Вирок № 26977856, 28.02.2012, Чортківський районний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2012 року Справа № 1916/30/2012

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої суддіКоломієць Н. З.

суддів: Теслі О. П., Запорожець Л. М.,

з участю секретаря Горяної О. О.,

прокурора Клебана О. Я.,

захисника адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, без постійного місця проживання, судимого:

10 грудня 2001 року Запорізьким апеляційним судом зі змінами ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 01 серпня 2002 року за ст.69, п. п. "а, б, в, г, е, з, і" ст.93; ч. 2 ст.17, п.п. "а, б, в, г, е, з, і, и" ст.93, ч.З ст. 142, ч.2 ст.86, ч.І ст.89, ст. 70 КК України в редакції 1960 року та ч.2 ст.187, ч.2 ст.190, ч.1 ст.358, ч.1 ст.89, ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.358, ст.15, ч.2 ст.187, ч.З ст.27, ч.2 ст. 187, ч. 2 ст.263, ч. 1 ст. 187, ч.1 ст.122, ч.2 ст.358, ст.14, ч. 4 ст. 187, ч.4 ст.187, ч.І ст.263 КК України в редакції 2001 року до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

21 квітня 2008 року апеляційним судом Тернопільської області за п. «з»ст. 93, ч.2 ст.17, п. п. «е», «з»ст. 93 КК України в редакції 1960 року, ч.І ст.263 КК України в редакції 2001 року до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю ;

31 липня 2009 року апеляційним судом Тернопільської області за ч.2 ст. 17, п . п. «е», «ж», «з» ст. 93 КК України в редакції 1960 року, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 194 КК України в редакції 2001 року, ч. 1, 3 ст. 42 КК України в редакції 1960 року, до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

03 грудня 2010 року Чортківським районним судом Тернопільської області за ч. 1 ст.115 КК України в редакції 2001 року, ч. 3 ст. 42 КК України в редакції 1960 року до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

за ст. 17 п. п. «а», «з», «и», «і» ст. 93 КК України в редакції 1960 року, -

В С Т А Н О В И ЛА :

Підсудній ОСОБА_2, будучи особою, яка раніше вчинила умисні вбивства, 07 лютого 1997 року вчинив замах на умисне вбивство ОСОБА_3 за наступних обставин.

На початку 1997 року, житель міста Тернополя, який був співзасновником Тернопільського СМП «Юмакс» ОСОБА_4, з метою замовлення умисного вбивства співзасновника Тернопільського СМП «Юмакс» , віце-президента футбольного клубу «Нива» ОСОБА_3, для заволодіння часткою його майна в Тернопільському СМП «Юмакс», прийшов у квартиру, що на масиві «Аляска» в м. Тернополі, до свого знайомого ОСОБА_2

Знаючи зі слів ОСОБА_2, що в 1995 році той скоїв умисне вбивство ОСОБА_5, ОСОБА_4 під час розмови почав скаржитись на поведінку ОСОБА_3, і запропонував вбити останнього, пообіцявши за це винагороду в розмірі 5 000 доларів США. Отримавши вказану пропозицію, ОСОБА_2 відповів, що йому необхідно подумати.

На початку 1997 року ОСОБА_2 поїхав у м. Запоріжжя, де запропонував своєму знайомому ОСОБА_6 скоїти разом з ним умисне вбивство ОСОБА_3, за яке йому пропонують гроші в сумі 5 000 доларів США, на що ОСОБА_6 погодився.

Повернувшись в кінці січня 1997 року разом з ОСОБА_6 в м. Тернопіль, ОСОБА_2 знову зустрівся по місцю свого проживання із ОСОБА_4, який в присутності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 передав завдаток в сумі 2 000 доларів США за умисне вбивство ОСОБА_3. Разом з грошима ОСОБА_4 передав ОСОБА_2 фотографію із зображенням ОСОБА_3, а також відомості про потерпілого, зокрема, повідомив на якому автомобілі той їздить, його маршрути та приблизний час виїзду з роботи, а саме - Тернопільського СМП «Юмакс».

З метою підготовки до вчинення злочину, ОСОБА_2 на початку лютого 1997 року, почав спостерігати за ОСОБА_3. Під час спостереження він зясував, що у вечірній час після роботи ОСОБА_3 їде своїм автомобілем марки «БМВ 750», державний номерний знак НОМЕР_1 на автостоянку, що на вулиці Заозерній, 1 у м. Тернополі, неподалік готелю «Галичина», після чого пересідає у автомобіль свого охоронця та перебуває до кінця дня разом з ним.

7 лютого 1997 року ОСОБА_2 домовився із ОСОБА_6 про вчинення у вечірню пору того ж дня вбивства ОСОБА_3. Під час розмови вони розподілили між собою ролі. Зокрема, ОСОБА_6 повинен був залишитись за територією автостоянки та спостерігати за навколишньою обстановкою, а у випадку виникнення непередбачуваних обставин, повідомити про це ОСОБА_2, який мав знаходитись зі зброєю на території автостоянки, і при появі ОСОБА_3 на її території, умисно вбити останнього.

Переслідуючи свою корисливу ціль, з метою збагачення, 07 лютого 1997 року, в другій половині дня, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_2, автомобілем останнього виїхали з проспекту «Аляска», що у м. Тернополі, де тимчасово проживав ОСОБА_2 і направились до готелю «Тернопіль». Залишивши свій автомобіль неподалік готелю «Тернопіль», що на вул. Замковій у м. Тернополі, ОСОБА_2 взяв із багажника свого автомобіля автомат АКСУ 74 та бойові припаси до нього калібру 5,45 мм у кількості 30 штук, що були споряджені у магазин, які він придбав без відповідного дозволу в 1995 1996 роках у невстановленому слідством місці у невстановленої особи та які в подальшому зберігав по місцю проживання та у автомобілі з метою скоєння злочинів.

Вийшовши з автомобіля, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_6 направились до автостоянки, що неподалік готелю «Галичина» на вул. Заозерній, 1 в м. Тернополі, а саме - до місця, де ОСОБА_3 завжди залишав свій автомобіль.

Підійшовши до автостоянки, ОСОБА_2 перекусив заздалегідь заготовленими ножицями металевий дріт, яким була огороджена територія автостоянки, після чого переліз через паркан та заховавшись за одним із автомобілів, що стояв на стоянці, почав очікувати поки ОСОБА_3 заїде на територію автостоянки. ОСОБА_6 залишився очікувати ОСОБА_2 за парканом, спостерігаючи за загальною обстановкою.

Побачивши, як ОСОБА_3 близько 20 години 07 лютого 1997 року, своїм автомобілем заїхав на територію стоянки, ОСОБА_2, діючи умисно, усвідомлюючи свої дії та даючи їм звіт, з метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на умисне вбивство ОСОБА_3, дочекавшись поки автомобіль ОСОБА_3 наблизиться до нього на відстань до 6-ти метрів, взяв у руки автомат, опустив його до рівня стегна, після чого здійснив 25 пострілів по автомобілю ОСОБА_3 Внаслідок умисних, протиправних дій ОСОБА_2, ОСОБА_3 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді вогнепальних відкритих оскольчастих переломів нижньої третини правої ліктьової кістки і основних фаланг 4 5 пальців правої кисті із пошкодженням сухожилків, а також множинних ран правого стегна і рани лівої гомілки, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що не є небезпечними для життя, але потягли за собою тривалий розлад здоровя.

Не бажаючи бути викритим, ОСОБА_2 перескочив через паркан до місця, де його очікував ОСОБА_6, і не переконавшись чи вбив ОСОБА_3, разом з ОСОБА_6 втекли з місця вчинення злочину.

Не зважаючи на те, що ОСОБА_2 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак, злочин не було закінчено до кінця з причин, що не залежали від його волі, а саме через те, що ОСОБА_3 знаходився у середині автомобіля, що не дало змоги ОСОБА_2 вести по ньому прицільний вогонь і спричинити смертельні поранення.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю. В судовому засіданні підтримав покази, дані ним на досудовому слідстві. Зокрема, суду пояснив, що ОСОБА_4 він знав десь з 1993 року, оскільки він допомагав йому у веденні бізнесу. ОСОБА_3 він раніше не знав, але йому було відомо, що той є партнером ОСОБА_4. В січні 1997 року ОСОБА_4 звернувся до нього з пропозицією вбити ОСОБА_3 за винагороду в сумі 5 000 доларів США. Вказану пропозицію він обдумував близько тижня, а потім погодився на вбивство ОСОБА_3. ОСОБА_4 в присутності ОСОБА_7 передав йому завдаток в сумі 2 000 доларів США та фотографію ОСОБА_3. За допомогою у виконанні вбивства він звернувся до свого знайомого ОСОБА_6, який на той час не був задіяний у злочинній діяльності. Він певний час слідкував за ОСОБА_3, знав його машину, вивчав марштрути руху, місце паркування автомобіля, а 7 лютого вирішив здійснити задумане. При виконанні вбивства він використав автомат, який, як і іншу зброю попередньо купляв в Придністровї та Молдові. Постріли по автомашині ОСОБА_3 він здійснював від рівня стегна, цілячись в вітрове скло. Після виконаних пострілів, він побіг зі стоянки, оскільки почув постріли в його сторону. Втікав він разом з ОСОБА_6, який був за огорожею автостоянки і слідкував за обстановкою, через озеро, де викинув автомат, магазин від нього та шапочку. Він добровільно приймав участь у відтворенні обстановки та обставин події, де детально розповів про вчинене.

Крім повного визнання вини самим підсудним ОСОБА_2, винність у вчиненні ним злочину доведена й іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_8 (т. 4, а. с. 166-170), вбачається, що наприкінці 1993 року він почав працювати в ОСОБА_5 водієм. Наприкінці 1994 - на початку 1995 років, точної дати він пригадати не може, коли він чекав ОСОБА_5 у його автомобілі марки «Форд» червоного кольору, то до нього приїхав ОСОБА_4, який про щось говорив з ОСОБА_5 Їхньої розмови він не чув, оскільки, знаходився в машині. Також ОСОБА_4 приїжджав до місця проживання ОСОБА_5, і одного разу ніби із ОСОБА_2, якого він впізнав під час проведення впізнання.

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_9 (т.4, а. с. 180 -181) вбачається, що з 1994 року він підтримував дружні стосунки з ОСОБА_3, який був співвласником фірми «Юмакс», відносини були дуже хорошими, а тому багато часу вони проводили разом. На початку лютого 1997 року, у вечірню пору доби, він знаходився біля автомобільної стоянки, що біля готелю «Галичина», і в цей момент підїхав своїм автомобілем ОСОБА_3. Знаходячись в своїй машині, ОСОБА_9 почув чергу пострілів. Не знаючи, що відбувається, він взяв з машини рушницю «Сайга» і побіг в напрямку лунання пострілів. Він здійснив де-кілька пострілів вгору та підбіг до автомобіля ОСОБА_3. В цей же час він побачив людину, яка стріляла по машині ОСОБА_3. Цей чоловік тримав автомат АКСУ професійно, на рівні стегна і стріляв не цілячись. Після його пострілів, стріляючий втік з місця події. З машини вийшов поранений ОСОБА_3 На даний час детально обставин він пригадати не може, оскільки вже пройшло багато часу.

Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 суду пояснили, що 07 лютого 1997 року вони чергували на автостоянці, що розташована неподалік готелю «Галичина» в м. Тернополі. Ввечері на автостоянку заїхав ОСОБА_3 на своєму автомобілі марки «БМВ-750», який він завжди залишав на стоянці, так як мав там місце парковки під № 1. Автомобіль ОСОБА_3 не встиг доїхати до свого місця на стоянці, як почулися постріли. Вони в той час перебували в сторожовій будці. Після пострілів вони вибігли з будки на стоянку, де побачили ОСОБА_3 та його охоронця, у якого була рушниця. Людини, яка стріляла в ОСОБА_3 вони не бачили. ОСОБА_3 був поранений у руку. Вони викликали міліцію та машину швидкої допомоги.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він був співзасновником Тернопільського СМП «Юмакс». В девяностих роках співзасновниками вказаного підприємства були ОСОБА_3, ОСОБА_4, Антіпенко та інші особи. Він пригадує, що в той час між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були спори щодо утримання футбольної команди «Нива» за рахунок СМП «Юмакс», на що ОСОБА_4 висловлював своє невдоволення з приводу непотрібних витрат.

Вина підсудного ОСОБА_2 доведена також іншими доказами, зібраними по справі та дослідженими в ході судового розгляду.

Протоколом огляду місця події від 07 лютого 1997 року та фотографій до нього (т.1, а. с. 85-98), у якому зафіксовано факт виявлення пошкодження автомобіля марки «БМВ-750», державний номерний знак НОМЕР_1, що належав ОСОБА_3 на автостоянці, що розташована неподалік готелю «Галичина» в м. Тернополі. Зокрема, під час огляду на лівій та правій дверцях машини в склі виявлено отвори неправильної форми, пробоїни різних розмірів; на задньому склі виявлено девять пробоїн різної форми; також зафіксовано пошкодження в кришці багажника у вигляді пробоїн різних розмірів; на передній дверці в склі є шість пробоїн; також на вітровому склі виявлено сліди від куль, які мають отвори неправильної форми; вилучено кулі та стержень від кулі, а також 25 гільз калібру 5,45 мм.

Згідно висновку судово медичного експерта № 703 від 17 червня 1997 року (т. 4, а. с. 215-217), ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження у вигляді вогнепальних відкритих оскольчастих переломів нижньої третини правої ліктьової кістки і основних фаланг 4 -5 пальців правої кисті із пошкодженням сухожилків, а також множинних (5) ран правого стегна і рани лівої гомілки, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що не є небезпечними для життя, але потягли за собою тривалий розлад здоровя.

Таким чином, показання ОСОБА_2 щодо замаху на вбивство ОСОБА_3 шляхом стрільби із автомата і внаслідок цього спричинення йому тілесних ушкоджень, обєктивно підтверджуються протоколом огляду місця події від 07 лютого 1997 року та висновком судово-медичного експерта № 703 від 17 червня 1997 року.

Крім цього, згідно з протоколом відтворення обстановки та обставин події із підозрюваним ОСОБА_2 та фототаблиць до нього від 19 липня 2011 року (т. 3. а. с. 282 309 ), ОСОБА_2 розповів та відтворив на місці події обставини вчинення замаху на умисне вбивство ОСОБА_3 07 лютого 1997 року. Зокрема, вказав на місце поруч із готелем «Тернопіль», де він залишив свій автомобіль і пройшов в напрямку до готелю «Галичина», а саме до автостоянки, вказав на місце, де він перелазив через паркан, щоб проникнути на територію автостоянки; місце, з якого він побачив, як в його бік рухається автомобіль ОСОБА_3; вказав як він утримував зброю на рівні стегна в момент коли розпочав стрільбу та вів вогонь, повертаючи автомат за рухом автомобіля; напрямок, яким він втікав з місця події до Тернопільського озера та як він, знаходячись на озері, відєднав магазин від автомата, замотав його в маску та кинув в лунку, після чого викинув і сам автомат, з якого стріляв в ОСОБА_13.

Колегія суддів вважає, що підсудний ОСОБА_2 під час відтворення обстановки та обставин події злочину повідомив про такі факти вчинення замаху на умисне вбивство ОСОБА_3 , які могли бути відомі лише безпосередньому виконавцю даного злочину, зокрема, вказав, що на автостоянці з того часу відбулися певні перебудови.

Копією протоколу впізнання від 30.06.2010 року (т. 4. а. с. 178-179), у якому зафіксовано, що потерпіла ОСОБА_14 впізнала серед предявлених на фото осіб, ОСОБА_2, як особу, яка приїжджала до ОСОБА_5 додому, а саме у смт. Скала - Подільська Борщівського району на вул. Бережанську, 3а.

Копією протоколу впізнання від 29.06.2010 року (т. 4. а. с. 171-173 ), у якому зафіксовано, як свідок ОСОБА_8, впізнав серед предявлених йому осіб на фото ОСОБА_2, як особу, яка наприкінці 1994 року, на початку 1995 року приїжджала на роботу до ОСОБА_5, а саме - у СП «ОСОБА_5 Янке», що в м. Борщові і між ними виник словесний конфлікт.

Протоколом впізнання зі свідком ОСОБА_8 від 15.09.2011 року ( т. 4, а. с. 158 -159), у якому зафіксовано, як свідок серед представлених фотографій для впізнання, впізнав ОСОБА_4, як особу, яка неодноразово приїжджала до ОСОБА_5 самостійно, і одного разу із ОСОБА_2.

Висновком трасо логічної експертизи № 112 від 07.03.1997 року (т. 4, а. с. 251 -252), згідно якого куски колючого дроту, вилучені при огляді місця події по факту замаху на вбивство ОСОБА_3, розділені шляхом перекусування, яке могло бути виконане з допомогою плоскогубців або інструменту по типу ножиці.

Висновком судово-балістичної експертизи № 113 від 28.02.1997 року (т. 4, а. с. 258-259), згідно якого представлені на дослідження гільзи, являються стріляними гільзами від 5,45 х 39 військових патронів калібру 5, 45 мм. Гільзи і частини від куль є частинами використаних (стріляних ) боєприпасів. Вони могли були вистрілені із зброї калібру 5, 45 мм , якою являються ручний кулемет РПК-74, автомати АК -74, АКС 74, АКС 74У, АК 105.

Висновком судово-балістичної експертизи № 114 від 23.02.1997 року (т. 4, а. с. 265 -268 ), згідно якого, наданий на дослідження автомат АКСУ 74 є вогнепальною зброєю, придатною для проведення пострілів автоматними патронами калібру 5, 45 мм. 25 стріляних гільз, які вилучені під час огляду місця події, вистріляні з представленого на дослідження автомата АКСУ 74.

Висновком експерта № 53 МК від 10.06.1997 року (т. 5. а. с. 5 -12), згідно якого в областях нижніх третин передньо-зовнішніх поверхонь правих рукавів сорочки і куртки знаходяться ушкодження, які по локалізації і в проекції у шарах одягу ОСОБА_3 співпадають між собою і відповідно з тілесними ушкодженнями у вигляді рани «по зовнішньо-боковій поверхні правого передпліччя», і у сукупності за механізмом свого утворення є вхідними вогнепальними кульовими пораненнями. В нижній третині внутрішніх поверхонь правих рукавів сорочки і куртки знаходяться ушкодження, які по локалізації і в проекції у шарах одягу співпадають між собою і відповідно, з тілесними ушкодженнями у вигляді «рани на тильній поверхні правого передпліччя» потерпілого ОСОБА_15 і у сукупності за механізмом свого утворення є вихідним вогнепальним кульовим отвором.

Висновком судово-медичної експертизи № 58 від 27.06.1997 року (т. 5, а. с. 63-66), згідно якого при дослідженні плям на шапці, які в ультрафіолеті давали блакитне освітлення, виявлено піт людини та антиген В ізосерологічної системи АВО. Такі антигени можуть походити від людини, яка володіє групою крові В (ІІІ) антиізосерологічної системи АВО.

Висновком судово-медичної експертизи № 2-958/11 від 20.06.2011 року ( т. 5, а.с.96-98), кров ОСОБА_2 належить до групи В ( ІІІ ) з ізогемаглютинінами анти-А ізосерологічної системи АВО. Антиген В, виявлений на шапці, згідно висновку експерта, може походити за рахунок виділень особи, із групою крові В ( ІІІ ) з анти А ізогемаглютинінами ізосерологічної системи АВО, в тому числі не виключається можливість його походження від ОСОБА_2

Висновком судово - трасологічної експертизи № 1 1195/11 від 19.09.2011 року (т.5, а. с. 113 -117 ), згідно якого в показах підозрюваного ОСОБА_2, які він надав у ході проведення відтворення обстановки та обставин події 19.07.2011 року у кримінальній справі про замах на умисне вбивство ОСОБА_3, що мало місце 07.02.1997 року не має суперечностей з даними оглядів місця події по цьому факту та матеріалів балістичних експертиз, проведених раніше в кримінальній справі, а отже постріли, які були зроблені після замаху на вбивство ОСОБА_3 могли бути здійснені у той спосіб та при обставинах, які вказав підозрюваний ОСОБА_2

Протоколом явки з повинною підсудного ОСОБА_2 від 20 квітня 2011 року (т. 3. а. с. 238 ) , де він повідомляє, що в лютому 1997 року вчинив замах на вбивство ОСОБА_3 на автостоянці біля готелю «Галичина».

Висновком амбулаторної судової психіатричної експертизи № 632 від 14.10.2011 року (т.5, а. с.122-123 ) встановлено, що підсудний ОСОБА_2 в період інкримінованих йому діянь психічними захворюваннями не страждав, він міг давати звіт своїм діям і керувати ними. За теперішнього часу ОСОБА_2 психічними захворюваннями не страждає. Він може усвідомлювати свої дії, і керувати ними. ОСОБА_2 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.

