Рішення № 27005772, 17.10.2012, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 2-7322/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"17" жовтня 2012 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Лужецької О.Р.,

за участю секретаря Снігур Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укоінвестбуд»про визнання права власності на обєкт фінансування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на обєкт фінансування.

В обґрунтування позовних вимог зазначили наступне.

Між позивачами та відповідачем було укладено договір № 441/і про дольову участь у фінансуванні будівництва нежитлового приміщення від 26.11.2004 р., відповідно до якого об'єктом інвестуваня є -нежитлове приміщення № 79 (частини групи приміщень № 2-а) розташованих на 7 поверсі, літера А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 15,9 кв.м. Позивачами було вчасно та згідно оговорених умов оплачено Договір у повному обсязі та внесено на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 53 424,00 гривень з метою отримання у власність Об'єкту інвестування, а останнім було видано Позивачам довідку про інвестування у 100% загальної площі об`єкту інвестування.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що плановий термін введення будинку в експлуатацію -4 квартал 2004 року.

В подальшому між позивачами та відповідачем було укладено додаткову угоду від 27 грудня 2007 року до Договору № 441/і від 26.11.2004 року дольової участі у фінансуванні будівництва, відповідно до якої у п.1.3 Договору слова: «Строк введення будинку в експлуатацію -4 квартал 2004 року»змінено словами «Строк введення будинку в експлуатацію -30 грудня 2007 року».

Станом на день подання позовної заяви Об'єкт будівництва не введений в експлуатацію. У звязку з чим позивачі звернулись до суду з позовом про визнання права власності на об'єкт фінансування.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 надав в судове засідання клопотання про зміну позовних вимог. Змінити позовні вимоги з питання визнання права власності на об'єкт фінасування на питання визнання майнових прав на об'єкт фінасування. Представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, проте надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що 26.11.2004 року між позивачами та відповідачем було укладено договір № 441/і про дольову участь у фінансуванні будівництва, згідно підпункту 1.1 пункту 1 позивачі зобов`язувались сплатити відповідачу грошові кошти в порядку своєї дольової участі в будівництві нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, а відповідач в свою чергу зобов`язувався використовувати ці грошові кошти для будівництва нежитлового приміщення і у відповідності до пп. 1.3 п.1 та пп. 4.1.1. п.4 передати їм по закінченню будівництва до 30 грудня 2007 року, нежитлове приміщення обумовлене в пп. 1.3 п.1 договору загальною площею 15,9 квадратні метри і відповідно до пп 4.1.2. п.4 договору зобов`язувався після введення приміщення в експлуатацію надати їм необхідні документи для подальшого оформлення свідоцтва на право власності (а.с. 8-12).

Позивачі виконала взяті на себе зобов'язання по договору своєчасно, в повному обсязі проінвестували 100% загальної площі об'єкта інвестування в розмірі 53 424 грн., про що відповідачем, 12.04.2012 року було видано довідку про інвестування в 100 % загальної площі об'єкта інвестування по договору № 441/і від 26.11.2004 року (а.с. 24).

Судом встановлено, що 27 грудня 2007 року між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору № 441/і дольової участі у фінансуванні будівництва нежитлового приміщення від 26.11.2004 року, відповідно до якої, сторони дійшли обопільної згоди про зміну п.1.3 договору, а саме: «Строк введення будинку в експлуатацію -4 квартал 2004 року»змінити словами «Строк введення будинку в експлуатацію -30 грудня 2007 року»(а.с. 13).

Станом на день подання позовної заяви Об'єкт будівництва не введений в експлуатацію.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ч. 1 ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 2. ст. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування.

Ч. 5 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» передбачено, що інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Ч. 1 ст. 18 Закону України «Про інвестиційну діяльність» держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб'єктів.

У відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність» захист інвестицій - це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об'єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій.

Держава гарантує захист інвестицій незалежно від форм власності, а також іноземних інвестицій. Захист інвестицій забезпечується законодавством України, а також міжнародними договорами України.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про інвестиційну діяльність» при недодержанні договірних зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами визнаються будь - які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо ) та права вимоги.

Згідно з положеннями ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживчою річчю, майнові права визнаються речовими правами. Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, в тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно ст. 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» об'єктом інвестування є квартира або приміщення в об'єкті будівництв, яке після завершення будівництва стає окремим майном.

Ч.1 ст. 382 ЦК України встановлено, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи містобудування» закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація неприйнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Оскільки позивачем повністю проінвестовано площу 15,9 кв.м. у даному незавершеного будівництвом нежитлового приміщення, суд вважає, що позовні вимоги про визнання майнового права позивача на об`єкт інвестування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вищезазначений об'єкт будівництва набуває статусу нового створеного нерухомого майна лише після прийняття його в експлуатацію та здійснення державної реєстрації права власності на нього. Таким чином, квартира є об'єктом інвестування в об'єкті будівництва, яка після завершення будівництва стане окремим майном. До завершення будівництва проінвестованого об'єкта нерухомого майна та прийняття його до експлуатації інвестору належить не право власності на цей об'єкт, а майнові права на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 177, 190, 331 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224, 226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на майнові права на об'єкт інвестування, а саме нежитлового приміщення № 79 (частини групи приміщень № 2-а) розташованих на 7 поверсі, літера А, загальною площею 15,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укоінвестбуд», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Л. Руденко, 6-А, р/р 26006287739 в КД «Райффайзен Банк Аваль»», МФО 380805, ІПН 256372726517, код ЄДРПОУ 25637276) на користь ОСОБА_1, що зареєстрована в АДРЕСА_2 судовий збір у розмірі 598 (п'ятсод дев'яносто вісьми) гривень 50 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укоінвестбуд», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Л. Руденко, 6-А, р/р 26006287739 в КД «Райффайзен Банк Аваль»», МФО 380805, ІПН 256372726517, код ЄДРПОУ 25637276) на користь ОСОБА_2, що зареєстрована в АДРЕСА_3 судовий збір у розмірі 598 (п'ятсод дев'яносто вісьми) гривень 50 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м.Києва через Дарницький районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Р. Лужецька