Вирок № 26975078, 10.08.2012, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1007/5089/2012

Провадження № 1/1007/293/2012

10.08.2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

=====

«10»серпня 2012 року Броварський міськрайонний суд Київської області

у складі:

головуючого: судді Пошкурлата О.М.,

при секретарі - Краснощокій Н.А., Німчук О.В.,

за участю прокурора Мельниченка О.Ю., Горбаня В.В.,

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника інтересів потерпілих адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4, який народився 15 квітня 1983 року в с. Богданівка, Броварського району, Київської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, офіційно не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не засудженого,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

підсудний по справі ОСОБА_4, допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило заподіянню потерпілій середньої тяжкості тілесних ушкоджень, за наступних обставин.

Так, 25 грудня 2011 року, близько 16-30 год., у темну пору доби, ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного спяніння та керуючи технічно не справним автомобілем НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_5, рухався по автодорозі «Рожни - В.Димерка», що на території Броварського району, Київської області, у напрямку с. Рожни зі швидкістю 60 км/год. На 10 км + 350 м вказаної автодороги ОСОБА_4, проявляючи злочинну самовпевненість, в порушення вимог п. 2.9 «а»Правил дорожнього руху України, за яким водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного спяніння, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, чим порушив п. 2.3 «б»вказаних Правил, за яким, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасника руху, чим порушив п. 10.1 зазначених Правил, за яким, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не обрав безпечної швидкості руху. Чим порушив п. 12.1 вказаних Правил, згідно якого, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості водій повинен ураховувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив (лобове) зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, який рухався у зустрічному напрямку, під керуванням ОСОБА_2

У результаті даної дорожньо транспортної пригоди пасажир автомобіля НОМЕР_3, ОСОБА_1, отримала тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми в поперековій області, компресійно скалкового перелому 3-го поперекового хребця без звуження спинномозкового каналу та підшкірної гематоми в області верхньої і нижньої губи, які згідно висновку судово медичного експерта за № 45/38 від 13.04.2012, відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Грубе порушення підсудним ОСОБА_4 вимог п.п. 2.3 «б», 2.9 «а», 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, знаходяться в причинному звязку з отриманням потерпілою ОСОБА_1 тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило отримання потерпілою ОСОБА_1 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за обставин, викладених в обвинувальному висновку, а також в описовій частині вироку, визнав повністю, факт та обставини злочину підтвердив, у скоєному щиро розкаявся. Заявлені по справі потерпілими цивільні позови визнав у повному обсязі.

Судом, відповідно до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України, за згодою учасників процесу визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин, за яких трапилася дорожньо-транспортна подія, й обставин отримання потерпілою тілесних ушкоджень. При цьому зясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій не має, а також розяснено, що у такому випадку вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Так, підсудний ОСОБА_4 суду показав, що 25 грудня 2011 року, близько 16-30 год., після вживання спиртних напоїв разом з ОСОБА_6, який перебував у якості пасажира на передньому пасажирському сидінні та спав, на автомобілі, яким він користується останнім часом марки «ВАЗ 21099», н.з АА 5248 СВ, виїхала з с. Залісся, Броварського району та рухалися автодорогою «Рожни В.Димерка»зі швидкістю близько 60 км/год. На вулиці вже було темно. На одній з ділянок вказаної автодороги він відволікся від керування, оскільки перебував у стані алкогольного спяніння, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, по якій в цей час рухався автомобіль «Ауді», де і здійснив лобове зіткнення з вказаним авто. Внаслідок такого зіткнення пасажир автомобіля «Ауді», потерпіла по справі, отримала тілесні ушкодження.

Свою вину у скоєному визнає повністю, щиро розкаюється.

З огляду на викладене, дії ОСОБА_4, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило отримання потерпілою ОСОБА_1 середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, містять склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України.

Про обставини скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, ОСОБА_4 послідовно, як на досудовому слідстві так і в суді дав покази, які узгоджуються між собою, і сумнівів у своїй достовірності не викликають.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу підсудного та обставини, що помякшують й обтяжують покарання.

Обставиною, що помякшує покарання підсудного суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, суд визнає як вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує також сукупність всіх обставин вчиненого ним злочину, дані про особу підсудного, те, що за місцем проживання він характеризується позитивно ( а.с. 138), на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 137), раніше не засуджений (а.с. 136), має на утриманні двох малолітніх дітей, доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.141, 142), думку потерпілих, які не наполягають на суворому покаранні, повязаному з позбавленням волі.

Виходячи з наведеного суд вважає, за вчинений ОСОБА_4 злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, необхідно призначити покарання у виді обмеження волі, з позбавлення його права керувати транспортними засобами, зі звільненням від відбування основного покарання та встановленням іспитового строку, якщо протягом якого підсудний не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки. .

Саме таким покаранням буде досягнута мета, передбачена ст. 50 КК України, і саме таке покарання суд визнає як необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_4 й попередження вчинення ним нових злочинів.

Суд вважає, що в даному конкретному випадку ОСОБА_4 не є особою небезпечною для суспільства, а тому знаходить за можливе виправлення його та перевиховання без ізоляції від суспільства.

Судові витрати, які складаються з витрат, понесених на проведення експертиз, підлягають відшкодуванню за рахунок підсудного в користь держави в особі експертних установ.

За змістом ст.81 КПК України питання про речові докази вирішується вироком суду, при цьому речі, які не мають ніякої цінності і не можуть бути використані, знищуються, а у випадках, коли заінтересовані особи просять про це, можуть бути передані їм; гроші, цінності та інші речі, які були обєктом злочинних дій, повертаються їх законним володільцям, а якщо їх не встановлено, то ці гроші, цінності та речі переходять у власність держави. Спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Речові докази, що проходять по справі: автомобіль НОМЕР_1 та автомобіль НОМЕР_4, що знаходяться на зберіганні на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Броварського МВ повернути власникам таких, в їх законне володіння та користування.

Заявлені по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 цивільні позови про стягнення з ОСОБА_4 заподіяних матеріальних збитків та моральної шкоди підлягають до задоволення в повному обсязі, оскільки знайшли своє підтвердження у суді та визнані підсудним відповідачем повністю.

Керуючись ст.ст. 299, 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки, з позбавлення його права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України засудженого, від відбування основного, призначеного судом покарання, звільнити, встановивши іспитовий строк в 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину та виконає обовязки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, які суд покладає на такого.

Вирок суду в частині додаткової міри покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами виконувати самостійно.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, після набрання вироком законної сили, покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обовязки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 до набрання вироком суду законної сили у виді підписки про невиїзд залишити без зміни.

Речові докази, що проходять по справі: автомобіль НОМЕР_4, що знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Броварського МВ повернути ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_4, як судові витрати по справі, в користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області (одержувач: НДЕКЦ МВС України, код ЗКПО: 25574713, р/р: 31250272210700, банк одержувача: ГУДКСУ у Київській області, МФО: 821018) 2353,92 грн. за проведення експертизи № 297 А від 25.04.2012.

Цивільні позови, заявлені потерпілими про стягнення з підсудного на їх користь заподіяних матеріальних збитків та моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 заподіяні такій матеріальні збитки в розмірі 4 000,17 грн. та моральну шкоду в розмірі 80 000 грн., а всього 84 000,17 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 заподіяні такій матеріальні збитки в розмірі 49 227,66 грн.

Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у звязку із тим, що вони ніким не оспорювалися, - не може бути оскаржений учасниками судового розгляду, в іншій частині вирок суду першої інстанції може бути оскаржений шляхом подачі апеляцій до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя /підпис/ ОСОБА_8