Рішення № 27030985, 18.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/10656-2012 18.10.12За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Лізинг"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Флуєраш"

про стягнення 59 746,63 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Григорян Г.Г. (дов. №9 від 31.08.2012р.);

Осадчий К.Є. (дов. №10 від 31.08.2012р.)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 18.10.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арго-Лізинг" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Флуєраш" (далі по тексту -відповідач) про стягнення 59 746, 63 грн., з яких 45 399, 87 грн. основної заборгованості за Договором оренди нежитлового приміщення №01/12/11 від 01.12.2011р., 1 306,11 грн. пені згідно п. 9.2.1. вказаного договору оренди, 12 778,72 грн. договірної пені згідно п. 9.2.2. вказаного договору оренди, 261, 93 грн. трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/10656-2012, розгляд справи призначено на 04.09.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги ухвали суду про порушення провадження виконав частково, в усних поясненнях підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 04.09.2012 року відповідач не з'явився, конверт з ухвалою суду від 08.08.2012 року направлений відповідачу за адресою зазначеною у позовній заяві, а саме: 04070, м. Київ, вул. Братська, буд. 6 повернуто до суду поштою з приміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Представником позивача подано письмову заяву про продовження строку вирішення спору на більш тривалий строк, ніж встановлено частиною 1 статті 69 ГПК України.

Відповідно до ст.ст. 69, 77 ГПК України суд продовжив строк вирішення даного спору на п'ятнадцять днів та відклав розгляд справи на 18.10.2012 року, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, невиконанням відповідачем та частковим виконанням позивачем вимог ухвали суду.

17.09.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано додаткові матеріали по справі.

05.10.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано Витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на відповідача.

В судове засідання 18.10.2012 року відповідач не з'явився, конверт з ухвалою суду від 04.09.2012 року, направлений відповідачу за адресою зазначеною у позовній заяві та Витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а саме: 04070, м. Київ, вул. Братська, буд. 6 повернуто до суду поштою з приміткою: «за зазначеною адресою не проживає».

У пункті 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що відповідача належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні в усних поясненнях підтримав позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору оренди нежитлового приміщення № 01/12/11 від 01.12.2011 року в частині сплати орендної плати. Позовні вимоги вмотивовані положеннями Договору оренди нежитлового приміщення № 01/12/11 від 01.12.2011 року та ст. ст. 526, 529, 530, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-лізинг»(далі по тексту -Позивач; Орендодавець за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Флуєраш»(далі по тексту -Відповідач; Орендар за Договором) укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 01/12/11 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до умов Договору (п.п. 1.1., 1.2), Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове оплатне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення (частина нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 14-А (далі по тексту -об'єкт оренди), з метою здійснення господарської діяльності, що не суперечить цільовому призначенню приміщення за правоустановчими документами. Зазначене нежитлове приміщення належить позивачу на праві приватної власності відповідно до Свідоцтва про право власності від 14.09.2004 р.

Орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з моменту підписання Акту прийому-передачі, який є невід'ємною частиною Договору. Орендар зобов'язується здійснити ремонтні роботи в приміщенні у період з 01.12.2011р. по 01.04.2012р. (п.п. 2.1., 2.2. Договору).

Відповідно до пункту 3.1. Договору розмір щомісячної орендної плати за даним Договором за користування об'єктом оренди складає 13 798, 00 грн., з ПДВ. За час здійснення ремонтних робіт орендна плата не сплачується. Орендна плата сплачується Орендарем у національній валюті України - гривні, на рахунки Орендодавця шляхом банківського переказу або готівкою до 10 (десятого) числа поточного місяця оренди. Орендар, зобов'язаний сплатити Орендодавцю платіж в розмірі щомісячної орендної плати з ПДВ, який зараховується в рахунок орендної плати за останній місяць строку оренди, в строк з 01.06.2012 року до 31.08.2012 року ( п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. 4.1.2. Договору Орендар зобов'язався вчасно сплачувати орендну плату та інші платежі у відповідності до умов цього Договору.

Припинення дії та розірвання Договору визначається Розділом 8 Договору. Відповідно до якого в односторонньому порядку, за вимогою Орендодавця, Договір припиняється, зокрема, у випадку, коли Орендар затримує сплату орендної плати більше як на 10 днів або періодично, тобто більше одного разу (п. 8.2.3. Договору). У разі припинення договору, у відповідності до п. 8.2.3. Договору Орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди протягом 10 календарних днів з моменту письмового повідомлення Орендодавця (п.8.3 Договору). У випадку дострокового припинення або розірвання Договору орендна плата сплачується за весь час до моменту фактичного звільнення об'єкта оренди Орендарем (п. 8.4. Договору).

Розділом 9 «Відповідальність сторін»Договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання однією із сторін своїх зобов'язань за Договором, Сторона, винна в невиконанні зобов'язань за цим Договором, несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України. У випадку прострочення Орендарем сплати орендної плати, передбачених умовами цього Договору, Орендар сплачує Орендодавцю: 1) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми, сплата якої прострочена (п. 9.2.1. Договору); 2) додатково 3% від загальної суми заборгованості за кожен тиждень (7 календарних днів) затримки розрахунку (п. 9.2.2. Договору).

01 грудня 2011 року між позивачем та відповідачем було підписано Акт прийому-передачі, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар -прийняв на підставі договору оренди в тимчасове оплатне користування об'єкт оренди - частину нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 14-А, площею 73, 4 кв. м.

Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що Орендар свої зобов'язання по оплаті орендної плати виконував неналежним чином, що призвело до виникнення заборгованості по орендній платі за період з 01.04.2012 року по 09.07.2012 року в розмірі 45 399, 87 грн.

Як вбачається із матеріалів справи та позовної заяви в зв'язку з систематичним невиконанням Орендарем зобов'язань щодо сплати орендної плати Договір був припинений Орендодавцем в односторонньому порядку на підставі п. 8.2.3. Договору, про що Орендарю було направлене відповідне Повідомлення про припинення договору оренди нежитлового приміщення № 01/12/11 від 01.12.2011 року цінним листом 27.06.2012 року.

09.07.2012 року між позивачем, як Орендодавцем та відповідачем, як Орендарем був підписаний Акт приймання-передачі, відповідно до якого Орендар передав (повернув), а Орендодавець -прийняв нежитлове приміщення по вул. Воровського, 14-А, м. Київ, загальною площею 73, 4 кв. м.

За твердженням позивача, відповідач жодного разу не вносив орендну плату за Договором, станом на момент подання позовної заяви та розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем, яку останній просить стягнути, по орендній платі за Договором становить 45 399, 87 грн., з яких: 13 798, 00 грн. заборгованість за квітень 2012 року, 13 798, 00 грн. заборгованість за травень 2012 року, 13 798, 00 грн. заборгованість за червень 2012 року, 4 005, 87 грн. заборгованість за 01.07.2012 -09.07.2012 року. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 306,11 грн. пені відповідно до п. 9.2.1. Договору, 12 778,72 грн. договірної пені згідно п. 9.2.2. Договору, 261, 93 грн. трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Лізинг», підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою Договір оренди нежитлового приміщення №01/12/11 від 01.12.2011р. є договором найму, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору було передано 01.12.2011 року відповідачу в оренду частину нежитлового приміщення по вул. Воровського, 14-А, м. Київ. Відповідно до умов Договору зобов'язання по внесенню орендної плати виникло у відповідача з 11.04.2012 року і існувало до моменту фактичного звільнення об'єкта оренди Орендарем, тобто до 09.07.2012 року. За твердженням позивача жодного разу з моменту кладення договору та до моменту розгляду справи судом Орендар не вносив оренду плату відповідно до укладеного Договору, і як вже зазначалося заборгованість відповідача по орендній платі по Договору становить 45 399, 87 грн. Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 45 399, 87 грн. відповідачем суду не надано.

Отже, станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору заборгованість відповідача по орендній платі перед позивачем складає 45 399, 87 грн. (13 798, 00 грн. +13 798, 00 грн. + 13 798, 00 грн. + 4 005, 87 грн. = 45 399, 87 грн.), доказів сплати якої Відповідачем суду не надано.

Позивачем умови Договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невиконання умов позивачем Договору не заявлялось та суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 45 399, 87 грн. відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, витребувані ухвалами суду документи та пояснення не надав, наведені позивачем у позовній заяві обставини не спростував.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором в сумі 45 399, 87 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, строк сплати орендної плати, у відповідності до п. 3.2. Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 45 399, 87 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1 306, 11 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки відповідно до п. 9.2.1. Договору (за період з 11.04.2012р. по 01.08.2012р. -105 днів) та 12 778, 72 грн. договірної пені в розмірі 3 % від загальної суми заборгованості за кожен тиждень (7 календарних днів) затримки розрахунку, відповідно до п. 9.2.2. Договору (за період з 11.04.2012 р. по 29.07.2012 р. -14 тижнів).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Виходячи зі змісту наведених норм, учасники господарських відносин, якими є сторони у справі, вправі самостійно визначити розмір штрафних санкцій, якою є і неустойка, тільки в тому випадку, якщо такий розмір не встановлено законом. Отже, встановлення штрафу та або додаткової (договірної) пені за порушення виконання грошового зобов'язання згідно умов договору, укладеного між сторонами, є таким, що протирічить вимогам ч. 4 ст. 231 ГК України, а отже на застосовується судом.

Крім того, суд зазначає, що стягнення пені у подвійному розмірі відповідно до п. 9.2.1 договору та п. 9.2.2. договору протирічить принципу заборони притягнення до подвійної відповідальності за одне правопорушення, а отже суд вважає безпідставними вимоги позивача щодо стягнення пені відповідно до п. 9.2.2 договору.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, а також положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд приходить до висновку, що законом чітко встановлений розмір неустойки пені) за порушення грошових зобов'язань, а тому він не може бути змінений за домовленістю сторін. За таких обставин суд вважає, що п. 9.2.2. Договору протирічить вимогам ч. 4 ст. 231 ГК України і відповідно не може бути застосований судом при вирішенні справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом цих норм закону забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки (штрафу, пені) - це санкція, спрямована на виконання зобов'язання, що може бути застосована лише до реальних зобов'язань, нею може забезпечуватися лише дійсна вимога, розмір якої обраховується із суми невиконаного, неналежно виконаного чи несвоєчасно виконаного зобов'язання . При цьому, штраф та пеня є різновидами неустойки відповідно до норм ЦК України, яка є штрафною санкцією відповідно до норм ГК України.

За таких обставин, враховуючи викладене суд відмовляє у стягненні 12778, 72 грн. договірної пені в розмірі 3 % від загальної суми заборгованості за кожен тиждень (7 календарних днів) затримки розрахунку, оскільки застосування за невиконання грошового зобов'язання пені в іншому розмірі, ніж передбачено законом, суперечить приписам наведених норм ГК України та закону.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню тільки сума пені в розмірі 1 306, 11 грн. у відповідності до п. 9.2.1. Договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 9.2.1. Договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 261, 93 грн. трьох відсотків річних за період з 11.04.2012 року по 01.08.2012 року.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Лізинг»підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Флуєраш» (04070, м. Київ, вул. Братська, буд. 6; код ЄДРПОУ 37570093; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Лізинг»(61033, м. Харків, в'їзд 2-й Вологодський. буд. 2; код ЄДРПОУ 31557339) 45 399 (сорок п'ять тисяч триста дев'яносто дев'ять) грн. 87 коп. основної заборгованості, 1 306 (одну тисячу триста шість) грн. 11 коп. пені, 261 (двісті шістдесят одну) грн. 93 коп. 3 % річних від простроченої суми та 1482 (одна тисяча чотириста вісімдесят дві) грн. 50 коп. судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.10.2012р.

Суддя Г.П. Бондаренко