Постанова № 27010606, 16.10.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/12175/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.

при секретарі Телешові В.О.

за участі: представника позивача Матеша Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою : м. Донецьк, вул.50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 1290,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, звернувся з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з єдиного податку у розмірі 1290,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.12.2010 року відповідачем подана заява про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2011 рік та отримано свідоцтво про сплату єдиного податку, ставка встановлювалась у розмірі 200,00 грн.

В порушення п.2 указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», відповідач не сплатив встановлену суму єдиного податку за березень - грудень 2011 року, у зв'язку з чим утворилась заборгованість з єдиного податку перед бюджетом.

Станом на 13.09.2012 року сума заборгованості з єдиного податку відповідача складає 1290,00 грн.

На підставі вищезазначеного, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, стягнути з відповідача заборгованість з єдиного податку у розмірі 1290,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача надала пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, ніяких заперечень та клопотань до суду не надав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець 07 червня 2010 року, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 згідно відомостей з ЄДР щодо фізичної особи - підприємця, взятий на облік як платник податків Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби 08.06.2010 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 266/С/18-214-7 від 17.05.2012 року.

Відповідачем подана до позивача заява про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 16.12.2010 року. На підставі вищезазначеної заяви відповідач з 01.10.2011 року переведений на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на 2011 рік, що підтверджується корінцем свідоцтва серії НОМЕР_2. Ставка єдиного податку для даного виду діяльності складає 200,00 грн. щомісячно, а з 07.02.2012 року сума єдиного податку до сплати складає 129,00 грн. на місяць.

Спрощена система запроваджена Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва» № 727/98 від 03.07.1998 року (далі - Указ № 727/98 від 03.07.1998 року) і закріплена в Законі України "Про державну підтримку малого підприємництва", суть якої, відповідно до статті 11 цього Закону, полягає в заміні сплати передбачених звичайною системою оподаткування податків, сплатою єдиного податку.

Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва" виданий в межах повноважень Президента України, закріплених в пункті 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

Названим Указом суб'єктам малого підприємництва надано право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, встановлено ставки єдиного податку, визначено базу та об'єкти оподаткування, строки і порядок сплати єдиного податку та коло осіб, на яких дія Указу не поширюється.

Відповідно до абзацу 6 п. 2 Указу № 727/98 від 03.07.1998 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Згідно із зазначеним пунктом Указу ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

На підставі п. 10.3 ст. 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов'язково установлюють податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Згідно статті 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, яка сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

- до місцевого бюджету - 43 відсотки;

- до Пенсійного фонду України - 42 відсотки;

- на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

З урахуванням наведеного відповідач повинен сплачувати до місцевого бюджету єдиний податок у розмірі 86,00 грн., що становить 43 % від затвердженої ставки єдиного податку 200,00 грн. (200,00 грн. х 43%) та 50% від ставки на одного найманого працівника, тобто 129,00 грн.

За період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року відповідач має заборгованість з єдиного податку у розмірі 1290,00 грн.

Таким чином, відповідач має податковий борг з єдиного податку у розмірі 1290,00 грн., що підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податків станом на 01.10.2012 року.

Відповідачем заборгованість з єдиного податку у розмірі 1290,00 грн. добровільно сплачена не була, станом на день розгляду справи податковий борг у розмірі 1290,00 грн. відповідачем також не сплачений.

Згідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 30 статті 2 Бюджетного кодексу України органи стягнення - це податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України встановлено, що єдиний податок належить до місцевих податків.

Підпунктом 14.1.156 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно до п.п.20.1.28 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом,

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Пунктом 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Беручи до уваги те, що суму податкового боргу у розмірі 1290,00 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується даними облікової картки та розрахунком податкового боргу; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 105, 158 -162, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 1290,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) суму заборгованості з єдиного податку в розмірі 1290 (одна тисяча двісті дев'яносто) грн. 00 коп. на користь місцевого бюджету Ленінської районної ради в м. Донецьку, р/р 33215866700009, банк ГУДКСУ, МФО 834016, одержувач місцевий бюджет Ленінської районної ради у м. Донецьку, код платежу 18050401, ЄДРПОУ 38033975.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, та проголошена в судовому засіданні 16.10.2012 року. Постанова в повному обсязі буде виготовлена 19.10.2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.