Постанова № 27012147, 24.10.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2012 року Справа № 1170/2а-1977/12

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Пасічник Ю.П. розглянув адміністративну справу в порядку письмового провадження,

за позовомПриватного підприємства «Белвас»доКіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової службипровизнання дій протиправними та скасування рішення, - ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство «Белвас»(далі-позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області ДПС (далі-відповідач) в якому просило суд:

- визнати протиправним (незаконним) та скасувати наказ Кіровоградської ОДПІ №2917 від 06.10.2011 року «Про проведення документальної перевірки»в зв'язку з відсутністю підстав для проведення перевірки відповідно до вимог пп.78.1.1. п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України;

- зобов'язати Кіровоградську ОДПІ відновити показники податкових зобов'язань в розмірі 667 117,20 грн., та податкового кредиту в розмірі 662 890,58 грн. з податку на додану вартість задекларованих ПП «Белвас»за липень 2011 року в розрізі контрагентів, що були відкориговані в автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованих співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»;

- визнати протиправним (незаконним) та скасувати наказ Кіровоградської ОДПІ №2781 від 15.09.2011 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки»в зв'язку з відсутністю підстав для проведення перевірки відповідно до вимог пп.78.1.1. п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України;

- зобов'язати Кіровоградську ОДПІ відновити показники податкових зобов'язань в розмірі 889 134,00 грн., та податкового кредиту в розмірі 883 581,20 грн. з податку на додану вартість задекларованих ПП «Белвас»за травень-червень 2011 року в розрізі контрагентів, що були відкориговані в автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованих співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»;

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що у Кіровоградської ОДПІ не було правових підстав для проведення позапланової невиїзної перевірки; висновки довідки від 10.10.11 № 102/23-1/32222453 про нікчемність господарських операцій підприємства у липні 2011 року та довідки від 19.09.11 року № 90/23-1/32222453 про нікчемність господарських операцій підприємства у травні-червні 2011 року зроблені без дослідження первинних документів та без відповідного рішення суду яким встановлюються факти по недійсності угод.

В запереченнях на позов відповідач зазначає, що наказ про проведення позапланової виїзної перевірки позивача винесений у повній відповідності з діючим законодавством, висновки довідок від 10.10.11 № 102/23-1/32222453 та від 19.09.11 року № 90/23-1/32222453 є правильними, жодного рішення -повідомлення про донарахування податкових зобов'язань за результатами перевірки не винесено та просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд вважає, що позов належить задовольнити частково.

В ході розгляду справи судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 09.08.11 року за вихідним номером 27305/10/23-1 та 24.08.11 року за вихідним номером 34438/10/23-1 від 16.09.11 року на адресу позивача Кіровоградською ОДПІ направлено запити «Про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження про взаємовідносини з ТОВ «Євросвіт»(а.с. 33,34) стосовно формування податкового кредиту у вказаних періодах.

Вказані повідомлення отримано представником позивача 15.08.11 року., та 29.08.11 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 33,34 звор. бік).

15.09.11р. в.о. начальника Кіровоградської ОДПІ прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Белвас»на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України, яке оформлено відповідним наказом № 2781 (а.с. 9).

19.09.11р. посадовими особами Кіровоградської ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень - червень 2011 року та складено довідку - №90/23-1/32222453 від 19.09.11р., якою було встановлено, що в частині недодержання вимог зазначених в ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України не було підтверджено факт реальності вчинення правочинів з придбання товарів (послуг), а саме товар не був переданий в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України. Також не підтверджено об'єкт оподаткування ПДВ при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.05.2011 року по 30.06.2011 року, які підпадають під визначення пп.185.1. п.185, п.198.3., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України. В зв'язку з відсутністю об'єктів оподаткувань по операціях з придбання товарів (послуг) підприємствам -покупцям за період з 01.05.2011 року по 30.06.2011 року необхідно зменшити суми валового доходу та суми валових витрат к податкових деклараціях з податку на прибуток відповідних податкових періодів.

06.10.11р. начальником Кіровоградської ОДПІ прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Белвас»на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України, яке оформлено відповідним наказом № 2917 (а.с. 50).

10.10.11р. посадовими особами Кіровоградської ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2011 року та складено довідку - №90/23-1/32222453 від 10.10.11р., якою було встановлено факт безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «Євросвіт»у липні 2011 року та безпідставно сформовано податкові зобов'язання за липень 2011 року в сумі 667 117,20 грн. Також порушення п.3 ст.5, ст.7 Господарського кодексу України.

Перевіряючи оскаржувані рішення та дії суб'єкта владних повноважень на відповідність положенням ч. 2 ст. 2 КАС України суд зазначає наступне.

Щодо вимог позивача про скасування наказів про проведення позапланових перевірок № 2781 від 15.09.11р. та № 2917 від 10.10.11р.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відтак, суд зобов'язаний не тільки встановити протиправність дій, бездіяльності та рішень суб'єкта владних повноважень, а й обрати реальний спосіб захисту порушеного права.

Оскільки перевірка господарської діяльності вже проведена, тому, навіть за умови наявності підстав для визнання оскаржуваних наказів протиправними та їх скасування, суд не зможе захистити порушене право, так як це не є підставою для спростування даних результатів перевірок.

Суд зазначає, що оперативний захист порушеного права при винесені протиправних наказів про проведення перевірки можливий лише за умови звернення до суду з позовом до початку її проведення.

Відтак, позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Судом враховано, що відповідно до положень ст. 22, 185 ПК України об'єктом оподаткування з податку на додану вартість в тому числі є постачання товарів, робіт, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПК України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю, з наявністю яких законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

За правилами п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що встановлення факту наявності або відсутності об'єкта оподаткування податком на додану вартість, дата виникнення такого податкового зобов'язання можливі лише на підставі первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, внаслідок яких утворюється об'єкт оподаткування.

Відповідно до положень ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Вказані вище норми кореспондуються із положеннями п.5.2, п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984) передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Проте матеріалами справи підтверджено, що відповідачем по справі вказані документи не досліджувалися, виходячи зі змісту довідки, перевірка проводилася на підставі установчих документів ПП «Белвас», декларації з податку на додану вартість ПП «Белвас»за період 01.05.11р. по 30.06.11р., та з 01.07.11р. по 31.07.11 р., з усіма передбаченими діючим законодавством додатками; даних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», з ТОВ «Євросвіт»; розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Щодо висновків акту перевірки про порушення позивачем вимог ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням положень пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доки контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам. Податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено пунктом 11 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні».

Суд також звертає увагу на те, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів визначені ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

Даючи оцінку висновкам податкової інспекції стосовно нікчемності договорів, укладених позивачем із ТОВ «Євросвіт», суд звертає увагу на те, що згідно положень ст.ст.215, 216, 228 ЦК України та положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»нікчемні правочини характеризуються таким ознаками як спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

Вивчивши зміст довідки від 19.09.11 за № 90/32-1/32222453 та довідки від 10.10.11р. за №102/23-1/32222453 суд зазначає, що вказані документи не містять жодних посилань на наявність ознак, котрі передбачені ч.1 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Статтею 204 Цивільного Кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, що полягає в тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, недійсним згідно приписів абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України визначається правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Суд зазначає, що підставою недійсності правочину, згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Щодо вимог про зобов'язання відповідача відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, що були відкориговані в автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», суд зазначає наступне.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету, контролю за здійсненням таких сплат органами державної податкової служби розроблений порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом ДПА України № 266 від 18.04.08 р.

Слід відмітити, що вказаний Примірний порядок є документом для внутрішнього використання органами державної податкової служби і не може носити обов'язкового характеру у зв'язку з відсутністю його реєстрації у встановленому порядку. Крім того, встановлений ним порядок співставлення показників у податковій звітності учасників господарських операцій, який відповідачем був застосовний виключно з використанням даних АРМів та Інформаційних систем АІС "Бест-Звіт", системи автоматизованого співставлення податкових, не відповідає приписам Податкового кодексу та іншим законам з питань оподаткування, в яких встановлені порядок формування бази оподаткування, розрахунку податкових зобов'язань та податкового кредиту, перелік документів, що мають підтверджувати показники податкової звітності.

Зважаючи на те, що вказаний нормативний акт, регулює порядок ведення «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та використовується у роботі органами державної податкової інспекції, суд, враховуючи положення ст. 162 КАС України вважає за можливе застосувати такий спосіб захисту порушеного права позивача як зобов'язання податкового органу, в якому платник податків перебуває на податковому обліку, відобразити в зазначеній електронній базі даних суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які позивач включив до податкових декларацій з податку на додану вартість за перевірений період (а.с. 79-144), але які в подальшому були відкориговані відповідачем, що підтверджується роздруківками Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за перевірений період (а.с. 41-49).

Відповідно до ст.ст. 9, 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що відповідачем по справі не доведено обґрунтованості внесення змін щодо показників податкових зобов'язань та податкового кредиту у «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», тому суд вважає позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 71, 94, 158, 160, 162, 163, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію відновити показники податкових зобов'язань в розмірі 667 117,20 грн. та податкового кредиту в розмірі 662 890,58 грн. з податку на додану вартість задекларованих ПП «Белвас»за липень 2011 року в розрізі контрагентів, що були відкориговані в автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»на підставі довідки №102/23-1/32222453 від 10.10.2011 року «Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ПП «Белвас»(ЄДРПОУ 32222453) з питань законодавства в частині правомірності декларування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Євросвіт»(ЄДРПОУ 31703622) за період з 01.07.2011р. по 31.07.2011р.

Зобов'язати Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію відновити показники податкових зобов'язань в розмірі 889 134,00 грн. та податкового кредиту в розмірі 883 581,2 грн. з податку на додану вартість задекларованих ПП «Белвас»за травень-червень 2011 року в розрізі контрагентів, що були відкориговані в автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»на підставі довідки №90/23-1/32222453 від 19.09.2011 року «Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ПП «Белвас»(ЄДРПОУ 32222453) з питань законодавства в частині правомірності декларування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Євросвіт»(ЄДРПОУ 31703622) за період з 01.05.2011р. по 30.06.2011 р.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 32,19 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник