Постанова № 26962609, 24.10.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 4-4111/12

П О С Т А Н О В А

24 жовтня 2012 року Печерський районний суд м. Києва

у складі:

головуючий - суддя Кицюк В.П. ,

при секретарі - Скрибка А. В.,

за участю прокурора - Бондарчука Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні ОРД, дізнання та досудового слідства прокуратури м. Києва Бондарчука Д.М. від 08 серпня 2012 року в частині порушення відносно директора ТОВ «ВКФ «Моноліт» ОСОБА_1 кримінальної справи № 50-6484 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 236-7 КПК України, в якій просить скасувати постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні ОРД, дізнання та досудового слідства прокуратури м. Києва Бондарчука Д.М. від 08 серпня 2012 року в частині порушення відносно директора ТОВ «ВКФ «Моноліт» ОСОБА_1 кримінальної справи № 50-6484 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Згідно описово-мотивувальної частини цієї постанови, директор ТОВ «ВКФ «Моноліт» ОСОБА_1, протягом 2010-2011 років, будучи службовою особою підприємства, відповідальним за достовірне відображення показників господарської діяльності товариства в документах податкової звітності, в порушення п.5.1, ст. 5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. , внаслідок віднесення до складу валових витрат ТОВ «ВКФ «Моноліт» операцій з постачальником ТОВ «Компанією «Савдо», ухилився від сплати податку на прибуток на загальну суму 3 932 588, 00 грн.

В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що зазначену кримінальну справу порушено всупереч положенням ст.ст. 94, 98 КПК України без проведення належної дослідчої перевірки, внаслідок чого висновок прокурора про наявність підстав для порушення відносно нього кримінальної справи за ч. 3 ст. 212 КК України не відповідає фактичним обставинам справи та не ґрунтується на діючому законодавстві.

Вказує, що кримінальну справу фактично порушено лише на підставі акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва № 9369/23-11/25284783 від 14.09.2011р. за результатами планової виїзної перевірки ТОВ «ВКФ «Моноліт», однак винесене на підставі цього акту рішення-повідомлення було оскаржено ТОВ «ВКФ «Моноліт» до окружного адміністративного суду, рішення яким на час порушення кримінальної справи прийнято не було, а відтак, в силу п.22 ст. 56 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання є неузгодженим і обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу.

За переконанням заявника, посилання в оскаржуваній постанові на показання свідків ОСОБА_3, працівників ТОВ «ВКФ «Моноліт» ОСОБА_4, ОСОБА_5, як на підстави для порушення кримінальної справи, необґрунтоване, оскільки їх показання не містять даних про ознаки злочину, передбаченого ст. 212 КК України, а висновок спеціаліста № 42 від 02.02.2012р. з приводу неналежності підписів на бухгалтерських документах, вилучених в ТОВ «ВКФ «Моноліт», отриманий з порушенням встановленого законом порядку.

В судовому засідання ОСОБА_1 просив скасувати постанову про порушення кримінальної справи, з підстав зазначених у скарзі та приведених судом вище.

Прокурор просив відмовити у задоволенні скарги, вважаючи, що оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи винесена у відповідності до положень ст.ст. 94,98 КПК України, компетентною особою, при наявності законного приводу і достатніх підстав, які вказували на наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а обставини, приведені заявником в обґрунтування доводів скарги, потребують перевірки в ході розслідування кримінальної справи.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали, на підставі яких порушено кримінальну справу, приходить до наступного висновку.

У відповідності до вимог ст. 4 КПК України, ч. 1 ст. 98 КПК України при наявності передбачених законом приводів і підстав для порушення кримінальної справи орган дізнання, слідчий, прокурор зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи та вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину та осіб, винних у його вчиненні.

Відповідно до ст.94 КПК України, якою також встановлено вичерпний перелік приводів для порушення кримінальної справи, кримінальна справа може бути порушена тільки у випадку, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Проте, за змістом положень ст. 94 КПК України, закон не вимагає, щоб на момент порушення кримінальної справи достовірно були встановлені усі елементи складу злочину, для порушення кримінальної справи достатньо даних про об'єктивні ознаки вчиненого злочину.

Суд же, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, розглядаючи на досудовій стадії процесу скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Так, постановою старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні ОРД, дізнання та досудового слідства прокуратури м. Києва Бондарчука Д.М. від 08 серпня 2012 року порушено кримінальну справу відносно директора ТОВ «ВКФ «Моноліт» ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України ( а.с.с. 4-6;Том 6 а.к.с.233-235).

За своїм змістом зазначена постанова відповідає вимогам ч. 1 ст. 98 КПК України, в ній вказаний привід та підстави до порушення кримінальної справи, стаття кримінального закону, за ознаками якого порушено справу, а також подальше її спрямування.

Як вбачається з тексту оскаржуваної постанови та матеріалів перевірки, приводом для порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, що відповідає п.5 ч. 1 ст. 94 КПК України.

Наявність у органа досудового слідства законного приводу для порушення кримінальної справи, а також те, що на момент інкримінованих подій ОСОБА_1 обіймав посаду директора ТОВ «ВКФ «Моноліт», заявником у скарзі та в судовому засіданні не оспорювались, а його твердження про відсутність у прокурора підстав для порушення кримінальної справи не відповідає фактичним обставинам та не ґрунтується на законі.

Об'єктивні ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови на момент порушення кримінальної справи, полягають в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.

З тексту оскаржуваної постанови вбачається, і зазначене знайшло своє підтвердження при розгляді скарги, що кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, порушено на підставі фактичних даних, що містяться в акті ДПІ у Солом'янському районі м. Києва № 9369/23-11/25284783 від 14.09.2011р. про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ВКФ «Моноліт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р по 31.03.2011р. (Том 1 а.к.с. 10-27) та інших матеріалів дослідчої перевірки.

Так, згідно вищезазначеного акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ТОВ «ВКФ «Моноліт» протягом 2010-2011 років в порушення п. 5.1, ст. 5, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», шляхом здійснення безтоварних операцій з ТОВ «Компанією «Савдо», яке має ознаки фіктивності, занижено податок на прибуток на загальну суму 3 932 588, 00 грн.

По суті доводів скарги щодо відсутності підстав до порушення справи у зв'язку з неузгодженістю суми, що підлягає до сплати, слід зазначити, що вони не приймаються судом як безпідставні, так як оскарження суми податкових зобов'язань, які не сплачені до бюджету, та відповідно їх неузгодження, не виключає підстав до порушення кримінальної справи та провадження у ній, і за наявності на те підстав підлягає оцінці разом з іншими даними та доказами у справі при вирішенні питання про наявність складу злочину в діях особи. Тим більше, зі скарги та пояснень заявника в судовому засіданні слідує, що окружним адміністративним судом м. Києва ТОВ «ВКФ «Моноліт» було відмовлено у задоволенні позову і на теперішній час справа знаходиться на розгляді Київського апеляційного адміністративного суду.

Окрім того. За змістом роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в абз. 3 п. 15 постанови від 08 жовтня 2004 року №15 « Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» в разі оскарження до суду платником податків рішення податкового органу підставою для порушення кримінальної справи можуть бути додатково зібрані дані, які вказують на наявність в діях особи ознак складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України.

Судовим розглядом встановлено, що дані про наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, також містяться в матеріалах, отриманих в результаті дослідчої перевірки висновків вищезазначеного акту, у тому числі в поясненнях свідків ОСОБА_3, працівників ТОВ «ВКФ «Моноліт» ОСОБА_4, ОСОБА_5, висновку спеціаліста № 42 від 02.02.2012 року щодо проведення експертного дослідження підписів на бухгалтерських документах, вилучених у службових осіб ТОВ «ВКФ «Моноліт», поясненнях ревізора ОСОБА_6 (Том 1 а.к.с.29).

З наявних у матеріалах справи пояснень свідка ОСОБА_3, який значиться засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «Компанією «Савдо» вбачається, що жодного відношення до діяльності цього підприємства він не має (Том 1 а.к.с.140-141).

Висновком спеціаліста №42 від 02.02.2012р. встановлено, що документи від імені службових осіб ТОВ «Компанією «Савдо» підписані не ОСОБА_3, а іншою особою , що узгоджується з вищезазначеним поясненнями ОСОБА_3 (Том 6 а.к.с.267-306).

Згідно пояснень свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 ТОВ «ВКФ «Моноліт» наданням послуг, робіт, а також здійсненням оптової торгівлі не займалося (Том 1 а.к.с.40-42; 43-45).

Фактичні дані, що містяться в акті ДПІ у Солом'янському районі м. Києва № 9369/23-11/25284783 від 14.09.2011р., поясненнях свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, висновку спеціаліста № 42 від 02.02.2012р у сукупності з документами фінансово-господарської звітності ТОВ «ВКФ «Моноліт» за період 2010-2011р.р., у відповідності до положень ч. 2 ст. 94 КПК України визнаються судом достатніми для порушення кримінальної справи, оскільки містять об'єктивні ознаки злочину, передбаченого ст. 212 КК України, та вказують на реальність події злочину.

Твердження ОСОБА_1 про незаконність висновку спеціаліста голослівне та не відповідає матеріалам справи. Приведені заявником в обґрунтування скарги доводи, так як вони викладені судом в описово-мотивувальній частині цієї постанови, ототожнюється з вирішенням питань про доведеність вини особи у вчиненні злочину та оцінкою доказів на предмет їх допустимості. Однак, обставини, з якими закон пов'язує вирішення питань щодо доведеності чи недоведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій, підлягають перевірці при розслідуванні кримінальної справи шляхом проведення слідчих дій та оцінки отриманих в їх результаті доказів, і виходять за межі розгляду судом скарги на постанову про порушення кримінальної справи.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що кримінальна справа відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 212 КК України порушена з дотриманням вимог ст.ст. 94,98 КПК України, компетентною особою , за наявності законного приводу і достатніх підстав.

Доводи ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, підлягають перевірці в рамках розслідування кримінальної справи шляхом проведення слідчих дій та оцінки отриманих в їх результаті доказів, і якщо знайдуть своє підтвердження, орган досудового слідства не позбавлений можливості закрити провадження у справі згідно ст. ст. 6, 213, 214 КПК України.

Не вбачаючи підстав для задоволення скарги, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 94, 97, 98, 236-7, 236-8 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні ОРД, дізнання та досудового слідства прокуратури м. Києва Бондарчука Д.М. від 08 серпня 2012 року в частині порушення відносно директора ТОВ «ВКФ «Моноліт» ОСОБА_1 кримінальної справи № 50-6484 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,- залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена протягом семи діб з дня її винесення шляхом подачі апеляції до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Кицюк В.П.