Постанова № 27011438, 24.10.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/11718/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі Пономаренко В.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волот»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Донецька Донецької області

про визнання дій Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби щодо відмови в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року в розмірі 5 411 381,00 грн. неправомірними, визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 11.11.2010 року за №0002722340/0/28721/10/23-31382, та стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Волот» бюджетного заборгованості з податку на додану вартість за червень 2010 року в загальному розмірі 5 411 381,00 грн. шляхом перерахування останньої на розрахунковий рахунок позивача

за участю представників сторін:

від позивача: Стадник В.В. - представ за дов. від 18.09.2012 року

від першого відповідача: Кузьмичова Т.С. - представ. за дов. 18.04.2012 року

від другого відповідача: не з»явився

від третього відповідача: не з»явився

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волот» (далі - ТОВ «Волот», Товариство, позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Київському районі м. Донецька, відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (далі - ГУДКСУ у Донецькій області, відповідач-2) про визнання дій Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби щодо відмови в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року в розмірі 5 411 381,00 грн. неправомірними та стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волот» бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень 2010 року в загальному розмірі 5 411 381,00 грн. шляхом перерахування останньої на розрахунковий рахунок позивача.

Ухвалою суду від 19.09.2012 року залучено до участі у справі в якості третього відповідача Управління Державної казначейської служби у Київському районі м. Донецька Донецької області (далі - УДКС у Київському районі м. Донецька, відповідач-3).

Позивачем уточнені позовні вимоги, а саме просить суд визнати дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби щодо відмови в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року в розмірі 5 411 381,00 грн. неправомірними, визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 11.11.2010 року за №0002722340/0/28721/10/23-31382, та стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Волот» (ЄДРПОУ 34520955, свідоцтво платника ДПВ - 100325730, юридична адреса: 83056, м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів,86, офіс №9, розрахунковий рахунок №260080133268 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) бюджетну заборгованость з податку на додану вартість за червень 2010 року в загальному розмірі 5 411 381,00 грн. шляхом перерахування останньої на розрахунковий рахунок позивача.

Позовні вимоги (з урахуванням уточнення до позову) мотивовані тим, що позивачем до відповідача-1 подана декларація з податку на додану вартість (далі за текстом - декларація з ПДВ) за червень 2010 року, відповідно до якої визначена сума бюджетного відшкодування у розмірі 6 166 912,00 грн., До декларації також була додана заява про повернення суми бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача. Відповідачем-1 проведено перевірку ТОВ «Волот» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, про що складений акт перевірки від 03.11.2010 року № 7738/23-3/35420955. Зазначеною перевіркою встановлено, що в порушення пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Волот» завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за червень 2010 року на 4 484 115,00 грн. Під час перевірки відповідач-1 врахував акти попередніх перевірок від 03.08.2010 року № 5999/23-3/35420955 та від 14.09.2010 року № 6784/23-3/35420955 за результатами яких Товариству зменшено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 886 878,00 грн. та 2 214 151,00 грн. відповідно. При цьому, постановами Донецького окружного адміністративного суду від 14.10.2011 року та від 23.10.2011 року, залишеними без змін ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.01.2012 року та від 12.12.2011 року задоволено повністю позовні вимоги ТОВ «Волот» та скасовані податкові повідомлення-рішення, які були винесені відповідачем-1 за наслідками зазначених актів перевірок. Тому, висновки відповідача-1 щодо нікчемності правочинів з контрагентами ТОВ «Рейдер-Трейд» та ТОВ «Южторгкомпані» є безпідставними, оскільки це спростовано зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій. Як заявляє позивач, станом на день подання цього позову йому відшкодовано суму податку на додану вартість у розмірі 755 531,00 грн., сума невідшкодованого податку на додану вартість становить у розмірі 5 411 381,00 грн. Приймаючи до уваги, що у порушення податкового законодавства сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 5 411 381,00 грн. не відшкодована, позивач у судовому порядку просить стягнути наведену суму бюджетного відшкодування.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов повністю.

Відповідачем-1 - ДПІ у Київському районі м. Донецька позов не визнано, в матеріалах справи наявні заперечення на позовну заяву від 08.10.2012 року № 1441/9/10-013. Заперечення обґрунтовані тим, що актами перевірок від 03.08.2010 року № 5999/23-3/35420955 та від 14.09.2010 року № 6784/23-3/35420955 встановлено укладання ТОВ «Волот» нікчемних правочинів з контрагентами - ТОВ «Рейдер-Трейд», ТОВ «Ланойл» та ТОВ «Южторгкомпані». З урахуванням висновків зазначенх актів перевірки, актом перевірки від 03.11.2010 року № 7738/23-3/35420955 встановлено, що ТОВ «Волот» завищено заявлену у червні 2010 року суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 4 484 115,00 грн. Податкове повідомлення-рішення від 11.11.2010 року № 0002722340/0/28721/10/23-313, прийняте за наслідками акту перевірки від 03.11.2010 року № 7738/23-3/35420955 вручено особисто директору ТОВ «Волот». Отже, відповідач-1 зазначає, що за таких обставин наведене є підставою для відмови ТОВ «волот» у відшкодуванні податку на додану вартість за червень 2010 року у розмірі 4 484 115,00 грн., а тому просить суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.

Відповідачем-2 - ГУДКСУ у Донецькій області позовні вимоги також не визнані з огляду на те, що на адресу відповідача-2 від ДПІ у Київському районі м. Донецька не надходили висновок та реєстр на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок ТОВ «Волот», а тому, посилаючись на приписи сумісного Наказу Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 27.04.2004 року № 82/245 «Про затвердження Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження з Державного бюджету України з податку на додану вартість» у ГУДКСУ у Донецькій області відсутні законні підстави для відшкодування позивачу податку на додану вартість за червень 2010 року у розмірі 5 411 381,00 грн. Таким чином, відповідач-2 просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Також, відповідач-2 просив суд розгляд справи проводити без участі представника.

Відповідачем-3 УДКС у Київському районі м. Донецька позовні вимоги також не визнані, підтримав заявлене відповідачем-2, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Також, відповідач-3 просив суд розгляд справи проводити без участі представника.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волот» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 19.09.2007 року за № 1 266 107 0006 027212, ідентифікаційний код юридичної особи - 35420955, місцезнаходження: 83056, м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів, буд. 86А, офіс 9. Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) серії АА № 053965 ТОВ «Волот» має право займатись наступними видами діяльності за КВЕД (класифікація видів економічної діяльності): «51.21.0 Оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин», «60.24.0 Діяльність автомобільного вантажного транспорту», «60.10.2 Діяльність вантажного залізничного транспорту», «74.14.0 Консультування з питань комерційної діяльності та управління», «51.19.0 Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту», «15.41.0 Виробництво нерафінованих олії та жирів». Свою господарську діяльністю ТОВ «Волот» здійснює згідно Статуту (у новій редакції), затвердженого загальними зборами учасників, оформленого протоколом від 17.03.2008 року (із внесеними змінами від 29.12.2010 року, 17.06.2010 року). ТОВ «Волот» зареєстрований платником податку на додану вартість, про що свідчить Свідоцтво серії НБ №199074 від 024.03.2011 року № 100325730, індивідуальний податковий номер - 354209505646. На податковому обліку перебуває в ДПІ у Київському районі м. Донецька з 20.09.2007 року за № 6742.

Судом встановлено, що ТОВ «Волот» до ДПІ у Київському районі м. Донецька подана декларація з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за червень 2010 року від 19.07.2010 року (вхід. від 12.08.2010 року за № 82890).

Відповідно до рядка 25.1 цієї декларації сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника становить 6 166 912 грн. (шість мільйонів сто шістдесят шість тисяч дев'ятсот дванадцять грн.). Разом із зазначеною декларацією позивачем до ДПІ у Київському районі м. Донецька подані: додаток № 2 «Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишаться непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», додаток № 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування», додаток № 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування», додаток № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (арк. справи 103-108).

Також позивач надав до податкового органу: податкову декларацію з ПДВ за травень 2010 року від 21.06.2010 року; додаток 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість» та додатки 2, 3, 4, 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року від 21.06.2010 року, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а також уточнюючий додаток 2 до зазначеної податкової декларації з ПДВ.

Згідно додатку 2 до податкової декларації з ПДВ від 21.06.2010 року залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (ряд. 24 податкової декларації звітного періоду) склався із сум ПДВ, які виникли у квітні 2010 року.

На підставі направлення від 06.10.2010 року за № 1502/003619 та наказу від 06.10.2010 року № 743 в період з 08.10.2010 року по 27.10.2010 року ДПІ у Київському районі м. Донецька проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Волот» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 6 166 912,00 грн. за червень 2010 року на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась у травні 2010 року (з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року), про що складений акт від 03.11.2010 року № 7738/23-3/35420955 (надалі за текстом - акт перевірки від 03.11.2010 року № 7738).

Згідно висновку проведеної перевірки вбачається, що в порушення пп. 7.7.1 та пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» ТОВ «Волот» завищено заявлену у червні 2010 року суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 4 484 115,00 грн.

За результатами акту перевірки від 03.11.2010 року № 7738 ДПІ у Київському районі м. Донецька прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.11.2010 року № 0002722340/0/28721/10/23-313 про зменшення ТОВ «Волот» суми бюджетного відшкодування на 4 484 115,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ за червень 2010 року від 12.08.2010 року за № 82890 (арк. справи 139).

Зі змісту акту перевірки від 03.11.2010 року № 7738 вбачається, що підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування на 4 484 115,00 грн. вступили порушення, які були встановлені актами попередніх перевірок від 03.08.2010 року № 5999/23-3/35420955 та від 14.09.2010 року № 6784/23-3/35420955.

Так, за результатами проведеної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 20110 року, що оформлена атом від 03.08.2010 року № 5999/23-3/35420955 встановлено порушення:

- п. 1.4 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «про податок на додану вартість», ТОВ Волот завищено суму податкового кредиту на 7 716 716,00 грн., у тому числі: у березні 2010 року на 4 511 766,00 грн., у квітні 2010 року на 3 204 950,00 грн.;

- завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за квітень 2010 року у розмірі 1 615 686,00 грн.;

- завищено заявлену у квітні 2010 року суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку у розмірі 3 886 878,00 грн.

- укладання ТОВ «Волот» нікчемних правочинів з ТОВ «Рейдер-Трейд» та ТОВ «Ланойл», які не спричинили реального настання правових наслідків, не відповідають вимогам закону, їх вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому згідно з ч.1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемними, і визнання таких правочинів недійсними судом не вимагається.

За результатами проведеної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2010 року, що оформлена актом від 14.09.2010 року № 6784/23-3/35420955 встановлено порушення:

- п. 1.4 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1 та пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «про податок на додану вартість», ТОВ Волот завищено заявлену у травні 2010 року суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 2 214 151,00 грн.

- завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за травень 2010 року на суму 2 200 326,00 грн.;

- укладання ТОВ «Волот» нікчемних правочинів з ТОВ «Рейдер-Трейд» та ТОВ «Южторгкомпані», які не спричинили реального настання правових наслідків, не відповідають вимогам закону, їх вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому згідно з ч.1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемними, і визнання таких правочинів недійсними судом не вимагається.

Судом у тому числі встановлено, що ДПІ у Київському районі м. Донецька за результатами акту перевірки від 03.08.2010 року № 5999/23-3/35420955 прийняте податкове повідомлення-рішення від 17.08.2010 року № 21767/10/23-313-0002122340/0, яким Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкового зобов'язання наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 3 886 878,00 грн.; за результатами акту перевірки від 14.09.2010 року № 6784/23-3/35420955 прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.09.2010 року № 0002312340/0/24351/10/23-3, яким Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкового зобов'язання наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 2 214 151,00 грн.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Волот» оскаржені зазначені податкові повідомлення-рішення у судовому порядку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.11.2011 року по справі № 2а/0570/19990/2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.01.2012 року, повністю задоволено позовні вимоги ТОВ «Волот» до ДПІ у Київському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.08.2010 року № 21767/10/23-313-0002122340/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 886 878,00 грн. та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в Державного бюджету України в загальному розмірі 3 886 878,00 грн. Постановлено - скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.08.2010 року № 21767/10/23-313-0002122340/0, стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 886 878,00 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «Волот».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2011 року по справі № 2а/0570/20792/2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2011 року, повністю задоволено позовні вимоги ТОВ «Волот» до ДПІ у Київському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2010 року № 0002312340/0/24351/10/23-3 про зменшення суми бюджетного відшкодування та стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ з Державного бюджету України. Постановлено - скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.09.2010 року № 0002312340/0/24351/10/23-3, стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 214 151,00 грн. на користь ТОВ «Волот» шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «Волот».

Як вбачається зі змісту цих рішень, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що доводи ДПІ у Київському районі м. Донецька щодо нікчемності правочинів між ТОВ «Волот» та його контрагентами - ТОВ «Рейдер-Трейд», ТОВ «Ланойл» та ТОВ «Южторгкомпані», що стали єдиною підставою для винесення зазначених вище податкових повідомлень-рішень, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду адміністративних справ № 2а/0570/19990/2011 та № 2а/0570/20792/2011, а здійснення господарських операцій між підприємствами підтверджені всіма необхідними документами первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Отже, наведеними рішеннями судів визнані неправомірними висновки ДПІ у Київському районі м. Донецька щодо визнання нікчемними господарських операцій Товариства з його контрагентами у період - квітень 2010 року та травень 2010 року (у періодах за результатами діяльності яких у позивача утворилося від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у червні 2010 року), а тому зазначені податкові повідомлення-рішення - скасовані.

Податковий кредит за червень 2010 року ТОВ «Волот» сформований згідно проведеним господарським операціям щодо придбання олії соняшника українського походження від постачальників, зокрема: ТОВ «БСМ» за договорами від 12.05.2010 року № 30-10/М, № 15-10/М, від 15.03.2010 року № 12-10/М та від 29.04.2010 року № 28-10/М; ТОВ «Антік-Агро» за договорами від 19.05.2010 року № 32-10/М. від 20.04.2010 року № 23-10/Ь, від 22.03.2010 року № 27-03; ТОВ «Рейдер-Трейд» за договором від 29.06.2010 року № 41-10/М, ТОВ «Южторгкомпані» за договором від 15.03.2010 року № 12-10/М та іншими постачальниками.

Факт здійснення господарських операцій за правочинами з ТОВ «Рейдер-Трейд» та ТОВ «Южторгкомпані» підтверджується наявними у матеріалах справи документами первинного бухгалтерського обліку, податкового обліку: податковими накладними, актами приймання-передачі олії соняшника, видатковими накладними, платіжними документами про сплату за олію соняшника.

При цьому, суд має за необхідність відмітити, що у акті перевірки від 03.11.2010 року № 7738 відсутні зауваження щодо складання первинних документів бухгалтерського та податкового обліку по постачальникам ТОВ «Рейдер-Трейд» та ТОВ «Южторгкомпані» та інших постачальників, а також відсутні зауваження щодо реальності поставки товару (олії соняшника). Отже, визначені у акті перевірки від 03.11.2010 року № 7738 порушення аргументовані тільки висновками попередніх актів від 03.08.2010 року № 5999/23-3/35420955 та від 14.09.2010 року № 6784/23-3/35420955 щодо встановлення нікчемності правочинів, укладених між ТОВ Волот» та ТОВ «Рейдер-Трейд», ТОВ «Ланойл» та ТОВ «Южторгкомпані».

Проте, доводи ДПІ у Київському районі м. Донецька про неправомірність формування ТОВ «Волот» податкового кредиту, зокрема, у спірному періоді - червні 2010 року, у зв'язку з нікчемністю правочинів, що укладені з його постачальниками спростовані постановами Донецького окружного адміністративного суду, залишених без змін ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду в адміністративних справах № 2а/0570/19990/2011 та № 2а/0570/20792/2011.

Оцінюючи зазначені вище рішення судів першої та апеляційної інстанції та документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, що надані позивачем до матеріалів справи, та які стосуються суми податку на додану вартість заявленої до відшкодування згідно податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року від 12.08.2010 року за № 82890, суд дійшов висновку, що сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2010 року на розрахунковий рахунок у розмірі 6 166 912,00 грн. позивачем визначена правильно, документально підтверджена та відповідачем-1 не спростована.

Як слідує з пояснення відповідача-1 за результатами акту перевірки від 03.11.2010 року № 7738 податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.11.2010 року № 0002722340/0/28721/10/23-313 на зменшення Товариству суми бюджетного відшкодування на 4 484 115,00 грн. При цьому, за даними перевірки встановлена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 1 682 797,00 грн. (6 166 912,00 грн. - 4 484 115,00 грн.). Відшкодовано на розрахунковий рахунок платника податків по відстеженим до кінцевого виробника ланцюгам постачання (на дату проведення відшкодування) 755 531,00 грн., що підтверджено висновком від 30.03.2011 року № 111 та випискою по рахунку 31/03/11. Станом на 31.03.2011 року невідшкодованою залишена сума у розмірі 927 266,00 грн. (1 682 797,00 грн. - 755 531,00 грн.).

Разом з цим, відповідач-1 зазначає, що за результатами проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Волот» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень-серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась у червні 2010 року (з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року), оформленої актом від 18.04.2011 року № 1282/23-3/35420955, прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.05.2011 року № 0001352340, яким зменшений Товариству залишок невідшкодованого податку на додану вартість по декларації за червень на 1 264 081,25 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення не оскаржене Товариством.

За таких обставин, відповідач-1 вважає, що станом на 17.10.2012 року (тобто на день надання відповідачем-1 пояснення) залишок суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню відсутній.

Дослідивши наведене, суд не приймає до уваги акт перевірки від 18.04.2011 року № 1282/23-3/35420955 та прийняте за результатами цього акту податкове повідомлення-рішення від 10.05.2011 року № 0001352340, оскільки вони не є предметом оскаржування у даній адміністративній справі, а також результати цього акту не можуть впливати на результати акту від 03.11.2010 року № 7738/23-3/35420955, зокрема, по строку проведення перевірки.

За нормами ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (ст. 255 КАСУ).

Як слідує з наявних у справі матеріалів рішення Донецького окружного адміністративного суду у справах № 2а/0570/19990/2011 та № 2а/0570/20792/2011, набрали законної сили.

З огляду на наведене, зазначені рішення суду згідно приписів ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України мають преюдиційне значення у даній адміністративній справі, а отже дії позивача щодо обґрунтованого та правомірного формування податкового кредиту у червні 2010 року та відповідно правомірність заявленої позивачем за червень 2010 року суми у розмірі 6 166 912,00 грн. на відшкодування податку на додану вартість є встановленим юридичним фактом.

Пунктом 200.15 статті 200 ПКУ передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

З матеріалів справи та пояснень представника відповідача-1 судом встановлено, що ДПІ у Київському районі м. Донецька після отримання наведених вище судових рішень по адміністративним справам № 2а/0570/19990/2011 та № 2а/0570/20792/2011 не складалися та не направлялися висновки для органу Державної казначейської служби України (УДКС у Київському районі м. Донецька) із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, як це передбачено п. 200.15 ст. 200 ПКУ.

За пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків передбачається приписами статті 200 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Так, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. 200.7 ст. 200 ПКУ).

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України (п. 200.8 ст. 200 ПКУ).

Аналогічні норми були також встановлені пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. ст. 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», чинному на момент подання позивачем до податкового органу податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року від 12.08.2010 року за № 82890, відповідно до якої сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника становить 6 166 912 грн., а також інших документів, визначених цим Законом.

Судом встановлено, що Товариству відшкодовано на розрахунковий рахунок платника податків суму у розмірі 755 531,00 грн.

З урахуванням наведених доводів та обставин суд дійшов висновку, що у позивача достатні підстави на відшкодування податку на додану вартість з бюджету, а тому позовні вимоги про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень 2010 року в сумі 5 411 381,00 грн. (6 166 912 грн. - 755 531,00 грн.) підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, податковим органом в порушення вимог Податкового кодексу України не був направлений в орган Державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно приписів ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачі суду не надали, а отже позов підлягає задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Оскільки адміністративний позов позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено повністю, суд присуджує з Державного бюджету України всі документально підтверджені витрати останнього, зокрема: судові витрати у розмірі 2 146,00 грн.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Волот» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Донецька Донецької області про визнання дій Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби щодо відмови в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року в розмірі 5 411 381,00 грн. неправомірними, визнання недійсним податкове повідомлення-рішення від 11.11.2010 року за №0002722340/0/28721/10/23-31382, та стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Волот» (ЄДРПОУ 34520955, свідоцтво платника ДПВ - 100325730, юридична адреса: 83056, м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів,86, офіс №9, розрахунковий рахунок №260080133268 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) бюджетну заборгованость з податку на додану вартість за червень 2010 року в загальному розмірі 5 411 381,00 грн. шляхом перерахування останньої на розрахунковий рахунок позивача - задовольнити повністю.

Визнати дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби щодо відмови в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року в розмірі 5 411 381,00 грн. неправомірними.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 11.11.2010 року за №0002722340/0/28721/10/23-31382.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волот» (ЄДРПОУ 34520955, свідоцтво платника ДПВ - 100325730, юридична адреса: 83056, м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів,86, офіс №9, розрахунковий рахунок №260080133268 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за червень 2010 року в загальному розмірі 5 411 381,00 грн. шляхом перерахування останньої на розрахунковий рахунок позивача

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Волот» (ЄДРПОУ 34520955, свідоцтво платника ДПВ - 100325730, юридична адреса: 83056, м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів,86, офіс №9, розрахунковий рахунок №260080133268 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) витрати по сплаті судового збору у сумі 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн.).

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в присутності представників сторін 24 жовтня 2012 року. Повний текст постанови виготовлений 29 жовтня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.