Постанова № 26952048, 29.08.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Дудар О.М.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"29" серпня 2012 р. Справа № 2а/1770/1137/2011

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

при секретарі Луценку Т.М. ,

за участю представників сторін,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "15" травня 2012 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" (далі-Товариство) звернулося із позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі-ДПІ) №0000102342 від 11.01.2012 року. Мотивувало свої вимоги тим, що з 01.04.2011р. законодавцем не було введено новий податок - податок на прибуток. Змінилася законодавча база, але в ряді норм ПК України передбачена можливість врахування витрат або доходів до 01.04.2011р. у складі податкових витрат або доходів з 01.04.2011р. Тобто, збережено правонаступництво положеннями ПК України положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. N334/94-ВР (далі - Закон N334/94-ВР). Вказав, що від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане за підсумками І кварталу 2011 року, було відображено ТОВ "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" у рядку 08 податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом ДПА України від 29.03.2003р. №143, а тому його перенесено відповідно до вимог п.3 підрозд.4 розд.ХХ ПК України до відповідного рядка 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом ДПА України від 28.02.2011р. №114. Вважає, що воно є суб'єктом малого підприємництва, а тому, відповідно до вимог п.141.ст.141 ПК України, не зобов'язаний створювати кваліфікаційний актив. Відтак, проценти за користування позикою, сплачені компанії «Малінко Лімітед» згідно з договором від 04.09.2007р. №РПС-П-019, кошти якої були використані для придбання основних засобів, Товариство правомірно включило до складу витрат тих звітних періодів, у яких відбувалося нарахування вказаних процентів. Посилався на П(С)БО 31 «Фінансові витрати» , де зазначено, що кваліфікаційний актив - це актив, який обов'язково потребує суттєвого часу на його створення, придбані ж ним основні засоби були придатними для використання вже у момент їх придбання та були відразу використані позивачем у власній господарській діяльності.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 11.01.2012р. №0000102342 про збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1851995,00грн. Стягнуто на його користь із Державного бюджету України судовий збір у сумі 2146,00грн.

Апелянт в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку як платник податків з 24.11.2006р. за №29-23/3699. Видами діяльності підприємства є: 70.20.0 - здавання в оренду власного нерухомого майна, 71.34.0 - оренда інших машин та устаткування, 71.10.0 - оренда автомобілів, 71.33.0 - оренда офісних машин та устаткування, включаючи обчислювальну техніку, 51.90.0 - інші види оптової торгівлі (т.1 - а.а.с.88-89).

В період з 01.04.2010 р. по 30.09.2011 р. ДПІ проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2011року. За результатами складено

акт від 22.12.2011р. №1516/23-100/34704110 (т.1 - а.а.с.7-35). На підставі актe прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.01.2012р. №0000102342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1851995,00грн. (1851995,00грн. - за основним платежем) (т.1 - а.с.36). За змістом акту Товариство порушило п.141.1 ст.141, п.146.5 ст.146 розділу 3, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України від 02.12.2010р. №2755-VI (з наступними змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 1851995,00грн., у т.ч.: за ІІ квартал 2011 року - на суму 775482,00грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року - на суму 1076513,00грн.

Податковий орган вважає, що Товариством збільшено валові витрати за І квартал 2011 року на суму 3798049,00грн. у рядку 04.9 податкової декларації з податку на прибуток «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» шляхом подання уточнюючої декларації (вх.№9011910855 від 30.11.2011р.), тобто збільшило валові витрати І кварталу 2011 року на суму збитків, отриманих за результатами діяльності у 2010 році на суму 3798049,00грн. - рядок 06.6 вказаної уточнюючої декларації «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 кварталі 2011 року» (т.1 - а.а.с.58-62).

Згідно абз.2 п.22.4 ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. N334/94-ВР (далі - Закон N334/94-ВР) у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. Пунктом 6.1 ст.6 Закону №334/94-ВР передбачалося - якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

За ст.3 Закону №334/94-ВР об'єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

У відповідності до вказаного, Товариство мало підстави в декларації з податку на прибуток за I квартал 2011 року розрахувати об'єкт оподаткування вказаного податкового періоду шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу (рядок 03 декларації) на суму скоригованих валових витрат (рядок 06 декларації, до якої, як зазначалося вище, цілком правомірно увійшло і від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) та на суму амортизаційних відрахувань (рядок 07 декларації).

З 01.01.2011р. набрав чинності ПК України, крім, зокрема, розділу III цього Кодексу "Податок на прибуток підприємств", який набрав чинності з 01.04.2011р. Відповідно до цього, згідно з пунктом 2 розділу XIX ПК України з 01.04.2011р. визнано таким, що втратив чинність Закон №334/94-ВР, крім пункту 1.20 статті 1 цього Закону, який діє до 01.01.2013р.

Судом зроблено правовий аналіз висновків ДПІ про порушення Товариством пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та вірно зазначено, що такі висновки є хибним тлумаченням нею норми п.3 підрозд.4 розд.XX ПК України. В акті перевірки та в судовому засіданні стверджувалося, що дослівне тлумачення положень п.3 підрозд.4 розд.XX ПК України дає підстави вважати, що до складу II кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за I квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу I кварталу 2011 року з 2010 року, а тлумачення положень абз.2 п.3 підрозд.4 розд. XX ПК України дає підстави вважати, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками II, II - III кварталів, II - IV кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за I квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів.

В силу вимог пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 розд.III ПК України, об'єкт оподаткування визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу. Відповідно до п.151.1 ст.151 цього ж розділу, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Відтак, норма п.6.1 ст.6 Закону №334/94-ВР, який був чинним до 01.04.2011р. і норма п.151.1 ст.151 розд.III ПК України, що набрала чинності з 01.04.2011р., є тотожними.

Проте, суд зробив помилковий висновок про правомірність віднесення Товариством до складу р.6 Декларації з податку на прибуток відсотків по позиці, використаній ним для придбання основних засобів у 2007-2008 роках..

Так, в судовому засіданні судом першої інстанції з'ясовано, що за договором позики від 04.09.2007р. №РПС-П-019 (т.1 - а.а.с.111-122) Товариством отримано від компанії «Малінко лімітед» (Кіпр, Нікосія) (позикодавець) позику на суму 150000000 російських рублів. Згідно з п.3.2 договору позики від 04.09.2007р. №РПС-П-019 позика використовується позичальником для поповнення обігових коштів, придбання товарів та основних засобів. Відповідно до п.3.5.1 вказаного договору позичальник за користування фактично отриманою позикою сплачує позикодавцю щомісячно відсотки, виходячи з розрахунку 18% річних. Додатковою угодою від 14.01.2010р. №2 до договору позики від 04.09.2007р. №РПС-П-019 змінено п.3.5.1 вказаного договору в частині розміру відсотків - 13% річних, а додатковою угодою від 29.07.2010 р. №3 збільшено відсотки за користування позикою до 19% річних. У IV кварталі 2007 року на рахунки позивача від компанії «Малінко лімітед» надійшли кошти, еквівалентні 1721362,30 грн., у 2008 році - 28933326,30 грн.

Отримані кошти Товариство використало для придбання основних засобів (оргтехніки, земельних ділянок, каналізаційних ліній та мереж, кабельних ліній зв'язку, устаткування та обладнання тощо), що підтверджується долученими до матеріалів справи накладними, платіжними дорученнями, вантажно-митними деклараціями та додатками К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2007 року та за 2008 рік, з яких вбачається, що балансова вартість основних засобів станом на 01.10.2007р. становила 8452462,00грн., а станом на 01.01.2009р. - 56005542,00грн. (т.1 - а.а.с.124, 126). Тобто, позивачем упродовж IV кв. 2007р.- 2008р. було придбано основних засобів на суму 47553080,00грн. Вказані обставини не заперечуються сторонами. Відсотки по позиці, використаній на придбання основних засобів, на загальну суму 4530658,00грн. були включені у ІІ-ІІІ кварталах 2011 року Товариством до складу інших витрат (рядок 6 декларації з податку на прибуток підприємства).

Згідно п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. №92 придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Фінансові витрати не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень.

Відповідно до загальних приписів Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №31 «Фінансові витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 року №415 фінансові витрати включають відсотки за користування короткостроковими і довгостроковими позиками банків, банківським овердрафтом. Вони визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були нараховані, за винятком частини фінансових витрат, яка капіталізується.

Капіталізація фінансових витрат застосовується лише до суми тих фінансових витрат, яких можна було б уникнути, якби не здійснювалися витрати на створення кваліфікаційного активу. Капіталізуються фінансові витрати як безпосередньо пов'язані, так і безпосередньо не пов'язані зі створенням кваліфікаційного активу. Витрати на придбання, будівництво, створення, виготовлення, виробництво, вирощування і доведення кваліфікаційного активу до стану, у якому він придатний для використання із за плановою метою або продажу відносяться до собівартості кваліфікаційного активу і включають в себе суму фінансових витрат підприємства, обчислену з урахуванням витрат на створення кваліфікаційного активу та процентних ставок за позиками. При отриманні позики підприємством для створення кваліфікаційного активу капіталізації підлягає уся сума фінансових витрат, пов'язаних із цією позикою.

За змістом п.138.5. ст.138 Податкового кодексу України, інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, з урахуванням певних особливостей. Підпунктом 138.5.2 п.138.5 ст.138 цього Кодексу датою збільшення витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій є дата кредитів, вкладів (депозитів), визначена згідно з правилами бухгалтерського обліку. Підпунктом 138.10.5 п.138.10 ст.138 ПК України визначено, що до витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування належать інші витрати, зокрема і фінансові витрати, до яких, у свою чергу належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Відповідно до п.141 ст.141 ПК України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Згідно п.146.5. ст.146 Податкового кодексу України однією із складових первісної вартості об'єкта основних засобів є фінансові витрати, включення яких до собівартості кваліфікаційних активів передбачено положеннями бухгалтерського обліку, інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні до використання із запланованою метою.

З огляду на викладене, виплачені проценти за борговими зобов'язаннями, які здійснено на придбання основних фондів, Товариство мало включити до балансової вартості цих основних фондів. Однак, вищевикладене залишилося поза увагою суду і безпідставно задоволено позов Товариства.

Постанову судом прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому вона підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволені позову.

Керуючись ст.ст.195, 198, 202, 205, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "15" травня 2012 р. скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" до Державної податкової інспекції у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення за безпідставністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік Н.М. Малахова

А.В. Жизневська

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" вул.Біла, 16,м.Рівне,33001

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023