не буде предметом дослідження і оцінки судом, а у подальшому приведе до виникнення іншого спору.

За таких обставин, остаточними є вимоги ТОВ «Почерк», які полягають у стягненні з ДП «Бердянський морський торговельний порт»загальної суми 74 987 грн. 56 коп. безпідставно набутих коштів (70103,91грн.+4883,65грн.) та 10 743,28 грн. банківського проценту за користування чужими коштами. Крім того, позивач просить стягнути на його користь судовий збір за подання позову та 747 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

У судовому засіданні 23.10.2012р. позивач підтримав дані вимоги.

Так, позовні вимоги, що розглядаються, мотивовані доводами, викладеними в заявах ТОВ «Почерк»та полягають у наступному. ТОВ «Почерк»на підставі безстрокової ліцензії та відповідно до ст.ст.1,2 Кодексу торгівельного мореплавства України (КТМ) займається торгівельним мореплавством -промисловим виловом риби з використанням риболовних суден СЧС «Вера», МРТК «Надежда»та МРТК «Ялта», що належать йому на праві приватної власності і використовуються для перевезення рибних промислів. За родом зазначеної діяльності ТОВ «Почерк»або капітани суден вступали у відносини з ДП «Бердянський морський торговельний порт», пов'язані з наданням портом на бездоговірних основах державних гарантій, обумовлених ст.75 КТМ України, а саме: безпечний рух у портових водах, безпечна стоянка та обробка суден. Ці функції порту щодо забезпечення безпеки мореплавства не відносяться до переліку послуг, зазначених у ст.76 КТМ України, які надає порт на підставі господарських договорів під час здійснення ним господарської діяльності. Судна СЧС «Вера»та МРТК «Ялта»мали рейсові завдання на 2011 рік та заходили у проміжний порт Бердянська з короткочасною стоянкою без припинення рейсу з метою поповнення запасів, укриття від негоди, вивантаження риби, про що капітани суден повідомляли Інспекцію державного портового нагляду Бердянського морського торговельного порту. Під час перебування у порту, теплоходи мали потреби тільки у гарантіях держави, які забезпечуються функціями морського порту, передбаченими ст.75 КТМ України. Виконання цих функцій забезпечувалося на підставі ст.84 КТМ та Положення про портові збори, затвердженого постановою КМУ від 12.10.2000р. №1544. На підставі цього, на виконання вимог безпеки мореплавства капітани суден зверталися із законними вимогами про зняття з теплоходів забруднених і стічних вод та надання можливості проїзду до суден автотранспорту з пальним та питною водою, найнятими не в порту. Ці специфічні функції порту не належать до підприємницької діяльності, а є обов'язковими державними послугами. Будь-які інші послуги комерційного призначення, які відносяться до підприємницької діяльності БМТП, не замовлялися. Господарський договір на надання послуг із використанням інфраструктури порту, перелічених в ст.76 КТМ України, не укладався, ТОВ «Почерк»такі послуги не замовляв та не отримував. Однак, БМТП, користуючись своїм монопольним становищем, протягом 2011 року виставляв рахунки, які законодавчо не передбачені, зокрема: заїзд автотранспорту на території порту, в`їзд спеціалізованого автотранспорту для бункеровки суден дизельним паливом, зважування та тарування автотранспорту на авто вагах, перешвартування судна буксиром порту, відшвартування судна від причалу, швартовий збір, стоянка судна, оформлення приходу/відходу суден, використання причалів та території порту суднами при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт силами та засобами судновласника, перешвартування теплоходу «Грейс». ТОВ «Почерк»із виставленими рахунками не погоджувалося, однак, з ціллю запобігання простою суден та матеріальних збитків, було змушено їх оплачувати, направляючи при цьому листи, у яких зазначалося про незаконність дій порту та вимоги про повернення сплачених коштів. Всього сума безпідставно отриманих відповідачем грошових коштів за такі послуги склала 62 352,79 грн. Крім того, протягом 2009-2011 років ДП "Бердянський морський торговельний порт" безпідставно виставляв ТОВ «Почерк»відносно його риболовних суден СЧС «Вера», МРТК «Надежда»та МРТК «Ялта»одночасно і рахунки на оплату санітарного збору, і на оплату зняття забруднених вод, що фактично мають однакове призначення та є платою за одне й те саме. Так, ці кошти мають різне ціноутворення і правову природу, проте цільовим їх призначенням є охорона природного середовища (Азовського моря). Сплата санітарного збору належить з суден, що відносяться до групи «А»згідно з п.36 Положення про портові збори, затвердженого постановою КМУ від 12.10.2000р. №1544; сплата за зняття забруднених вод - згідно з вимогами п.8 ст.75 КТМ України є обов'язковим для тих суден, що звільнені від сплати санітарного збору. Оскільки встановлено, що риболовні судна ТОВ «Почерк»відносяться до групи «А»вищевказаного Положення про портові збори, воно повинно сплачувати санітарний збір за державними тарифами згідно з розділом «Санітарний збір»даного Положення. Виставлення рахунків на оплату санітарного збору законодавчо виключає можливість виставлення рахунків на оплату за зняття забруднених вод. Відповідачу були направлені листи №222 від 29.05.2012р. та №258 від 03.07.2012р. із вимогами повернути безпідставно набуте майно. Таким чином, оскільки кошти в загальному розмірі 74 987,56 грн. сплачені ТОВ «Почерк»протягом зазначеного часу, отримано портом без правових підстав, вони підлягають стягненню з нього на підставі ст.1212 ЦК України, ст.ст.1,2,4 КТМ України, Положення про портові збори, затвердженого постановою КМУ від 12.10.2000 №1544, Порядку обліку та використання коштів від портових зборів, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 25.08.2004р. №783. Крім того, на підставі ч.ч.1,2 ст.536 ЦК України, ст.ст.1,2,4, ч.ч.1,2 ст.382 КТМ України відповідач повинен сплатити позивачу суму 10 743,28 грн. відсотків за користування безпідставно отриманими чужими коштами.

Відповідач вимоги не визнав, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню на наступних підставах. Здійснення господарської комерційної діяльності позивача неможливе без використання інфраструктури порту -території причалів, гідроспоруд на причалах, під'їзних шляхів, ліній електропостачання, охорони порту, отже останній здійснює на території порту свою виробничу діяльність. Позивач шляхом невірного трактування п.23 розділу «Причальний збір»Положення про портові збори, безпідставно вважає, що сплативши причальний збір за судно, він має право безоплатно користуватися державним майном порту, а саме: причалами та прилеглими до них територіями для обслуговування своїх суден, проїзду та проходу до них. Причальний збір справляється з самого судна за те, що воно підійшло і стоїть біля причалу та не покриває витрати порту, понесені в результаті використання його території під час вивантаження виловленої риби. Передбачені ст.84 КТМ та Положенням, затвердженим постановою КМУ від 12.10.2000р. №1544, портові збори не пов'язані з наданням портом послуг. Складовою інфраструктури порту є гідротехнічні та інженерні споруди, які складаються, у тому числі, з причалів і встановленого на них портового та навігаційного обладнання. Для утримання зазначених гідротехнічних та інженерних споруд порт здійснює певні витрати і для їх відшкодування морськими портами встановлена плата за заїзд автотранспорту на території порту та за використання причалів, що сплавляється з власників риболовецьких суден. Статутом ДП «Бердянський морський торговельний порт»не встановлено вичерпного переліку видів господарської діяльності, які може здійснювати порт. Відповідно до п.62 наказу Міністерства транспорту України від 27.06.2996р. №214 порт має право надавати платні послуги з метою отримання прибутку. Відповідно до схеми розподілу насипних територій за причалами порту, затвердженої начальником Бердянського морського торговельного порту, визначено прилеглі до причалів території, до яких не входять автодороги порту, під'їзні шляхи (частково). При розробці ставок портових тарифів витрати на утримання цих доріг не враховуються. Для відшкодування цих витрат морськими портами встановлена плата за заїзд автотранспорту на території порту, яка справляється за вільними тарифами відповідно до розроблених калькуляцій, які затверджено начальником порту. Таким чином, безпосередньо сама обробка суден (обслуговування судна, здійснення розвантажувально-навантажувальних робіт) відноситься до господарської діяльності порту, що забезпечується в рамках ст.76 КТМУ, відповідно до поданих заявок позивача на постановку судна до причалів та інших заявок, відповідно до яких позивачем замовлялися послуги порту для обслуговування суден. У частині позовних вимог, які стосуються сплати санітарного збору та оплати за зняття забруднених вод, відповідач зазначив, що згідно з наказом господарського суду від 04.04.2012р, який було видано на виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду по справі №33/5099/7757/11, ДП «БМТП»перерахувало на користь ТОВ «Почерк» 67236,44 грн. повністю як безпідставно набуті в результаті неправомірно виставлених рахунків на цільові портові збори (причальний, санітарний, адміністративний, канальний, корабельний) та інші послуги, надані в 2011 році, а саме: заїзд автотранспорту на територію порту, в'їзд спеціалізованого автотранспорту, використання причалів, оформлення приходу та відходу суден, за тарування та зважування автотранспорту. Таким чином, оскільки вказана сума, до якої входить санітарний збір, портом повернута, підстави для повернення коштів, сплачених за послугу зняття забруднених вод, відсутні. Відповідач також зазначив, що у 2009 році оплата за послуги по зняттю забруднених вод була узгоджена договором №131 від 25.12.2007р. У 2010 році позивач взагалі відмовився від сплати санітарного збору, замовляючи при цьому виключно послуги зняття забруднених вод. Несплата у 2010 році санітарного збору підтверджується постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.06.2012р., на підставі якої було видано наказ від 24.07.2012р., що на даний час знаходиться на виконанні державної виконавчої служби, грошові кошти не сплачені. В додатковому письмовому поясненні, отриманому судом 15.10.2012р., стосовно правомірності виставлення рахунку на перешвартовку т/х «Грейс», відповідач зазначив, що зазначене судно 22.02.2011р. згідно добового плану прибуло в порт для виконання вантажних робіт на причалі №5. Риболовецьке судно позивача не могло бути включеним до добового плану, оскільки з ним не було укладено відповідного договору. Диспетчер порту по радіомовному зв'язку вимагав від капітана судна СЧС «Вера»звільнити причал №5. Вимогу було повторно направлено письмово начальником порту листами від 23.02.2011р. №27/94, від 24.02.2011р. №27/96. У зв'язку з відмовою капітана виконати законні вимоги порту, т/х «Грейс»22.02.2011р. був пришвартований до причалу №5 на вільне місце, а не під вантажні операції. Оскільки вимога капітана порту виконана не була, судно позивача було перешвартовано буксирами порту до причалу №1 для звільнення місця під проведення вантажних операцій т/х «Грейс», який 01.03.2011р. був перешвартований вздовж причалу №5 для здійснення вантажних операції. Таким чином, перешвартування т/х «Грейс»- це результат протиправного блокування порту судном позивача. У зв'язку з цим, портом було виставлено рахунок №1103000100 від 03.03.2011р. за вимушені витрати порту, тому твердження, що ці послуги є незамовленими та такими, що сплачено вимушено, є безпідставними. Такими діями капітана судна СЧС «Вера»було порушено вимоги ст.85 КТМ України під час перебування судна в морському порту. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Прокурор також просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи і заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 1 Кодексу торговельного мореплавства (далі - КТМ) України, даний Кодексу регулює відносини, що виникають із торговельного мореплавства. Під торговельним мореплавством у цьому Кодексі розуміється діяльність, пов'язана з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибних та інших морських промислів, розвідки та видобування корисних копалин, виконання буксирних, криголамних і рятувальних операцій, прокладання кабелю, також для інших господарських, наукових і культурних цілей.

Згідно з свідоцтв про право власності на судна та суднових патентів (т.2 а.с.78-90), які згідно ст. 35 КТМ України є одними із основних судових документів, судна СЧС "Вера", МРТК "Надежда", МРТК "Ялта" належать судновласнику ТОВ «Почерк»(позивач), відносяться до типу риболовних (риболовецьких), отримали право плавати під Державним прапором України.

Як вказує позивач, у 2011 році МРТК "Надежда" знаходилося у закордонному плаванні у Чорногорії, під час якого відповідно до вимог закону тимчасово на борту судна був піднятий прапор вказаної країни. СЧС "ВЕРА" та МРТК "ЯЛТА" у цей проміжок часу згідно з виданим директором ТОВ «Почерк»рейсового завдання (т.2 а.с.91-92) з 4 січня по 31 грудня 2011 року знаходилися в рейсі в Азовському морі для лову, прийому, транспортування водного живого ресурсу (далі ВЖР).

Відповідно до ст.84, ст.85 КТМ України у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України. Розмір портових зборів установлюється Кабінетом Міністрів України. Використання портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Відповідно до п.1 Положення «Про портові збори», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000р. №1544, портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний) справляються у морських портах із суден зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором:

вантажні судна, що заходять у порти для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди (група А)

пасажирські судна, включаючи швидкісні судна на підводних крилах та пороми, що заходять у порти для виконання вантажопасажирських операцій, криголами, які не належать порту та не орендовані ним (група Б)

ліхтери, буксири, буксири-штовхачі, штовхачі, баржі (самохідні і несамохідні), річкові самохідні судна, включаючи судна типу "ріка-море" пароплавств, які є членами Братиславської угоди, що заходять у порти на р. Дунаї, а також річкові самохідні судна, що заходять в інші порти для подальшого перевантаження вантажів на морські судна і навпаки (група В)

несамохідні судна (крім барж) (група Г)

судна, що заходять у порт вимушено, для постачання, карантинних потреб, а також судна, що прямують на ремонт на судноремонтні підприємства (бази) України (група Д)

службові та військові судна (група Д)

навчальні, навчально-виробничі судна при виконанні ними рейсів за навчальними планами навчальних закладів, на борту яких перебуває не менш як 50 курсантів, навчально-тренажерні судна (група Д)

наукові, дослідні та швидкісні судна на підводних крилах, що виконують регулярні пасажирські рейси за розкладом у каботажному плаванні (крім прогулянкових і круїзних рейсів) (група Д)

інші судна (судна судноремонтного заводу, аварійно-рятувальні, підводно-технічні, технічні, госпітальні, гідрографічні, судна місцевого портового флоту, криголами, які належать порту та орендовані ним, спортивні судна, приватні яхти, парусні судна, судна, які проходять ходові випробування, та риболовецькі судна, що заходять у порти без виконання вантажних операцій) (група Е).

Як слідує з ч.5 п.3 Положення "Про портові збори", тип судна та його спеціалізація визначаються судновими документами.

Правилами судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 16.02.2004р № 91, зареєстрованого в Мін'юсті України 12.06.2004р. за №872/9471 встановлено, що риболовне судно - це судно, яке використовується на комерційній основі для промислу риби або інших живих ресурсів моря.

За приписами частини 1 ст.15 КТМ України судно, яке використовується для промислового вилову риби (риболовецьке), є торговельним судном.

ТОВ «Почерк»на підставі ліцензії серії АВ № 520082 (т.5 а.с.118) із необмеженим строком дії займається промисловим виловом риби. Судна позивача, здійснюючи вилов риби, в подальшому транспортують її до причалів порту для здійснення її вивантаження (вантажні операції), виконують комерційні вантажні рейси.

Матеріали справи свідчать, що протягом 2011 року стосовно теплоходів СЧС "ВЕРА" та МРТК "ЯЛТА" відповідач (Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт") згідно з заявками на постановку суден до причалу порту виставляв ТОВ «Почерк»дисбурсментські рахунки на оплату портових зборів: корабельний, причальний, канальний, адміністративний, санітарний. Крім того, відповідачем виставлялися рахунки для оплати таких послуг як: оформлення приходу та відходу суден; заїзд автотранспорту на територію порту; зважування автотранспорту на автовагах; тарування автотранспорту на автовагах; в'їзд спеціалізованого автотранспорту для бункеровки суден дизельним паливом; перешвартування судна буксиром порту; швартовий збір - відшвартовка судна від причалу; стоянка судна; використання причалів і території порту суднами при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт силами та засобами "Судновласника" (т.2 а.с.110-144, том 3, том 4 а.с.1-65).

ТОВ «Почерк»із виставленими рахунками погоджувався частково (в частині причального збору, завірки журналу, заїзд автотранспорту, відхід), роблячи на рахунках та актах виконаних робіт помітки про те, що роботи не замовлялися, однак виконані портом, замовлялися та виконані частково або невиконані. Разом з тим, позивач здійснював оплату, що пояснює монопольним становищем ДП «Бердянський морський торговельний порт», який міг затримати його судна.

Саме стягнення вартості, як стверджує позивач, послуг (в тому числі портових зборів), які не замовлялися позивачем, і перерахування грошових коштів на підставі виставлених рахунків, стало підставою для звернення ТОВ "Почерк" до суду з позовом.

Як слідує з наданих матеріалів та пояснень сторін, зверненню з позовом у даній справі передувало подання ТОВ «Почерк»позовної заяви, за якою господарським судом Запорізької області було порушено провадження у справі №28/5009/913/11 між тими ж сторонами, предметом розгляду у якій були вимоги про стягнення зазначених портових зборів та додаткових послуг, сплачених у І кварталі 2011 року. Підставою позову було вказано ст.1166 ЦК України, тобто визначено правову природу цих коштів як майнову шкоду. Рішенням суду від 16.04.2011р. у справі №28/5009/913/11, яке постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2011р. залишено без змін, позовні вимоги були задоволені (т.7 а.с.20-25). Постановою ВДВС Бердянського МУЮ від 16.08.2011р. (т.7 а.с.31) виконавче провадження з виконання наказу у цій справі, виданого 09.08.2011р., було закрито у зв'язку з повним фактичним виконанням. Постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2011р. (т.7 а.с.32,33) постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2011р. та рішення господарського суду Запорізької області від 26.04.2011р. у справі №28/5009/913/11 скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову. Відповідно до змісту постанови, касаційна інстанція зазначила, що обставини справи були встановлені повно і правильно, але судами порушено норми матеріального права, а саме: отримання відповідачем коштів без достатніх правових підстав, не є діянням, яке підпадає під юрисдикцію статті 1166 ЦК України. 20.10.2011р. господарським судом винесено ухвалу про поворот виконання рішення по справі №28/5009/913/11 (т.7 а.с.34) та видано відповідний наказ, за яким 07.11.2011р. було відкрито виконавче провадження (т.7 а.с.35).

Крім того, з тих же підстав ТОВ «Почерк»було подано позовну заяву про стягнення як майнової шкоди коштів, перерахованих у ІІ кварталі 2011 року, за якою було порушено провадження у справі №30/5009/4355/11. Ухвалою від 17.01.2011р. провадження у цій справі було припинено на підставі п.4 ст.80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача від позову.

Після цього ТОВ «Почерк»звернувся з позовом про стягнення коштів, перерахованих протягом усього 2011 року, на підставі ст.1212 ЦК України, за яким 07.12.2011р. порушено провадження у даній справі, якій присвоєно номер №33/5009/7757/11.

Слід зазначити, що відповідно до змісту позовних вимог, які розглядалися господарським судом Запорізької області в межах даної справи у попередньому складі (судді Мірошниченко М.В.), а також у межах інших вищезазначених справ, ТОВ «Почерк», мотивуючи свої вимоги, посилалося, зокрема, на те, що його судна відносяться до групи «Д», які згідно з п.п.13,20,33, примітки 1 п.36 Положення про портові збори звільняються від сплати таких видів портових зборів як корабельний, канальний адміністративний та санітарний.

Вирішуючи спір у даній справі, суд враховує наступне.

Відповідно до приписів ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Так, скасовуючи рішення суду першої інстанції та постанову Донецького апеляційного господарського суду у справі №33/5009/7757/11, Вищим господарським судом України зазначено, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки та достеменно не встановив до якої групи суден відносяться риболовецькі судна позивача СЧС "Вера", МРТК "Ялта" та МРТК "Надежда" із урахуванням роз'яснення Міністерства інфраструктури за дорученням Кабінету Міністрів України від 21.11.2011р. за №10022/1/10-11, яке надано на запит Донецького апеляційного господарського суду у справі №11/5009/956/11 за позовом ДП «Бердянський морський торговельний порт»до фізичної особи -підприємця Геращенка С.В. (а.с.141 т.7).

Таким чином, суд, вирішуючи спір у вказаній справі на новому розгляді, взявши до уваги вищенаведені вказівки Вищого господарського суду України, суд встановив, що згідно з листом від 21.11.2011р за №10022/1/10-11 (а.с.141 т.7) Міністерство інфраструктури України на виконання доручення Кабінету Міністрів України на запит Донецького апеляційного господарського суду звернулося до Державного підприємства «Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України», який повідомив наступне.

На всі судна, включаючи риболовні, розповсюджуються портові збори та плата за послуги, що надаються судновласникам в портах, які визначені:

- Положенням «Про портові збори», затвердженого постановою КМУ від 12.10.2000р. №1544 (із змінами) (далі -Положення). Ставки портових зборів диференційовані для суден у закордонному та каботажному плаванні;

- Зборами і платою за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України, затверджених наказом Мінтрансу України від 27.06.96 №214, зареєстрованим в Мін'юсті 24.07.96 за №374/1399 (у редакції наказу Мінтрансзв'язку від 15.12.2000 №711, зареєстрованого в Мін'юсті 10.901.2001 за №5/5196 (далі -Збори і плата).

Відповідно до п.1 Загальної частини Положення та п.1 Загальних умов Зборів і плати всі судна, включаючи риболовні, що заходять в порти для постачання, відносяться до групи «Д». Риболовні судна, що заходять в порти без виконання вантажних операцій, відносяться до групи «Е».

Відповідно до примітки 2 пункту 1 Загальної частини Положення про портові збори, риболовні судна, що заходять в порти для виконання вантажних операцій, пов'язаних із комерційною діяльністю їх власників, відносяться до групи «А».

Поняття «комерційного вантажного рейсу»та поняття «вантажний рейс судна»нормативними актами України не визначено. Згідно з Держстандартом 15831-70 колишнього СРСР («Морской транспорт. Эксплуатация транспортного флота и портов. Термины и определения») під рейсом судна приймається транспортний процес перевезення вантажів та/або пасажирів за визначений інтервал часу між географічними пунктами та районами. При цьому до комерційних вантажних рейсів суден були віднесені перевезення вантажів, на які укладено договір, а також перевезення власних вантажів власним транспортом, що пов'язані з комерційною діяльністю підприємства, наприклад, з метою перевезення цих вантажів для реалізації тощо. Тому риболовні судна, що заходять в ДП «Бердянський морський торговельний порт»для вивантаження живої (охолодженої) риби, морепродуктів, живих ресурсів моря, інших продуктів улову, при справлянні портових зборів відносяться до суден групи «А».

Відповідно до Положення «Про портові збори», затвердженого постановою КМУ від 12.10.2000р. №1544, з суден, що належать до групи «А», справляються портові збори, в тому числі: корабельний, канальний, причальний, адміністративний, та санітарний. Ставки цих зборів встановлені цим Положенням у доларах США залежно від виду плавання, в якому знаходяться судна (закордонні або каботажні).

Згідно з ст.1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»від 8 липня 2011 року №3677-VI, який є чинним на день розгляду справи, каботажне плавання -плавання суден флоту рибної промисловості для здійснення рибогосподарської діяльності у межах Азово-Чорноморського басейну між портами України без заходу до портів інших держав. Каботажним, згідно з ст.131 КТМ України, є, зокрема, перевезення між портами України суднами, що плавають під Державним прапором України.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує, що він як судновласник або капітани його риболовних суден, як суб'єкти КТМ, протягом 2010-2011 років вступали з ДП «Бердянський морський торговельний порт»у відносини, що випливають з торговельного мореплавства, пов'язані із наданням портом на бездоговірних основах державних гарантій, обумовлених ст.75 КТМ України. Ці функції не відносяться до переліку послуг, що порт може надавати на підставі договорів при здійсненні господарської діяльності. Договір про надання таких послуг у 2011 році між сторонами не укладався. Отже, за твердженням позивача, відповідач безпідставно виставляв рахунки на оплату послуг, які законодавчо не встановлені та позивачем не замовлялися, та повинен повернути отримані кошти. На думку позивача, вартість вказаних послуг покривається сплачуваною ним сумою причального збору.

