Постанова № 27012363, 19.09.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2012 року 11:36 2а-4221/12/1070

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий - суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Маслакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "ДПД Україна" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу №429 від 19.07.2012 та визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

06.09.2012 до Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства "ДПД Україна" (далі-позивач) до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу №429 від 19.07.2012 та визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби по проведенню перевірки, за наслідками якої складено Акт про результати документальної виїзної перевірки ПАТ «ДПД Україна»від 30.07.2012 №254/22-2/35325422.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем при проведені перевірки допущено порушення вимог законодавства про порядок здійснення перевірок та направлення платнику податків результатів їх проведення, оскільки перевірку проведено не на підставі та не у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України. Тому дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "ДПД Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з БВП «Строитель-Плюс»за весь період діяльності є протиправними.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зазначив, що перевірку господарської діяльності позивача проведено податковим органом без законних підстав, з порушенням вимог податкового законодавства. Так, у запиті відповідача не зазначено підстав для його надіслання та не вказано конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, а лише зазначено їх узагальнюючий перелік; у запиті міститься посилання на підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, а наказ про проведення перевірки винесено на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України. Вказав, що податковим органом період з 1 жовтня 2008 р. по 31 грудня 2010 р. вже перевірено, що підтверджується Актом перевірки від 28 березня 2011 р., в якому порушень вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з БВП «Строитель-Плюс»не встановлено. Проте, відповідач видав наказ про перевірку за весь період діяльності з БВП «Строитель-Плюс». Пояснив також, що копія наказу «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», яка була надана ПАТ "ДПД Україна" в приміщенні ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС, не містить печатки податкового органу. Зазначив, що податковий орган після складання акту про відмову у допуску до проведення перевірки мав право накласти арешт на майно платника податків, проте цього не зробив, а провів документальну позапланову виїзну перевірку у приміщенні ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС.

Відповідач позову не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у його задоволені відмовити. В обґрунтування заперечень представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що перевірку позивача проведено податковим органом у межах повноважень та відповідно до вимог податкового законодавства. Оскаржуваний наказ винесено на підставі підпунктів 78.1.1 пунктів 78.1 статті 78 ПК України. Наказ вручено, а направлення на проведення виїзної позапланової перевірки пред'явлено представнику ПАТ "ДПД Україна" за довіреністю Ступаку О.М. Наказ на проведення перевірки не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача, а вчинення в процесі складання акту перевірки дій також не порушують його інтереси. Зазначив, що запит «Про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження»позивачу було направлено 28.05.2012. У запиті зазначено підстави, здійснено посилання на підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України. Пояснив, що складений ПАТ "ДПД Україна" акт про відмову в допуску до документальної позапланової виїзної перевірки від 19.07.2012, надійшов до канцелярії відповідача тільки 20.07.2012, тобто вже після початку перевірки.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, які склалися між сторонами.

Приватне акціонерне товариство "ДПД Україна" є юридичною особою, що зареєстрована 06.09.2007 Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області.

Відповідачем 28.05.2012 направлено позивачу запит за №2570/10/22-523 «Про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження», в якому з посиланням на п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16, п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 та п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України запропоновано надати протягом 10 робочих днів від дня отримання запиту письмові пояснення та їх документальне підтвердження щодо взаємовідносин між АТ "ДПД Україна" (код за ЄДРПОУ 35325422) з БВП «Строитель-Плюс»(код за ЄДРПОУ 31263808) за весь період господарських взаємовідносин, а саме інформацію щодо: реєстраційних документів (в т.ч. ліцензій та дозволів на провадження фінансово-господарської діяльності) та податкової адреси (в т.ч. документів оренди та/або придбання приміщень); переліку засновників (із обов'язковим зазначенням назви (ПІБ, коду ЄДРПОУ) ідентифікаційного номеру, паспортних даних для фізичних осіб, часток їх внесків в грошовому та відсотковому вираженні тощо); первинних документів (договорів (в т.ч. купівлі-продажу), рахунків-фактур, податкових накладних, видаткових накладних, довіреностей та документів, що підтверджують транспортування товарів, надання робіт (послу) тощо), згідно з якими здійснювалися фінансово-господарські відносини між позивачем та БВП «Строитель-Плюс»за весь період; платіжних документів, на підставі яких здійснювалися розрахунки між суб'єктами господарювання (із зазначенням сум, дат та номерів платіжних документів), а у разі здійснення розрахунків цінними паперами пропонувалося вказати назви емітентів, коди ЄДПРОУ, номінальну вартість цінних паперів та суми здійснених розрахунків; реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за відповідний період, реєстрів щоденного обліку з продажу та придбання та підсумки податкових зобов'язань з ПДВ за відповідний період, дебіторсько-кредиторської заборгованості; включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідними відображеннями у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість (розрахунках, звітах тощо). У запиті вказано, що неподання пояснень та їх документальних підтверджень у відповідності до п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки. Позивачем цей запит отримано 22.06.2012, що підтвердив представник позивача в судовому засіданні.

Позивач надав відповідь на цей запит за вих.№158/юр від 07.07.2012, яку отримано відповідачем у той же день. У відповіді позивач вказує, що в запиті не зазначено: фактів, які свідчать про порушення товариством законодавства України; про виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; опис інформації, що запитується та відносно яких контрагентів; конкретний перелік документів, а також інші підстави його надіслання відповідного до 3 абзацу підпункту 73.3 статті 73 ПК України. Зазначає, що у тих випадках, коли запит складено з порушенням вимог ПК України, то платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Стверджує, що позивач звільняється від обов'язку надавати відповідь на лист, так як він не є обов'язковим письмовим запитом, а тому позивач не має законодавчих підстав для надання інформації та документального підтвердження фінансово-господарських відносин.

Начальником управління податкового контролю 19.07.2012 за №317/22-5в подано службову записку керівнику відповідача, в якій з посиланням на п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України запитувався дозвіл на проведення виїзної позапланової документальної перевірки АТ "ДПД Україна" з 19.07.2012, тривалістю 5 робочих днів, з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з БВП «Строитель-Плюс»за весь період діяльності. В обґрунтування цього зазначено, що отримано інформацію, яка свідчить про можливе ухилення позивача від сплати податків, та вказано про ненадання позивачем інформації та її документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу ДПС.

Начальником ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС 19.07.2012 за №429 видано наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки АТ "ДПД Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з БВП «Строитель-Плюс»за весь період діяльності, з датою початку перевірки 19.07.2012, терміном проведення - 5 робочих днів.

На підставі цього наказу про проведення перевірки керівником податкового органу видано направлення на перевірку від 19.07.2012 №453, яке пред'явлено представнику позивача за довіреністю Ступаку О.М. 19.07.2012 о 16 год. 30 хв. і в той же час вручено також і наказ на проведення перевірки.

19 липня 2012 р. працівниками позивача - виконуючим обов'язки виконавчого директора, юристом та начальником відділу безпеки - складено акт про відмову в допуску до документальної позапланової виїзної перевірки у зв'язку з порушенням вимог абзацу 2 та 3 пункту 81.2 статті 81 ПК України, оскільки не пред'явлено платнику податків направлення на проведення документальної позапланової виїзної перевірки та не пред'явлено копії наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, так як надана АТ "ДПД Україна" копія цього наказу не засвідчена печаткою податкового органу.

Указаний акт 20.07.2012 за вих.№358 позивачем направлено відповідачу з супровідним листом, який зареєстровано 20.07.2012 за вх. №7479/10.

За результатами перевірки податковим органом 30.07.2012 складено Акт №254/22-2/35325422 «Про результати проведення документальної виїзної позапланової перевірки ПАТ «ДПД Україна», код за ЄДРПОУ 35325422, з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з БВП «Строитель-Плюс», код за ЄДРПОУ 31263808 за весь період діяльності». Перевіркою встановлено порушення ч.5 ст.203, ч.1.2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині не додержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених ПАТ «ДПД Україна»при придбанні товарів (послуг). Установлено, що товар (послуги) по вказаних правочинах не було передано; порушено: приписи ст.ст.662, 655, 656 ЦК України, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту за вересень-грудень 2009 р., за січень-березень та за липень 2010 р.; п.1.32 ст1, п.5.1 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки посадовими особами ПАТ «ДПД Україна»безпідставно віднесено у 2009-2010 рр. до складу валових витрат суму у розмірі 576970 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 17.08.2012 №00000312301, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 173092,50 грн., з них 115395 грн. - основного платежу та 57697,50 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, а також податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 17.08.2012 №00000322301, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 216364,50 грн., з них 144243 грн. - основного платежу та 72121,50 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Ці податкові повідомлення-рішення направлено податковим органом позивачу разом із супровідним листом «про надання інформації»від 17.08.2012 за №4677/10/22-223 та були отримані представником ПАТ «ДПД Україна»27.08.2012.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 20 ПК України визначено права органів державної податкової служби, до яких відноситься, зокрема, право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Як встановлено судом, відповідачем 28.05.2012 надіслано запит позивачу, який ним отримано 22.06.2012. Позивачем 07.07.2012 відповідачу надано лист-відповідь, в якому зазначено, що запит складено з порушенням вимог ПК України, у зв'язку з чим на думку платника податків він звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до ст.73 ПК України органи державної податкової служби мають право отримувати податкову інформацію. Інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається органам державної податкової служби періодично або на окремий письмовий запит органу державної податкової служби у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу. Органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності передбачених п.73.3 ст.73 ПК України підстав. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Суд визнає необґрунтованими твердження позивача про невідповідність запиту вимогам податкового законодавства, оскільки дослідженням цього запиту відповідача від 28.05.2012 встановлено, що для його направлення були передбачені ст.73 ПК України підстави, у ньому з посиланням на норми ПК України чітко зазначено строк надання письмових пояснень та документів, а також указано їх конкретний перелік.

Суд вважає встановленим, що підставою для видання оспорюваного наказу стало ненадання інформації та її документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит податкового органу.

Крім того, суд бере до уваги, що вказаний наказ реалізовано і податковим органом фактично проведено перевірку, про результати якої складено відповідний акт.

Із урахуванням наведеного суд зазначає, що оскаржений наказ за своєю правовою природою є індивідуальним актом застосування норм права (правозастосовчим актом індивідуальної дії), який після його виконання є таким, що вичерпав свою дію. Судом установлено, що вказаний наказ виконано у повному обсязі.

Що стосується тверджень позивача про не допуск відповідача до перевірки, то судом установлено, що працівниками податкового органу 19.07.2012 акт про не допуск до перевірки не складався, а складений позивачем акт про відмову в допуску до документальної позапланової перевірки на адресу податкового органу був надісланий лише 20.07.2012, тобто після початку перевірки, що не заперечували в судовому засіданні представники сторін.

З приводу тверджень позивача про незаконні дії з проведення перевірки суд зазначає наступне.

Статтею 86 ПК України визначено, що результати перевірок оформлюються у формі акту або довідки. Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010 №984.

За результатами перевірки податковим органом складено Акт «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ПАТ «ДПД Україна», код за ЄДРПОУ 35325422, з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з БВП «Строитель-Плюс»код за ЄДРПОУ 31263808 від 30.07.2012 №254/22-2/335325422.

Суд вважає, що відповідно до вищенаведених вимог ПК України завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів) тощо. З урахуванням цього податкові органи безпосередньо виконують функції, пов'язані зі здійсненням такого контролю.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених правових норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Таким чином, предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення частиною другою ст.2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного права позивача, то у разі незгоди з діями чи рішенням контролюючого органу, вимога про визнання протиправними дій відповідача, в тому числі і по проведенню перевірки та по складанню рішення (акту) або по оскарженню наказу про проведенню перевірки вже після його фактичного виконання і складення акту перевірки, не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом пред'явлення позову про скасування рішення контролюючого органу, яким визначено суму податкових зобов'язань чи штрафних (фінансових) санкцій.

Зважаючи на викладене, обраний позивачем спосіб захисту права шляхом визнання протиправним і скасування вже виконаного наказу про проведення перевірки та визнання дій податкового органу щодо проведення перевірки такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства, не відповідає його змісту.

Дослідивши матеріали та проаналізувавши обставини справи, суд вважає, що оскаржені дії та рішення відповідача при виданні наказу та при проведенні перевірки не мають для позивача юридичного значення та не призвели до фактичного порушення прав та інтересів позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним будь-яких судових витрат. Таким чином, судові витрати стягненню з позивача на користь відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 24 вересня 2012 р.