Ухвала суду № 26998201, 23.10.2012, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа 0609/4с-50/12

Категорія 19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів Миніч Т.І., Забродського М.І.

при секретарі Ходаківській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірною та скасування постанови старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Бовсунівского М.М. від 19.04.2012 року про арешт корпоративних прав боржника

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 13 липня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою, в якій просив визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Бовсунівского М.М. від 19.04.2012 року про арешт корпоративних прав боржника. Зазначив, що корпоративні права не є майном, відтак арешт на них не може бути накладено.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 13 липня 2012 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірною та скасовано постанову старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Бовсунівского М.М. від 19.04.2012 року за виконавчим провадженням №9564837, якою накладено арешт на корпоративні права, що належали ОСОБА_1 в ТОВ «Поліпак 2005», код 33399597, м.Київ, проспект Оболонський 23-а, ТОВ «Полімер Системс», код 3400791, Житомирська область Житомирський район с. Зарічани, вул. Вишнева, 7, в межах суми звернення стягнення та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить ОСОБА_1

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_3- представник ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Зокрема, зазначає, що зміст корпоративних прав складає комплекс правомочностей управлінського та майнового характеру. Посилається на те, що відповідно до ст.190 ЦК України майном як особливим об»єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов»язки. Тобто корпоративні права це не тільки право особи брати участь у товаристві, але є також і майном, яке можливо визначити у грошовому еквіваленті, тому дії державного виконавця по накладенню арешту на корпоративні права ОСОБА_1 вважає повністю законними.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи згідно виконавчого листа № 2-459/11, виданого Корольовським районним судом м. Житомира 29.02.2012 року, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ОСОБА_5 борг за договором позики в сумі 735785грн., компенсація з урахуванням індексу інфляції в зв"язку із простроченням виконання грошового зобов"язання в сумі 600547,72грн., 12% річних від простроченої суми в розмірі 395267,73грн., сума процентів за користування позикою в розмірі 322873,55грн., а всього - 2054474грн. /а.с4/.

Постановою старшого державного виконавця Корольовського ВДВС Житомирського міського управління юстиції Бовсунівського М.М. від 19.04.2012 року на підставі ст. 57 Закону України „Про виконавче провадження" накладено арешт на корпоративні права, що належать ОСОБА_1 в юридичних особах - ТОВ „Поліпак 2005" м. Київ, проспект Оболонський 23-А та ТОВ „Полімер Системс" с. Зарічани вул. Вишнева,7 Житомирського району та області у межах суми звернення - 2054474грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, належного боржнику ОСОБА_1 лише в межах суми боргу/а.с.4/.

Скасовуючи зазначену постанову державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством не передбачено такого шляху забезпечення реального виконання рішення як арешт корпоративних прав.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Змістом ст.57 Закону України „Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Статтею 167 Господарського Кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається в статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до положень ст.190 ЦК України майном як особливим об"єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов"язки.

Таким чином поняття майно охоплює як речі так і майнові права. Відповідно майнові права є відчужуваними. Майновим правам, до яких фактично зведені права вимоги, кореспондують обов"язки боржників, що також охоплюються поняттям „майно". Європейський Суд з прав людини під поняттям право на майно визнає і право на здійснення діяльності, що дає прибуток.

З огляду специфічності правового статусу такого виду майна як корпоративні права дії старшого державного виконавця у відповідності до положень ст.57 Закону України „Про виконавче провадження" є правомірними, оскільки у даному випадку накладено арешт на корпоративні права, які мають майновий характер і охоплюються поняттям майна, а арешт накладено на корпоративні права саме в межах стягнення суми боргу.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 209,218,303,304, 307, 312-315, 319,324,325 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 - задовольнити.

Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 13 липня 2012 року скасувати.

В задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірною та скасування постанови старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Бовсунівского М.М. від 19.04.2012 року про арешт корпоративних прав боржника відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді

_______________

Справа № 0609/4-с-50/12 Головуючий в суді 1 інст. ОСОБА_7

Категорія 19 Доповідач Трояновська Г.С.