Рішення № 26991883, 27.06.2012, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 1022/1844/2012

2/1022/530/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2012 р. Сквирський районний суд Київської області

в складі: головуючого судді - Клочко В.М.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира Київської області справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», третя особа: ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування,-

встановив:

Позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування, пеню, інфляційні витрати та 3 % річних у розмірі 110711,87 грн., посилаючись на те, що 24.12.2009 о 19 год. 50 хв. на 33 км. Автодороги Київ-Одеса трапилась дорожньо-транспортна пригода. ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в порушення вимог п.п. 2.3 (б), 10.1., 10.3 Правил дорожнього руху під час перестроювання не переконався, що це буде безпечним, не дав дорогу транспортному засобу, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він перестроювався, що призвело до зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під його керуванням, що спричинило їх пошкодження.

Відповідно до постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.02.2010 року ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Відповідальність ОСОБА_3 застрахована у Закритому акціонерному товаристві «Міська страхова компанія», та страхова сума за його полісом страхування складає 25 500,00 грн., згідно даного договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту розмір додаткового покриття становить 75 000,00 грн. за шкоду, завдану майну потерпілого. Загальний ліміт відповідальності страхової компанії становить 100 500,00 грн.

Відповідно до Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивач та третя особа надали всі документи, необхідні для виплати відповідачем страхового відшкодування, однак до даного часу відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування, зазначаючи, що дана ДТП визнається страховим випадком.

У судове засідання позивач не зявився звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи у його відсутність та просив ухвалити заочне рішення по суті позовних вимог на підставі наявних у справі доказів

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не зявився звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач, ПАТ «Міська страхова компанія» у судове засідання не зявилася про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином і від якої не надійшло повідомлення про причини неявки.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши позивача, перевіривши матеріали справи, надані ним в обгрунтування своїх вимог, вважає, що позов підлягає задоволенню із слідуючих підстав.

Судом встановлено, що 28.10.2009 року між ЗАТ «Міська страхова компанія»та ОСОБА_3 було укладено договір обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8752079.

10.11.2009 року між ЗАТ «МСК»та ОСОБА_4 було укладено договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8752079, відповідно до якого було застраховано транспортний засіб ВАЗ 2101, д/н НОМЕР_3.

24.12.2009 на автодорозі Київ-Одеса трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ВАЗ 2101 д/н НОМЕР_3 під куруванням ОСОБА_3 та автомобіля НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2, тобто сталася подія, яка має ознаки страхової. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілем «Кіа Опірус»було отримано механічні пошкодження.

05.01.2010 року за участю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було проведено огляд пошкодженого автомобіля НОМЕР_4.

Відповідно до проведення незалежного авто-товарознавчого дослідження матеріальна шкода, спричинена ОСОБА_2 складає 72 826,67 гр.

Відповідно до постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.02.2010 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

25.02.2010 року ЗАТ «Міською страховою компанією»на адресу ОСОБА_2 було надіслано листа, про те, що подія від 24.12.2009 року визнана ЗАТ «Міська страхова компанія», як страховий випадок.

11.03.2010 року Закритим Акціонерним Товариством «Міська Страхова Компанія»складено страховий акт № 11-1/03/10-ГО-КРГФ, відповідно до якого розрахунок розміру страхового відшкодування, яке підлягає виплаті ОСОБА_2, визнано відповідачем у розмірі 72 826,67 грн.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов»язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування»здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

У відповідності до п. 2.15 розділу 2 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 року № 40 страховик зобов»язаний дотримуватись обов»язків визначений статтею 20 Закону України «Про страхування». Здійснення страховиком страхових виплат проводиться у порядку та на умовах, віизначений статтею 25 Закону України «Про страхування»(п. 2.16 розділу 2).

За нормами Закону України «Про страхування»страхове відшкодування страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку, тобто здійснення страхової виплати являє собою виконання договірного зобов»язання за договором страхування.

Відповідно до ст.. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Тобто, якщо сказані відносини є договірними, страховик бере на себе зобов»язання здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страховиком, на користь якої укладено договір страхування, тобто виконати взяте на себе зобов»язання.

Закон України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004 року № 1961-ІV регулює відносини у сфері обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, спрямований на забезпечення відшкодування шкоди заподіяної життю, здоров»ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

У відповідності до п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»після розгляду страховиком, наданих йому (визначених у статті 35 цього Закону), документів про дородньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у даній виплаті. (Страховий акт № 11-1/03/10-ГО-КРГФ від 11.03.2010 року ЗАТ «Міська страхова компанія»про визнання розміру страхового відшкодування призначеного до виплати - 72 26,67 грн.)

При цьому, відповідно до п. 36.2 ст. 36 цього ж Закону протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (Страховий акт № 11-1/03/10-ГО-КРГФ від 11.03.2010 року ЗАТ «Міська страхова компанія»), страховик зобов»язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.

Нормою статті 35 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», встановлено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має на відшкодування, надає страховику відповідну заяву та перелік документів, встановлений даною статтею Закону.

Пунктом 37.1 ст. 37 Закону України України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», встановлено, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначений у статті 35 цього Закону документів, або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

У відповідності до п. 37.2 ст. 37 цього ж Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачуюється пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє в період, за який нараховується пеня.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем наданий повний пакет документів, визначених у ст. 35 даного Закону, необхідних для прийняття відповідного рішення, однак обов»язок, визначений пунктом 36.1 Закону щодо прийняття рішення про виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 відповідачем не виконано, як наслідок виплата страхового відшкодування не здійснена.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку (штраф, пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Аналогічні положення щодо зобов'язання страховика сплатити неустойку в розмірі, установленому договором або законом у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати, містяться в ст. 992 ЦК України.

Таким чином, пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення виконання зобов'язання й до того дня, доки зобов'язання не буде виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Отже, розрахунок пені облікова ставка НБУ з 12.08.2009 р. по 07.06.2010 р. становила 10,25%, (подвійна облікова ставка 20,5); з 08.06.2010 р. по 07.07.2010 р. становила 9,5 %, (подвійна облікова ставка 19,0); з 08.07.2010 р. по 09.08.2010 р. становила 8,5 %, (подвійна облікова ставка 17,0); з 10.08.2010 р. по 22.03.2012 р. становила 7,75 % (подвійна облікова ставка 15,5); з 23.03.2012 р. до даного часу становить 7,5 %, (подвійна облікова ставка 15,0) - тобто: 72 826,67*20,5/100*82/365 = 3 354,02; 72 826,67*19,0/100*30/365 = 1137,29;

72 826,67*17,0/100*33/365 = 1119,34; 72 826,67*15,5/100*591/365 = 18277,50; 72 826,67*15,0/100*57/365 = 1705,94, всього 25 634,99 грн.

За нормою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, сума інфляційних витрат згідно відкритих даних НБУ становить 7 505,78 грн. відповідно до суми боргу 72 826,67 грн. за період з 19.03.2010 р. по 18.05.2012 р.

Розрахунок 3% річних за період з 18.03.2010 р. до 18.05.2012 р. становить: за 2010 рік 72 826,67/100*3/365*289 = 1729,88 грн.; за 2011 рік 72 826,67/100*3/365*365 = 2187,80 грн.; за 2012 рік 72 826,67/100*3/366*139 = 829,75 грн., всього 4 744,43 грн.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відшкодування завданої шкоди джерелом підвищеної небезпеки врегульоване ч. 1,2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, а згідно пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 року N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" вказано, що "під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

У відповідності до ч. 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідач не надав будь яких доказів, чим не виконав вимоги ст. 10, 60 ЦПК України

Таким чином, враховуючи приписи цивільного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання присудження судових витрат та їх розподілу, суд встановив, що позивач згідно п. 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», позивач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до приписів ст. 88 ЦПК України, якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від судового збору, він стягується з відповідача. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 20, 25 Закону України "Про страхування". ст.ст. 35,36,37 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»10,61,79,88,130,131,212-215,218,224-228 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 22, 110,256,549,550,624,625,979,1166,1187 Цивільного кодексу України, -

вирішив:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія»код ЄДРПОУ 30244124 м. Одеса вул. В.Арнаутська, 2Б/1 на користь ОСОБА_2 - 110 711,87 грн. (сто десять тисяч сімсот одинадцять гривень 87 коп.) з них: 72 826,67 грн. страхового відшкодування; 25 634,99 грн. пені; 7 505,78 грн., інфляційних витрат; 4 744,43 грн. трьох процентів річних.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія»код ЄДРПОУ 30244124 м. Одеса вул. В.Арнаутська, 2Б/1 - 1 107 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Сквирський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

ОСОБА_5