Рішення № 26960738, 24.07.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 2-1951/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

24 липня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Соколова О.М.,

при секретарі - Фатєєвій Я.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» 25756 грн. 97 коп. страхового відшкодування, 450 грн. 00 коп. витрат з оплати експертного авто товарознавчого дослідження. Обґрунтовуючи позовні вимоги вказав, що 24 листопада 2011 року на вул. Лисківській, 2 в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Шевролет», д. р. н. НОМЕР_1 та автомобіля «Дачія» д. р. н. НОМЕР_2, в результаті якої обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Деснянського районного суду м. Києва № 3-8262/2011 від 14 грудня 2011 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у приватному акціонерному товаристві «Українська екологічна страхова компанія». На час звернення позивача до суду приватним акціонерним товариством «Українська екологічна страхова компанія» заборгованість перед позивачем не погашена, тому останній просить стягнути її в примусовому порядку.

Позивач в судовому засіданні позов з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити та не заперечувала проти розгляду справи в заочному порядку.

Приватне акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія» в судове засідання свого представника не направило, про дату, час та місце розгляду справи повідомлене належним чином (а.с. 35), про причини неявки представника суду не повідомило.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За викладених підстав, а також враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів.

Вислухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 листопада 2011 року близько 21 год. 40 хв. ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Шевролет» д. р. н. НОМЕР_1, по вул. Лесківській, 2 в м. Києві, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції до автомобіля «Дачія» д.р.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1 в результаті чого вчинив з ним зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва № 3-8262/2011 від 14 грудня 2011 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 5).

Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_2 встановлена та не підлягає доказуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час скоєння ДТП була застрахована у приватному акціонерному товаристві «Українська екологічна страхова компанія», страхувальник ОСОБА_3 (а.с. 6).

Згідно висновків висновку спеціаліста експертного авто товарознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу № 211/12 від 28 квітня 2012 року (а.с. 9, 14), вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Dacia Logan» д.р.н. НОМЕР_2 складає 25756 грн. 97 коп.

На день звернення ОСОБА_1 до суду заборгованість з виплати суми страхового відшкодування приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» перед позивачем складає 25756 грн. 97 коп. Дій направлених на погашення вищевказаної заборгованості з виплати суми страхового відшкодування приватним акціонерним товариством «Українська екологічна страхова компанія» не вчинялось.

Як визначено ч. 1 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Статтею 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно п. 36.2 ст. 36 вищевказаного Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Пунктом 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження виплати заборгованості з виплати залишку суми страхового відшкодування приватним акціонерним товариством «Українська екологічна страхова компанія» не надано.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» заборгованості з виплати страхового відшкодування в розмірі 25756 грн. 97 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з цим, не підлягає задоволенню вимога ОСОБА_1 про стягнення з приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» 450 грн. 00 коп. витрат з оплати експертного авто товарознавчого дослідження.

Так відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладеного у формі поліса № АА/5944418 від 26 липня 2011 року не передбачено стягнення непрямих збитків.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 257 грн. 56 коп. судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 169, 212, 213, 214, 215, 223, 224-233 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» ідентифікаційний код 30729278, МФО 300670 на користь ОСОБА_1 25756 (двадцять п'ять тисяч сімсот п'ятдесят шість) грн. 97 коп. страхового відшкодування.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» ідентифікаційний код 30729278, МФО 300670 в дохід держави 257 (двісті п'ятдесят сім) грн. 56 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О.М.Соколов