Рішення № 26962126, 08.10.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 2-1880/12

Категорія 4

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

08 жовтня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Вовк С. В. ,

при секретарі - Горова Н. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Хаус Груп» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2012 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачів, в якому просить витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_1 зобов'язати БТІ скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1 визнати право власності за позивачем на об'єкт незавершеного будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 та зобов'язати БТІ здійснити державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва житлового будинку АДРЕСА_1

Позов направлений на захист права власника на нерухоме, за обставин неправомірного вибуття такого майна із володіння, за обставин позбавлення позивача права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі рішення суду, та здобуття в подальшому відповідачами фізичними особами права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі рішення третейського суду.

При цьому зазначає, що факт неправомірного вибуття майна із володіння доводить обставинами скасування рішення суду, на підставі якого було позбавлено права власності на житловий будинок АДРЕСА_1

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просить суд його задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час, місце судового засідання були належним чином, причини неявки суду не повідомили, незалежно від причин, суд розглядає справу за наявністю у справі доказів у відсутність відповідачів. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, оголосивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого рогу Дніпропетровської області від 03 листопада 2008 року визнано дійсними договори купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 20.06.2008 року, укладені між ТОВ «Мастер Хаус Груп» та ОСОБА_4; визнано право власності за ОСОБА_4 на будинок , за знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; та зобов'язано БТІ зареєструвати право власності за ОСОБА_4 на зазначений будинок.

Рішенням постійно діючого третейського суду при асоціації «Укрземресурс» від 10.02.2009 року по справі №01-02-09/п.в. визнано дійсним договір купівлі-продажу Ѕ частини садибного житлового АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 дійсним; визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частини садибного житлового АДРЕСА_1 та зобов'язано БТІ зареєструвати право власності на такий будинок в зазначеній частині за ОСОБА_2; стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 2430134 грн.

Рішенням постійно діючого третейського суду при асоціації «Укрземресурс» від 13.02.2009 року по справі №02-02-09/п.в. визнано дійсним договір купівлі-продажу Ѕ частини садибного житлового АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 дійсним; визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частини садибного житлового АДРЕСА_1 та зобов'язано БТІ зареєструвати право власності на такий будинок в зазначеній частині за ОСОБА_3.; стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 2430134 грн.

26.03.2009 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна видане реєстраційне посвідчення №023805, відповідно до якого посвідчено, що Ѕ частини житлового будинку розташованому в АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі рішення постійно діючого третейського суду при асоціації «Укрземресурс» від 10.02.2009 року, ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 27.02.2009 року.

26.03.2009 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна видане реєстраційне посвідчення №023806, відповідно до якого посвідчено, що Ѕ частини житлового будинку розташованому в АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі рішення постійно діючого третейського суду при асоціації «Укрземресурс» від 13.02.2009 року, ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 27.02.2009 року.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.04.2009 року рішення Саксаганського районного суду м. Кривого рогу від 03.11.2008 року скасовано, справу направлено до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу для вирішення питання про відкриття провадження у справі, в іншому складі.

Так, Цивільним кодексом України в главі 29 передбачені цивільно-правові способи захисту права власності. Зокрема, норми ст. ст. 387, 388 ЦК України надають власнику право витребувати майно із чужого незаконного володіння або від добросовісного набувача.

Частина 1 ст. 388 ЦК України передбачає, що у випадку, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом зазначених правових норм та відповідно до вимог ст. ст. 214, 307, 316 ЦПК України підлягають встановленню: чи вибуло майно з володіння власника або володіння особи, якій воно було передане власником у користування, у силу зазначених обставин, а також чи придбав набувач це майно за відплатним договором і чи не знав та не міг знати він про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні ст. 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна з чужого володіння.

При цьому за змістом ст. 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Ураховуючи вимоги ст. 10 ЦПК України та виходячи зі змісту п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, власник зобов'язаний довести, що майно вибуло з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі, а набувач - довести, що він придбав майно за відплатною угодою й що він не знав і не міг знати про те, що придбаває майно в особи, якій не належить право його відчуження.

Якщо майно вибуло з володіння власника за його волею (передано за договором іншій особі, яка його відчужила) він не має право вимагати повернення майна від добросовісного набувача.

У той же час покупець не може бути визнаний добросовісним набувачем, якщо на момент укладення відплатної угоди щодо спірного майна мали місце претензії третіх осіб, про які покупцю було відомо і які згодом були в установленому порядку визнані правомірними.

Про те, доказів на підтвердження обставин прийняття житлового будинку АДРЕСА_1 об'єкту в експлуатацію, с наступною реєстрацією права власності на нього позивачем не надано.

При цьому, в рішенні Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 листопада 2008 року предмет позову фігурував як об'єкт незавершеного будівництва та визнавалось на нього права власності, із ознаками об'єкту нерухомого майна.

Отже, позивачем не доведено, що у нього вибуло із володіння саме майно, із родовими ознаками як об'єкта нерухомого майна, яке може бути в цивільному обороті, оскільки до розв'язання спору Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 03 листопада 2008 року ТОВ «Мастер Хаус Груп» таким правом не володіло, а вперше право власності на предмет позовних вимог - як об'єкту нерухомого майна могло виникнути суто із набуттям законної сили зазначеного рішення суду в частині задоволення вимоги про визнання права власності за ОСОБА_4 на житловий будинок загальною площею 3759,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 із наступною реєстрацією такого права в органах БТІ.

В той же час, право власності відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на предмет позовних вимог ґрунтуються на рішеннях третейського суду, які за повідомлення представника позивача не скасовані та досі є чинними.

Законодавцем передбачена процедура самостійного оскарження рішення третейського суду, а саме розділом VII -1 ЦПК України, за якою і перевіряється законність його ухвалення.

Останнє наведене, дає підстави прийти до висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 житлового АДРЕСА_1.

У відповідності до положень ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», підставою для внесення до державного реєстру запису про скасування державної реєстрації прав, є рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав.

Доказів на підтвердження обставин звернення позивачем до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» із судовим рішенням про скасування рішення про державну реєстрацію прав.

Тобто у спірних правовідносинах за участю БТІ, за останнє означеними обставинами відсутній спір.

Тому позовна вимога про покладення обов'язку скасувати державну реєстрацію прав - на БТІ є такою, що не підлягає задоволенню.

Виходячи зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 331 ЦК України, ч.1 182 ЦК України та пункту 8 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно, після закінчення будівництва об'єкта нерухомості, введення його в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності та реєстрації права власності.

Отже, до прийняття об'єкта новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на цей об'єкт не виникає.

До виникнення права власності на новозбудоване нерухоме майно право власності існує лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використано в процесі будівництва (ч.3 ст. 331 ЦК України), відтак, ст. 331 ЦК України не передбачена можливість визнання права власності на недобудоване нерухоме майно в судовому порядку.

Отже, є такою що не підлягає задоволення вимога позивач про визнання за ним права власності на предмет позовних вимог, як на об'єкт незавершеного будівництва.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про покладення обов'язку на БТІ здійснити реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва, як такі що є похідними від вимоги про визнання права на нерухоме майно незавершеного будівництвом.

На підставі ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 169, 209, 212-215, 224-226, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Хаус Груп» (ЄДРПОУ 32208025) до ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» (ЄДРПОУ 03359836) про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя С. В. Вовк