Рішення № 27028121, 22.10.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/6142/12

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2012 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Гребенюк В. В. ,

при секретарі - Литовченко Д. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «УПСК», треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (надалі за текстом - відповідач), треті особи: ОСОБА_2 (надалі за текстом - ОСОБА_2.), ОСОБА_3 (надалі за текстом - ОСОБА_3.), про відшкодування матеріальної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 09.10.2011 року на 323 кілометрі автодороги Креминець - Біла Церква сталось дорожньо-транспортна пригода (надалі за текстом - ДТП) за участю автомобілів НОМЕР_1 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2

Позивач придбав автомобіль НОМЕР_1 за генеральною довіреністю, посвідченою 27.10.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, та зареєстрованою в реєстрі за № 6549 зі строком дії до 27.10.2014 року. Оскільки, позивач придбав пошкоджений автомобіль то вважає, що саме він має право на відшкодування майнової шкоди, завданої транспортному засобу внаслідок ДТП.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 02.11.2011 року ОСОБА_2 було визнано винним у вказаному ДТП.

Цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2, пов'язана з експлуатацією автомобіля НОМЕР_2, застрахована у відповідача згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АА/1927979 від 04.01.2011 року. Ліміт відповідальності за полісом становить 50 000 грн.

Представник позивача звернувся до відповідача з заявою про настання страхового випадку. Після чого відповідач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 9 682 грн. 30 коп. Відповідач своє рішення обґрунтовував тим, що керувався ремонтною калькуляцією № 089 від 25.11.2011 року, складеною СПД ФОП «ОСОБА_5.», звітом № 1562_0492_0501_11 від 14.10.2011 року складеного ФОП «ОСОБА_6» та звітом № 538-ост від 23.11.2011 року складеного СПД ФОП «ОСОБА_5.».

Після надання відповідачем розрахунків, позивачем на його адресу було надано заяву про непогодження з розрахунками страхового відшкодування, оскільки в надані калькуляції № 089 від 25.11.2011 року, звіті № № 1562_0492_0501 від 14.10.2011 року та звіті № 538-ост від 23.11.2011 року було порушено абзац 2 п. 5.1 методики товарознавчого дослідження та оцінки колісних транспортних засобів «визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ним даних, необхідних для оцінки» тому, що вказані звіти та калькуляція складались різними експертами, що унеможливлює об'єктивно оцінити та розрахувати суми збитку так як відсутній акт огляду, який би підтвердив огляд транспортного засобу.

У зв'язку з непогодженням було проведено огляд автомобіля НОМЕР_1 за результатами якого було складено звіт № 31/12/11 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого транспортного засобу від 15.12.2011 року. Відповідно до звіту сума матеріальної шкоди склала 51 615грн. 01 коп., а вартість відновлювального ремонту склала 53 028 грн. 66 коп., утилізаційна вартість аварійно пошкодженого КТЗ складає 16 213 грн. 55 коп.

Відповідачем було відмовлено у перегляді суми страхового відшкодування, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права. Відповідно до позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 47 182 грн. 71 коп. матеріальної шкоди та 471 грн. 83 коп. судового збору.

В подальшому, позивачем було зменшено суму позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 30 969 грн. 16 коп. матеріальної шкоди та 309 грн. 69 коп. судового збору.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, надав до суду письмові заперечення.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, заперечення представника відповідача, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, автомобіль НОМЕР_1 на момент ДТП належав на праві власності ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 68).

Судом досліджено нотаріально - посвідчену довіреність від 27.10.2011 року зареєстровану в реєстрі за № 6549, якою позивачу надано право у випадку спричинення ТЗ пошкодження іншими особами в результаті ДТП чи заподіяння шкоди повіреної особою іншим транспортним засобом під час управління ТЗ як джерелом підвищеної небезпеки, укладати, якщо в тому буде необхідність, угоди про відшкодування заподіяної шкоди, одержувати та сплачувати за такими угодами грошові суми у розмірах згідно із калькуляціями, актами, експертними висновками тощо (а.с. 69). Відповідно до ст. 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом. Крім того, право позивача на отримання страхового відшкодування було визнано відповідачем внаслідок здійснення виплати страхового відшкодування у розмірі 9 682 грн. 30 коп.

09.10.2011 року на 323 кілометрі автодороги Креминець - Біла Церква сталось ДТП за участю автомобілів НОМЕР_1 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 02.11.2011 року ОСОБА_2 було визнано винним у вказаному ДТП (а.с. 7).

Цивільно - правова відповідальність перед третіми особами ОСОБА_2, пов'язана з експлуатацією автомобіля НОМЕР_2, була застрахована відповідачем згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АА/1927979 від 04.01.2011 року, ліміт відповідальності по даному полісом за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 50 000 грн., франшиза відсутня (а.с. 118).

Відповідач здійснив виплату страхового відшкодування позивачу у розмірі 9 682 грн. 30 коп., що підтверджено платіжним дорученням № 994 від 22.12.2011 року (а.с. 117). Відповідач прийняте рішення про виплату страхового відшкодування позивачу у зазначеному розмірі обґрунтовував посиланням на ремонтну калькуляцію № 089 від 25.11.2011 року, складеною СПД ФОП «ОСОБА_5.», звітом № 1562_0492_0501_11 від 14.10.2011 року складеного ФОП «ОСОБА_6» та звітом № 538-ост від 23.11.2011 року складеного СПД ФОП «ОСОБА_5.», що підтверджується листом від 20.01.2012 року за № 551 (а.с. 119).

Представником позивача на адресу відповідача було надано заяву про непогодження з розрахунками страхового відшкодування, що підтверджено листом Вих. № 024 від 16.03.2012 року (а.с. 9-10).

Однак, відповідачем було відмовлено у перегляді суми страхового відшкодування, що підтверджується листом від 20.03.2012 року за № 2596 (а.с. 8).

Відповідно до письмових заперечень відповідача подію від 09.10.2011 року визнано страховим випадком та було здійснено виплату страхового відшкодування. Проводячи розрахунок суми страхового відшкодування відповідач встановив, що транспортний засію позивача є фізично знищеним, оскільки витрати на його відновлювальний ремонт перевищують його ринкову вартість. Відповідно до звіту № 1562_0492_0501_11 від 14.10.2011 року складеного ФОП ОСОБА_6 встановлено, що дійсна ринкова вартість транспортного засобу «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 на дату оцінки складає 26 177 грн. 81 коп. Оскільки, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують його вартість до настання події та ремонт вказаного транспортного засобу є економічно необґрунтованим та вважається фізично знищеним. Таким чином, розмір страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1, складає 26 177грн. 81 коп. - 16 495 грн. 51 коп. = 9 682 грн. 30 коп., де 26 177 грн. 81 коп. - ринкова вартість транспортного засобу до настання ДТП, 16 495 грн. 30 коп. - вартість транспортного засобу після ДТП, згідно звіту № 538-ост від 23.11.2011 року складеного СПД ФОП «ОСОБА_5.».

Як на підставу для задоволення позовних вимог позивач посилається на звіт № 31/12/11 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого транспортного засобу від 15.12.2011 року та складеного оцінювачем ОСОБА_7 Вказаний оцінювач також дійшов висновку, що автомобіль фізично знищений, однак згідно вказаного звіту ринкова вартість автомобіля складає 51 615 грн. 01 коп., однак зазначений звіт відповідач просив суд не брати до уваги. Основним нормативно-правовим актом, який регламентує проведення авто товарознавчих досліджень є Наказ Міністкрства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, про затвердження «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів». Згідно з п. 6.1 Методики визначення типу, моделі, версії КТЗ, року його виготовлення, комплектності, укомплектованості, повної маси, робочого об'єму двигуна тощо проводиться на основі даних виробника КТЗ. Визначальним при цьому є ідентифікаційний номер VIN. Відповідно до п. 6.3 Методики встановлено, що визначення року виготовлення КТЗ здійснюється на підставі даних його виробника, які встановлюються у VIN-коді.

Тобто, визначаючи ринкову вартість автомобіля оцінювач ОСОБА_7 мав встановити його рік виготовлення, оскільки даний показник є одним з найважливіших, який впливає на вартість автомобіля. Згідно звіту 31/12/11 рік виготовлення досліджуваного автомобіля - 1994. Натомість, згідно звіту № 1562_0492_0501_11, яким керувалось ПрАТ «УПСК» при визначенні суми страхового відшкодування, рік виготовлення досліджуваного автомобіля - 1993. Для з'ясування даних розбіжностей відповідач направив запит № 5240 від 25.06.2012 року до офіційного дилера автомобілів «Hyundai». Згідно листа № 755 від 04.07.2012 року Хюндай Мотор Україна повідомило, що дата виготовлення автомобіля позивача 1993 рік. У зв'язку з невірною ідентифікацією автомобіля оцінювач ОСОБА_7 завищив його ринкову вартість, а тому даний звіт не може бути прийняти судом до уваги.

Однак, з даними твердженнями відповідача суд не може погодитись виходячи з наступного.

Відповідно до звіту № 1562_0492_0501_11 від 14.10.2011 року складеного ФОП ОСОБА_6, ринкова вартість автомобіля, виробництва дальнього зарубіжжя, «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 на дату оцінки складає 26 177 грн. 81 коп. (а.с. 120 - 147).

Згідно звіту №31/12/11 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого транспортного засобу від 15.12.2011 року та складеного оцінювачем ОСОБА_7, вартість матеріального збитку, нанесеного в наслідок пошкодження КТЗ «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1, складає 51 615грн. 01 коп. (а.с. 24 - 48).

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача з метою з'ясування розбіжностей в році випуску автомобіля відповідач направив запит № 5240 від 25.06.2012 року до офіційного дилера автомобілів «Hyundai», згідно листа № 755 від 04.07.2012 року Хюндай Мотор Україна повідомило, що дата виготовлення автомобіля позивача 03.11.1993 рік (а.с. 115 - 116). Додатково, на обґрунтування року виробництва автомобіля надав відповіді від ТОВ «Сервіс Корея Моторс» згідно яких останнє є офіційним дилером «Hyundai», дата виробництва автомобіля «Hyundai Sonata» 03.11.1993 року (а.с. 173 - 174).

Однак, дані твердження представника відповідача спростовуються тим, що розбіжності у році виготовлення не були підставою для визначення суми страхового відшкодування та відмови у перегляді суми страхового відшкодування в березні 2012 року, що підтверджується листом від 20.03.2012 року за № 2596 (а.с. 8), а витребовувались та отримувались значно пізніше під час розгляду справи по суті.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що в протоколі огляду транспортного засобу ним зазначено рік випуску автомобіля - 1994, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, в той час, як в подальшому рік випуску вказаний ним у звіті - 03.11.1993 року на підставі здійсненного запиту до мережі інтернет (а.с. 148), що, на думку свідка, прямо передбачено положеннями Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. До заводу - виробника автомобіля чи до офіційного дилера ОСОБА_6 з запитом про надання інформації щодо року виробництва автомобіля не звертався.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що в протоколі огляду транспортного засобу та звіті ним зазначено рік випуску та календарна дата виготовлення автомобіля - 01.01.1994 року, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та таблиці 3.1. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, де зазначено, що 10 позиція VIN-коду кодує модельний рік виготовлення, в VIN-коді автомобіля «Hyundai Sonata» вона позначена буквою - R, а отже відповідає року виробництва - 1994. Таким чином, жодних розбіжностей в році виробництва автомобіля у фактичній даті виробництва та свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, ним виявлено не було.

Судом було досліджено зміст Додатку 3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, відповідно до Таблиці 3.1. Кодування модельного року виготовлення КТЗ в описовій частині VIN-коду 10 позиція VIN-коду кодує модельний рік виготовлення в VIN-коді автомобіля «Hyundai Sonata» KMHCF31FPRU062187 вона позначена буквою - R та відповідає року виробництва - 1994.

Від сторін клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи не надходило.

За вищевикладених обставин, суд приходить до висновку про належність звіту № 31/12/11 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого транспортного засобу від 15.12.2011 року та складеного оцінювачем ОСОБА_7, вартість матеріального збитку, нанесеного в наслідок пошкодження КТЗ «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1, складає 51 615 грн. 01 коп., вартість відновлювального ремонту склала 53 028 грн. 66 коп., утилізаційна вартість аварійно пошкодженого КТЗ складає 16 213 грн. 55 коп., відповідно до звіту № 31/12/11 про оцінку утилізаційної вартості аварійно пошкодженого колісного транспортного засобу від 28.02.2012 року, складеного оцінювачем ОСОБА_7

Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам належить виходити з положень згідно яких відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

У відповідності до звіту № 538-ост від 23.11.2011 року складеного СПД ФОП «ОСОБА_5.», утилізаційна вартість автомобіля НОМЕР_1, складає 16 495 грн. 51 коп. (а.с. 149 - 154).

Судом було досліджено зміст Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, відповідно до розділу 5 якої технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Згідно з абз. 2 п. 5.1 даної Методики визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.

Відповідно до вимог ст. ст. 18, 19 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та положення про порядок видачі сертифікатів суб'єктів оціночної діяльності, затверджено наказом Фонду державного майна України від 14.03.2002 року за № 479 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.03.2002 року за № 312/6600, Фонд державного майна України видає суб'єктам господарювання сертифікати суб'єктів оціночної діяльності за відповідними напрямами оцінки майна. Оцінка майна, яка проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання без чинного сертифікату, є недійсною. Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», проведення незалежної оцінки майна (суб'єктом господарювання, який має чинний сертифікат суб'єкта оціночної діяльності) є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розмір відшкодування, під час вирішення спорів та інших випадків, визначених законодавством або за згодою сторін. Згідно зі ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а також відповідно до п. 59 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого КМУ від 10.09.2003 року № 1440, звіт про оцінку майна підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Крім того, Національним стандартом передбачено, що оцінка, проведена з порушенням кваліфікаційних вимог, що визначаються законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, є непрофесійною.

Таким чином, відповідно до вищезазначених положень, оцінювач має право визначати вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ в результаті його пошкодження без особистого огляду такого КТЗ лише у випадку наявності рішення органу, який здійснює судове чи досудове слідство та надання ним необхідних матеріалів для здійснення оцінки, в той час, як відповідно до дослідженого в судовому засіданні акту огляду транспортного засобу від 13.10.2011 року, складеного ФОП ОСОБА_6 та звіту № 538-ост від 23.11.2011 року, складеного СПД ФОП «ОСОБА_5.», особистий огляд КТЗ було здійснено ОСОБА_6, а безпосереднє визначення утилізаційної вартості автомобіля здійснено СПД ФОП «ОСОБА_5.» та ОСОБА_8, тобто проводилось різними особами.

З урахуванням чого, суд приходить до висновку, що звіт № 538-ост від 23.11.2011 року, складений СПД ФОП «ОСОБА_5.», не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ визначення у встановленому законом порядку утилізаційної вартості автомобіля НОМЕР_1.

За таких обставин, суд, заслухавши пояснення представників позивачів, відповідача, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що розмір страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1, складає 25 719 грн. 15 коп. 51 615 грн. 01 коп. - 16 213 грн. 55 коп. - 9 682 грн. 30 коп. = 25 719 грн. 15 коп., де 51 615 грн. 01 коп. - ринкова вартість колісного транспортного засобу, відповідно до звіту № 31/12/11 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого транспортного засобу від 15.12.2011 року, складеного оцінювачем ОСОБА_7; 16 213 грн. 55 коп. - утилізаційна вартість аварійно пошкодженого колісного транспортного засобу, відповідно до звіту № 31/12/11 про оцінку утилізаційної вартості аварійно пошкодженого колісного транспортного засобу від 28.02.2012 року, складеного оцінювачем ОСОБА_7; 9 682 грн. 30 коп. - здійснена відповідачем виплата страхового відшкодування.

До суду надано товарні чеки № № 31 - 12 від 15.12.2011 року, 12 від 24.02.2012 року на загальну суму 1 750 грн., як доказ понесення стороною витрат пов'язаних з проведенням звітів про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого транспортного засобу та оцінку утилізаційної вартості аварійно пошкодженого колісного транспортного засобу (а.с. 49, 62).

У відповідності до ст. 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Відповідачем було направлено свого представника на місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, однак, як встановлено судом звіт № 538-ост від 23.11.2011 року, складений СПД ФОП «ОСОБА_5.» та звіт № 1562_0492_0501_11 від 14.10.2011 року, складений ФОП ОСОБА_6 на замовлення відповідача, не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази визначення у встановленому законом порядку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого транспортного засобу та утилізаційної вартості автомобіля, з підстав зазначених вище.

Згідно ч. ч. 1 - 3 ст. 22 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) особа, якій заподіяно збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

А, відтак, з урахуванням не можливості для позивача іншим чином довести розмір спричинених збитків та необхідністю, в зв'язку з цим, проведення автотоварознавчого дослідження, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача понесених позивачем витрат пов'язаних з проведенням звітів про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого транспортного засобу та оцінку утилізаційної вартості аварійно пошкодженого колісного транспортного засобу у розмірі 1 750 гривень.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 981 ЦК України передбачено, що договір страхування укладається в письмовій формі, а нормою ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про страхування» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Україні здійснюється обов'язково.

Статтею 25 ЗУ «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою особою, у формі, що визначається страховиком.

Згідно ст. 5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна проводиться у випадках встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї із сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках встановлених законом.

Згідно ст. 12 даного Закону України, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідності до ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Частиною 2 статті 12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування зменшується на суму франшизи.

Відповідно до положень п 30.1., п. 30.2. ст. 30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Позивач погодився з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, що підтверджується поясненнями представників позивачів та позовними вимогами, а відтак відповідачем йому має бути відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Однак, згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. ст. 27 - 30 цивільно процесуального кодексу (надалі за текстом - ЦПК України) засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 59 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Відповідно до ст. ст. 59, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Разом з тим, не підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення з відповідача 3 500 грн. витрат на правову допомогу. Так, позивачем не обґрунтовано з посиланням на належні та допустимі докази, що надана юридична допомога ТОВ «ВБ експертс» відповідає граничним розмірам компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних справ у відповідності до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року N 4191-VI, оскільки до суду розрахунку часу затраченого на надання юридичної допомоги та актів виконаних робіт, надано не було. Відповідно до п. 4.2 укладеного між позивачем та ТОВ «ВБ експертс» договору про надання юридичних послуг № 0102/0212 від 02.02.2012 року підтвердженням наданих послуг є підписаний сторонами Акт здавання - приймання наданих послуг, якого до суду надано не було.

Згідно Постанови Пленуму Верховного суду «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

За таких обставин, суд, заслухавши пояснення представників позивачів, відповідача, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі - 27 469 гривень 16 копійок.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді судового збору в розмірі 274 грн. 16 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, про затвердження «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", Постанови Пленуму Верховного суду «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року, ст. ст. 18, 19 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Положення про порядок видачі сертифікатів суб'єктів оціночної діяльності, затверджено наказом Фонду державного майна України від 14.03.2002 року за № 479 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.03.2002 року за № 312/6600, ст. ст. 5, 7, 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», п. 59 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого КМУ від 10.09.2003 року № 1440, ст. ст. 12, 30, 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 7, 8, 25 ЗУ «Про страхування», ст. ст. 22, 627, 979, 981, 1166, 1187, 1198, ст. ст. 3-14, 27 - 30, 57, 59 - 61, 64, 79, 88, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ПрАТ «УПСК», треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити частково;

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» (Код ЄДРПОУ 20602681) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) суму страхового відшкодування у розмірі - 27 469 (двадцять сім тисяч чотириста шістдесят дев'ять) гривень 16 копійок;

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити;

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» (Код ЄДРПОУ 20602681) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) судовий збір у розмірі 274 (двісті сімдесят чотири) гривні 16 копійок;

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. В. Гребенюк