Висновки всіх проведених у даній справі експертиз науково обґрунтовані, переконливі, зроблені висококваліфікованими спеціалістами і сумнівів у колегії суддів не викликають. Колегія суддів вважає, що показання підсудного ОСОБА_2, які він дав у судовому засіданні та під час досудового слідства є логічні, послідовні, об'єктивні, підтверджуються іншими доказами та відповідають фактичним обставинам справи.

Аналізуючи здобуті у справі докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_2 і кваліфікує вчинений ним злочин за ст. 17, п. п. «а», «з», «и», «і»ст. 93 КК України в редакції 1960 року, як замах на умисне вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті іншій особі, особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, вчинене з корисливих мотивів, а також вчинене на замовлення за попереднім зговором групою осіб.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 колегія суддів, у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані щодо особи винного, а саме те, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Разом з тим колегія суддів враховує, що ОСОБА_2 з'явився із зізнанням, щиро розкаявся у вчиненому та сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем відбування покарання за попереднім вироком і вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_2 засуджується за злочин, який вчинив до постановлення вироку Чортківським районним судом Тернопільської області від 03 грудня 2010 року, йому слід призначити остаточне покарання за правилами ч.З ст.42 КК України в редакції 1960 року шляхом поглинення менш суворого покарання за новим вироком більш суворим покаранням за вказаним вироком і остаточно призначити покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Речові докази (т. 5, а. с. 70, 74, 76, 82, 88, 89): автомат АКС 74 У та магазин, 25 штук гільз, патрон і дві гільзи, магазин від автомата АК 74, магазин від газового пістолета з двома патронами передати в науково-дослідний експертно криміналістичний центр при УМВС України в Тернопільській області ; пачку з-під сигарет, чотири куски дроту, шапку, куртку, сорочку, джинси, пять зліпків низу взуття - знищити; конверт та лист на 2 аркушах залишити в матеріалах справи.

Судові витрати за проведення судових експертиз в загальній сумі 694 грн. 62 коп., що стверджуються розрахунками вартості проведених експертиз, підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_2

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів, -

З А С У Д И Л А:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 17, п. п. «а», «з», «и», «і» ст. 93 КК України в редакції 1960 року та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять ) років.

Відповідно до ч. З ст.42 КК України в редакції 1960 року за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим покаранням за вироком Чортківського районного суду Тернопільської області від 03 грудня 2010 року, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з 02 серпня 1999 року, тобто з часу затримання.

Речові докази по справі (т.5, а. с. 70, 76, 82, 88, 89) : автомат АКС 74У та магазин, 25 штук гільз, патрон і дві гільзи, магазин від АК 74, магазин від газового пістолета з двома патронами передати в науково-дослідний експертно-криміналістичний центр при УМВС України в Тернопільській області; пачку з-під сигарет, чотири куски дроту, шапку, куртку, сорочку, джинси, пять зліпків низу взуття знищити; конверт та лист на двох аркушах залишити в матеріалах справи.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 судові витрати у справі в загальній сумі 694 грн. 62 коп., з яких :

211 грн. 50 коп.- отримувач платежу НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області області, код ЕДРПОУ 24524727, в ГУ ДКУ в Тернопільській області, МФО 838012, розрахунковий рахунок 31256272210463 за проведення судово-імунологічної експертизи № 2 -958/11 від 20 червня 2011 року;

258 грн. отримувач платежу НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, код 24524727, банк в УДК в Тернопільській області МФО 838012, розрахунковий рахунок 31256272210463 за проведення трасологічної експертизи № 1 1208/11 від 19 вересня 2011 року;

225 грн. 12 коп. отримувач платежу НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, код ЕДРПОУ 24524727, банк ГУ ДКУ в Тернопільській області, МФО 838012, розрахунковий рахунок 31256272210463 за проведення балістичної експертизи № 1 1195/11 від 19 вересня 2011 року.

На вирок можуть бути подані апеляції на протязі пятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку в апеляційний суд Тернопільської області через Чортківський районний суд.

Суддя:

ОСОБА_16