Вирок № 26962463, 22.10.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 1-391/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.2012 Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Кицюк В.П. секретаряСкрибка А.В., Чорного В.В. за участі прокурорівФрантовської Ю.О., Захаричевої О.О., Болховітінова С.В., Байдюка Д.А., Романяка Д.М. захисника ОСОБА_8

потерпілого ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с.Лебедин Бориспільського району Київської області, з середньою освітою, який не працює, неодружений, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, зареєстрований та до затримання фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

23 липня 2011 року, приблизно о 22.00 годині, ОСОБА_10, знаходячись на території Національного Ботанічного саду ім. М.М. Гришка по вул. Тимірязєвській,1 в м. Києві, після спільного розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_9, вирішив скористатися тим, що останній перебуває у стані алкогольного сп'яніння та заволодіти його майном.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_10 зателефонував невстановленій слідством особі та повідомив, що ОСОБА_9 перебуває у стані алкогольного сп'яніння та при цьому має при собі велику кількість грошей, описав зовнішність потерпілого.

Діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_10 та невстановлена слідством особа по мобільному телефону розподілили між собою ролі, згідно яких ОСОБА_10 мав провести ОСОБА_9 по пішохідному містку неподалік будинку № 2 по вул.Тимірязєвській в м. Києві, після чого залишити ОСОБА_9 самого та на відстані спостерігати за навколишньою обстановкою з метою попередити невстановлену особу у випадку появи сторонніх осіб. У цей час невстановлена особа мала заволодіти майном ОСОБА_9

ОСОБА_10, діючи за попередньою змовою групою осіб, згідно відведеної йому ролі, провів ОСОБА_9 по пішохідному містку неподалік будинку № 2 по вул. Тимірязєвській в м. Києві, попрощавшись, зробив вигляд, що йде з вказаного місця. В дійсності став йти за ОСОБА_9 на відстані, достатній для того, щоб попередити невстановлену особу про появу сторонніх осіб під час вчинення злочину.

Реалізуючи злочинний умисел групи, переконавшись у відсутності поряд сторонніх осіб, невстановлена особа порівнявшись з ОСОБА_9 на пішохідному містку біля будинку № 2 по вул. Тимірязєвській в м. Києві, з метою заволодіння майном ОСОБА_9 нанесла останньому близько 10 ударів кулаками в голову спричинивши ОСОБА_9 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, забійної рани в лобно- тім'яній ділянці справа, саден обличчя, синців на повіках обох очей з субконюктивальним крововиливом лівого ока, садна лівого передпліччя спини.

Подолавши волю ОСОБА_9 до опору, скориставшись тим, що від нанесених ударів останній впав на землю, невстановлена особа заволоділа майном потерпілого, а саме мобільним телефоном «Samsung GT-S5600» вартістю 800 грн, з сім-карткою оператора «МТС» вартістю 20 грн, баланс рахунку якої складав 150 грн, гаманцем, вартість, якого не визначена, в якому знаходились грошові кошти в сумі 2000 дол. США, що на час вчинення злочину за курсом НБУ становило 15 942, 20 грн., а всього на загальну суму 16 912, 20 грн.

Після цього, ОСОБА_10 та невстановлена слідством особа зникли з місця вчинення злочину та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду у вищезазначеному розмірі.

Підсудний ОСОБА_10 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав частково, не заперечував факту заволодіння майном потерпілого шляхом застосування до нього насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, проте стверджував, що злочин вчинив одноособово, також оспорював кількість та вартість викраденого майна. З приводу фактичних обставин справи ОСОБА_10 пояснив, що в ніч з 22 на 23 липня 2011 року спільно зі своїми знайомими «ОСОБА_21» та «ОСОБА_20» відпочивав в нічному клубі «Прайм», де познайомився з потерпілим ОСОБА_9 Вранці 23 липня 2012 року він зустрівся з зазначеними дівчатами біля станції метро «Дружби Народів» у м. Києві, в його присутності до «ОСОБА_20» зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що в нічному клубі в нього викрали «Айпад» і він приїде поговорити з цього приводу. Приблизно о 12.00 годині приїхав потерпілий, претензій щодо крадіжки «Айпаду» не пред'являв. Протягом дня вони розпивали спиртні напої за рахунок потерпілого, при цьому, коли ОСОБА_9 розраховувався за пиво у нього із гаманця випали грошові кошти в доларах США, купюрами по 20 та 100 дол. США. Під час прогулянки у Ботанічному саду в нього з потерпілим виник конфлікт, обумовлений тим, що останній постійно вихвалявся перед дівчатами, що він є заможною людиною. Приблизно о 23.00 годині спільно з ОСОБА_9 та дівчатами він по дерев'яних сходах Ботанічного саду спустився вниз в напрямку вул. ОСОБА_11. Маючи на ОСОБА_9 особисту образу та намір провчити його, він піднявся по сходам, підкачав штани, зняв футболку, яку намотав на голову, та став очікувати потерпілого, оскільки був переконаний в тому, що останній буде повертатися по цих же сходах до своїх друзів в Ботанічному саду. Коли ОСОБА_9 підіймався до верху, він підійшов до нього в неосвітленому місці, наніс один удар кулаком в голову, від якого потерпілий впав, після чого наніс ще два удари рукою в область голови потерпілого. З руки ОСОБА_9 він забрав мобільний телефон «Samsung», а в безпосередній близькості від потерпілого знайшов гаманець, який також забрав собі. Мобільний телефон потерпілого він продав ОСОБА_12 за 150 грн, а грошовими коштами, що знаходилися в гаманці, в розмірі 1200 дол США. розпорядився на власний розсуд (Том 2 а.с. 39-49).

Незважаючи на часткове визнання ОСОБА_10 своєї вини, його вина у вчиненні злочину в обсязі пред'явленого обвинувачення підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Показаннями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_12 на досудовому слідстві, кожний з яких засвідчив, що 25.07.2011р. ОСОБА_10 продав ОСОБА_12 мобільний телефон «Samsung GT-S5600» (Том 1 а.с. 64-66; 67-68; 69-70).

Зазначене також підтверджується даними протоколу пред'явлення для впізнання від 08.08.2011р., згідно якого ОСОБА_12 впізнала в ОСОБА_10 особу, в якої вона 25.07.2011р. придбала мобільний телефон «Samsung GT-S5600», а також фактичними даними протоколу вилучення у ОСОБА_12 зазначеного мобільного телефону (Том 1 а.с.53, 83-85).

Як на досудовому слідстві, так і в ході судового слідства, ОСОБА_10 не оспорював своєї причетності до побиття потерпілого та заволодіння його майном, у тому числі мобільним телефоном «Samsung GT-S5600» (Том 1 а.с. 79-81; 86-87; 185-187; 207-208; Том 2 а.с. 39-49), а його твердження про вчинення злочину одноособово розцінюється судом критично, з огляду на наступне.

Потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що 22.07.2011р. познайомився з ОСОБА_10 в нічному клубі, а на наступний день зустрівся з ним біля станції метро «Дружби Народів» у м. Києві, запропонував підсудному та двом дівчатам, що були з ним, приєднатися до його компанії. Протягом дня ОСОБА_10 розпивав з ним спиртні напої, бачив в нього грошові кошти в доларах США. Приблизно о 22.00 годині, він, ОСОБА_10 та двоє дівчат вийшли із Ботанічного саду та пішли у бік вул. ОСОБА_11; потім він з однією із дівчат пішов в напрямку вул. Кіквідзе, а ОСОБА_10 з іншою дівчиною - в напрямку вул. Бастіонної. Провівши одну із дівчат, він (потерпілий) вирішив повернутися до Ботанічного саду. По сходах на зустріч йому спускався молодий чоловік, який порівнявшись з ним, наніс йому декілька ударів кулаком в голову, від третього удару він впав на землю, а невідомий продовжив наносити удари по його тілу, після чого витягнув із карманів джинсів мобільний телефон та гаманець (Том 2 а.с. 47-49).

При цьому, в судовому засіданні, як і на досудовому слідстві (Том 1 а.с. 72-74; 207-208), потерпілий ОСОБА_9 стверджував, що ОСОБА_10 не міг бути безпосереднім виконавцем його пограбування. Свою впевненість в цьому потерпілий обґрунтував тим, що, особа, яка вчинила пограбування, мала коротку зачіску, була одягнута в білі шорти без верхнього одягу, в той час як підсудний був одягнутий в жовту футболку з помаранчевим надписом, сірі штани, до того ж мав великий об'єм волосся на голові.(Том 1 а.с. 83-85; Том 2 а.с. 39-49, 60).Окрім того, потерпілий зазначив, що з огляду на короткий проміжок часу, який пройшов з того моменту, як ОСОБА_10 пішов проводити дівчину до заволодіння його майном невідомою особою, ОСОБА_10 не міг піднятися по сходам до верху (Том. 2 а.с. 60).

Потерпілий ОСОБА_9 ніколи не стверджував про вчинення відносно нього злочину групою осіб, він лише вказував, що особа, яка заволоділа його майном, та підсудний, різні люди.

Показання потерпілого ОСОБА_9 щодо обставин вчинення злочину та механізму заволодіння його майном невстановленою особою узгоджуються з іншими доказами у справі, а тому підстав сумніватися в їх достовірності у суду немає.

Так, згідно висновку судово-медичної експертизи № 3688 від 15.12.2011р., при зверненні ОСОБА_9 за медичною допомогою в нього, наряду з легкими тілесними ушкодженнями, були виявлені легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у виді закритої черепно-мозкової травми. Локалізація та морфологія виявлених тілесних ушкоджень свідчать про те, що вони спричинені тупими предметами, не виключено за обставин, як на них посилається потерпілий ОСОБА_9 (Том 1 а.с. 149-153).

ОСОБА_10, у свою чергу, в явках з повинною (Том 1 а.с. 43, 47) та при дачі показань в якості підозрюваного 03.08.2011р. (Том 1 а.с.79-81), хоча і називав різних співучасників вчинення злочину, проте давав показання про вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, вказував, що, знаючи про наявність у ОСОБА_9 великої суми грошей, він зателефонував своєму знайомому з пропозицією пограбувати ОСОБА_9, описав зовнішність потерпілого, розповів про місце його перебування, запропонував спосіб пограбування та визначив свою роль в ньому. Після вчинення злочину він отримав мобільний телефон «Samsung GT-S5600» та 400 дол. США.

Аналізуючи показання ОСОБА_10 на первісному етапі досудового слідства (Том 1 а.с. 43, 47, Том 1 а.с.79-81) щодо вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, так як вони викладені в явках з повинною та протоколі допиту підозрюваного, суд приходить до висновку, що такі показання могла давати лише особа, яка була безпосереднім учасником цих подій, і такі показання не могли бути надумані ОСОБА_10, у тому числі внаслідок застосування до нього недозволених методів досудового слідства, а тим більше працівниками міліції, а наступну зміну ОСОБА_10 показань суд розцінює як спробу уникнути відповідальності за більш тяжкий злочин.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні підтвердив, що свої показання в явці з повинною 02.08.2011р. ОСОБА_10 давав добровільно, самостійно виклав обставини вчинення злочину. (Том 1 а.с. 43; Том 2 а.с. 82-84), що також підтверджується результатами прокурорської перевірки (Том 2 а.с.104).

Свідок ОСОБА_15, на якого ОСОБА_10 на досудовому слідстві вказав, як на ймовірного співучасника вчинення злочину, і який у зв'язку з цим мав би бути зацікавленим в дачі показань про вчинення ОСОБА_10 злочину одноособово, в судовому засіданні підтвердив свої показання на досудовому слідстві про те, що 27.07.2011р. ОСОБА_10 вихвалявся перед ним, що спільно з другом на прізвисько «ведмідь» пограбував малознайомого хлопця (Том 1 а.с. 106-107; Том 2 а.с. 94-99).

По показанням підсудного ОСОБА_10, даних в порядку ст. 300 КПК України, слідує, що перед вчиненням злочину та після вчинення злочину він мобільним телефоном не користувався (Том 2 а.с. 44). Зазначене спростовується інформацією з каналів зв'язку (Том1 а.с. 156-169), у зв'язку з чим, намагаючись підвести свої показання до реальності, ОСОБА_10 в судовому засіданні визнав, що в час, близький до вчинення злочину, мав неодноразові розмови по мобільному телефону з друзями, хоча і стверджував, що розмовляв з ними на приватні теми. Встановити цих осіб та місце їх перебування в ході досудового та судового слідства не надалось можливим (Том 2 а.с. 71-73).

Вартість викраденого майна визначена судом на підставі показань потерпілого ОСОБА_9, свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17. Зокрема, потерпілий ОСОБА_9 з першого допиту стверджував, що серед викраденого майна в нього було 2000 дол. США. Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні підтвердив, що 22.07.2011р. із наявних у ОСОБА_9 2000 дол. США забрав 1700 дол. США, які повернув йому вранці наступного дня (Том 2 а.с. 94-99).

Вартості викраденого мобільного телефону «Samsung GT-S5600» у визначеному судом розмірі (800 грн) ОСОБА_10 в судовому засіданні не оспорював, а до його показань про те, що після вчинення злочину він перевірив баланс рахунку і там було лише 2 грн, суд відноситься критично.

