Ухвала суду № 26952484, 17.09.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Ткачук Н.С.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"17" вересня 2012 р. Справа № 2а/1770/5422/2011

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Майора Г.І.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Самченко В.М. ,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "04" квітня 2012 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РЗВА-Електрик" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЗВА-Електрик" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000672344 від 05.10.2011 року про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2011 року у розмірі 1099328 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ДПІ у м.Рівному просить скасувати вказану постанову через порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Встановлено, що 21.11.2006 року ТОВ "РЗВА-Електрик" зареєстровано юридичною особою, внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Підприємство є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №100007830 від 22.12.2006 р. Видами діяльності позивача є: виробництво електророзподільної та контрольної апаратури, інші види оптової торгівлі, виготовлення інших готових металевих виробів, монтаж машин та устаткування спеціального призначення, не віднесених до інших групувань, що зазначено в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року вбачається, що ТОВ "РЗВА-Електрик" задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку в розмірі 1099328 грн., що виникла у зв'язку з перенесенням від'ємного значення за січень, лютий 2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що з 23.09.2011 року по 26.09.2011 року ДПІ в м. Рівному проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "РЗВА-Електрик" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків постачальниками товарів (робіт, послуг), які мали правові відносини з ТОВ "РЗВА-Електрик", за рахунок яких виникло від'ємне значення в січні 2011 року та в лютому 2011 року, яке в подальшому включено до податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року та заявлене до бюджетного відшкодування за березень 2011 року в сумі 1099328 грн., за результатами якої складено акт №1131/23-300/34704105 від 26.09.2011 р.

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м.Рівне №0000672344 від 05.10.2011 року ТОВ "РЗВА-Електрик" відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2011 року у розмірі 1099328 грн.

Рішенням ДПА в Рівненській області про результати розгляду скарги №23897/25-16/496 від 01.12.2011 року дане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга директора ТОВ "РЗВА-Електрик" - без задоволення.

На підставі аналізу податковим органом податкових декларацій ТОВ "РЗВА-Електрик" з податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2011 року оскаржуване податкове повідомлення-рішення містить висновок про порушенням позивачем вимог пп.14.1.39, пп.14.1.156 п.14.1 ст.14, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що полягає в завищенні суми податкового кредиту за березень 2011 року на суму 1099328 грн.

З акту перевірки вбачається, що станом на 07.09.2011 р. згідно службової записки ВПМ ДПІ у м. Рівне №1958/26-34 серед постачальників позивача виявлено платників, яким надано ризиковий кредит в січні 2011 р. на суму 1235274,91 грн. згідно вказаного переліку. Також серед постачальників виявлено платників, яким надано ризиковий кредит в лютому 2011 р. на суму 812437,51 грн. щодо яких міститься перелік безпосередньо в акті.

Тому ДПІ в м. Рівному в акті перевірки виклало висновок, що так як в ланцюгах постачання контрагентів встановлено підприємства з ознаками фіктивності, то ТОВ "РЗВА-Електрик" сформовано податковий кредит березня 2011 року з порушенням вимог пп.14.1.39, пп.14.1.156 п.14.1 ст.14, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, та підприємство не має права на бюджетне відшкодування за березень 2011 року в сумі 1099328 грн.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що протягом 2009 - 2011 років ТОВ "РЗВА-Електрик" укладало із контрагентами договори на постачання товаро-матеріальних цінностей, виконання робіт та надання послуг, сплачував в безготівковому порядку їх вартість, на підставі отриманих оригіналів податкових накладних відніс до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів зазначені в них суми податку на додану вартість, що безпосередньо підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Наявні в матеріалах справи договори, податкові накладні, видаткові накладні, акти приймання-передачі, розрахункові (платіжні) документи, в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Зауважень до форми та змісту перелічених вище первинних документів в акті перевірки податковим органом не зазначено. Податкові накладні включені позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень, лютий 2011 року та на підставі них здійснювалося формування податкового кредиту.

На момент існування господарських правовідносин між позивачем і контрагентами, вказаними в акті перевірки, останні мали цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, були зареєстрованими платниками податку на додану вартість не позбавлялись права укладати угоди та виписувати податкові накладні у відповідності до вимог діючого законодавства.

Згідно з п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.2, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

ТОВ «РЗВА-Електрик» отримало від постачальників податкові накладні, які містять всі обов'язкові реквізити, передбачені статтею 201 Податкового кодексу України та відповідають вимогам наказу ДПА України «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення»№969 від 21.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за №1401/18696 (в редакції чинній до 16.12.2011 року).

Факт використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних у суб'єктів господарської діяльності товарно-матеріальних цінностей підтверджується прибутковими ордерами, накладними вимогами, накладними на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів.

Встановлені судом обставини в їх сукупності свідчать про реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «РЗВА-Електрик» та контрагентами, вказаними в акті перевірки, використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних у даних контрагентів товарно-матеріальних цінностей і робіт та підтверджують рух активів у процесі здійснення господарських операцій.

Чинне законодавство не ставить право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податків до Державного бюджету України. Формування від'ємного значення суми не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Відповідно несплата податку на додану вартість постачальниками позивача сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку позивачу, який відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену безпосередньому контрагенту в ціні товару.

Та обставина, що постачальники в ланцюгу постачання мають стан платника відмінний від основного не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість безпосередньому постачальнику товарно-матеріальних цінностей, в ланцюгу якого є зазначені вище платники.

Тому є вірним висновок суду про відсутність у податкового правових підстав для відмови позивачу у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Вказане узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, рішеннями у справах «Інтерсплав проти України»(2007 рік, заява № 803/02) та «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини констатував, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ та за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "04" квітня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) А.Ю.Бучик

судді: (підпис) (підпис) Г.І. Майор Є.В.Одемчук

З оригіналом згідно: суддя _______ А.Ю.Бучик

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "РЗВА-Електрик" вул.Біла,16,м.Рівне,33001

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023