Вирок № 26960862, 22.03.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 1-89/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.03.2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Карабаня В.М. при секретаріРуденко Ю.О., за участі прокурораКарпюка Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Сумської області смт. Ульянівка, українця, громадянина України, працюючого директором ПП «Фірма Адмірал», з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 2 ст. 172 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, згідно статуту ПП «Фірма Адмірал» перереєстрованого 12.08.2010 року в Печерській районній в м. Києві державній адміністрації є власником, засновником та директором вказаного підприємства, на якого покладені обов'язки діяти від імені підприємства без довіреності, наймати робочу силу, розподіляти обов'язки серед працівників, підписувати накази та розпорядження, визначати форми та систему оплати праці, преміювання внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки та перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ст. 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок.

Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановлення скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначається законом.

Не дотримуючись вимог Конституції України, Кодексу законів про працю України та Закону України «Про охорону праці» директор ПП «Фірма Адмірал» ОСОБА_3, будучи службовою особою, в силу наділених повноважень, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, всупереч їх вимогам, умисно, з метою ухилення від сплати обов'язкових платежів та видатків на соціальні гарантії передбачені діючим законодавством, порушив порядок прийняття та оформлення працівників на роботу, допустивши у січні 2008 року ОСОБА_4 до виконання обов'язків капітана на судно «Норд», ОСОБА_5 до виконання обов'язків механіка на вказане судно, ОСОБА_6 до виконання обов'язків моториста цього ж судна, у жовтні 2008 року ОСОБА_7 до виконання обов'язків механіка на судні «Гранд», у серпні 2010 року ОСОБА_8 до виконання обов'язків моториста-стернового на судні «Гранд», у травні 2011 року ОСОБА_9 до виконання обов'язків охоронця майна ПП «Фірма Адмірал», - суден «Гранд», «Норд» та «Ірина», з 11.05.2011 року ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на оплатну виробничу практику на судні «Гранд».

Працюючи директором ПП «Фірма Адмірал» ОСОБА_3, з січня 2008 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 допустив до виконання вищевказаних обов'язків, без укладання договорів про трудові відносини. Починаючи з січня 2008 року і до весни 2010 року, ОСОБА_3 виплачував ОСОБА_13, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заробітну плату без відповідних відрахувань та обов'язкових платежів, тим самим позбавив їх соціальних гарантій, передбачених діючим законодавством.

Крім того, директор ПП «Фірма Адмірал» ОСОБА_3, розірвавши в жовтні 2008 року трудовий договір із ОСОБА_7, який працював на посаді механіка на судні «Гранд», в подальшому допустив його до виконання цих же обов'язків, без укладання трудового договору. Починаючи з жовтня 2008 року і до 14 вересня 2011 року, ОСОБА_3 виплачував ОСОБА_7 заробітну плату без відповідних відрахувань та обов'язкових платежів, тим самим, позбавив його соціальних гарантій, передбачених діючим законодавством.

Окрім того, директор ПП «Фірма Адмірал» ОСОБА_3, розірвавши 31.07.2010 року трудовий договір із ОСОБА_8, який працював на посаді моториста-стернового на судні «Гранд», в подальшому допустив його до виконання цих же обов'язків, без укладання трудового договору. Починаючи серпня 2010 року і до вересня 2011 року, ОСОБА_3 виплачував ОСОБА_8 заробітну плату без відповідних відрахувань та обов'язкових платежів, тим самим, позбавив його соціальних гарантій передбачених діючим законодавством.

Також, працюючи директором ПП «Фірма Адмірал» ОСОБА_3, з травня 2011 року допустив ОСОБА_9 до виконання обов'язків охоронця майна ПП «Фірма Адмірал», а саме суден «Гранд», «Норд» та «Ірина», без укладання трудового договору. Починаючи з травня 2011 року і до 01.11.2011 року, ОСОБА_3 виплачував ОСОБА_9 заробітну плату без відповідних відрахувань та обов'язкових платежів, тим самим позбавив їх соціальних гарантій, передбачених діючим законодавством.

Всупереч вимогам ст.24 Кодексу законів про працю України та п.5.5 Статуту ПП «Фірма Адмірал» трудові договори (угода, контракт) з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в письмовій формі директором товариства ОСОБА_3, укладені не були, заробітна плата в установленому законом порядку останнім не нараховувалася.

Окрім того, директор ПП «Фірма Адмірал» ОСОБА_3, на підставі типового договору № 31П -21 від 11.05.11 «Про надання робочих місць або навчально-виробничих ділянок для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів професійно-практичної підготовки та виробничої практики», укладеного з Київським вищим професійним училищем водного транспорту, з 11.05.2011 року допустив на виробничу практику учнів ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 на судно «Гранд» без укладення трудових договорів. Починаючи з 11.05.2011 року по 19.06.2011 року ОСОБА_3 не виконував умови вказаного договору, не видав наказу по підприємству про персональний розподіл учнів на робочі місця та не надав училищу виписку з наказу про зарахування учнів для проходження виробничої практики і виробничого навчання в п'ятиденний термін після підписання договору, не нараховував їм заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці, тим самим ухилився від відповідних відрахувань та обов'язкових платежів, чим позбавив їх соціальних гарантій, передбачених діючим законодавством.

Порушуючи вимоги ст.46 Конституції України та вимоги п.5.5 Статуту підприємства ПП «Фірма Адмірал», типового договору № 31/п-21 директор ПП «Фірма Адмірал» ОСОБА_3, своїми діями лишив права ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 на соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі повної, часткової, або тимчасової втрати працездатності, (втрати годувальника), безробіття з незалежних від нього обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Одночасно ОСОБА_3 порушив вимоги ст.5, 6, Закону України «Про охорону праці», якими гарантовано право кожного працівника, а також ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 на охорону праці під час роботи.

Крім того, директор ПП «Фірма Адмірал» ОСОБА_3, на підставі типового договору №31П -21 від 11.05.2011 року «Про надання робочих місць або навчально-виробничих ділянок для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів професійно-практичної підготовки та виробничої практики», укладеного з Київським вищим професійним училищем водного транспорту, з 11.05.2011 року допустив на виробничу практику неповнолітнього учня ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_6, на судно «Гранд», без укладення договору про трудові відносини. Починаючи з 11.05.2011 року по 19.06.2011 року ОСОБА_3 не виконував умови вказаного договору, не видав наказу по підприємству про персональний розподіл учня на робоче місце та не надав училищу виписку з наказу про зарахування учня для проходження виробничої практики і виробничого навчання в п'ятиденний термін після підписання договору, чим позбавив його належних умов на оплату праці на виробництві, не нараховував йому заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці, доплат і надбавок, тим самим ухилився від відповідних відрахувань та обов'язкових платежів, чим позбавив неповнолітнього ОСОБА_15 соціальних гарантій, передбачених діючим законодавством.

Порушуючи вимоги ст.46 Конституції України, та вимоги п.5.5 Статуту підприємства ПП «Фірма Адмірал», типового договору № 31/п-21 директор ПП «Фірма Адмірал» ОСОБА_3, своїми діями лишив неповнолітнього ОСОБА_15 права на соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі повної, часткової, або тимчасової втрати працездатності, (втрати годувальника), безробіття з незалежних від нього обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Одночасно, ОСОБА_3 порушив вимоги ст.5, 6, Закону України «Про охорону праці», якими гарантовано право кожного працівника, а також неповнолітнього ОСОБА_15 на охорону праці під час роботи.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, підтвердив викладені обставини справи та свої показання надані під час досудового слідства.

Крім того, в судовому засіданні підсудний показав, що працює директором ПП «Фірма Адмірал» та одночасно являється засновником та власником даної фірми з 2 вересня 1992 року. Підприємство займається експлуатацією водного транспорту, будівництвом суден, їх проектуванням. 24.12.2002 року підприємство було перереєстровано та зареєстровано у ЄДРПОУ за № 13671813 по вул. Кіквідзе, 18-А в м. Києві. У розпорядженні ПП Фірма «Адмірал» знаходяться судна «Гранд», «Ірина» та «Норд». Судно «Гранд» починаючи з 2008 року по 25.06.2011 року було пришвартоване до гідротехнічної споруди біля вул. Русанівська Набережна, навпроти пам'ятника Гоголю. На даний час вказані судна перебувають в районі смт. Трипіллі Обухівського району Київської області, та виведені із експлуатації на зимовий сезон. Раніше судна експлуатувались по річці Дніпро у складі мінімального екіпажу. Так, для роботи судна «Гранд» потрібно чотири особи, для «Ірини» і «Норду» по два члени екіпажу. Оскільки осіб, із такою професією знайти важко, і робота на суднах є сезонною, то особи, які мають певні знання, приходили до нього, і він їх влаштовував на роботу. Так, ОСОБА_8 приглядав за судном «Ірина», на якому і ночував, до літа 2011 року. З ОСОБА_8 він познайомився коли останній прийшов із армії. Після чого був прийнятий на роботу і працював матросом на судні. Згодом ОСОБА_8 звільнився на підставі написаної власної заяви біля двох років тому. Офіційно ОСОБА_8 останні два роки на фірмі не числився. Приблизно два-три роки тому капітаном на суднах працював ОСОБА_4 та його син. ОСОБА_9 працював на суднах приблизно місяць. ОСОБА_7, також працював на суднах. Офіційно він в ПП Фірма «Адмірал» не був оформлений. З ОСОБА_7 він познайомився, коли придбав судно, на якому останній працював. Також, на суднах проходили практику студенти навчальних закладів водного транспорту. Їх приводили майстри училища. Практика відбувалася на підставі договору між ПП Фірма «Адмірал» та училищем.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_3 не оспорював фактичні обставини справи, і як встановлено судом, підсудний правильно розуміє зміст цих обставин, будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції відсутні, заслухавши думку учасників судового розгляду та, роз'яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом підсудного та дослідженням доказів, що характеризують його особу.

Оцінивши зібрані у справі докази, як з точки зору допустимості так і з точки зору достовірності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_3, у інкримінованих йому злочинах доведена повністю, а його умисні дії органами досудового слідства були кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 172 КК України, як грубе порушення законодавства про працю та за ч. 2 ст. 172 КК України, як грубе порушення законодавства про працю вчинене щодо неповнолітнього.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання підсудного, є його щире каяття у вчиненому.

Згідно ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

При обранні міри покарання підсудному суд враховує наступні обставини справи:

- ступінь тяжкості вчинених підсудним злочинів, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 2 ст. 172 КК України, які віднесені кримінальним законом до категорії злочинів невеликої тяжкості, при цьому, суд звертає увагу на наслідки, які не є тяжкими та мотиви вчинення злочину, що значно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину;

- особу підсудного ОСОБА_3 який має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з яким суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо, з метою перевиховання та виправлення підсудного, попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити підсудному ОСОБА_3 покарання у виді штрафу.

Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_3 - підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 2 ст. 172 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 172 КК України у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп.; - за ч. 2 ст. 172 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 - підписку про невиїзд з постійного місця проживання, залишити без зміни до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя В.М.Карабань