Між тим, ні органом досудового слідства, ні потерпілим ОСОБА_9, не надано суду доказів на підтвердження вартості викраденого гаманця в розмірі 2000 грн. Потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні на підтвердження зазначених обставин посилався на те, що гаманець йому подарував ОСОБА_18, при цьому казав, що його вартість 2000 грн. Проте, допитаний за клопотанням потерпілого свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що гаманець він не купляв, отримав його в якості подарунка від друга з Італії, єдине джерело отримання інформації про ймовірну вартість гаманця в судовому засіданні назвати не зміг. За таких обставин, суд, з огляду на конституційний принцип презумпції невинуватості, вважає необхідним виключити із пред'явленого ОСОБА_10 обвинувачення вказівку на вартість гаманця в розмірі 2000 грн.за недоведеністю.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого злочину та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення злочину, дані, які характеризують особу підсудного, думку потерпілого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_10 вчинив тяжкий злочини, до того ж у стані алкогольного сп'яніння, що визнається судом обставиною, яка обтяжує покарання (ст. ст.12,67 КК України).

Вивченням даних про особу ОСОБА_10 встановлено, що в силу ст. 89 КК України він вважається не судимим, проте раніше притягувався до кримінальної відповідальності, за спливом незначного часу після закінчення іспитового строку за попереднім вироком вчинив новий навмисний злочин, при розслідуванні кримінальної справи ухилився від органу досудового слідства, у зв'язку з чим був оголошений в розшук, до затримання не працював та суспільно-корисливою працею не займався (Том 1 а.с. 223-229).

Обставин, що пом'якшують покарання, судом при розгляді справи не встановлено.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, вищезазначені дані про особу підсудного, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного та досягнення інших цілей покарання можливе лише в умовах позбавлення волі.

В той же час, при визначені строку покарання, суд враховує молодий вік ОСОБА_10, його виховання в неповній сім'ї, позитивну характеристику за місцем проживання, часткове визнання вини і вважає можливим призначити йому покарання в межах ближче до мінімальних санкції ч. 2 ст. 187 КК України (Том 1 а.с.230, 231, 232).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, вимоги потерпілого ОСОБА_9 про стягнення з підсудного грошових коштів в рахунок відшкодування завданої злочином шкоди ґрунтуються на законі, а тому цивільний позов потерпілого підлягає задоволенню в розмірі збитків, визнаних судом доведеними, за виключенням вартості мобільного телефону «Samsung GT-S5600», який повернутий потерпілому на стадії досудового слідства (Том 1 а.с. 57).

В матеріалах кримінальної справи наявна довідка Олександрівської клінічної лікарні м. Києва про понесення витрат на лікування ОСОБА_9 в розмірі 1784,65 грн та 82,71 грн (Том 1 а.с. 233, 233а). Однак, згідно з ст. 93-1 КПК України, кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, стягуються судом при постановлені вироку за позовом закладу охорони здоров'я, органу Міністерства фінансів України або прокурора. Такий позов у справі не заявлено, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості стягнути з підсудного зазначені кошти, що може бути вирішено в порядку цивільного судочинства.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до положень ст. 81 КПК України. Судові витрати у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324, ч.2 ст.327, 333-335 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Строк відбування покарання ОСОБА_10 рахувати з моменту фактичного затримання з 14 серпня 2011 року, зарахувавши в строк відбування покарання строк його утримання під вартою в якості запобіжного заходу. Зарахувати в строк відбування покарання час утримання ОСОБА_10 в ізоляторі тимчасового утримання ГУ МВС України в м. Києві в період з 08 серпня 2011 року по 10 серпня 2011 року включно ( Том 1 а.с. 89, 95, 176).

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь потерпілого ОСОБА_9 16 112, 20 грн. (шістнадцять тисяч сто дванадцять гривень 20 коп). в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві ( банк УДК у Київській області р/р 312532722210699, код ЗКПО 25575285, МФО 821018) судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи № 427 від 29.08.2011 року в сумі 607 грн 82 коп ( Том 1 а.с. 32).

Речові докази:

- мобільний телефон «Samsung GT-S 5600», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_9, - залишити в його користуванні; сім-карту «Діджус», що знаходиться на зберіганні ОСОБА_19, - залишити в її користуванні ( Том.1, а.с.56,57)

- мобільний телефон «NOKIA-5000» IMEI НОМЕР_1, сім-карту оператора «Лайф» з номером НОМЕР_2, що були вилучені у ОСОБА_10 та знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві, звернути в дохід держави в рахунок виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна (Том 1 а.с., 62,63).

Міру запобіжного заходу ОСОБА_10 до набранням вироком законної сили залишити у вигляді утримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі №13.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя В.П. Кицюк