Рішення № 26964341, 10.10.2012, Вишгородський районний суд Київської області

10.10.2012 Справа № 2-696/12

РІШЕННЯ

Іменем України

10 жовтня 2012 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Скарлат О.І.

при секретарі Фацул М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

встановив:

Позивач в березні 2012 року звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що 21.12.2008 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1 в м.Києві допустив зіткнення з автомобілем «Хонда»д.н. НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_2, чим спричинив останньому механічні пошкодження. Вину відповідача у скоєнні ДТП було встановлено постановою Оболонського районного суду м.Києва від 26.01.2009 року. Між ОСОБА_2 та ВАТ «СУК «Дженералі Гарант»було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, оформленого полісом 19С-0170183 від 08.07.2008 року. Розмір шкоди , який було завдано автомобілю «Хонда»в результаті ДТП встановлено на підставі авто товарознавчого дослідження та становить 91443,04 грн. Виконуючи свої договірні зобовязання було виплачено страхове відшкодування на підставі рахунку-фактури в розмірі 73931,41 грн. та просить відшкодувати завдані збитки в сумі 73931,41 грн. та понесені судові витрати.

В ході судового розгляду позивач зменшив позовні вимоги, у звязку з тим, що цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована в ВАТ «НАСК «Оранта», ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну передбачено в розмірі 35000 грн., тому просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в порядку регресу в сумі 38931, 41 грн. та судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі і просив задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позов не визнали надали суду свої письмові заперечення, в яких зазначили, що огляд транспортного засобу ОСОБА_2 було проведено без належного повідомлення відповідача, сума оцінки не відповідає ринковій вартості послуг на ремонт автомобілів на 2009 рік, крім того позивач пропустив строк позовної давності, оскільки сплатив страхове відшкодування 23.02.2009 року, а з позовом звернувся в березні 2012 року, а тому просять в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши доводи представників позивача та відповідача, перевіривши їх письмовими доказами вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 08.07.2008 року між ВАТ Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(змінено назву на ПАТ Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»( страховик) та ОСОБА_2 (страхувальником) був укладений договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №19-С- 0170183 від 08.07.2008 року . відповідно до якого застрахований автомобіль «Хонда Сівік 4»д.н.АА 0644 НМ (а.с.31).

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 21.12.2008 року в м.Києві по вул.Луговій- автозаводській учасниками якої були автомобіль НОМЕР_1, за кермом якого був ОСОБА_1 та автомобіль «Хонда » д.н. НОМЕР_2, водій - ОСОБА_2, останньому були спричинені механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Оболонського районного суду м.Києва від 26.01.2009 року у справі №3-424/2009 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та притягнено до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП України (а.с. 30).

Відповідно до довідки відділу ДАІ обслуговування Оболонського району при УДАІ ГУМВС України в м.Києві №8304596 від 22.12.2008 року автомобіль «Хонда», д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження: права та задня двері, заднє праве крило, спрацювання подушок безпеки (а.с.28).

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Хюндай»д.р.н. АІ2975 ВК, яким керував ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована згідно Поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА 6463067 від 19.03.2008 року (а.с.73). Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) передбачено в розмірі 35000 грн.

Страховик, керуючись договором страхування визнав ДТП, яке сталося 21.12.2008 року страховою подією та у звязку з настанням страхової події, відповідно до страхового акту № 61683 від 30.01.2009 року власнику автомобіля ОСОБА_2 було відшкодовано шкоду спричинену в результаті ДТП в сумі 73931,41 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 4629 від 23.02.2009 року, № 4667 від 03.03.2009, № 4672 від 04.03.2009, № 4688 від 06.03.2009, № 4707 від 11.03.2009, № 4792 від 26.03.2009 , № 4805 від 27.03.2009 (а.с.49-55).

Таким чином, відповідно до умов договору страхування Страховик виконав свої договірні зобовязання та виплатив страхове відшкодування.

Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового відшкодування у межах фактичних витрат переходить право виплати, яке страхувальник має до особи відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем 22.04.2011 року надіслана відповідачу претензія щодо відшкодування шкоди заподіяної в результаті ДТП, але відповідач завдану шкоду не відшкодував.

Оскільки позивач відшкодував шкоду, заподіяну з вини відповідача в сумі 73931,41 грн. тобто виконав умови за договором майнового страхування, а для повного відшкодування завданої шкоди позивачем, який застрахував свою цивільну відповідальність недостатня страхова виплата , тому позивач має право зворотної вимоги до відповідача про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України сторонi, на користь якої ухвалено рiшення, суд присуджує з другої сторони понесенi нею i документально пiдтвердженi судовi витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 3,60,61,212-215,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(р/р 26500717313330 в АТ «ОСОБА_5 ОСОБА_3»м.Києва , МФО 380805, ЄДРПОУ 16467237 на відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 38931,41 грн. та судовий збір в розмірі 389,31 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 12 жовтня 2012 року.

Суддя О.І.Скарлат

10.10.2012