Рішення № 26969775, 22.10.2012, Миронівський районний суд Київської області

22.10.2012 Справа № 1017/5601/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1017/5601/12

Провадження № 2/1017/445/12

22 жовтня 2012 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.

при секретарі Хоменко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

У С Т А Н О В И В :

представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 2 квітня 2008 року між ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі гарант", правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 В»ячеславом Анатолійовичем було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності у формі полісу № 19G-0171261. За даним договором було застраховано автомобіль марки "Шевроле Лачетті", реєстраційний номер НОМЕР_1.

22 листопада 2008 року відповідач, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_2, здійснив зіткнення із застрахованим автомобілем, в результаті чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушень відповідачем п. 10.1 Правил дорожнього руху України, а тому на місці пригоди на ім"я відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Зазначена дорожньо-транспортна пригода відповідно до норм чинного законодавства була визнана страховою, фактична вартість ремонту пошкодженого автомобіля склала 9027,67 грн.

На виконання положень Правил страхування 22 липня 2009 року позивач сплатив страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 8826,25 грн. за вирахуванням франшизи в сумі 201, 42 грн. Просив в порядку регресу вказану суму коштів, витрати на автотоварознавче дослідження в сумі 400 грн. та понесені судові витрати стягнути з відповідача.

В судове засідання представник позивача не з"явився, в надісланій до суду заяві просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, в надісланій до суду заяві просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнав.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з"ясувавши обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги і заперечення, об"єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 2 квітня 2008 року ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант", правонаступником якого являється позивач, уклала з ОСОБА_2 договір-поліс добровільного страхування наземного транспортного засобу № 19 G-0128889. Об"єктом страхування були життя та здоров"я водія і пасажирів та відповідальність за життя, здоров"я та майно третіх осіб, пов"язані з володінням, користуванням і розпорядженням легковим автомобілем "Шевроле Лачетті", реєстраційний номер НОМЕР_1. В переліку страхових випадків за договором вказано, в тому числі, ДТП.

22 листопада 2008 року близько о 19 год. 30 хв. відповідач, рухаючись належним йому автомобілем марки "ВАЗ 2107", реєстраційний номер АІ 4657ВХ, в місті Києві на бульварі Л. Українки, 7 порушив п. 10.1 ПДР україни та допустив зіткнення із застрахованим автомобілем, яким керував ОСОБА_2 Автомобіль зазнав механічних пошкоджень.

За ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника та страхового акта.

25 листопада 2008 року страхувальник ОСОБА_2 звернувся до страховика із заявою про факт настання випадку, в якій просив виплатити страхове відшкодування. Дорожньо-транспортна пригода була визнана страховим випадком, про що ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі гарант" 7 квітня 2009 року було складено страховий акт під номером 57747 та проведено розрахунок страхового відшкодування. Згідно розрахунку розмір збитку та розмір страхового відшкодування склав 8826,25 грн. Зазначені обставини підтверджуються страховим актом та розрахунком відшкодування, доданими до матеріалів справи.

Вигодонабувач Акціонерний Комерційний Інноваційний банк "УкрСиббанк" надав письмову згоду на отримання страхувальником суми страхового відшкодування, про що 6 квітня 2009 року повідомив позивача відповідним листом за вихідним номером 35-23-42/241.

22 липня 2009 року страхувальнику ОСОБА_2 сума страхового відшкодування в розмірі 8826,25 грн. була перерахована, що підтверджується платіжним дорученням № 3363 від 22.07.2009 року.

Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Позивач сплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, укладеним з ОСОБА_2 і в силу вказаного закону до нього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.

Відповідача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за порушення правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів. Під час розгляду адміністративної справи було встановлено, що відповідач 22 листопада 2008 року порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, що знаходиться в прямому причинному зв"язку з наслідками пригоди - пошкодженням автомобіля, застрахованого позивачем. Постановою судді Печерського районного суду міста Києва від 22 грудня 2008 року до відповідача застосовано адміністративне стягнення за вчинення вказаного правопорушення у виді штрафу. Постанова набрала чинності.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільний, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постанова судді Печерського районного суду міста Києва про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності набрала чинності та є обов"язковою для суду з питань чи мали місце дії, наслідком яких було настання страхового випадку та сплата страхового відшкодування, та чи вчинені вони саме відповідачем. Факти, встановлені постановою судді з вказаних питань, не можуть бути оспорені при розгляді даної справи.

З урахуванням наведених обставин суд вважає, що відповідач є відповідальним за збитки, завдані дорожньо-транспортною пригодою, яка мала місце 22 листопада 2008 року, автомобілю, застрахованому позивачем. Страховик попередньо провів виконання за страховим зобов"язанням, виплативши страхове відшкодування, і в зв"язку з цими обставинами у нього виникло право регресу до заподіювача страхувальнику шкоди.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи.

Позивач поніс витрати на оплату автотоварознавчого дослідження в сумі 400 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0410001 від 21 шлипня 2009 року, та оплату судового збору в розмірі 214,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 22413 від 31 липня 2012 року. Вказані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, ст.ст. 979, 990, 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування", керуючись ст. ст. 10, 15, 60, 61, 212 -215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (р/р 26500717258826 в АТ «ОСОБА_3 Аваль», МФО 380805, ЄДРПОУ 24580961) в порядку регресу сплачену за страховим зобов"язанням суму в розмірі 8826,25 грн., вартість автотоварознавчого дослідження в розмірі 400 грн. та 214, 60 грн. сплаченого судового збору, всього 9440,85 грн. (дев»ять тисяч чотириста сорок гривень вісімдесят п»ять копійок).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд шляхом подання апеліційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя підпис ОСОБА_4

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О.Капшук