Вирок № 26998143, 03.10.2012, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

1/0538/460/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2012 місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Копилова Л. В.

при секретарі - Єфремовій ОВ.

з участю прокурора - Андрющенка Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, освіта професійно-технічна, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працюючого водієм в ПАТ ММК ім.Ілліча, несудимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 13 вересня 2011 року, близько 17 години 15 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_1, порушив правила безпеки дорожнього руху, що виразилося в порушенні ним п.п.1.7, 12.3 Правил дорожнього руху України та потягло дорожньо-транспортну пригоду, а саме - здійснюючи рух на проїзджій частині проспекту Перемоги зі сторони вулиці Ламізова в напрямку вулиці М.Маклая в місті Маріуполі, під'їзджаючи до перехрестя проспекту Перемоги з автодорогою, яка пролягає до торгового центру «Амстор», діючи необережно, маючи об'єктивну можливість спостерігати за дорожньою обстановкою і рухом пішоходів, які переходять проїзджу частину проспекту Перемоги, при достатній видимості в напрямку руху, своєчасно виявивши пішохода ОСОБА_2, яка переходила проїзджу частину проспекту Перемоги з центру проїзджої частини з ліва направо відносно напрямку руху автомобіля, проявляючи злочинну самовпевненість, розраховуючи на те, що встигне безпечно об'їхати пішохода, своєчасно не вжив міри для зменшення швидкості, в тому числі до повної зупинки транспортного засобу та здійснив наїзд передньою лівою частиною автомобіля на потерпілу ОСОБА_2

Внаслідок чого потерпіла ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, ушибу шийного відділу позвоночника, закритого перелому верхньої та нижньої ветві правої седалищної кістки зі зміщенням відломків, деформацією запірательного отвору, лівого колінного суставу, крайових переломів внутрішнього і зовнішнього мищелков великоберцової кістки, міжмищелкового возвишення, головки малоберцевої кістки зі зміщенням відломків, підвивихом бедра до тилу, підшкіряної гематоми правого бедра, ушибів м'яких тканей обличчя, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості та потягли за собою довготривалий розлад здоров'я.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою у вчиненому злочині не визнав повністю, пояснивши суду, що він 13 вересня 2011 року їхав додому з роботи на автомобілі, по проспекту Перемоги, швидкість була 50 км/год., проїхавши світлофор він побачив, що на дорозі стоїть жінка, вона переходила дорогу в тому місці, де не було пішохідного переходу. Коли до неї залишалась відстань 10-15 метрів, то вона почала бігти. Він намагався зробити все можливе, щоб її не травмувати, однак не зміг та здійснив наїзд на неї. Вважає, що вина в цьому і потерпілої, так як вона переходила дорогу в місці, де немає пішохідного переходу і не повинна була того робити. Після того, що трапилося, він одразу ж вийшов з автомобіля, допоміг їй, викликав швидку допомогу. Потім приїздив до неї в лікарню, давав їй гроші в сумі 1000 грн., приїздив до неї додому, цікавився її станом.

Суд, критично ставиться до пояснень підсудного, наданих в судовому засіданні, визнає їх як позицію захисту, спрямованими на ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки, не дивлячись на невизнання своєї вини, об'єктивно вина ОСОБА_1 у вчиненому злочині підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Поясненнями потерпілої ОСОБА_3, яка в судовому засіданні пояснила суду, що 13 вересня 2011 року, близько 17 год. вона йшла разом зі своєю онукою до магазину «Амстор», розташованого по проспекту Перемоги. Переходила дорогу в місці де не має пішохідного переходу. Коли побачила автомобіль, то зупинилася по центру дороги, і автомобіль її зачепив. Має претензії матеріального і морального характеру до підсудного. Однак цивільного позову не заявляла.

Поясненнями свідка ОСОБА_4, яка в судовому засіданні пояснила суду, що потерпіла є її бабусею. 13 вересня 2011 року, близько 17 год. вона разом з нею переходили дорогу біля магазину «Амстор». Пішохідного переходу там не було, і вони хотіли перейти доки не було машин. Автомобіль вона побачида в 6 м. і перебігла дорогу, а бабуся залишилася стояти посередині дороги. Вона бачила, як автомобіль підсудного її збив. Після того вона викликала швидку. Підсудний частками давав їм гроші в сумі 1000 грн. на лікування.

Поясненнями свідка ОСОБА_5, який в судовому засіданні пояснив суду, що він разом з підсудним поверталися додому з роботи на автомобілі підсудного 13 вересня 2011 року, о 17 год. 00 хв. Рухалися зі швидкістю 50 км/год. Пока їхали, побачили, що на розподіляючий смузі стоїть жінка. Не доїзджаючи 10-15 м. вона почала переходити дорогу. Підсудний намагався гальмувати, однак уникнути зіткнення не було можливості і він її зачепив. Про те, що підсудний давав гроші потерпілій він йому розповідав.

Протоколом огляду місця події від 13.09.2011 року, схемою і фототаблицею до нього, згідно яких встановлено, що місцем дорожньо-транспортної пригоди є ділянка дороги проспекту Перемоги в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, поблизу в'їзду до торгового центру «Амстор» (а.с.5-7).

Протоколом огляду транспортного засобу від 13.09.2011 року, автомобіля ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_1, в якому зафіксований його технічний стан і незначні зчиси грязе-польового наліту, які утворилися в результаті наїзда на пішохода (а.с.9).

Протоколом відтворення обстановки і обставин події, схемою та фототаблицею до нього, відповідно до якого ОСОБА_1 показав, яким чином автомобіль ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_1, яким він керував рухався відносно меж проїзджої частини до наїзду, а також місце наїзду і інші обставини механізму скоєння дорожньо-транспортної пригоди (а.с.51-58).

Протоколом відтворення обстановки і обставин події з участю потерпілої ОСОБА_2, схемою та фототаблицею до нього, яка показала на траекторію свого руху при переході проїзджої частини, темп свого руху, а також місце наїзда на неї транспортним засобом і інші обставини механізму скоєння дорожньо-транспортної пригоди (а.с.133-142).

Протоколом відтворення обстановки і обставин події з участю свідка ОСОБА_6, схемою та фототаблицею до нього, яка показала як автомобіль ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_1, рухався відносно меж проїзджої частини до наїзду, а також місце наїзду і інші обставини механізму скоєння дорожньо-транспортної пригоди (а.с.67-77).

Протоколом відтворення обстановки і обставин події з участю свідка ОСОБА_5, схемою та фототаблицею до нього, який показав як автомобіль ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_1, рухався відносно меж проїзджої частини до наїзду, а також місце наїзду і інші обставини механізму скоєння дорожньо-транспортної пригоди (а.с.98-105).

Висновком комплексної автотехнічної екпертизи і експертизи технічного стану транпорту № 88 від 16.03.2012 року, згідно якого показання свідка ОСОБА_6, відносно розташування місця наїзду на потерпілу на проїзджій частині не змістовні з технічної точки зору. Показання водія автомобіля ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_1, відносно розвитку механізма даної ДТП не позбавлені технічного змісту. З технічної точки зору, в даній ДТП водій автомобіля ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_1 у випадку виникнення небезпеки, у виді пішохода, який почав рух з розподіляючої смуги, яку він не міг об'єктивно виявити, повинен був негайно прийняти міри для зменшення швидкості, навіть до зупинки траснпортного засобу, тобто повинен діяти відповідно до п.12.3 Правил дорожнього руху. З технічної точки зору, в даній дорожній ситуації, водій автомобіля ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_1, виконуючи вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху, розполагав технічною можливістю запобігти даній ДТП і його дії не відповідали п.12.3 Правил дорожнього руху і перебували в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП. Швидкість автомобіля ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_1, по слідам гальмування складала не менше 45,8 км/год. На момент огляду гальмівна система і рульове управління автомобіля перебували в робочому стані (а.с.81-90).

Висновком додаткової автотехнічної екпертизи № 124 від 27.03.2012 року, згідно якого, показання свідка ОСОБА_5 відносно розвитку механізма даної ДТП не позбавлені технічного змісту. З технічної точки зору, в даній ДТП водій автомобіля ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_1 у випадку виникнення небезпеки, у виді пішохода, який почав рух з розподіляючої смуги, яку він не міг об'єктивно виявити, повинен був негайно прийняти міри для зменшення швидкості, навіть до зупинки транспортного засобу, тобто повинен діяти відповідно до п.12.3 Правил дорожнього руху. З технічної точки зору, в даній дорожній ситуації, водій автомобіля ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_1, виконуючи вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху, розполагав технічною можливістю запобігти даній ДТП і його дії не відповідали п.12.3 Правил дорожнього руху і перебували в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП. (а.с.117-123).

Висновком додаткової автотехнічної екпертизи № 274 від 04.07.2012 року, згідно якого, з технічної точки зору, в даній ДТП водій автомобіля ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_1 у випадку винекнення небезпеки у вигляді пішоходу, який почав рух зі суцільної смуги дорожньої розмітки, розподіляючої смуги руху транспортних засобів, яку він не міг об'єктивно виявити, повинен був негайно прийняти міри для зменшення швидкості, навіть до зупинки транспортного засобу, тобто повинен діяти відповідно до п.12.3 Правил дорожнього руху. З технічної точки зору, в даній дорожній ситуації, водій автомобіля ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_1, виконуючи вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху, розполагав технічною можливістю запобігти даній ДТП і його дії не відповідали п.12.3 Правил дорожнього руху і перебували в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП (а.с.146-152).

Висновком судово-медичної екпертизи № 32/94 від 14.03.2012 року, відповідно до якого наявні у ОСОБА_2 тілесні ушкодження - струс головного мозку, ушиб шийного відділу позвоночника, закритий перелом верхньої та нижньої ветві правої седалищної кістки зі зміщенням відломків, деформацією запірательного отвору, лівого колінного суставу, крайові переломи внутрішнього і зовнішнього мищелков великоберцової кістки, міжмищелкові возвишення головки малоберцевої кістки зі зміщенням відломків, підвивихом бедра до тилу, підшкіряна гематома правого бедра, ушиби м'яких тканей обличчя, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості та потягли за собою довготривалий розлад здоров'я. Первинний контакт з виступаючими частинами автомобіля відбувся правою боковою поверхнею туловища і кінцівок з виступаючими частинами авто-транпортного засобу.

Допитавши підсудного та дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вина підсудного в інкримінованому йому діянні доведена повністю, та його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.286 КК України, так як він порушив правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини його вчинення та наслідки, особу підсудного, який за місцем своєї роботи характеризується позитивно, працює, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Обставин, що пом"якшують призначення покарання підсудному судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує призначення покарання підсудному суд визнає для підсудного вчинення ним злочину щодо особи похилого віку.

З урахуванням наведеного суд вважає, що необхідним й достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів підсудним є покарання у вигляді

обмеження волі без позбавлення його права керувати автотранспортними засобами, в межах встановлених санкцією кримінального закону із звільненням його від відбування покарання з випробуванням з іпитовим строком відповідно до ст.75 КК України та покладенням на нього обов'язків, визначених ст.76 КК України.

На підставі ст.93 КПК України з підсудного підлягають стягненню на користь експертного закладу витрати по проведенню комплексної автотехнічної екпертизи і експертизи технічного стану транспорта № 88 від 16.03.2012 року в сумі 235,20 грн., витрати по проведенню автотехнічної екпертизи № 124 від 27.03.2012 року - 235,20 грн., витрати по проведенню автотехнічної екпертизи № 275 від 04.07.2012 року - 235,20 грн., усього на загальну суму 705,60 грн.

Цивільний позов заступника прокурора Донецької області в інтересах КУ «Маріупольської міської лікарні № 4 ім.І.К.Мацука» про стягнення з підсудного витрат на стаціонарне лікування потерпілої в сумі 5302,44 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Речовий доказ - автомобіль ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_1, який переданий на зберігання підсудному ОСОБА_1 підлягає поверненню йому за належністю.

Керуючись ч.1 ст.286 КК України, ст.ст. 93, 323,324 КПК України, суд,-

з а с у д и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік без позбавлення його права керувати автотранспортними засобами.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком в 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з'являтися на реєстрацію в кримінально - виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі: автомобіль ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_1, який переданий на зберігання підсудному ОСОБА_1 повернути йому за належністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Донецького науково-дослідного екпертного криміналістичного центру витрати по проведенню комплексної автотехнічної екпертизи і експертизи технічного стану транспорта № 88 від 16.03.2012 року в сумі 235,20 грн., витрати по проведенню автотехнічної екпертизи № 124 від 27.03.2012 року - 235,20 грн., витрати по проведенню автотехнічної екпертизи № 275 від 04.07.2012 року - 235,20 грн., усього на загальну сум 705,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КУ «Маріупольської міської лікарні № 4 ім.І.К.Мацука» (МФО 834016, код ЄДРПОУ 01990654 для місцевого бюджету по кримінальній справі: 67-12-010606) витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 в сумі 5302,44 грн.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області протягом 15 діб через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області з моменту його проголошення.

Суддя Орджонікідзевського районного суду

міста Маріуполя Донецької області Л.В.Копилова