Рішення № 27018813, 29.10.2012, Докучаєвський міський суд Донецької області

Номер провадження 2/0515/381/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2012 року м. Докучаєвськ

Докучаєвський міський суд Донецької області у складі:

Судді - Єпішина Ю.М.,

при секретарі - Натаріній Д.І.,

за участі позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Бостанжи А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Докучаєвську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко-Ізол»про стягнення заборгованості із заробітної плати при звільнені, компенсації за непроведений розрахунок при звільнені та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що те, що з 16 липня 2008 року він перебував з відповідачем в трудових правовідносинах. Наказом від 19.06.2012 року № 170-к був звільнений з ТОВ «Данко-Ізол»за згодою сторін. В день звільнення з ним відповідачем не був проведений у повному обсязі розрахунок. На не однократні звернення з приводу погашення заборгованості із заробітної плати та інших належних до виплати коштів отримував відмову. У зв'язку з чим, просив стягнути в судовому порядку заборгованість по заробітній платі та компенсацію за затримку її виплати у розмірі 12077,63 грн. та по день винесення судового рішення, моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн. та витрати по оплаті правової допомоги у розмірі 350,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 до початку розгляду справи по суті уточнив свої позовні вимоги шляхом подання уточненої позовної заяви про стягнення сум, належних працівнику при звільненні, компенсації за не проведений розрахунок при звільнені та відшкодування моральної шкоди, у якій просить стягнути з відповідача на його користь компенсацію за затримку виплати заробітної плати за 28 робочих днів у розмірі 3239,32 грн., моральну шкоду у розмірі 1000.00 грн., та витрати по оплаті правової допомоги у розмірі 350,00 грн. В частині позовних вимог щодо стягнення заробітної плати з урахуванням компенсації за невикористану відпустку відмовився, оскільки 17 липня 2012 року відповідач повністю їх задовольнив у позасудовому порядку.

Представник відповідача Бостанжи А.Ю. у судовому засіданні уточнені позовні вимоги позивача визнав частково, погодившись з вимогою щодо виплати компенсації за затримку виплати заробітної плати за 28 робочих днів, в частині вимог щодо стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу заперечував.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені обставини, які підтверджуються такими доказами.

Згідно трудової книжки позивача, він на підставі наказу за № 364-к від 16 липня 2008 року був прийнятий на роботу в Товариство з обмеженою відповідальністю «Данко-Ізол» на посаду вагранника до цеху теплоізоляційних виробів. Наказом за № 170-к від 19 червня 2012 року був звільнений з цього підприємства за згодою сторін.

Статтею 115 КЗпП України встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадяться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомляти працівника перед виплатою зазначених сум.

Ці вимоги закону відповідачем дотримані не були і на час звільнення перед позивачем виникла заборгованість по виплаті заробітної плати в сумі 9301,07 грн., яка в день звільнення працівника, а саме: 19 червня 2012 року виплачена не була, лише 17 липня 2012 року відповідач виплатив зазначену суму заборгованості позивачеві.

Відповідно до положень ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.20 постанови № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

З довідки відповідача від 21.06.2012 року № 270 вбачається, що середньоденна заробітна плата позивача складає 115,63 грн. Розмір середнього заробітку з урахуванням вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року (з подальшими змінами та доповненнями), який підлягає виплаті позивачу за час затримки розрахунку складає 3237,64 грн. (28 дн. х 115,63 грн.).

Відповідно до частини першої ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», регламентовано, що розмір відшкодування такої шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, духовних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З матеріалів справи встановлено, що внаслідок дій відповідача були порушені законні права позивача на оплату праці, у зв'язку з чим, він зазнав душевних страждань.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач, час і зусилля, необхідні для відновлення його попереднього стану та виходить при цьому із засад розумності, виваженості та справедливості.

З огляду на викладені обставини на користь позивача повинна бути стягнуто моральну шкоду у розмірі 100,00 грн.

Відповідно до змісту положень статей 79, 80-81, 84 та 88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави повинні бути стягненні судові витрати. Крім цього, сторона, проти якої, постановлено судове рішення, має відшкодувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, понесені нею і документально підтверджені витрати на правову допомогу. При цьому, згідно ч. 2 ст. 84 ЦПК України, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно наданої квитанції від 13 липня 2012 року за підписом адвоката ОСОБА_3, завіреної відповідною печаткою, за надання правової допомоги (складання позовної заяви) позивачем було сплачено 350,00 грн., які і підлягають стягненню на його користь з відповідача.

На підставі ст.ст. 47, 115-117 та 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко-Ізол» про стягнення сум, належних працівнику при звільненні, компенсації за не проведений розрахунок при звільнені та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко-Ізол» (код ЄДРПОУ 33176162), яке знаходиться за адресою: 85740, Донецька область, м. Докучаєвськ, на користь ОСОБА_1 компенсацію за затримку виплати заробітної плати у розмірі 3237,64 грн., моральну шкоду у розмірі 100,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 350,00 грн., а всього на загальну суму 3687,64 грн. В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко-Ізол» на користь держави судовий збір у розмірі 214,60 грн. на ім'я отримувача УДКСУ у м. Докучаєвську: код ОКПО 38006339, розрахунковий рахунок 31212206700039, МФО 834016 в ГУ ДКСУ у Донецькій області.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Докучаєвський міський суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя