Рішення № 26958105, 03.10.2012, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа 0610/2-2475/11

Категорія 51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого: судді Товянської О.В.

суддів: Микитюк О.Ю., Гансецької І.А.

при секретарі: Ковач Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційні скарги ОСОБА_1

на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02 квітня 2012 року та додаткове рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 червня 2012 року

за позовом ОСОБА_1 до Коростенської райспоживспілки про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, визнання недійсним протоколу засідання президії районного комітету профспілки працівників споживчої кооперації від 10.06.2001 р. та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

В серпні 2011 р. ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом. Зазначала, що з 03.08.1998 р. працювала у відповідача на посаді юриста. Розпорядженням № 54-к від 01.08.2002 р. була переведена на посаду головного інструктора по кадрах з виконанням обов'язків юрисконсульта. Вказувала, що 30.03.2011р. безпідставно була виведена з органів управління райспоживспілки , до яких постійно обиралась з 2003 р. А 11.07.2001 р. була звільнена з роботи за п.1.ст. 40 КЗпП України у зв'язку із скороченням чисельності працівників.

В лютому 2012 р. ОСОБА_1 подала заяву про збільшення позовних вимог та просила визнати недійсним протокол засідання президії районного комітету профспілки працівників споживчої кооперації від 10.06.2001 р.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02 квітня 2012 р. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Змінено формулювання підстави звільнення ОСОБА_1 та викладено в такій редакції : Звільнити ОСОБА_1 з роботи згідно п.1ст.40 КЗпП України в зв'язку із скороченням штату працівників. Зобов'язано Коростенську районну спілку споживчих товариств внести зміни формулювання підстав звільнення ОСОБА_1 у трудову книжку та розпорядження.

Додатковим рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 червня 2012р. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним протоколу засідання президії райкому профспілки відмовлено.

В апеляційних скаргах ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Зазначає, що рішення постановленні з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що порушень чинного законодавства при проведенні звільнення позивача не було.

Однак, погодитись з таким висновком неможливо, оскільки він зроблений на неповно з'ясованих обставинах справи, а тому є передчасним.

Згідно зі ст..ст.40,492 КЗпП України при звільненні з роботи з підстав, зазначених у пунктах 1,2,6 ст.40 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган з попередженням про звільнення повинен запропонувати працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві (в установі, організації).

Аналізуючи докази в їх сукупності, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що відповідач порушив права позивача, які йому гарантовані законом.

Апеляційним судом встановлено, що на час попередження ОСОБА_1 і на час її звільнення, на підприємстві відповідача були вакантні посади відповідно до фаху позивача, які б вона могла виконувати. Ці посади не потребують спеціальних знань і відповідної технічної освіти та не передбачають виконання робіт, на яких заборонено застосування праці жінок.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за вказаний період у структурних підрозділах Коростенської райспоживспілки були вакантними :

комбінат громадського харчування - 3 штатні одиниці;

Грозинське, Ушомирське та Веселівське ССТ - 5 штатних одиниць.

Як видно із матеріалів справи, позивачка має спеціальну освіту - це освітньо-кваліфікаційний рівень, який передбачає набуття компетенції для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені і для первинних посад працівників підприємств.

Відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний у випадку скорочення чисельності або штату працівників.

Пленум Верховного Суду України в п.19 постанови від 6.11.1992р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (зі змінами) роз'яснив, що, розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, зокрема, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення штату, чи додержано власником норм законодавства, що регулюють вивільнення працівників, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу. При цьому мається на увазі, що роботодавець зобов'язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії, які може виконувати працівник, і не лише за місцем його роботи в певному структурному підрозділі, а всі вакансії, які є в юридичної особи.

Вчинення зазначених дій вимагає від роботодавця й положення ст. 49-2 КЗпП України. Вакантні посади не вимагають взагалі повної вищої освіти, достатньо базової або неповної вищої освіти.

Ст.175 КЗпП України передбачає, що лише за відсутності згоди жінки власник не має права залучати жінок до роботи у нічний час.

Крім того, відповідно до вимог ст.21 КЗпП України держава "забезпечує рівність трудових прав усіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови..., роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин".

Таким чином, позиція відповідача про те, що вони не повинні були пропонувати позивачу вакантні посади, є помилковою. Те, що відповідач не запропонував позивачці згадані вакантні посади, є порушенням її трудових прав.

Тому, апеляційний суд приходить до висновку, що звільнення ОСОБА_1 проведено з порушенням ст. 42 КЗпП України та поновлює її на роботі зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 39125грн. (із 11.07.2011р. по 03.10.2011р. - 313 роб.днів вимушеного прогулу, два повністю відпрацьованих місяці - червень і липень 2011р., відповідно зарплата - 2464,74грн. + 2447,46грн. = 4912,20грн. : 39р.д., середньоденний заробіток - 125,95грн. х 313 р.д. = 39125грн. (без врахування обов'язкових платежів).

Відповідно до ст.237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Неправомірні дії відповідача призвели до затрат особистого часу позивача, душевних його хвилювань, знервованості, емоційної нестабільності, які виникали у результаті несправедливості та приниження внаслідок нехтування законом. Таке свідчить про заподіяння позивачу моральної шкоди, яка має бути компенсована відповідачем , на думку колегії суддів, у розмірі 1000 грн. Дана сума відшкодування є справедливою сатисфакцією.

В зв'язку із поновленням на роботу, підстав визнавати протокол засідання президії райкому профспілки недійсним, немає. Рішення суду в цій частині залишається без зміни.

Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,309,314,316,324,325 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02 квітня 2012 року та додаткове рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 червня 2012 року в частині відмови у поновленні на роботі, стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодуванні матеріальної та моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення. Поновити ОСОБА_1 на посаду головного інструктора по кадрах із виконанням обов'язків юрисконсульта із 11 липня 2011р., стягнути із Коростенської районної споживчої спілки на користь ОСОБА_1 39125грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, без врахування обов'язкових платежів, 1 тис.грн. моральної шкоди. Стягнути із Коростенської районної споживчої спілки на спеціальний рахунок - одержувач - управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі, ЄДРПОУ - 38035726, банк одержувача - ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, Рахунок -31217206780002, код платежу 22030001, код ЄДРПО апеляційного суду Житомирської області - 02891440, 605грн.85коп. судового збору. В решті рішення залишити без зміни.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягненні середньомісячного заробітку в розмірі 2456грн.10коп. допустити до негайного виконання.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: