Ухвала суду № 26950908, 05.03.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Липа В.А.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"05" березня 2012 р. Справа № 0670/10999/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Майора Г.І.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Соморовій В.А. ,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "05" січня 2012 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський Завод Металевих Конструкцій" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Житомирський Завод Металевих Конструкцій" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0002352301 від 20 липня 2011 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 475401 грн. 00 коп. та нарахування штрафних (фінансових) санкції на суму 1 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 січня 2010 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Житомирі просить скасувати вказану постанову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що позивач мав господарські відносини з контрагентом по договорах, визнаних в ході перевірки нікчемними.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Встановлено, що Державною податковою інспекцією в м.Житомирі проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Житомирський Завод Металевих Конструкцій" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Техкомв" за квітень 2011 року, за результатами якої складено акт № 3363/23-1/31739156/0100 від 14.07.2011 року. Перевіркою встановлено, що господарські операції за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року щодо виконаних робіт ТОВ "Житомирський завод металевих конструкцій" товарів (робіт, послуг) від ТОВ "Техкомв" не підтверджуються стосовно врахування місцезнаходження майна, наявності дозвільних документів, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій. Встановлено порушення з боку товариства вимог п.п. 1, 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України щодо нікчемності правочинів по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ "Житомирський завод металевих конструкцій" у ТОВ "Техкомв"; порушення ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення по податку на додану вартість (рядок 19 Декларації) у сумі 20100,00 грн. та зменшено рядок 24 Декларації (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) у сумі 455301 грн. 00 коп. за квітень 2011 року.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Житомирі винесено податкове повідомлення-рішення від 20 липня 2011 року за № 0002352301, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 475401 грн. 00 коп. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 грн. 00 коп.

В порядку адміністративного оскарження позивачем прийнято рішення ДПА у Житомирській області про результати розгляду первинної скарги № 20381/Д-С/25-009 від 23.09.2011 року, яким податкове повідомлення-рішення від 20 липня 2011 року за № 0002352301 залишено без змін, а скарга без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що 01 листопада 2010 року ТОВ "Житомирський Завод Металевих Конструкцій" (Покупець) та ТОВ "ТехкомВ" (Постачальник) уклали договір на поставку продукції № 011110 від 01.11.2010 року із специфікаціями, які є невід'ємною частиною договору, відповідно до якого Постачальник (ТОВ "ТехкомВ") зобов'язується поставляти Покупцю (ТОВ "Житомирський Завод Металевих Конструкцій") товар, а Покупець в свою чергу прийняти та оплатити товар в строк та на умовах визначених цим Договором.

На виконання умов договору, позивачу передано у власність товар (листи, уголки, швелери, труби) та видані відповідні податкові накладні (а.с.44-48).

Факт придбання товару також підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а.с.38-43).

Також 20 січня 2011 року між ТОВ "Житомирський Завод Металевих Конструкцій" (Замовник) та ТОВ "ТехкомВ" (Підрядник) укладено договір підряду № 18/1 від 20.01.2011 року із специфікаціями, які є невід'ємною частиною договору, відповідно до якого Підрядник (ТОВ "ТехкомВ") бере на себе виконання робіт по модернізації зварювального обладнання та обладнання термічної різки, а Замовник (ТОВ "Житомирський Завод Металевих Конструкцій") зобов'язується оплатити виконані підрядні роботи, згідно умов цього Договору. Також підписали доповнення до договору № 18/11 від 20.01.2011 року про перелік робіт по модернізації машин термічної різки на ТОВ "Житомирський Завод Металевих Конструкцій".

На виконання умов договору позивач отримав податкові накладні (а.с.67, 72, 79).

Вказані первинні документи оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

У відповідності із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 Податкового кодекс України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені у переліку, що і мало місце в господарських правовідносинах позивача із ТОВ «ТехкомВ».

У відповідності із п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На час здійснення господарських операцій ТОВ "ТехкомВ" перебувало в реєстрі, як платник податку на додану вартість.

Отже, факт вчинення господарських операцій між ТОВ "Житомирський Завод Металевих Конструкцій" та ТОВ "ТехкомВ" підтверджується договором на поставку продукції, договором підряду, податковими та видатковими накладними, банківськими виписками, актами прийому-передачі виконаних робіт. Виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт ТОВ "ТехкомВ" повністю підтверджується матеріалами справи. Тому посилання відповідача на відсутність у ТОВ "ТехкомВ" дозвільних документів, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, що унеможливлюють здійснення господарської діяльності, є безпідставними та не впливають на сплату позивачем сум податку на додану вартість в ціні придбання товарів та послуг у вказаного суб'єкта господарювання.

Так, надані ТОВ "Житомирський Завод Металевих Конструкцій" документи дають підстави для висновку про сплату підприємством сум податку на додану вартість в ціні придбання товарів та послуг у ТОВ "ТехкомВ", оскільки єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Посилання податковим органом на нікчемність укладених договорів між позивачем і ТОВ "ТехкомВ" є також безпідставними.

Підставою для недійсності правочину, відповідно до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із ст. 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, котре не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, така позиція не підкріплена належними доказами чи рішенням суду про визнання їх такими.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення повністю.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 січня 2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) А.Ю.Бучик

судді: (підпис) (підпис) Г.І. Майор Є.В.Одемчук

З оригіналом згідно: суддя _______ А.Ю.Бучик

Роздруковано та надіслано: простою кор.

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський Завод Металевих Конструкцій" вул.Баранова,87,м.Житомир,10000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014