Рішення № 26960869, 17.07.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 2-1568/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

17 липня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Соколова О.М. ,

при секретарі - Фатєєвій Я.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду із вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» суму страхового відшкодування в розмірі 21460 грн. 00 коп. Обґрунтовуючи позовні вимоги вказала, що 12 листопада 2011 року на 472-500 км а/д Київ-Харків-Довжанський відбулась ДТП в результаті якої було пошкоджено автомобіль позивача. Винним у вчиненні ДТП згідно Постанови Харківського районного суду Харківської області від 15 грудня 2011 року визнано ОСОБА_2. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у приватному акціонерному товаристві «Українська екологічна страхова компанія». На час звернення позивача до суду приватним акціонерним товариством «Українська екологічна страхова компанія» заборгованість перед позивачем не погашена, тому останній просить стягнути її в примусовому порядку.

12 червня 2012 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_3 який, є представником ОСОБА_1, про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 55). Згідно вказаної заяви було збільшено вимогу про стягнення страхового відшкодування на 21288 грн. 91 коп. до суми 42748 грн. 91 коп. та додатково заявлена вимога про стягнення судових витрат.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити та не заперечував проти розгляду справи в заочному порядку.

Приватного акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія» в судове засідання свого представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлене належним чином (а.с. 65), про причини неявки представника суду не повідомило.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За викладених підстав, а також враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів.

Вислухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 листопада 2011 року на 472-500 км. а/д Київ-Харків-Довжанський водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем «КАМАЗ» д.р.н. НОМЕР_2 не вибрав безпечну швидкість руху, безпечну дистанцію, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілями «NISSAAN ALMERA» д.р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4, VW POLO д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 які рухались в попутному напрямкув результаті чого автомобілі зазнали механічні пошкодження.

Постановою Харківського районного суду Харківської області від 15 грудня 2011 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 7).

Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_2 встановлена та не підлягає доказуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час скоєння ДТП була застрахована у приватному акціонерному товаристві «Українська екологічна страхова компанія», страхувальник ОСОБА_6 (а.с.11).

Згідно висновку експертного авто товарознавчого дослідження № 79 від 20 січня 2012 року матеріальна шкода завдана автомобілю позивача становить 43073 грн. 55 коп. (а.с.13-21).

Позивач зверталась до приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» з вимогою про виплату страхового відшкодування (а.с.38), проте, на день звернення до суду вищевказана заборгованість приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» перед позивачем не погашена.

Як визначено ч. 1 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Статтею 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно п. 36.2 ст. 36 вищевказаного Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Пунктом 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження виплати матеріальної шкоди відповідачем не надано.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 в частині стягнення з приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» суми страхового відшкодування в межах заявлених позовних вимог, що складають 42748 грн. 91 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується вимог про стягнення судових витрат, а саме витрат представника позивача понесених останнім у зв'язку із придбанням залізнично-шляхових квитків, подачею телеграми та витрат в зв'язку із придбанням їжі, то суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню.

Так відповідно до ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Витрати представника позивача пов'язані із придбанням їжі, направленням телеграми та з іншими поштовими витратами в розумінні вищевказаної статті не є витратами пов'язаними з розглядом судової справи.

За наведених обставин позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування підлягає частковому задоволенню в межах заявленої до стягнення суми страхового відшкодування, а також судових витрат пов'язаних із явкою до суду представника позивача.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 429 грн. 20 коп. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 169, 212, 213, 214, 215, 223, 224-233 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» ідентифікаційний код 30729278, МФО 300670 на користь ОСОБА_1 42748 (сорок дві тисячі сімсот сорок вісім) грн. 91 коп. суми страхового відшкодування.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» ідентифікаційний код 30729278, МФО 300670 на користь ОСОБА_1 429 (чотириста двадцять дев'ять) грн. 20 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя