Ухвала суду № 26952218, 29.10.2012, Апеляційний суд Івано-Франківської області

3

5

Справа № 0907/1359/2012

Провадження № 11/0990/499/2012

Категорія ч.1 ст. 286 КК України

Головуючий у 1 інстанції Лазарів О.Б.

Суддя-доповідач

Кавацюк М.Ф.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :

головуючого - судді Кавацюка М.Ф.,

суддів Гандзюка В.П., Томенчука Б.М.,

з участю прокурора Рибка Л.Я.,

засудженого: ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

потерпілої ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на вирок Івано-Франківського міського суду від 24 липня 2012 року,-

в с т а н о в и л а :

вказаним вироком ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Кінчаки Галицького району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, українця, громадянина України, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч.1 КК України та призначено покарання у виді одного року обмеження волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік шість місяців.

Відповідно до п.п.2,3,4 ч.І ст.76 КК України покладено на засудженого ОСОБА_2 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтись для реєстрації у органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 - підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу залишено без змін.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_4 - 2199 грн. 65 коп. матеріальної шкоди та 2550 грн. моральної шкоди, а всього разом 4749 грн. 65 коп. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 - 6450 грн. спричиненої злочином моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Питання щодо речових доказів вирішено відповідно до закону.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_2 в користь науково- дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС Івано-Франківської області, р/р 31255272210165 код 25574765 МФО 836014 Банк одержувача УДК Івано- Франківської ообласті, 562 грн. грн. 80 коп. за проведення судових експертиз.

За вироком суду засуджений ОСОБА_2 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Злочин було вчинено за наступних обставин.

21 серпня 2011 року близько 21-00 год., у вечірній період часу, засуджений ОСОБА_2 керуючи автомобілем, марки «DАЕWOO NЕXIА", д.н.з. НОМЕР_1, рухався по вул.Миколайчука в напрямку перехрестя вулиць Миколайчука-Івасюка міста Івано-Франківська, зі середньою швидкістю 40 км/год. по крайній лівій смузі руху. Попереду вказаного автомобіля рухався невідомий автомобіль, марки «ВАЗ». Невідомий водій автомобіля марки «ВАЗ» під'їжджаючи до пішохідного переходу, який знаходиться навпроти торгового центру «Арсен», що по вул.Миколайчука в м.Івано-Франківську, та побачивши що по вказаному пішохідному переході переходили пішоходи: потерпіла ОСОБА_4 та ОСОБА_6 пригальмував та зупинився, щоб дати дорогу вказаним пішоходам, які рухалися зліва направо по ходу руху вказаного автомобіля. В той час засуджений ОСОБА_2 наближаючись до пішохідного переходу провів маневр - об'їзд з правої сторони невстановленого автомобіля марки «ВАЗ», який стояв перед пішохідним переходом та пропускав пішоходів. Проявивши неуважність та наближаючись до пішоходів, які переходили пішохідний перехід, підсудний ОСОБА_2 не врахував дорожньої обстановки, не своєчасно застосував екстрене гальмування та вчинив наїзд на потерпілу ОСОБА_4 При цьому, водій ОСОБА_2 грубо порушив Правила дорожнього руху України, а саме: п.1.3., згідно якого учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими; п.1.5., в якому зазначено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3, який зобов'язує водія для забезпечення безпеки дорожнього руху: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі; п.12.2, який зобов'язує водія у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості; п.12.3, який зобов'язує водія в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди; п.4.16, в якому зазначено, що пішохід має право: а) на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора; п. 18.1, в якому вказано, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека; п.18.4, в якому зазначено, якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водій інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

В результаті порушення засудженим ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої потерпіла ОСОБА_4 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді: багатофрагментного компресійного перелому тіла 1 -го поперекового хребця зі звуженням хребетного каналу без пошкодження спинного мозку та порушення функції тазових органів, закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, синців в ділянках волосистої частини голови, синець в ділянках повік правого ока, крововиливів під кон'юктиву правого очного яблука, садна в ділянках лівої верхньої кінцівки та спини.

В своїй апеляції потерпіла ОСОБА_4 вважає вирок незаконним і таким, що підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Просить скасувати даний ворок і постановити новий з призначенням засудженому більш суворе покарання з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Заслухавши доповідь судді Кавацюка М.Ф., пояснення засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_3, які вважають вирок законним і обґрунтованим і просять залишити його в силі, а апеляцію без задоволення, пояснення потерпілої ОСОБА_4, яка підтримали доводи своєї апеляції і просить вирок суду скасувати, пояснення прокурора, яка вважає вирок суду законним і обґрунтованим і просить апеляцію залишити без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні та оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Даних вимог закону судом дотримано при постановленні вироку.

Колегія суддів вважає, що призначаючи засудженому ОСОБА_2 покарання, суд першої інстанції належним чином врахував усі обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом'якшують та обставини, які обтяжують покарання.

Покликання апелянта, що засуджений ОСОБА_2 лише під тиском зібраних по справі доказів визнав свою винну, до того він її визнавав частково, є голослівними. Як вбачається з матеріалів справи (а.с.87) ОСОБА_2 на допиті визнав свою повністю і щиро розкаювався, визнав вину і в судовому засіданні, активно сприяв розкриттю злочину. Здійснює догляд за сестрою -інвалідом 2-ї групи з дитинства та братом -інвалідом 2-ї групи, які проживають за 50 кілометрів від м.Івано-Франківська. Злочин вчинив у тверезому стані.

Тому, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про незастосування до засудженого додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

В своїй апеляції потерпіла просить, щоб цивільний позов по кримінальній справі задоволити повністю. Проте нею не наведеного жодних доводів в обґрунтування своєї просьби.

Ст. 28 КПК України передбачає, що особа, яка зазнала матеріальної і моральної шкоди від злочину, вправі пред'явити до обвинувачуваного, підсудного цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.

Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про часткове задоволення цивільного позову, оскільки розмір спричиненої шкоди, яка стягнута із засудженого та страхової компанії «Універсальна», підтверджується зібраними по справі доказами, випливає із пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення апеляції, вважає її необґрунтованою.

Керуючись ст. ст. 365, 366, КПК України, колегія суддів:,-

У Х В А Л И Л А:

Вирок Івано-Франківського міського суду від 24 липня 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію потерпілої ОСОБА_4 - без задоволення.

Головуючий М.Ф Кавацюк

Судді В.П. Гандзюк

Б.М. Томенчук

Згідно з оригіналом

Суддя: М.Ф. Кавацюк