Згідно з ч.1 ст.13, ч.1, 2 ст.14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Позивачем по суті оспорюється правомірність виставлення портом у 2011 році рахунків на оплату корабельного, канального, адміністративного, санітарного зборів та таких додаткових послуг як: оформлення приходу та відходу суден; заїзд автотранспорту на територію порту; зважування автотранспорту на автовагах; тарування автотранспорту на автовагах; в'їзд спеціалізованого автотранспорту для бункеровки суден дизельним паливом; перешвартування судна буксиром порту; відшвартовка судна від причалу (швартовий збір); стоянка суден; використання причалів і території порту суднами при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт силами та засобами "Судновласника" (т.2 а.с.110-144, том 3, том 4 а.с.1-65).

Матеріали справи свідчать, що 25.01.2011р. директором ТОВ «Почерк»підписано наказ №13 (т.4 а.с.67), згідно з яким у зв'язку з неправомірними діями порту, що блокують господарську діяльність ТОВ «Почерк», наказано: проводити оплату рахунків виставлених ДП «Бердянський морський торговельний порт», які визначені як примусові, до вирішення законності їх стягнення в судовому порядку. ТОВ «Почерк»впродовж 2011 року направляло порту листи із запереченнями щодо правомірності виставлення рахунків, вимагало повернути безпідставно одержані перераховані кошти (т.5 а.с.104). Державне підприємство «Бердянський морський торговельний порт», в свою чергу, зазначало, що оскільки договір на 2011 рік не укладено, послуги ТОВ «Почерк»будуть надаватися за заявками на умовах гарантії оплати та попереджав про припинення надання будь-яких послуг у разі непогашення заборгованості за виставленими рахунками (т.5 а.с.105-113).

Згідно з ст.4 Кодексу торговельного мореплавства України до цивільних, адміністративних, господарських та інших правовідносин, що виникають із торговельного мореплавства і не врегульовані цим Кодексом, відповідно застосовуються правила цивільного, адміністративного, господарського та іншого законодавства України.

Даний позов заявлено на підставі ст.1212 ЦК України, положення якої регулюють такі два види позадоговірних зобов'язань, як зобов'язання, що виникають внаслідок або безпідставного набуття, або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої особи (потерпілого).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 1212, ч.1 ст.1213 глави 83 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

За змістом ст.ст. 177, 190 ЦК України гроші є одним видів об'єктів цивільних справ (річчю, майном).

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце при обов'язковій наявності таких умов: по-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути з її володіння; по-друге мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи або така підстава повинна згодом відпасти. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи право чином. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Факти здійснення ТОВ "Почерк" з 29.12.2010 р. по 04.08.2011 р. включно платежів і безпідставне їх отримання портом на загальну суму 67236,44 грн. позивач підтверджує платіжними дорученнями, а саме:

Платіжним дорученням № 770 від 29.12.2010 р. на суму 300 грн. 00 коп.;

Платіжним дорученням № 17 від 13.01.2011 р. на суму 412 грн. 36 коп.;

Платіжним дорученням № 19 від 13.01.2011 р. на суму 56 грн. 70 коп.;

Платіжним дорученням № 34 від 26.01.2011 р. на суму 804 грн. 01 коп.;

Платіжним дорученням № 35 від 26.01.2011 р. на суму 1873 грн. 78 коп.;

Платіжним дорученням № 36 від 26.01.2011 р. на суму 1000 грн. 00 коп.;

Платіжним дорученням № 37 від 26.01.2011 р. на суму 5290 грн. 96 коп.;

Платіжним дорученням № 61 від 03.02.2011 р. на суму 4755 грн. 65 коп.;

Платіжним дорученням № 62 від 03.02.2011 р. на суму 20 грн. 00 коп.;

Платіжним дорученням № 63 від 04.02.2011 р. на суму 25 грн. 08 коп.;

Платіжним дорученням № 91 від 16.02.2011 р. на суму 4000 грн. 00 коп.;

Платіжним дорученням № 98 від 18.02.2011 р. на суму 2808 грн. 00 коп.;

Платіжним дорученням № 110 від 25.02.2011 р. на суму 3000 грн. 00 коп.;

Платіжним дорученням № 137 від 23.03.3011 р. на суму 13000 грн. 00 коп.;

Платіжним дорученням № 153 від 25.03.2011 р. на суму 900 грн. 00 коп.;

Платіжним дорученням № 161 від 29.03.2011 р. на суму 239 грн. 98 коп.;

Платіжним дорученням № 176 від 04.04.2011 р. на суму 1736 грн. 43 коп.;

Платіжним дорученням № 177 від 04.04.2011 р. на суму 239 грн. 67 коп.;

Платіжним дорученням № 181 від 05.04.2011 р. на суму 139 грн. 34 коп.;

Платіжним дорученням № 204 від 12.04.2011 р. на суму 609 грн. 38 коп.;

Платіжним дорученням № 209 від 14.04.2011 р. на суму 946 грн. 05 коп.;

Платіжним дорученням № 219 від 15.04.2011 р. на суму 610 грн. 43 коп.;

Платіжним дорученням № 225 від 22.04.2011 р. на суму 1532 грн. 80 коп.;

Платіжним дорученням № 244 від 26.04.2011 р. на суму 913 грн. 29 коп.;

Платіжним дорученням № 257 від 28.04.2011 р. на суму 2777 грн. 92 коп.;

Платіжним дорученням № 273 від 11.05.2011 р. на суму 308 грн. 82 коп.;

Платіжним дорученням № 291 від 19.05.2011 р. на суму 2384 грн. 99 коп.;

Платіжним дорученням № 334 від 06.06.2011 р. на суму 3925 грн. 19 коп.;

Платіжним дорученням № 353 від 10.06.2011 р. на суму 195 грн. 82 коп.;

Платіжним дорученням № 364 від 17.06.2011 р. на суму 3387 грн. 04 коп.;

Платіжним дорученням № 366 від 21.06.2011 р. на суму 1173 грн. 42 коп.;

Платіжним дорученням № 383 від 24.06.2011 р. на суму 1110 грн. 78 коп.;

Платіжним дорученням № 411 від 01.07.2011 р. на суму 4176 грн. 45 коп.;

Платіжним дорученням № 442 від 08.07.2011 р. на суму 2131 грн. 51 коп.;

Платіжним дорученням № 457 від 19.07.2011 р. на суму 4148 грн. 36 коп.;

Платіжним дорученням № 489 від 25.07.2011 р. на суму 888 грн. 12 коп.;

Платіжним дорученням № 490 від 26.07.2011 р. на суму 333 грн. 80 коп.;

Платіжним дорученням № 527 від 04.08.2011 р. на суму 2814 грн. 70 коп..

Згідно з ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків встановлені в статті 11 ЦК України.

Відповідно до ст.73 КТМ України морський порт є державним транспортним підприємством, призначеним для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту території та акваторії, а також перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належать порту. На території порту можуть діяти підприємства та організації всіх форм власності, метою і видом діяльності яких є обслуговування суден, пасажирів і вантажу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Морський порт не має права перешкоджати діяльності цих підприємств і організації на території порту, а також втручатися і їх господарську діяльність, за винятком випадків, передбачених законодавством України, установчими документами цих підприємств і організації.

Згідно з ст.75 КТМ України для забезпечення безпеки мореплавства на морські порти покладено здійснення таких функцій:

1) забезпечення безпечного руху в портових водах, безпечної стоянки та обробки суден;

2) утримання у справному стані гідротехнічних споруд, засобів зв'язку і електрорадіонавігації, що перебувають у володінні порту;

3) утримання у справному стані засобів навігаційного устаткування на підхідних каналах і акваторії порту;

4) контроль і підтримання оголошених глибин;

5) визначення районів обов'язкового використання буксирів;

6) забезпечення виконання вимог чинного законодавства України щодо охорони навколишнього природного середовища;

7) надання допомоги потерпілим;

8) вжиття ефективних заходів для прийняття з суден забруднених і стічних вод (для нафтоперевантажувальних портів також вод, що містять нафту), сміття та інших речовин, шкідливих для навколишнього природного середовища і здоров'я людини, а також зменшення обсягів утворення та для знешкодження, переробки, безпечного складування або захоронення виробничих, побутових та інших відходів.

Відповідно до ст.ст.42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Комерційний розрахунок та власний комерційний ризик є одним із принципів підприємницької діяльності.

Статтею 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Приписами ст.76 КТМ України встановлено, що до господарської діяльності порту відноситься забезпечення:

1).навантаження, розвантаження та обслуговування суден у порядку черговості їх приходу в порт.

Обслуговування лінійних суден здійснюється згідно з оголошеним розкладом ліній.

Аварійні судна обслуговуються позачергово. Аварійний стан судна визначається капітаном порту;

2). перевантаження вантажів з інших видів транспорту на судно і у зворотному порядку, складські операції з вантажами;

3). обслуговування пасажирів морського транспорту, перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти;

4). допоміжні операції, необхідні для забезпечення життєдіяльності порту;

5). інші види діяльності відповідно до статусу порту.

Судом встановлено, що у 2010 році правовідносини сторін щодо надання послуг порту були врегульовані договором. Так, 03.02.2010р. сторонами був укладений договір №15 (т.14 а.с.19-24) зі строком дії з 01.01.2010р. до 31.12.2010р., предметом якого є взаємовідносини між портом та судновласником при наданні причалів для стоянки суден СЧС «Вера», МРТК «Надежда», МРТК «Ялта»та надання інших послуг при здійсненні судновласником своєї виробничої діяльності (п.п.1.1, 1.2, 6.3).

Пунктом 2.2 зазначеного договору передбачено, що порт надає частину причалу для стоянки або вивантаження/навантаження, можливість в'їзду автотранспорту на територію порту, проїзд дорогами порту до місця стоянки суден, можливість розвантаження вантажу силами судових команд на автотранспорт судновласника, ввіз та вивіз вантажу та інші послуги за письмовою заявкою та гарантією оплати. Оформлює необхідні документи з допуску на територію порту співробітників і транспорту судновласника.

Судновласник згідно з умовами цього договору набував права на бункеровку суден в порту власними силами та засобами за умови узгодженої з Державною інспекцією Азовського моря технологією бункеровки, оцінкою впливу на навколишнє середовища (ОВОС) або оплати дольової участі в розробці ОВОС. В іншому випадку машини з паливом для бункеровки суден до порту не пропускаються (п.3.15). Судновласник зобов'язувався здійснювати оплату портових зборів (п.3.21), виставлених рахунків за наданні послуги порту при стоянці суден біля причалів (п.3.20), за використання інфраструктури порту для ведення виробничої діяльності у випадку стоянки на вантажних причалах (п.4.2), в'їзд автотранспорту в порт для виконання вантажних операцій за кожну автомашину (п.4.4), інші послуги, надані портом по заявці судновласника (п.4.7). На прийом побутових відходів, стічних вод судновласник повинен завчасно подати письмову заявку з гарантією оплати згідно виставлених рахунків у відповідності до затвердженої калькуляції (п.3.14).

У матеріалах справи міститься рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2011р. по справі №3/53/10-13/5009/2535/11 за позовом ДП «Бердянський морський торговельний порт»до ТОВ «Почерк», предметом розгляду в якій було стягнення заборгованості з портових зборів, вартості послуг при оформленні приходу суден і використання інфраструктури порту при вивантаженні і транспортуванні виловленої риби. В ході розгляду даної справи суд дійшов висновку, що договір № 15 від 03.02.2010 року був укладений без протоколу розбіжностей. Згідно з умов зазначеного договору ДП "Бердянський морський торговельний порт" за заявками капітанів риболовних суден СЧС "Вера", МРТК "Надежда", МРТК "Ялта", договором про портові послуги надавало необхідні послуги при вивантаженні риби на причалах порту, а ТОВ "Почерк" згідно з п.3.14, 4.8, 4.9 зобов'язалося їх оплачувати відповідно із затвердженими калькуляціями порту. Позовні вимоги у вказаній справі судом були задоволені. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2012р. рішення у справі №3/53/10-13/5009/2535/11 залишено без змін. Слід зазначити, що в рамках даної справи на запит Донецького апеляційного господарського суду було отримано, аналогічну вищевикладеній, відповідь Міністерства інфраструктури України №2175/4/10-12 від 05.03.2012р., в якій надано роз'яснення щодо належності суден до групи «А». Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2012р. постанову апеляційної інстанції у вказаній справі залишено без змін.

Крім того, судом встановлено, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2011р. (т. 2 а.с.100-103) скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 25.03.2011р. по справі №24/5009/527/11 (т.2 а.с.93-99), яким були задоволені вимоги ТОВ «Почерк»до ДМ «БМТП»про визнання укладеним договору №999 від 22.12.2010р. із протоколом розбіжностей від 24.12.2010р. та початком дії з 01.01.2011р., у зв'язку з обранням позивачем способу захисту, що не відповідає вимогам законодавства. Із змісту даних судових актів вбачається, що між сторонами виникли суперечки щодо істотних умов договору.

Із змісту норм Кодексу торговельного мореплавства України слідує, що функціонування морського порту здійснюються за принципами, зокрема, розмежування адміністративних функцій щодо забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплавства і господарської (комерційної) діяльності; забезпечення безпеки мореплавства та господарської діяльності, що провадиться у морському порту; цільового використання портових зборів. Господарська діяльність у морському порту провадиться відповідно до законодавства, обов'язкових постанов по порту та зводу звичаїв морського порту. У морських портах надаються послуги з обслуговування суден, здійснення операцій з вантажами, у тому числі проведення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги з обслуговування пасажирів та інші послуги, передбачені законодавством.

Визначення ставок портових зборів та послуг -виключна компетенція держави, порту. Портові збори установлюються Кабінетом Міністрів України по єдиних тарифах з метою покриття затрат на забезпечення безпеки судноплавства в портах і на підходах до них, носять цільовий характер і не можуть використовуватися з іншою метою, а порядок їх стягнення не може врегульовуватися договором між сторонами.

Тарифи на інші послуги є вільними та визначаються договором між суб'єктом господарювання, який надає відповідні послуги, та їх замовником.

Частиною 1 ст. 78 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що начальник морського порту видає обов'язкові постанови, що регулюють питання безпеки руху, охорони вантажів, майна порту і громадського порядку, проведення санітарних і протипожежних заходів у порту, охорони навколишнього природного середовища, порядку заходу суден у морські порти і виходу з них, видає звід звичаїв порту, а також розпорядження про затримку суден і вантажів у випадках і у порядку, передбачених статтею 80 цього Кодексу, забезпечення безпечного руху в портових водах, безпечної стоянки та обробки суден.

Звід звичаїв морського порту встановлює правила надання послуг у морському порту, обслуговування суден і пасажирів, що склалися і тривалий час застосовуються на практиці у цьому морському порту.

Відповідно до роз'яснень Міністерства інфраструктури України, про які зазначалося вище, на всі судна розповсюджуються плата за послуги, які визначені Зборами і платою за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України, затвердженими наказом Мінтрансу України від 27.06.96 №214, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.07.96 за №374/1399 (т. 4 а.с.106-117). Відповідно до п.62 цього наказу, за послуги, що надаються суднам у каботажному плаванні, а також послуги не передбачені цими Зборами, застосовуються вільні ціни згідно з законодавством.

Оскільки судом встановлено, що риболовні судна, що заходять в ДП «Бердянський морський торговельний порт» для вивантаження живої (охолодженої) риби, морепродуктів, живих ресурсів моря, інших продуктів улову, при справлянні портових зборів відносяться до суден групи «А», сплата ТОВ «Почерк»у спірний період адміністративного, канального, корабельного, санітарного збору в загальній сумі 4 883,65 грн. передбачена Положенням «Про портові збори», затвердженого постановою КМУ від 12.10.2000р. №1544, тому не може бути визнана безпідставно отриманою відповідачем.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Отже, права і обов'язки фізичних та юридичних осіб, що проводять свою діяльність у морському у порту (суб'єктів портової діяльності) можуть виникати з актів цивільного законодавства, таких спеціальних актів як Кодекс торговельного мореплавства України; обов'язкових постанов порту, зводу звичаїв морського порту тощо.

Так, зокрема, згідно з ст.ст.88, 91 КТМ України встановлено, що кожне судно зобов'язано до виходу з морського порту одержати на це дозвіл. Оформлення приходу суден у порт і виходу з порту належить до функцій капітана торговельного порту. Втрати, пов'язані з здійсненням капітаном морського порту прав, передбачених ст.91, покладаються на судновласника. Із змісту наведеного законодавства слідує, що оформлення приходу суден у порт і виходу з порту не пов'язано з рейсом судна (його початком чи закінченням).

Судом встановлено, що у спірний період між сторонами фактично склалися правовідносини, характерні для надання послуг (ст.901 ЦК України). При наданні послуг з боку виконавця вчиняються певні дії або здійснюється певна діяльність, які не мають матеріального результату. Тому за договором щодо надання послуг оплачується не сам результат певної діяльності, а вчинені виконавцем дії. Ця обставина вимагає від виконавця послуг надавати докази про фактичне виконання певних дій по наданню послуг, оскільки товаром при оплаті послуг є саме такі дії. Підтвердженням отримання цих послуг (споживання) з боку замовника ( позивача) можуть бути будь-які дії, які повинні оцінюватися в сукупності, враховуючи характер правовідносин. Разом з тим, складання акту приймання -передачі не передбачено обов'язковою умовою законодавством, яке регулює правовідносини з надання послуг. Тому посилання позивача на відсутність підписаних сторонами актів не може свідчити про відсутність факту надання (отримання) послуг.

Зі змісту глави 63 ЦК України вбачається, що договір про надання послуг може укладатися як в усній так і в письмовій формі з підпорядкуванням при цьому правилам ст.ст.205-210, 639 цього Кодексу.

Як зазначено вище, судом встановлено, що в 2011р. договір про надання послуг у формі єдиного документу на весь рік між сторонами не був укладений. Разом з тим, у підтвердження факту надання послуг відповідачем надано заявки позивача на постановку судна до причалу порту, заявки щодо пропуску на територію порту автотранспорту, відвіс, накладні, рахунки (т.9 а.с.139-235; т.10 а.с.1-240, т.11 а.с.1- 205; т.12 а.с.1-111). Нарахування відповідачем зборів та плат за спірні послуги здійснено відповідно до затверджених ставок зборів та плат. У заявках позивача на заїзд автотранспорту було вказано вартість послуг (зокрема, т.10 а.с.153,188). Вбачається, що заявки виконані на бланку. Бланк замовлення про надання послуг за своєю правовою природою є договором про надання послуг, оскільки має всі ознаки укладення між сторонами у справі договору, передбачені ч.1ст.626 ЦК України (договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків), а саме: письмову домовленість про надання відповідачем послуг. Форма цього договору відповідає також вимогам ч.ч.1.2 ст.639 ЦК України щодо того, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом, а якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагається. Приписами ст.640 ЦК України також передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майн або вчинення певної дії.

Суд звертає увагу, що на представлених позивачем рахунках відповідача маються помітки, відповідно до яких у більшості позивач не заперечує, що послуги надані, однак зазначає, що вони ним не замовлялись, а саме: рахунок №03110002 від 08.01.2011р. т.2 а.с.110; рахунок №510021 від 08.01.2011р. т.2 а.с.113; рахунок №210001 від 12.01.2011р. т.2 а.с.115; рахунок №510026 від 12.01.2011р., т.2 а.с.118; рахунок №510054 від 17.01.2011р., т.2 а.с.120; рахунок №2100011 від 17.01.2011р. т.2 а.с.122; рахунок №5100541 від 25.01.2011р. т.2 а.с.125; рахунок №510089 від 25.01.2011р. т.2 а.с.127; рахунок №210020 від 25.01.2011р. т.2 а.с.129; рахунок №510099 від 26.01.2011р. т.2 а.с.132; № 710007 від 26.01.2011р. т.2 а.с.134; рахунок №710008 від 26.01.2011р. т.2 а.с.136, рахунок №510100 від 26.01.2011р. т.2 а.с.138; рахунок №210021 від 26.01.2011р. т.2 .с.140; рахунок №510108 від 27.01.2011р. т.2а.с.142; рахунок №210024 від 27.01.2011р т.2 а.с.144; рахунок №510114 від 31.01.2011р. т.3 а.с.2; рахунок №510129 від 31.01.2011р. т.3 а.с.4; рахунок №510133 від 31.01.2011р. т.3 а.с.6; рахунок №210030 від 31.01.2011р. т.3 а.с.8; рахунок №210032 від 01.02.2011р. т.3 а.с.11; рахунок №510170 від 03.02.2011р. т.3 а.с.17; рахунок №510189 від 08.02.2011р. т.3 а.с.19; рахунок №510191 від 08.02.2011р. т.3а.с.21; рахунок №710018від16.02.2011р. т.3 а.с.29; рахунок №510230 від 16.02.2011р. т.3 а.с.31; рахунок №210053 від 17.02.2011р. т.3 а.с.35; рахунок №710024 від 25.02.2011р. т.3 а.с.38; рахунок №210056 від 28.02.2011р. т.3 .с.40; рахунок №510279 від 28.02.3011р. т.3 а.с.42; рахунок №510280 від 28.02.2011р. т.3 а.с.44; рахунок №1108006400від 21.03.2011р. т.3 а.с.52; рахунок №1103000500 від 21.03.2011р. т.3 а.с.54; рахунок №1108010500 від 24.03.2011р. т.3 а.с.58; рахунок №1108010900 від 26.03.2011р. т.3 .с.62; рахунок №1108011900 від 29.03.2011р. т.3 а.с.66; рахунок №1108013600 від 31.03.2011р. т.3 а.с.68; рахунок №1108013500 від 01.04.2011р. т.3 а.с.70; рахунок №1108018700 від 07.04.2011р. т.3а.с.78; рахунок №1108018800 від 07.04.2011р. т.3 а.с.80; рахунок №1108019800 від 11.04.2011р. т.3 а.с.84; рахунок №1108023500 від 15.04.2011р. т.3 а.с.88; рахунок №1108023600 від 18.04.2011р. т.3 .с.94; рахунок №1108023800 від 18.04.2011р. т.3 а.с.96; рахунок №110824000 від 18.04.2011р. т.3 а.с.98; рахунок №1108026000 від 21.04.2011р. т.3 а.с.102; рахунок № 1108029600 від 26.04.2011р.т.3 а.с.106; рахунок №1108030100 від 28.04.2011р. т.3 а.с.110; рахунок №1108034200 від 30.04.2011р.т.3 а.с.112; рахунок №110841000 від 13.05.2011р. т.3 а.с.116; рахунок №1108042600 від 16.05.2011р. т.3 а.с.120; рахунок №1108043100 від 17.05.2011р. т.3 а.с.124; рахунок №1108043500 від 20.05.2011р. т.3 а.с.126; рахунок №110846100 від 23.05.2011р. т.3 а.с.132; рахунок №1108048000 від 25.05.2011р. т.3 а.с.138; рахунок №1108052800 від 31.05.2011р. т.3 а.с.140; рахунок №1108055100 від 08.06.2011р. т.4 а.с.1; рахунок №1108055300 від 10.06.2011р. т.4 а.с.3; рахунок №1108058200 від 15.06.2011р. т.4 а.с.9; рахунок №1108059200 від 17.06.2011р. т.4 а.с.15; рахунок №1108061300 від 21.06.2011р. т.4 а.с.19; рахунок №1108065000 від 24.06.2011р. т.4 а.с.25; рахунок №1108065200 від 27.06.2011р. т.4 а.с.29; рахунок №1108066000 від 30.06.2011р. т.4 а.с.33; рахунок №1108069800 від 04.07.2011р. т.4 а.с.39; рахунок №1108071900 від 07.07.2011р. т.4.с.43; рахунок № 1108075200 від 13.07.2011р. т.4 а.с.49; рахунок №1108076700 від 19.07.2011р. т.4 а.с.53; рахунок №1108079900 від 22.07.2011р. т.4 а.с.57; рахунок №1108080900 від 26.07.2011р. т.4 а.с.63; рахунок №1108081100 від 27.07.2011р. т.4 а.с.65.

Як зазначено вище, у підтвердження факту набуття відповідачем грошових коштів у сумі 74 987 грн. 56 коп. безпідставно, позивач посилається на конкретні платіжні доручення, які перераховані судом вище. Судом досліджено ці платіжні доручення та встановлено, що у більшості із них у графі «призначення платежу»було відсутнє посилання на конкретний рахунок. Зокрема, було зазначено «за заїзд автомашин у січні 2011р.»(№19 від 13.01.2011р.), «передоплата послуг порту на 2011р.»(№36 від 26.01.2011р., №110 від 25.02.2011р.,). Загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, визначені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22. Нормами зазначеної Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у т.ч. платіжних доручень. В силу п.3.8 реквізит «призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюються перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. При цьому, платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

Судом встановлено, що у подальшому своїми листами позивач конкретизував призначення платежу та просив зарахувати сплачені суми за певними рахунками (т.5 а.с. 2, 4, 5,6,13,14,18,25,29,35,38,41,46,48,51,53,57,62,71,76,61,85,88,90,93,97,98,105,107,108), Із листів також вбачається, що позивач визнавав факт замовлення ним послуг, які на цей час не визнає (т.5 а.с. 2 ,4 (послуга проїзд через територію порту автомобіля), т.5 а.с.18 (послуга оформлення відходу).

Отримуючи грошові кошти від позивача, відповідач виконав свої зобов'язання з надання послуг.

Крім того, факт сплати платіжним дорученням №17 від 13.01.2011р. суми 412,36 грн. неможливо вважати безпідставним, оскільки призначенням платежу вказано «за заезд а/машин в декабре 2010г. согл заявок и рах №09128 від 31.12.2010р.»Судом встановлено, що правовідносини сторін у 2010р. було врегульовано договором №15 (т.14 а.с.19-24) зі строком дії до 31.12.2010р., який не визнано недійсним. Рахунок №09128 від 31.12.2010р. не вказано позивачем у підставі позову (т.1 а.с.9,12. т.4 а.с.69).

Також неможливо вважати безпідставними сплату позивачем 08.07.2011р. платіжним дорученням №442 суми 42,50грн., оскільки призначенням платежу визначено витрати за подачу апеляційної скарги згідно з постановою від 29.06.11р. по справі №24/5009/527/11 (т.4 а.с.101). Постанова Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2011р. у справі №24/5009/527/11 набрала законної сили з моменту прийняття і відповідно до даних інформаційної системи «Документообіг господарських судів»не оскаржена, не скасована. (т.6 а.с.142-144). Виконання судового рішення в силу приписів ст.124 Конституції Україниё ст.115 ГПК України є обов'язковим і сплата цих коштів є обов'язком в силу припису закону, а не оплатою послуг відповідача.

Як зазначено вище, ТОВ «Почерк»із виставленими рахунками погоджувався частково, роблячи на рахунках та актах виконаних робіт помітки про те, що роботи не замовлялися, однак виконані портом, замовлялися та виконані частково або невиконані. Разом з тим, позивач здійснював оплату, що пояснює монопольним становищем ДП «Бердянський морський торговельний порт», який міг затримати його судна.

Посилання позивача на вимушеність оплати послуг відповідача у зв'язку з його монопольним становищем суд вважає необгрунтованим, оскільки згідно з листом Запорізького територіального відділення Антимонопольного комітету України №04-29.3/01-1984 від 08.07.2011р. тер відділенням було розглянуто заяви ТОВ «Почерк»про неправомірні дії ДП «Бердянський морський торговельний порт»щодо відключення СЧС «Вера»та МРТК «Ялта»від постачання електроенергії та порушення Портом вимог ст.ст. 73,76 КТМ. За результатами розгляду заяв у діях Порту ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, не виявлено (т.6 а.с.89,90-91).

Стосовно суми 6 354,71 грн., сплаченої на підставі рахунку №1103000100 від 03.03.2011р. (т.3 .с.46), а також перешвартування СЧС «Вера»позивача і сплати швартового збору (т.3 а.с.29,35) суд зазначає наступне. Як вбачається із рахунку, найменування послуг визначено як витрати на перешвартовку т.х. Грейс. Факт здійснення перешвартовки підтверджується в тому числі листами №134 від 04.03.2011р.(т.5 а.с.16), №27/96 від 24.02.2011р., №27/94 від 23.02.2011р., актом від 25.02.2011р., диспетчерським наказом, схемою швартових операцій, випискою із судового журналу, розрахунком витрат порту (т.14 а.с.42-48). Із змісту листування, пояснень представників сторін, досліджених доказів та враховуючи найменування у рахунку суми 6 354,71 грн. слідує, що фактично рахунок №1103000100 від 03.03.2011р., та рахунки за швартовий збір та перешвартування СЧС «Вера»були виставлені не за послуги, надані відповідачем позивачу, а як шкода, спричинена діями ТОВ «Почерк»у розмірі понесених портом витрат. Згідно з ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Із змісту представлених доказів слідує, що позивач не виконав обов'язкові вимоги щодо самостійного звільнення причалу для т. х. Грейс, тому понесені у зв'язку з цим витрати порту і були відображені в рахунках, виставлених позивачу. ТОВ «Почерк»згідно з зазначеними вище листами відповідача (отримання яких ним не заперечено), був попереджений про віднесення на нього цих витрат. Тобто, фактично сплата цих коштів свідчить про вирішення виниклих непорозумінь між сторонами без звернення до суду. В разі недосягнення згоди заінтересована особа мала право передати спір на вирішення господарського суду як основний або зустрічний позов.

Крім того, позивачем також заявлено вимогу про стягнення суми 7 751,12 грн. грошових коштів, сплачених у 2009 -2011 роках за рахунками відповідача за зняття забруднених вод, сміття та підхід портових суден для здійснення цих робіт, які мотивовано тим, що вартість цих робіт включена до санітарного збору. За твердженням ТОВ «Почерк», двічі здійснено оплату за одні й ті самі послуги.

Згідно з п.62 Зборів і плати, затвердженими наказом Мінтрансу України від 27.06.96 №214 встановлено, що приймання портом забруднень здійснюється за тарифами, затвердженими начальником порту, у таких випадках:

1) прийняття емульсії і баластних вод;

2) після 30 діб стоянки судна в порту;

3) із суден груп Б, В, Г, Д та Е, з яких санітарний збір не справляється;

4) у портах, які не мають технічних засобів для приймання всіх забруднень.

Із змісту цієї норми слідує, по-перше, що віднесення суден до груп Б, В, Г, Д та Е вже є підставою для сплати послуги приймання портом забруднень; по-друге, що у разі наявності підстав, визначених пунктами 1,2,4, сплата санітарного збору із суден групи А не виключає сплати послуги приймання портом забруднень (зокрема, у разі стоянки судна в порту після 30 діб чи приймання емульсії і баластних вод). По-третє, визначення групи судна в кожному конкретному випадку залежить від того, для яких саме цілей судно заходить до порту, зокрема, чи буде здійснюватися постачання, чи відстій, чи вантажні операції (п.1, примітка 1 п.1 Загальної частини Положення про портові збори).

Факт здійснення ТОВ "Почерк" оплати у сумі 7751 грн. 12 коп. протягом 2009 -2012 рр. за зняття забруднених вод з теплоходів СЧС "Вера", МРТК "Надежда" і МРТК "Ялта" та за підхід "Сборщик-401" для здійснення зняття забруднених вод за переліченими рахунками порту підтверджується:

Платіжним дорученням ТОВ "Почерк" № 354 від 11.08.2009 р. на суму 2632 грн. 32 коп.;

Платіжним дорученням ТОВ "Почерк" № 371 від 17.08.2009 р. на суму 7000 грн. 00 коп.;

Платіжним дорученням ТОВ "Почерк" № 424 від 11.09.2009 р. на суму 4372 грн. 45 коп.;

Платіжним дорученням ТОВ "Почерк" № 246 від 19.04.2010 р. на суму 596 грн. 12 коп.;

Платіжним дорученням ТОВ "Почерк" № 523 від 05.08.2010 р. на суму 457 грн. 72 коп.;

Платіжним дорученням ТОВ "Почерк" № 750 від 29.11.2010 р. на суму 1035 грн. 86 коп.;

Платіжним дорученням ТОВ "Почерк" № 730 від 14.12.2010 р. на суму 595 грн. 03 коп.;

Платіжним дорученням ТОВ "Почерк" № 76 від 15.02.2011 р. на суму 459 грн. 90 коп.;

Платіжним дорученням ТОВ "Почерк" № 459 від 19.07.2011 р. на суму 137 грн. 98 коп.;

Платіжним дорученням ТОВ "Почерк" № 467 від 25.08.2011 р. на суму 137 грн. 98 коп.;

Платіжним дорученням ТОВ "Почерк" № 590 від 27.10.2011 р. на суму 459 грн. 90 коп.

Відповідно до клопотання позивача від 25.09.2012р. вих. № 302 (а.с. 7-8 т. 14) позивач зазначає про допущення ним неточностей при зазначенні даних платіжних доручень, згідно з якими ним було здійснено оплату за зняття забруднених вод, а саме: оплата в сумі 183 грн. 96 коп. здійснена за платіжним дорученням № 206 від 13.04.2011 р.; оплата в сумі 633 грн. 54 коп. здійснена за платіжним дорученням № 422 від 11.09.2009р., замість помилково зазначеного платіжного доручення № 424 від 11.09.2009р. на суму 4372 грн. 45 коп. Зазначено, що в платіжному дорученні № 467 від 28.08.2011р. на суму 137 грн. 98 коп. безпідставно міститься посилання на рахунок порту № 1108085900 від 31.07.2011р. на суму 44 грн. 89 коп., який виставлений за електроспоживання та за використання електричних мереж порту. До клопотання додано бухгалтерську довідку від 25.08.2011 р., відповідно до якої зарахування портом коштів за платіжним дорученням ТОВ "Почерк" № 467 від 25.08.2011р. відбулося на погашення рахунку порту № 1113013300 від 12.08.2011р.

Однак, із досліджених судом рахунків відповідача, на які посилається позивач, а також заявок позивача на зняття вод і заявок на постановку судна до причалу порту (т.14 а.с.25-34) слідує, що у 2009 році (у вказані дати) зняття вод здійснювалося відповідачем у зв'язку з тим, що судна позивача заходили до порту не для вантажних операцій, а для відстою, і у цих правовідносинах вони були визначені як групи Д та Е за погодженням як позивача, так і відповідача, про що мається відмітки старшого диспетчера порту на заявках. У 2010році сплата збору відбулася на підставі договору №15 (т.14 а.с.19-24), який не визнаний недійсним, тому вважати ці кошти безпідставно отримані портом неможливо. Крім того, судом встановлено, що в 2010році позивач санітарний збір не сплатив, що встановлено постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.06.2012р. у справі №3/53/10-13/5009/2535/11 і не заперечено позивачем. У заявках позивача також визначено про захід до порту судна групи Д, Е, і представник відповідача також погоджувався, що в кожному зазначеному випадку судно не відносилось до групи А. (т.14 а.с.25-28). Із представлених позивачем рахунків порту та платіжних доручень позивача щодо сплати послуги за зняття забруднених вод у 2011році вбачається, що послуги замовлялись самим позивачем (т.9 а.с.82-86, т.10 а.с.47), і ним не доведено, що фактично здійснена оплата двічі за одні і ті ж самі дії, оскільки жодний рахунок щодо сплати санітарного збору не співпадає із рахунком щодо сплати послуги за зняття забруднених вод. У платіжному дорученні №206 від 13.04.2011р. зазначено про сплату за зняття забруднених вод із судна групи «В».Крім того, доказів сплати санітарного збору у серпні та вересні 2011р. також не надано.

Таким чином, вимоги в цій частині також є необґрунтованими, недоведеними і не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що кошти, які позивач вважає безпідставно набутими відповідачем, відповідач отримав за надані послуги та в рахунок відшкодування шкоди, що підтверджується наданими доказами, тому підстави для застосування наслідків, передбачених ст.1212 ЦК України, відсутні. А отже, відсутні правові підстави для задоволення позову також у частині стягнення суми банківських відсотків на підставі ст.382 КТМ України, ст.536 ЦК України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Статтею 382 КТМ України встановлено, що у разі відшкодування вимог, що випливають з передбачених цим Кодексом відносин, на сплачувану суму нараховуються відсотки у розмірі середньої ставки банківського процента, що існує в місці знаходження кредитора. Відсотки нараховуються з дня заявлення письмової вимоги про оплату відповідної суми по день сплати. Таким чином, вказаною нормою спеціального законодавства встановлено право позивача вимагати відсотки за користування чужими коштами на сплачувану суму, і визначено період нарахування відсотків у розмірі середньої ставки банківського процента, що існує в місці знаходження кредитора, в тому числі встановлено початок нарахування. Також суттєве значення має розмір грошового зобов'язання і правильне визначення правової природи заявленої до стягнення суми. Однак, судом встановлено, що позивач по-перше, безпідставно у розрахунку банківських відсотків вказує суми оплати, які не співпадають із платіжними дорученнями (зокрема, нараховує відсотки на суму 325,08грн. згідно з платіжним дорученням №770 від 29.12.2010р., тоді як цим платіжним дорученням сплачено лише 300 грн. (т.4 а.с.68, т.5 а.с.128, т.14 а.с.12), нараховує відсотки на суму 1863,98 грн. згідно з платіжним дорученням №442, тоді як цим дорученням сплачено суму 42,50 грн. витрат за подачу апеляційної скарги (т. 4 а.с.101, т. 5 а.с.130, т.14 а.с.14). По-друге, позивач початком нарахування відсотків визначив дату оплати (дату платіжного доручення), що суперечить ст.382 КТМ України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення банківських відсотків суд також вважає недоведеними.

На підставі викладеного, суд не бере до уваги посилання позивача на інші норми права та письмові докази. Доводи позивача про встановлення фактів у постановах апеляційної та касаційної інстанції у справі №28/5009/913/11, постанов та ухвал Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у адміністративних справах №2а-150/2011, №2а-142/2011 суд вважає необґрунтованим, оскільки відповідно до п.2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір. Не надається преюдиціального значення також фактам (обставинам), зазначеним: у скасованих судових рішеннях (а в разі часткового скасування таких рішень - у скасованих їх частинах); у судових рішеннях касаційної інстанції, оскільки останню не наділено правом, зокрема, встановлювати або вважати доведеними обставини і вирішувати питання, пов'язані з доказуванням (частина друга статті 1117 ГПК), - за винятком випадків, коли касаційна інстанція, скасувавши рішення попередніх судових інстанцій, прийняла нове рішення на підставі встановлених ними обставин.

Позивач просить стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 747грн. Згідно з ст.ст.44,49,84 Господарського процесуального кодексу України розподіл господарських витрат вирішується судом при винесенні рішення за наслідками розгляду конкретної справи. Це питання може бути вирішено судом одночасно з розглядом справи, у якій понесені витрати. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2012р. на користь позивача було стягнуто судовий збір за подання апеляційної скарги у розмір 672,50 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам. Постановою Вищого господарського суду України від 13.06.2012р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2012р. скасовано. Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення суми 747грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за подання позову покладається на позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору підлягає поверненню в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У цьому разі судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

При пред'явленні позову про стягнення 75058,89 грн. позивачем за платіжним дорученням № 638 від 11.11.2011 р. сплачено 1477,50 грн. та за квитанцією № 8692.44.1 від 06.12.2011 р. сплачено 23,68 грн. (всього 1501,18 грн.) судового збору (2 відсотки ціни заявленого позову). У послідуючому позивачем згідно з платіжним дорученням № 857 від 15.08.2012 р. було сплачено судовий збір у сумі 200,00 грн. та згідно з квитанцією № 9018.590.1 від 24.09.2012 р. сплачено судовий збір у сумі 228,00 грн. Всього сплачено 1929,18грн. До прийняття рішення у справі позивач неодноразово зменшував і збільшував розмір позовних вимог. Фактично остаточно збільшив розмір позовних вимог до загальної суми 85730,84 грн., два відсотки від якої складає 1714,62 грн.

За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути позивачу із Державного бюджету України частину судового збору у розмірі переплаченої суми 214 грн. 56 коп., сплаченого згідно з квитанцією № 9018.590.1 від 24.09.2012 р.

Керуючись ст.ст. 35, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Почерк"(71110, Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Кабельщиків, 138-А, код ЄДРПОУ 22138510, р/р 26003208534099 у Бердянському відділенні Запорізького регіонального управління комерційного банку "Приватбанк", МФО 313399) із Державного бюджету України суму 214 грн. 56 коп. судового збору, сплаченого згідно з квитанцією № 9018.590.1 від 24.09.2012 р.

Повне рішення складено 29.10.2012 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення (підписання) у повному обсязі.