Справа №2/2605/4367/12
Унікальний номер 2605/11955/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2012 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Шумейко О.І.,
при секретарі - Іващенко Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Центральної філії до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у порядку регресу, -
в с т а н о в и в:
У липні 2012 року позивач ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Центральної філії звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у порядку регресу.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 30 липня 2008 року між ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі-Гарант», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 19G-0200555, відповідно до умов якого позивач зобов'язався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля ВАЗ 21099, д.р.н. НОМЕР_3, внаслідок ДТП.
17 травня 2009 року в пров. Попова, у м. Києві трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю вказаного застрахованого автомобіля та автомобіля "ВАЗ", д.р.н. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_1
Постановою суду відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4, 124 КУпАП.
У серпні 2009 року позивач виплатив на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у загальному розмірі 4421 гривень.
За таких обставин, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду у сумі 4421 грн. та 214,60 грн. судового збору.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Зазначив, що судове рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності не оскаржував. На адресу суду надіслав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 30 липня 2008 року між ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі-Гарант», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 19G-0200555, відповідно до умов якого позивач зобов'язався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля ВАЗ 21099, д.р.н. НОМЕР_3, внаслідок ДТП.
17 травня 2009 року ОСОБА_1, близько 16:00 години, перебуваючи на кермом автомобіля ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_4, по провулку Попова, 5, в м. Києві, рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3, що призвело до пошкоджень транспортних засобів, після чого залишив місце пригоди, до якої був причетний.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 03 липня 2009 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Згідно з ч.4 ст.61 Цивільного процесуального кодексу України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення що набрала законної сили є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, особою, винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 17 травня 2009 року за участю автомобіля ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_4, та застрахованого автомобіля ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_3, є водій ОСОБА_1
Статтею 8 Закону України «Про страхування» визначено, що страховий випадок -подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
У відповідності до положень ч.1 ст.990 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.25 Закону України «Про страхування»страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт складається страховиком у формі, яка ним встановлюється.
Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, складеного ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт», вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_3, внаслідок ДТП, станом на 11 червня 2009 року склала 5198,15 гривень.
Враховуючи те, що внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобілю марки ВАЗ, д.р.н. НОМЕР_3, спричинено механічних пошкоджень, страховиком -ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі-Гарант» за договором добровільного страхування транспортного засобу від 30 липня 2008 року складено страховий акт від 26 червня 2009 року, яким даний випадок визнаний страховим, та прийнято рішення про виплату на користь страхувальника ОСОБА_2 суми страхового відшкодування у розмірі 4071 грн. (а.с.12)
У відповідності до п.3 ч.1 ст.988 Цивільного кодексу України та п.3 ч.1 ст.20 Закону України «Про страхування»страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у строк, встановлений договором.
04 серпня 2009 року позивачем перераховані грошові кошти у сумі 4071 гривень на користь СПД ОСОБА_4, призначення платежу: страхове відшкодування по полісу від 30 липня 2008 року, страхувальник ОСОБА_2 (а.с. 5)
04 серпня 2009 року позивачем перераховані грошові кошти у 350 гривень на користь ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза». (а.с. 6)
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 17 травня 2009 року, є ОСОБА_2, а оскільки ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі-Гарант», правонаступником якої є позивач, сплатило на її користь страхове відшкодування, право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, якою є ОСОБА_1, перейшло до зазначеного страховика -позивача по справі.
Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 4421 гривень.
Також суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 214,60 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Центральної філії до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у порядку регресу -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», код ЄДРПОУ 25965081, матеріальну шкоду у розмірі 4421 (чотири тисячі чотириста двадцять одна) гривня 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», код ЄДРПОУ 25965081, судові витрати у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя /підпис/ О.І. Шумейко
З оригіналом згідно
Суддя
Секретар
17.10.2012 Справа № 2605/11955/12
Судове рішення № 26966797, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 17.10.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2605/11955/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: