Вирок № 26971432, 11.10.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №1-149/12 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого -судді Зелінської М.Б.

при секретарі Чесноковій В.В.

за участю прокурора Афенкіної Н.М.

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Хмельницької області Чемеровецького району с. Голенищево, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

07.07.2010 року Солом'янським районним судом м. Києва за ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, будучи раніше судимим, маючи не зняту та не погашену у встановлений законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, повторно вчинивши корисливий злочин за наступних обставин.

Так, 14.09.2011, приблизно о 18 год. 00 хв., ОСОБА_2, знаходячись на Північній платформі №1 Приміського залізничного вокзалу ст. Київ-Пасажирський, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, після спільного розпиття спиртних напоїв з раніше невідомим йому ОСОБА_3, побачивши у останнього мобільний телефон марки «Нокіа 1200», маючи намір на заволодіння чужим майном, шляхом обману громадян, вирішив повторно заволодіти чужим майном шляхом обману.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_2 з корисливих спонукань, з метою власного збагачення, попросив у ОСОБА_3 його мобільний телефон для здійснення дзвінка своїй матері, на що останній погодився.

Після чого, ОСОБА_3, діставши з кишені своїх штанів мобільний телефон, передав його ОСОБА_2, а останній, скориставшись тим, що ОСОБА_3 перебуває у стані алкогольного сп'яніння та за його діями не спостерігає, поклав вказаний мобільний телефон до своєї кишені.

Через деякий час ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Таким чином, злочинними діями ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 була спричинена матеріальна шкода на загальну суму 400 грн.

Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, підтвердивши факт незаконного заволодіння 14.09.2011 року біля північної платформи станції Київ-Пасажирський, шляхом обману мобільним телефоном марки «Нокіа 1200», який належав ОСОБА_3, перебуваючи при цьому в стані алкогольного сп'яніння, чим спричинив останньому матеріальну шкоду.

У вчиненому щиро кається.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно, його вина повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_4, згідно яких 14.09.2011 року він заступив на добове чергування по охороні громадського порядку на залізничному вокзалі ст. Київ-Пасажирський. Близько 21 год. 30 хв. до нього підійшли працівники міліції, які запропонували останньому бути понятим при проведенні особистого огляду раніше невідомого йому чоловіка, на що останній погодився.

Зайшовши до приміщення лінійного управління, був присутнім при вилученні працівниками міліції у чоловіка, який назвався ОСОБА_2 мобільного телефону марки «Нокіа 1200». Під час проведення вказаної дії, затриманий мовчав та нічого з приводу знаходження у нього телефону не пояснював.

Щодо показань, даних ним на досудовому слідстві, пояснив, що протокол свого допиту підписав, не читаючи його, оскільки поспішав на пост.

- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_4, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_5, який підтвердив в суді, що під час проведення огляду та вилучення у ОСОБА_2 мобільного телефону, останній пояснював, що заволодів ним шляхом обману у потерпілого ОСОБА_3, попрохавши зателефонувати матері, а потім поклавши до кишені та зникнувши з місця вчинення злочину.

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, згідно яких, в його провадження, як слідчого, надійшла кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2, по якій він проводив ряд слідчих дій.

Підтвердив у судовому засіданні, що під час допиту як ОСОБА_2, так і потерпілого ОСОБА_3, останні давали показання добровільно, без будь-якого тиску з боку працівників міліції, а він в свою чергу набирав текст на комп'ютері.

Крім того, показав в судовому засіданні, що ОСОБА_2 під час його допиту на досудовому слідстві пояснював, що мобільний телефон взяв у потерпілого з метою зателефонувати своїй матері, після чого залишив останнього у себе в кишені. Щодо грошових коштів та квитка на потяг, належних потерпілому ОСОБА_3, ОСОБА_2 пояснював, що їх не брав та подальша їх доля останньому не відома.

Потерпілий ОСОБА_3 під час його допиту на досудовому слідстві показував, що ОСОБА_2 відкрито викрав у нього мобільний телефон, грошові кошти та квиток на потяг, зникнувши з місця вчинення злочину, що ним, як слідчим і було відображено в протоколі.

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_7, згідно яких, він 14.09.2011 року о 08 год. 00 хв. він заступив на добове чергування з охорони громадського порядку на вокзалі ст. Київ -

Пасажирський та згідно постової відомості він ніс службу на Приміському вокзалі.

Підтвердив в судовому засіданні факт затримання ОСОБА_2, як особи, яка вирвала у нього з рук мобільний телефон, гроші та квиток на потяг потерпілого ОСОБА_3, на яку останній і вказав.

Після затримання ОСОБА_2, останнього було доставлено до ЛВ на ст. Київ-Пасажирський, проведено особистий його огляд в присутності понятих та вилучено мобільний телефон.

Крім того, ОСОБА_7 показав в судовому засіданні, що ніяких слідчих дій та оформлення документів по даній справі не проводив, детальніше про обставини справи пояснити не може.

- рапортами працівника міліції від 14.09.2011 року, в яких зазначається, що був затриманий ОСОБА_2, у якого було виявлено майно ОСОБА_3, а саме мобільний телефон «Нокіа 1200»(а.с.5)

- протоколом особистого огляду та вилучення від 14.09.2011 року, в ході якого в лівій кишені брюк чорного кольору ОСОБА_2 було виявлено та вилучено майно ОСОБА_3, а саме мобільний телефон «Нокіа 1200»з сім-карткою «МТС»в середині, та фото таблиця до нього.

(а. с. 14)

- протоколом пред'явлення особи для впізнання, під час якого ОСОБА_3, впізнав ОСОБА_2 та вказав на нього як на особу, яка заволоділа його мобільним телефоном 14.09.2011 року, фото таблиця до нього;

(а. с. 44)

- протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_2, під час якого усі підтвердили раніше надані ними покази;

(а.с.46-48)

- протоколом пред'явлення предметів для впізнання, під час якого ОСОБА_3 впізнав свій мобільний телефон «Нокіа 1200»та указав на нього;

(а. с. 61)

- протоколом огляду предметів від 20.09.2011 року, які були вилучені у ОСОБА_2 та фото таблицею до нього;

(а. с. 63)

- постановою про визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінальної справи від 20.09.2011 року, відповідно до якої мобільний телефон «Нокіа 1200»та СІМ-карта «МТС», якими заволодів ОСОБА_2 14.09.2011 року у ОСОБА_3 визнані речовими доказами по кримінальній справі № 01-0200 та передані потерпілому ОСОБА_3 для зберігання;

(а. с. 65)

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 10393М1-16 від 05.10.2011 року, згідно якої вартість мобільного телефону марки «Нокіа 1200»станом на 14.09.2011 рік та на момент

проведення експертизи, складне 160 грн. 00 коп., при умові, що на момент вчинення злочину він знаходився у робочому стані: вартість сім-картки «МТС»станом на 14.09.2011 рік та на момент проведення експертизи, складає 10 грн. 00 коп.

(а. с. 71-72)

Виходячи з наведеного вище, суд критично ставиться до показань на досудовому слідстві потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_8 в частині саме відкритого викрадення підсудним ОСОБА_2 мобільного телефону потерпілого та заволодіння ним його особистим майном, а саме: грошовими коштами та квитком на потяг, оскільки останні перебували в стані алкогольного сп'яніння та могли добросовісно помилятися в своїх показаннях.

Крім того, показання потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_8 навпаки спростовуються показаннями допитаного в судовому засіданні підсудного та свідків, яким суд вірить і вважає їх правдивими, оскільки вони послідовні і узгоджуються з іншими зібраними по справі доказами.

Оцінюючи вищевказані докази в їх сукупності за таких обставин, суд приходить до висновку, що своїми умисними протиправними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України.

Разом з тим, при розгляді справи судом обвинувачення за ч.2 ст.186 КК України не знайшло свого підтвердження, про що свідчать покази підсудного, як в суді так і на досудовому слідстві.

Суд приходить до висновку про те, що незважаючи на те, що обставини при яких підсудний заволодів майном потерпілого, встановлені правильно, але юридична оцінка його діям дана не вірна.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.190 КК України - заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, а його дії органами досудового слідства кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України- відкрите заволодіння чужим майном шляхом грабежу.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду У країни № 10 від 06.11.2009 року «Про практику у справах про злочини проти власності»грабіж-це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення. Шахрайство- це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Обман ( повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин).

При призначенні підсудному ОСОБА_2 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно до ст.12 КК України віднесений до категорії середньої тяжкості, його особу, раніше судимого за аналогічний корисливий злочин, скарг на підсудного за місцем його проживання не надходило, відношення підсудного до вчиненого злочину та конкретні обставини його вчинення, щире каяття, усунення спричиненої злочинними діями підсудного заподіяної шкоди потерпілому шляхом повернення викраденого майна правоохоронними органами, суд вважає, що для його виправлення та перевиховання достатня міра покарання у виді штрафу.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного в силу ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного в силу ст. 67 КК України, суд визнає стан алкогольного сп'яніння.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме з наявної в них копії вироку від 07.07.2010 року Солом'янського районного суду м. Києва, ОСОБА_2 був засуджений за ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі та звільнений на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що вирок Солом'янського районного суду м. Києві від 07.07.2010 року відповідно до вимог ст. 72 КК України необхідно виконувати самостійно.

Речовий доказ:

мобільний телефон марки «Нокіа 1200», переданий на відповідальне зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_3, суд вважає необхідним залишити у розпорядженні останнього (а. с. 65-66).

Судові витрати по справі за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 469 грн.00 коп. підлягають стягненню з ОСОБА_2

Цивільний позов по справі не заявлено

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд, -

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_2 за ст. 190 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот гривень) в дохід держави.

Відповідно до ст. 72 КК України вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 07.07.2010 року виконувати самостійно.

Міру запобіжного заходу до набрання вироку законної чинності засудженому ОСОБА_2 змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд з місця проживання -звільнивши його з-під варти в залі суду.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз витрати за проведення судово - товарознавчої експертизи, висновок № 10393\11-16 від 05.10.2011 року в сумі 469 грн.00 коп, р\р 31255272210579, ГУ ДКСЕУ у м. Києві 820019, код ЄДРПОУ 02883096.

Речовий доказ:

мобільний телефон марки «Нокіа 1200», переданий на відповідальне зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_3, суд вважає необхідним залишити у розпорядженні останнього. (а. с. 65-66).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 15-ти днів з моменту його проголошення.

Суддя: