Вирок № 26988082, 13.04.2012, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 1-14/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.04.2012 рокум. СторожинецьСторожинецький районний суд,

Чернiвецькоi областi, в складі:

головуючого суддi ОСОБА_1

при секретарi ОСОБА_2

за участю

прокурорів Фенюк Т.П., Косован О.Т.

адвоката ОСОБА_3

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залi суду в мiстi Сторожинець кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, Чернiвецькоi областi, громадянина Украiни, румуна, освiта середня, одруженого, працюючого у фермерському господарстві «Колос», ранiше не судимого, в скоєннi злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України.

встановив:

ОСОБА_4 20 квітня 2011 року бiля 21 години 30 хвилин, в с.Тереблече, Глибоцького району, Чернівецької області, знаходячись біля свого господарства, перебуваючи в станi алкогольного сп'янiння, пiд час незначного конфлікту із товаришем свого сина, який на території його господарства розпивав спиртні напої, дiючи без умислу на спричинення тiлесних ушкоджень ОСОБА_5, господарським ножем наніс останньому один удар в область грудної клітини, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення плевральної порожнини справа які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння.

Пiдсудний ОСОБА_4 свою вину в нанесенні потерпілому тілесних ушкоджень у вигляді проникаючого поранення плевральної порожнини грудної клітини справа, визнав показавши, що 20 квітня 2011 року він повернувшись додому від сестри за якою він доглядає, побачив біля подвір'я коня з підводою, який був прив'язаний до воріт, а на подвір'ї свого сина з ОСОБА_6 які розпивали горілку. Зважаючи на те, що наближалось свято Пасхи і було вже прибрано біля господарства, він попросив синового товариша, власника коня, забрати підводу з конем від його воріт, Але його ніхто не послухав. Тоді він зайшов до будинку і взяв кухонний ножик та направився до коня, маючи на меті відрізати ліца, якими був прив'язаний кінь, що на його думку змусило би ОСОБА_6 поїхати від його господарства. Коли позаду нього хтось до нього підійшов він розвернувся на голос і необережно зачепив свого сина ножем, який він тримав у лівій руці. В скоєному підсудний розкаявся і обіцяв в подальшому не скоювати злочинів. Просив його суворо не карати

Крім визнання підсудним своєї вини в нанесенні потерпілому ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, вона також доведена показаннями потерпілого та свідків.

Так, потерпілий в судовому засіданні, показав, що у 2011 році перед Пасхою він з ОСОБА_6 вдень працювали на пилорамі, а вечором він запросив ОСОБА_6 до себе додому, де він живе разом із сімєю та батьком, щоб випити по сто грам горілки. Коня з підводою вони привязали до стовпа воріт і сиділи за столиком на вулиці. Пізніше прийшов батько і сказав забрати коня від воріт і він йому відповів, що вони ще по сто грам випють і коня заберуть. Батько пішов до будинку, а потім вийшов і пішов до коня. Побачивши, що батько щось робить біля коня, він підбіг до нього і зловивши за ліву руку крикнув щоб нічого коневі не робив на що батько розвернувся і правою рукою наніс йому удар ножем в живіт. Вважає що можливо підсудний і ненавмисно вдарив його ножем. Ніяких претензій до підсудного не має і просить його суворо не карати.

Допитаний свідок ОСОБА_6 суду показав, що перед Пасхою 2011 року ОСОБА_5 допомагав йому на пилорамі, після чого вони вирішили зайти до ОСОБА_5 до дому і випити горілки. Прийшовши вони сіли у дворі, а фіру залишили на дорозі привязавши коня до слупа. Коли прийшов ОСОБА_7 то сказав щоб він забрав коня на що він відповів, що скоро поїде. Підсудний зайшов у будинок і зразу ж вийшов та направився до коня, а вони пішли до нього щоб подивитися, що він буде робити. Стоячи біля коня підсудний мабуть хотів перерізати ліца якими кінь був привязаний. Костя підійшов до батька із словами щоб той не чіпав коня і отримав удар ножем. Безпосередньо удару ножем він не бачив але чув як про це йому сказав потерпілий. Сіданкою від фіри він вибив із правої руки підсудного ніж.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що очевидцем подій він не був але на прохання дружини потерпілого відвозив ОСОБА_5 до лікарні і внаслідок цього узнав що підсудний вдарив ножем свого сина. Коли біля воріт він розвертався, то побачив біля хвіртки на дорозі ніж який підняв і кинув у салон автомобіля.

ОСОБА_9 будучи допитаним в суді в якості свідка, суду показав, що живе неподалік господарства ОСОБА_4 і весною 2011 року, вечором до нього прибігла дружина ОСОБА_5 і повідомила що її чоловіка порізали ножем. Коли свідок вибіг з будинку, то ОСОБА_9 вже був біля його воріт. Він його заніс до будинку і надав першу допомогу, а в подальшому ОСОБА_8 відвіз його до лікарні. Про обставини скоєння злочину йому відомо зі слів інших людей, так як він очевидцем цього не був.

Вина пiдсудного ОСОБА_4, в нанесенні потерпілому ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень, крiм цього доказана дослiдженими в судовому засiданнi матерiалами кримiнальноi справи, а саме:

- протоколом огляду місця події від 11.05.2011 року із фототаблицями (а.с.11-13) згідно якого було оглянуто господарство ОСОБА_4, що дає уявлення про місце скоєння злочину;

- протоколом огляду автомобіля ВАЗ-2109 із фототаблицями (а.с.14-17), яким ОСОБА_8 відвозив потерпілого до лікарні, і в салоні якого було виявлено кухонний ніж;

- висновком експерта від 27.04.2011 року (а.с.31) згідно якого у потерпілого виявлені тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя, у вигляді ножового поранення плевральної порожнини справа.

- протоколом відтворення обстановки і обставин події із фототаблицями (а.с. 52-54), згідно якого підсудний ОСОБА_4 відтворив обставини поранення ним свого сина

Оцiнивши в сукупностi приведенi вище докази вини пiдсудного, суд знаходить, що предявлене стороною обвинувачення та підтримане в суді, обвинувачення в частині умисного нанесення ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння потерпілому ОСОБА_5 не було доведене в суді, а тому суд квалiфiкує дiї пiдсудного ОСОБА_4 за ст.128 КК України, як необережне тяжке тілесне ушкодження тобто заподіяння тяжкого тілесного ушкодження внаслідок злочинної недбалості.

Така позиція суду грунтується на дослідженні доказів по справі, які характеризують зміст і спрямованість умислу підсудного ОСОБА_4

Так, суд враховує, що підсудний з потерпілим в день скоєння злочину взагалі не спілкувались. Натомість підсудний мав претензії до товариша потерпілого ОСОБА_6, кінь з підводою якого був привязаний до воріт, які належали підсудному і які внаслідок наближення свята, йому заважали. Потерпілий та його товариш які розпивали в подвірї підсудного горілку, критично реагували на зауваження підсудного та його подальші дії, що і призвело до конфлікту і до вчинення злочину. Суд також враховує, що знаряддям злочину є невеликий ніж господарсько-побутового призначення, який не є холодною зброєю і яким підсудний наніс потерпілому тільки одну рану та одразу ж випустив цей ніж не проявляючи до потерпілого агресії явно не зрозумівши що сталося але розуміючи наслідки вчиненого.

Виходячи з цього і враховуючи всі зазначені обставини вчиненого діяння які знаходяться в причинному зв'язку з тяжкістю тілесних ушкоджень, а також враховуючи не розумiння підсудним характеру вчинюваних ним дiй, суд знаходить, що пiдсудний не передбачав можливості настання шкоди для здоровя потерпілого але внаслідок свого віку, життєвого досвіду та освіти, фактично мав можливість і повинен був передбачити суспільну небезпечність своїх дiй, а тому дii пiдсудного характеризуються необережною формою вини у виді злочинної недбалості.

При цьому суд вважає, що показання потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6 щодо того, що підсудний тримав ніж у правій руці, спростовуються матеріалами справи та показаннями самого свідка, оскільки свідок ОСОБА_6 в суді показав, що ножа він взагалі не бачив. Потерпілий на досудовому слідстві показав, що батько до нього розвернувся, відповідно він підійшов до підсудного ззаду.

З огляду на невияснення вказаних питань досудовим слідством, а відповідно неможливістю співставлення показань, суд згідно положень ст.62 Конституції України, тлумачить всі сумніви на користь підсудного, який до того ж визнає свою вину.

Підсудний, на досудовому слідстві, даючи послідовні і незмінні показання, відтворюючи обставини події та даючи показання в суді, стверджував, що він тримав ніж у лівій руці, розвернувся на кроки і голос ззаду та зачепив ножем сина тобто, на думку суду, він не бажав наносити поранення тій особі яка підходила до нього ззаду, але тримаючи ножа в руці і розвертаючись із цим ножем та знаючи що позаду хтось є, діяв необачно із злочинною недбалістю, внаслідок якої спричинив потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Обираючи вид та мiру покарання підсудному, суд враховує всi обставини справи, характер та ступiнь суспiльної небезпеки скоєного пiдсудним злочину - злочин вiдноситься до злочинів невеликої тяжкості, а також особу пiдсудного ОСОБА_4, який займається суспільно-корисною працею, за мiсцем роботи та проживання характеризується позитивно, здійснює догляд за пристарілими, хворими родичами, свою вину в нанесенні тілесних ушкоджень потерпілому визнав, потерпілий не має претензій до підсудного, в скоєному розкаявся, ранiше не судимий.

До обтяжуючих обставин вини пiдсудного суд вiдносить вчинення злочину в станi алкогольного сп'янiння. До пом'якшуючих вину пiдсудного обставин суд вiдносить розкаяння пiдсудного та активне сприяння розкриттю злочину.

Призначаючи пiдсудному покарання суд виходить iз необхiдностi i достатностi цього покарання для виправлення пiдсудного та попередження нових злочинiв. Оцiнка судом ступеня тяжкостi вчиненого пiдсудним злочину, особи винного та наявнiсть декiлькох пом'якшуючих обставин, дали суду можливiсть дiйти до висновку, про можливість виправлення і перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства та призначення пiдсудному покарання із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України, тобто із звільненням від відбуванням покарання з випробуванням.

На пiдставi викладеного, керуючись ст.ст.321-325 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним в скоєннi злочину, що передбачений ст.128 КК України та призначити йому мiру покарання, у виглядi одного року обмеження волі.

На пiдставi ст.ст.75, 76 КК України засудженого ОСОБА_4В звiльнити вiд вiдбування покарання з випробуванням, якщо вiн протягом однорічного iспитового строку не вчинить нового злочину i виконає покладенi на нього судом обов'язки.

Зобов'язати засудженого ОСОБА_4 перiодично з'являтися для реестрацiї в кримiнально-виконавчу інспекцію Глибоцького району, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу вказаної інспекції та повiдомляти кримінально-виконавчу інспекцію Глибоцького району, Чернівецької області про змiну мiсця проживання, роботи або навчання.

Мiру запобiжного заходу вiдносно засудженого ОСОБА_4 підписку про невиїзд залишити попередню до вступу вироку в законну силу.

Речовий доказ по справі ніж, який знаходиться на зберіганні у старшини Глибоцького РВ УМВС України в Чернівецькій області, знищити

Стягнути із засудженого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, судові витрати по справі в сумі 112 (сто дванадцять) гривень 56 копійок, перерахувавши вказану суму НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області, розрахунковий рахунок № 31256272210002 в УДК Чернівецької області, МФО 856135, код ЄДРПОУ 25575279.

На вирок може бути подана апеляцiя до Апеляцiйного суду Чернiвецької областi через Сторожинецький районний суд протягом 15 дiб, починаючи з моменту його проголошення.

СУДДЯ (підпис)

Копія вірна:

Голова Сторожинецького райсуду ОСОБА_10