Ухвала суду № 26949731, 22.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2012 року м. Київ К/9991/57382/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.06.2012 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 року

у справі № 2а/0270/1812/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька промислова група»

до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.06.2012, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012, задоволено позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2011 № 0003972330.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної невиїзної позапланової документальної перевірки позивача з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Лінда Стар" за травень 2011 року, податковим органом складено акт № 4396/2330/31041602 від 11.11.2011, в якому зафіксовано порушення ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого позивачем завищено податковий кредит в декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року на суму 142989,00 грн.; п. 200.2 ст. 200 ПК України: позивачем занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету за травень 2011 року на суму 142989,00 грн.; ст.ст. 202, 203, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину, який не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним по правочинам, здійсненим позивачем при придбанні товарів у ТОВ "Лінда Стар".

На підставі акта № 4396/2330/31041602 від 11.11.2011, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003972330 від 28.11.2011.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2011 № 0003972330, враховуючи наступне.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Згідно зі до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Судами попередніх інстанцій встановлено факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Лінда Стар", що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документи, а саме: податковими і видатковими накладними, платіжними дорученнями, виписками із банківської установи.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладеного правочину між позивачем та ТОВ "Лінда Стар".

Крім того, відповідачем в судах попередніх інстанцій не було надано доказів порушення позивачем при укладанні/виконанні правочину (правочинів) конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання договору (згідно зі ст. 228 ЦК України), як і не доведено вини позивача та наявності умислу при укладенні угод.

Доводи відповідача про те, що факт незнаходження за місцем реєстрації ТОВ «Лінда-Стар»свідчить про нікчемність угоди, судом апеляційної інстанції правомірно не прийняті до уваги, оскільки податковим органом не було надано доказів щодо виключення ТОВ «Лінда-Стар»із бази Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому в період укладення договору між позивачем та ТОВ «Лінда-Стар», останній мав чинну державну реєстрацію, реєстрацію платника податків та не був позбавлений прав укладати будь-які угоди у відповідності з діючим законодавством.

Інші доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.06.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль