Ухвала суду № 26949553, 18.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/27085/12

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Федорова М.О.секретаря судового засідання Волошина В.М.,

представник позивача Капустін Д. О.

розглянувши касаційну скаргу касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року у справі за позовом Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" до Державної податкової інспекції в м. Суми, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (далі -ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Суми (далі -ДПІ у м. Суми) та Головного управління Державного казначейства України в Сумській області (далі -ГУ ДКУ в Сумській області) в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року позов ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Суми залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року залишено без змін.

Не погодившись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у м. Суми подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб".

ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" надало письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у м. Суми.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДПІ у м. Суми 02.06.2011 року проведено невиїзну документальну перевірку ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень 2009 року, листопад, грудень 2009 року, лютий - листопад 2010 року

За наслідками перевірки складено акт перевірки №3829/23-620/30991664 від 02.06.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст. 7, п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Суми винесені податкові повідомлення-рішення №0001572306/0/48034, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на загальну суму 6809100,15 грн. та №0000922306/0/48033, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1663111,93 грн.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що спеціальний спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі - Закон України «Про ПДВ»).

Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону України "Про ПДВ" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, тощо.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 7.2.6 цього пункту). При цьому датою виникнення такого права на податковий кредит є дата сплати позивачем коштів за товари (роботи, послуги), або дата отримання від постачальника податкової накладної, а не дата сплати зазначених коштів продавцем товарів (послуг) безпосередньо до бюджету (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про ПДВ, сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню є різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про ПДВ", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до підпункту 7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про ПДВ " платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про ПДВ" платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону, а в п. 10.4 цієї норми встановлено, що контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

Реальність здійснених операцій щодо поставки товарів від контрагентів до позивача та використання останніх у господарській діяльності підприємства підтверджено наявними в матеріалах справи документами первинного бухгалтерського обліку.

Як вбачається із матеріалів справи суми сплаченого податку з придбання товарів та послуг позивачем підтверджені податковими накладними оформленими з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Суми від 16.06.2011 року №0001572306/0/48034 та №0000922306/0/48033 винесені з порушенням вимог Законодавства України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року -без змін.

Ухвала є остаточною, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко М. О. Федоров