Постанова № 26955460, 17.10.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/5406/12

Головуючий у 1-й інстанції: Данилюк У.Т.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сушка О.О.

суддів: Гонтарука В. М. Боровицького О. А.

при секретарі: Бернацькій І.А.

за участю представників сторін:

представника відповідача (апелянта): Мержука Володимира Петровича

представника третьої особи: Ліщишина Олексія Анатолійовича

позивач: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостіних вимог на предмет спору на стороні відповідача Хмельницький міський відділ УМВС України в Хмельницькій області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2010 року позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом про поновлення на посаді старшого дільничного інспектора сектору дільничних інспекторів міліції Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 23.12.2009 року до дня поновлення на роботі.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2012 року скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року адміністративний позов задоволено:

скасовано наказ УМВС України в Хмельницькій області №323 о/с від 17.12.2009 року "По особовому складу" про звільнення позивача;

поновлено позивача на посаді старшого дільничного інспектора сектору дільничних інспекторів міліції Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області;

стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.12.2009 року до дня поновлення на посаді.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а також, на неповне з'ясування всіх обставин справи, просив скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представники відповідача та третьої особи підтримали доводи викладені в своїй апеляційній скарзі та просили щодо її задоволення.

Позивач в судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників відповідача та третьої особи, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до висновку службового розслідування по факту негідної поведінки в побуті працівників міліції Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області від 16 листопада 2009 року запропоновано звільнити позивача з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни, а саме за ігнорування вимог Кодексу честі працівника ОВС і Дисциплінарного статуту, за негідну поведінку в побуті, що виразилось у вживанні спиртних напоїв у надмірній кількості, спричинило конфліктну ситуацію з цивільними особами і призвело до отримання тілесних ушкоджень у вигляді садна нижньої губи та перелому тіла нижньої щелепи.

Наказом Управління МВС України в Хмельницькій області від 17 грудня 2009 року № 323 о/с позивача звільнено з органів МВС в запас Збройних Сил за пунктом 64 "є"(за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з 22 грудня 2009 року.

Підставою для видання наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стали висновки службового розслідування та подання про звільнення від 16.11.2009 року. В вказаних висновках зазначено, що 13 листопада 2009 року позивача зі своїм товаришем на ім'я ОСОБА_6 в нічний час відпочивали в приміщенні кафе "Картопляники", розташованого по вул. Свободи, 1-А в м. Хмельницькому, вживали спиртні напої (пиво). Згодом між його товаришем ОСОБА_6 та іншим відвідувачем на ім'я ОСОБА_7 виник конфлікт. Позивач підійшов до них, намагаючись їх розборонити та припинити конфлікт, однак ОСОБА_7 без всяких підстав вдарив його, в результаті чого він отримав тілесні ушкодження. Згідно протоколу медичного обстеження для встановлення стану сп'яніння №9664 від 14.11.2009 року станом на 10:40 у позивача встановлено стан алкогольного сп'яніння.

Проте в поданні про звільнення позивача, посилаючись на проведене по даному факту службове розслідування, вказується на те, що він та старший ДІМ Центрального відділу Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області старший лейтенант міліції ОСОБА_6 в нічний час відпочивали в приміщенні кафе "Картопляники", вживали спиртні напої. Близько 3 год. 15 хв. зазначені співробітники міліції створили конфліктну ситуацію, яка переросла у бійку в приміщенні кафе з громадянами ОСОБА_8 та ОСОБА_7, під час якої останній спричинив позивачу тілесні ушкодження.

Також в висновку та поданні вказується про те, що позивач обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, кримінальна справа про який перебуває в прокуратурі Хмельницького району на дослідуванні.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зазначених у поданні обставин висновком службового розслідування встановлено не було. Зокрема, присутність в приміщенні кафе "Картопляники" разом з позивачем старшого лейтенанта міліції ОСОБА_6 та будь-яка його участь, як і самого позивача у створенні конфліктної ситуації, яка переросла у бійку, зазначеним висновком не встановлена.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції у частині поновлення позивача на публічній службі через наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (далі - Статут), дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Види дисциплінарних стягнень передбачено ст. 12 Статуту, а саме, пунктом восьмим визначено звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Відповідно до пункту "є" статті 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 Року № 114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Частиною 2 статті 10 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року передбачено, що працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції. Тобто, запобігання скоєнню злочину та припинення протиправних дій з боку правопорушників є обов'язком працівника міліції незалежно від знаходження його на чергуванні.

Кодексом честі працівника органів внутрішніх справ України, затвердженим наказом МВС України № 18 від 11.01.1996 р., визначено, що громадянин України, який вирішив присвятити своє життя службі в органах внутрішніх справ, добровільно бере на себе обов'язок служити Закону, виконувати вимоги Присяги, додержуватись високоморальних норм поведінки. При виконанні службових обов'язків та у повсякденному житті працівник органів внутрішніх справ повинен своїми вчинками та поведінкою, способом життя стверджувати високі принципи безкорисливості, чесності та скромності у громадському та особистому житті, нетерпимо ставитись до будь-яких аморальних проявів, активно боротися з цими явищами в колективах органів внутрішніх справ.

Таким чином, запобігання скоєнню злочину та припинення протиправних дій з боку правопорушників є обов'язком працівника міліції незалежно від знаходження його на чергуванні.

Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 27 травня 2010 року встановлені обставини події 14 листопаду 2009 року у приміщенні ресторану «Картоплянка» по вул. Свободи, 1А, у м. Хмельницькому за участю позивача, і які, на думку відповідача, стали підставою для його звільнення з органів внутрішніх справ. Згідно вироку позивач не був ініціатором будь-якого конфлікту, а навпаки, намагався припинити хуліганські дії ОСОБА_7, який визнаний винним і засуджений за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 296 КК України, які вчинив відносно позивача, визнаного в справі потерпілим.

Данні обставини, встановленні під час судового розгляду кримінальної справи й описані у відповідному рішенні, абсолютно відмінні від обставин, вказаних у висновку службового розслідування.

Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою - ч. 4 ст. 72 КАС України.

На підставі наведеного суд приходить до висновку про неповноту проведеного службового розслідування. Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, в чому саме проявилось порушення дисципліни позивачем, що стало підставою для його звільнення з органів внутрішніх справ. Відповідачем не доведено та відповідно до матеріалів справи не встановлено факту створення саме позивачем конфліктної ситуації з відвідувачем кафе, а навпаки, це спростовується наявними у справами доказами.

Посилання відповідача у висновку та поданні на те, що в провадженні Хмельницького міськрайонного суду перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, як на одне з обґрунтувань підстав звільнення з органів внутрішніх справ, суперечить принципу презумпції невинуватості, закріпленому в статті 62 Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Колегія суддів також звертає увагу, що оскаржуваний наказ Управління МВС України в Хмельницькій області №323 о/с від 17.12.2009 року також не містить відомостей про те, в чому саме полягало порушення дисципліни позивачем.

Однак, апеляційна інстанція не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу та вважає, що в цій частині позову слід відмовити з наступних підстав.

Позивач безпосередньо проходив службу в Хмельницькому міському відділі УМВС України в Хмельницькій області, що є окремою юридичною особою, який здійснював нарахування і виплату заробітної плати.

В свою чергу суд першої інстанції, не дослідив дане питання, не притягнув Хмельницький МВ УМВС України в Хмельницькій області як співвідповідача до участі в справі, притягнувши його як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, внаслідок чого стягнув кошти з неналежного відповідача.

Відповідно, до частини 1 статті 52 суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

В зв'язку з тим, що позивач не звертався до суду першої інстанції з заявою про залучення до участі у справі у якості співвідповідача Білогірського РВ УМВС України в Хмельницькій області, а суд апеляційної інстанції не може вирішувати питання про права та обов'язки сторін, що не були учасниками розгляду справи, тому позов у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягає як такий, що заявлений до неналежного відповідача.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з прийняттям в цій частині нового судового рішення про відмову позивачу у задоволенні даних позовних вимог.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до помилкового висновку, у зв'язку з чим, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області задовольнити частково .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостіних вимог на предмет спору на стороні відповідача Хмельницький міський відділ УМВС України в Хмельницькій області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - скасувати в частині стягнення з Управління міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 23.12.2009 року по день поновлення на посаді .

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з Управління міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 23.12.2009 року по день поновлення на посаді.

В іншій частині постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року залишити без змін .

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "18" жовтня 2012 р. .

Головуючий Сушко О.О.

Судді Гонтарук В. М.

Боровицький О. А.