Постанова № 26951667, 16.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1828/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"16" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі Проценко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2012 року ТОВ «Фоззі»звернулося в Київський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області, в якому просило скасувати податкове повідомлення -рішення від 15 грудня 2011 № 0011551501, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 162 316 333, 00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що аналіз положень пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України свідчить про те, що право платника податків на включення до витрат другого календарного кварталу 2011 року показника від'ємного значення за підсумками І-го кварталу 2011 року пов'язується лише з діяльністю платника податків у цьому кварталі. Положення вказаної норми Податкового кодексу України не поширюється на об'єкти оподаткування, що виникли у 2010 році і регулювались положеннями Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», який втратив чинність 1 квітня 2011 року.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постановою, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2-3 кварталу 2011 року, а обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2-3 кварталу 2011 року чинне законодавство не містить.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, постанову скасувати та постановити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення попередніх років.

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі»є юридичною особою, зареєстрованою 04.11.1997 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області.

У грудні 2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток, за результатами якої складено Акт від 05.12.2011 року № 42/1501/25294089.

Перевіркою встановлено, що за даними податкової декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартал 2011 року позивач у складі витрат звітного періоду врахував від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року (рядок 06.6 декларації) у розмірі 176 536 665,00 грн., тоді як згідно поданої податкової декларації за І-й квартал 2011 року позивач задекларував від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року у розмірі 162 316 333,00 грн.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку про включення позивачем до від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІІ-ІІІ квартал 2011 року витрат, здійснених підприємством у 2010 році, у зв'язку з цим, відповідач встановив порушення позивачем приписів пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податного кодексу України, що призвело до завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за II-ІІІ квартал 2011 на суму 162 316 333,00 грн.

За результатами перевірки на підставі Акта перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.12.2011 № 0011551501, згідно з яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток за ІІ-ІІІ-й квартал 2011 року на суму 162 316 333,00 грн.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що дане податкове повідомлення -рішення є правомірним і скасуванню не підлягає. Колегія суддів не погоджується із даним рішенням, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, оскаржувані податкові повідомлення-рішення було прийнято на підставі підпунктів 54.3, 58.1 ПКУ. Відповідно до зазначеної норми закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»ПКУ застосування розділу III «Податок на прибуток підприємств»починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 N 334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4 Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Відповідно до ст. 150 ПКУ якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим, пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році»розділу XX «Перехідні положення»ПКУ встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Колегія суддів не погоджується з думкою податкового органу, яку підтримав суд першої інстанції, про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.

Подібне тлумачення зазначеного положення Податкового кодексу є хибним.

У даній нормі законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 N 2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначив особливий порядок формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, а саме: у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у 1 кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Відповідно до статті 4 ПКУ податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3 статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначені у статті 139 ПКУ, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.".

Крім того, колегія суддів враховує, що в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача зазначив, що сума від'ємного значення - 162 316 333, 00 грн. ТОВ «Фоззі»розрахована вірно та податковим органом не оспорюється.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність порушень в діях позивача норм пункту 3 підрозділу 4 розділу XX ПКУ та, відповідно, відсутність факту завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2 та 3 кварталі 2011 року.

Таким чином, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2012 року винесена з порушенням норм матеріального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з постановленням нового про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі»-задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 року -скасувати та постановити нову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення -рішення від 15 грудня 2011 року № 0011551501.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 22 жовтня 2012 року.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.