Рішення № 27027697, 23.10.2012, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 2035/5072/2012

№ производства 2/2035/1769/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.10.2012 року Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді Журавель В.А.

При секретарі Підопригора Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Комунального підприємства «Харківське бюро технічної інвентаризації», третя особа Харківська міська рада про захист права власності

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду, посилаючись на те, що за правом власності йому належить частина домоволодіння № 9/11 по пров. Тетянівському в м. Харкові на підставі рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова внаслідок заповіту, складеного його батьком ОСОБА_4 Останній набув право власності на частину домоволодіння на підставі заповіту, складеного на його користь ОСОБА_5 У 1955 році між власниками спірного домоволодіння на той час ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було укладено договір про порядок користування домоволодінням, згідно якого в користування ОСОБА_7 було передано флігель, сарай, льох та вбиральню, в користування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перейшов дерев»яний будинок, сарай, льох та вбиральня на їх частині земельної ділянки. Позивач вважає, що цей договір діє до цього часу, однак ОСОБА_8 порушила його, оскільки здійснила самочинне будівництво, тому ОСОБА_5П звернулася до суду про виділ її частки і суд встановив, що до ОСОБА_5 перейшло одноособове право сторони в договорі 1955 року і їй належала 6/8 частин спірного домоволодіння, а також суд затвердив виділ їй земельної ділянки в розмірі 605 кв. м. Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 квітня 1986 року спільна часткова власність на домоволодіння з частками 6/8 та 2/8 була скасована та встановлено частки - 0,41 та 0,59, однак при цьому ХМБТІ надало судові недостовірну інформацію про необхідність перерозподілу часток власників домоволодіння. Ні позивачу, ні його батькові, ні судові у 2009 році не було відомо, що спірні питання стосовно домоволодіння були вирішені в судовому порядку у 1984 році. У 1985-1986 роках проводився знос будинків по пров. Тетянівському у зв»язку із розширенням і реконструкцією залізничної станції Верещаківка-Балашовська, при огляді домоволодіння техніком БТІ у 2008 році було встановлено, що домоволодіння № 7 по пров. Тетянівському знесено, при цьому житловий будинок літ. «А-1»по пров. Тетянівському № 9/11 зносу не підлягав. Реєстрація домоволодіння, яка існує на теперішній час, суперечить рішенню Червонозаводського районного суду м. Харкова від 2009 року, оскільки за позивачем зареєстровано право власності на 0,41 частину домоволодіння, яке складається лише з будинку літ. «А-1» з поштовою адресою 9/11, а будинки літ. «Б-1»та «В-1»підлягали зносу і тому ці будинки були вилучені із складу спірного домоволодіння. Більш того, цим будинкам було надано нову поштову адресу - № 9 по пров. Тетянівському м. Харкова та для обслуговування виділена земельна ділянка площею 737 кв. м. із складу міських земель, однак при видачі технічного паспорту ХМБТІ неправомірно вказано, що на території домоволодіння по пров. Тетянівському № 9/11 знаходяться 3 житлових будинки. Тому позивач просив визнати земельну ділянку площею 605 кв. м. разом із житловим будинком літ. «А-1», льохом літ. «Л»та сараєм літ. «Е»садибою, яка розташована по пров. Тетянівському № 9/11, визнати за позивачем право користування земельною ділянкою за давністю користування та встановити межу домоволодіння на підставі фактів, встановлених Червонозаводським районним судом м. Харкова у 1984 році. Також позивач просив розірвати договір 1955 року та повернути йому все, що належало ОСОБА_5 та ОСОБА_6А при його укладанні і було виділено із складу спільного домоволодіння рішенням суду 1985 року. Також враховуючи, що, за думкою позивача, КП ХМБТІ було надано недостовірну інформацію щодо реєстрації права власності та перерозподілу ідеальних часток позивач просив стягнути з підприємства матеріальну шкоду в розмірі 703 грн. 55 коп., моральну шкоду та судові витрати, а також зобов»язати БТІ видано йому технічний паспорт на садибну ділянку 9/11 по пров. Тетянівському в м. Харкові.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги, надав судові аналогічні пояснення. Наполягав, що він є власником садиби, яка розташована по пров. Тетянівському № 9/11, яка складається з житлового будинку літ. «А-1», сараю та льоху, а також власником земельної ділянки площею 605 кв. м., при цьому відповідачі проживають за іншою адресою, тому не можуть бути співвласниками його будинку.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечували та пояснили, що протягом багатьох років проживають на території домоволодіння № 9/11 по пров. Тетянівському в м. Харкові та є його співвласниками на підставі правовстановлюючих документів. Частина домоволодіння, яка на теперішній час знаходиться в користуванні ОСОБА_1, вже довгий час відокремлена, між земельними ділянками знаходиться огорожа, яку поставили колишні співвласники домоволодіння. Тобто позивач та відповідачі проживають кожний в своїх будинках, користуються певною земельною ділянкою. Відповідачі вважають, що не порушують права позивача, як співвласника домоволодіння. Пояснити у звязку із чим в їх паспортах зазначено, що вони проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 замість 9/11 не змогли, однак наполягали, що завжди проживали саме в будинку №9/11.

Представник КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»ОСОБА_9 проти задоволення позову заперечувала та пояснила судові, що спірне домоволодіння спочатку було зареєстровано за ОСОБА_8 ј частина, ОСОБА_5 6/8 частин. У липні 1985 року було зареєстровано порядок користування домоволодінням на підставі ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова. Також у 1985 році у звязку із визнанням права власності на самочинне будівництво частки співвласників були перерозподілені та ОСОБА_8 стало належати 59/100 частин, а ОСОБА_5 41/100 частина та цим співвласникам були видані свідоцтва про право власності. В подальшому право власності після ОСОБА_5 перейшло в порядку спадкування до ОСОБА_10 Натепер домоволодіння № 9/11 по пров. Тетянівському в м. Харкові зареєстровано за ОСОБА_1 41/100 частина за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 59/200 частин. Також представник відповідача пояснила, що за заявою ОСОБА_1 у 2009 році йому були видано технічний паспорт, з іншими заявами до БТІ він не звертався.

Представник третьої особи Харківської міської ради у судове засідання не з»явився з невідомих суду причин, про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не сповістив.

Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матери справи, вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Як встановлено у судовому засіданні домоволодіння № 9/11 по пров. Тетянівському в м. Харкові (раніше пров. Тетянівський № 4) спочатку за правом власності належало ОСОБА_8 ј частина на підставі договору дарування, посвідченого Першою нотаріальною конторою м. Харкова 20 грудня 1949 року за р. № 39377/1, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ѕ частини на підставі договору дарування, посвідченого Шостою нотаріальною конторою м. Харкова 27 квітня 1953 року р. № 1913 / а. с. 13/. На той час домоволодіння складалося з житлового будинку, флігеля, двох сараїв та двох льохів.

18 жовтня 1955 року між співвласниками було укладено договір користування спільним домоволодінням та було визначено, що в користування ОСОБА_8 переходить флігель, сарай, льох та вбиральня на її земельній ділянці, в користування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перейшов житловий будинок, сарай, льох та вбиральня на їх частині земельної ділянки. Також співвласники визначили, що в користування ОСОБА_7 переходить 1/3 частина земельної ділянки, в користування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 2/3 частини земельної ділянки / а. с. 13/.

У звязку із змінами у складі співвласників спірного домоволодіння станом на 1978 рік домоволодіння по пров. Тетянівському № 9/11 було зареєстровано : за ОСОБА_8 ј частина підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 20 грудня 1949 року Першою ХДНК, ОСОБА_5 6/8 частин, з яких ѕ частини згідно договору дарування, посвідченому 27 квітня 1953 року 6-ю ХДНК та ѕ частини згідно свідоцтва про право на спадщину, виданому 1 ХДНК 08 лютого 1978 року / а. с. 64/.

У 1984 році ОСОБА_11 звернулася до Червонозаводського районного суду м. Харкова із позовом до ОСОБА_8 про виділ частки, в результаті розгляду якого сторони дійшли мирової угоди, яка була затверджена судом та провадження по справі було закрито. Так, сторони визначили, що на належні ОСОБА_5 6/8 частин домоволодіння їй було виділено в користування житловий будинок літ. «А-1», сарай літ. «Е», літня кухня літ. «Ж», вбиральня літ. Д», льох літ. «Л», огорожа № 3 та ворота № 1. В користування ОСОБА_8 було виділено житловий будинок літ. «Б-1». Житлова прибудова літ. «Б1-1», житловий будинок літ. «В-1», льох літ. «З», сарай літ. «К», гараж літ. «И», ворота № 4, хвіртка № 2 та огорожа № 5 /а. с. 15/.

У звязку із тим, що на території домоволодіння ОСОБА_12 здійснила самочинне будівництво, рішенням виконкому Червонозаводської районної ради народних депутатів № 769/35 від 12.11.1985 року самочинне будівництво житлового будинку літ. «В-1», «в», прибудову до житлового будинку літ. «Б-1», гаражу літ. «И»було узаконено. Також співвласникам було дозволено тимчасове користування самозахвату земельної ділянки в розмірі 20 кв. м. у якості лишка / а. с. 63/.

Рішенням виконавчого комітету Червонозаводської районної ради народних депутатів м. Харкова № 190/1 від 01 квітня 1986 року було перерозподілено ідеальні частки співвласників та було визначено, що ОСОБА_5 належить 41/100 частина домоволодіння № 9/11 по пров. Тетянівському в м. Харкові замість 6/8 частин, ОСОБА_8 59/100 частин замість ј частини, користування земельною ділянкою залишається в первісних ідеальних частках. При цьому ЖЕО було зобов»язано видати співвласникам нові свідоцтва про право особистої власності, а раніше видані правовстановлюючі документи вилучити / а. с. 61/.

Вказані зміни у частках співвласників спірного домоволодіння ОСОБА_5 та ОСОБА_7 були належним чином зареєстровані в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»/ а. с. 64/.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Червоно заводської районної ради народних депутатів № 374/3 від 15 липня 1986 року на території домоволодіння № 9/11 по пров. Тетянівському в м. Харкові складається з 3 житлових будинків літ. А-1, Б-1, В-1 та надвірних будівель. Враховуючи щільність забудови двору та неможливість облаштування окремих виїздів, розподіл домоволодіння на окремі - не представляється можливим, тому домоволодіння № 9/11 по пров. Тетянівському в м. Харкові було залишено складі трьох житлових будинків / а. с. 62/.

Після смерті ОСОБА_5, яка померла 23 лютого 1986 року право власності на 41/100 частину спірного домоволодіння перейшло до ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яке було видано 1 ХДНК 01 жовтня 1986 року за р. № 2-ДН-1153 / а. с. 58/.

Після смерті ОСОБА_7, яка померла 08 лютого 1989 року, право власності на 59/100 частин домоволодіння до пров. Тетянівському № 9/11 в м. Харкові перейшло до її дітей - ОСОБА_3 та сина ОСОБА_13 за кожним по 59/200 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 1 ХДНК 03 листопада 1989 року за р. №4-2883 / а. с. 28-29/.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 03 квітня 2008 року 1 ХДНК за р. № 5-1339 право власності на 59/200 частин домоволодіння по пров. Тетянівському № 9/11 перейшло дружини померлого 31 серпня 29007 року ОСОБА_13 ОСОБА_2 / а. с. 44-47/.

Як вбачається з рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2009 року за ОСОБА_14 було визнано право власності на будинок літ. «А-1», що складає 41/100 частину домоволодіння № 9/11 по пров. Тетянівському в м. Харкові в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_10, який помер 29 травня 1998 року / а. с. 11-12/.

Згідно до довідки КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»на теперішній час домоволодіння № 9/11 по пров. Тетянівському в м. Харкові зареєстровано за ОСОБА_1 41/100 частина на підставі рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2009 року, ОСОБА_3 59/200 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 1 ХДНК 03 листопада 1989 року р.№ 4-2883, та за ОСОБА_2 59/200 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 1 ХДНК 03 квітня 2008 року р. № 5-1339 / а. с. 64/.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб ( співвласників) належить їм на праві спільної власності ( спільно майно). Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю / ст. 356 ЦК України/.

Таким чином, суд приходить до висновку, що домоволодіння № 9/11 по пров. Тетянівському в м. Харкові за правом спільної часткової власності належить сторонам по справі ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2

У звязку із чим суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що він є власником окремої садиби, яка розташована по пров. Тетянівському 9/11 в м. Харкові, оскільки пояснення позивача в цій частині спростовані письмовими доказами, наданими сторонами по справі та приведеними вище.

Враховуючи, що у суда відсутні підстав для визнання за позивачем особистої власності на спірне домоволодіння, його вимоги про реєстрацію за ним житлового будинку літ. «А-1»за поштовою адресою 9/11 по пров. Тетянівському в м. Харкові на праві особистої власності відсутні.

У разі, якщо позивач бажає виділити у натурі належну йому частку майна у спільній частковій власності, він не позбавлений права здійснити такий виділ у відповідності до норм чинного законодавства. Крім того, майно, що у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача, що в паспортах відповідачів зареєстровано місце їх проживання : ІНФОРМАЦІЯ_1. Суд вважає, що для правильного вирішення спору даний факт не має правового значення, оскільки статтею 346 ЦК України передбачений вичерпний перелік підстав для припинення права власності. Відповідачі по праві ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не припиняли право власності на належне їй майно у будь-який спосіб, визначений законом, до теперішнього часу володіють, користуються та розпоряджаються належним їм майном.

Також суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору про порядок користування спільним домоволодіння від 18 жовтня 1955 року задоволенню не підлягають. Так, при розгляді спору судом встановлено, що починаючи з 1955 року до теперішнього часу змінився склад співвласників цього будинку, змінився порядок користування домоволодінням в цілому, оскільки на момент 1955 року на території домоволодіння був тільки один житловий будинок та декілька надвірних будівель. На теперішній час на території двору знаходиться три житлових будинки та надвірні будівлі, між сторонами склався певний порядок користування і житловими будинками і надвірними будівлями і земельною ділянкою. Тому суд вважає, що договір 1955 року ніяким чином не порушує права позивача як співвласника спірного домоволодіння

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 статті 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права користування земельною ділянкою 9/11 по пров. Тетянівському в м. Харкові площею 605 кв. м. задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано судові доказів, що він користується земельною ділянкою саме такого розміру і саме така земельна ділянка приходиться на його частку. З цих же підстав не підлягають задоволенню вимоги позивача про визначення межі між спірним домоволодінням та землями комунальної власності.

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Статтею 120 ЗК України передбачено, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди.

З наданих позивачем доказів вбачається, що його батько, як колишній власник 41/100 частин спірного домоволодіння, не мав у власності земельної ділянки по пров. Тетянівському № 9/11, договір оренди з власником вказаної земельної ділянки не укладав.

Тому позовні вимоги ОСОБА_1 про володіння земельною ділянкою площею 605 кв. м. задоволенню не підлягають, що не позбавляє позивача права на вирішення цього питання у встановленому законом порядку.

Також суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов»язання відповідачів знести самочинно побудовану кухню літ «б»та ліквідувати дерева на межі домоволодіння, оскільки з технічних паспортів, виданих позивачу та відповідачу ОСОБА_2 вбачається, що самочинної будівлі літ. «б»на території домоволодіння нема, а прибудова літ. «б»побудована ще у 1959 році та узаконена рішенням виконкому Червонозаводської районної ради № 769/35 від 12.11.1985 року. Крім того, вказана побудова знаходиться на частині домоволодіння, якою користуються відповідачі, і позивач не зазначив, яким чином прибудова літ «б»порушує його права як співвласника спірного домоволодіння. Також позивач не надав судові доказів, що на межі, встановленій між житловими будинками, розташовані дерева, які також порушують права позивача як співвласника спірного домоволодіння / а. с. 32-42/

Крім того, не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобовязання КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»розробити та видати йому технічний паспорт на садибну ділянку 9/11 по пров. Тетянівському в м. Харкові, оскільки судом встановлено, що спірне домоволодіння знаходиться не в особистій власності позивача, а у спільній частковій власності сторін по справі. А технічний паспорт на 41/100 частину спірного домоволодіння, власником якої є позивач, був йому виданий відповідачем згідно заяви 23 червня 2009 року / а. с. 84-92/.

Також не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення з КП ХМБТІ на користь позивача матеріальної та моральної школи, оскільки позивачем не надано судові доказів спричинення йому такої шкоди відповідачем.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, у суда відсутні підстави для стягнення сплаченого ним судового збору з КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 59, 60, 212, 214-215, 256 ЦПК України, ст. ст. 317, 319, 321, 377, 346, 355, 356 ЦК України, ст. 120 ЗК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 про розірвання договору про порядок користування спільним майном від 18 жовтня 1952 року відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_1 про реєстрацію за ним на праві особистої власності житлового будинку літ. «А-1»по пров. Тетянівському № 9/11 в м. Харкові відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права користування та володіння земельною ділянкою за адресою: м. Харкові, пров. Тетянівській № 9/11 площею 605 кв. м. та визнання її садибною ділянкою у складі земель житлової забудови м. Харкова відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_1 про знесення прибудови літ. «б»та дерев на території домоволодіння № 9/11 по пров. Тетянівському в м. Харкові відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_1 про визначення межі домоволодіння № 9/11 по пров. Тетянівському в м. Харкові відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_1 про зобовязання КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»розробити та видати технічний паспорт на садибну ділянку № 9/11 по пров. Тетянівському в м. Харкові відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення з КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»матеріальної та моральної шкоди та судових витрат відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя В.А.Журавель