Ухвала суду № 26948464, 15.08.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Черняхович І.Е.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"15" серпня 2012 р. Справа № 0670/5938/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

при секретарі Луценку Т.М. ,

за участю представника Малинської ОДПІ,

розглянувши апеляційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" травня 2012 р. у справі за позовом Радомишльського міського споживчого товариства до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 травня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 р. № 0000042301, прийняте Малинською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби (далі-ОДПІ), в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 28518 грн. та штрафної (фінансової) санкції в сумі 7128,50 грн.

Апелянт в апеляційній скарзі. посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову, прийняти нову про відмову у задоволені позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги. колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Малинською міжрайонною державною податковою інспекцією Житомирської області було проведено планову виїзну перевірку Радомишльського міського споживчого товариства (далі-Товариство) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р. За наслідками перевірки відповідачем було складено акт від 11.03.2011 р. № 37-23/035-01771403. На підставі акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 р. № 0000042301, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання за основним платежем (податок на прибуток) 50271 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 12568 грн. На думку податкового органу, Товариство порушило п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року за № 283/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 50271 грн., у тому числі, за 4 квартал 2009 року в сумі 21755 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 4296 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 3978 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 3012 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 17230 грн.

Встановивши дійсні обставини справи, характер спірних правовідносин, суд, виходячи з приписів п.5.1., п.п.5.2.1 п.5.2., абз.4 пп.5.3.9 п.5.3., п.5.11. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі- Закон № 334/94-ВР) дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

При розгляді справи з'ясовано, що ОДПІ обґрунтовує порушення Товариством приписів Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" тим, що ним включено до складу валових витрат витрати, пов'язані з придбанням товарів, які не підтверджені первинними бухгалтерськими документами, а саме - товарно-транспортними накладними. Суд вірно зазначив, що такий висновок є безпідставним, оскільки судом безспірно встановлено, що витрати позивача по господарським операціям щодо придбання товару в розмірі 101194 грн. у ТОВ "Полісся Продукт" та ПСК "Укрпромторг" мають всі підтверджуючі документи: податкові та видаткові накладні, підтверджуючі оплату придбаних товарно-матеріальних цінностей та товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, суду на підтвердження понесених витрат за технічне обслуговування РРО в сумі 3380 грн. Товариством надано первинні бухгалтерські документи, зокрема, договори на періодичне технічне обслуговування, гарантійний та післягарантійний ремонт ЕККА № 137 від 09.08.2006 року, № 154 від 10.06.2008 року, № 152 від 06.05.2008 року, № 163 від 14.01.2009 року, № 162 від 16.12.2008 року та акти виконаних робіт, копії яких містяться в матеріалах справи. Витрати на придбання касових стрічок в сумі 1638 грн. підтверджено наданими первинними бухгалтерськими документами, зокрема, звітами про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт та квитанціями до прибуткових касових ордерів. Витрати за здійснення розрахунково-касового обслуговування в сумі 2889,19 грн. підтверджується первинними бухгалтерськими документами, зокрема, договором банківського рахунку № 482753/1 від 18.06.2002 року, укладеним з Радомишльським відділенням ЖРУ ЗАТ КБ "Приватбанк", відповідно до якого банк надавав ряд послуг: проведення платежів на користь клієнтів інших банків, надання інформації про поточний рахунку та інше.

Щодо страхування майна в сумі 1763 грн., то витрати підтверджені договорами добровільного страхування майна та платіжними документами про перерахування коштів за послуги по страхуванню майна. На підтвердження понесених витрат на придбання канцтоварів Товариством надано товарні чеки від 06.01.2010 р. та від 11.02.2010 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно п.п.5.4.7. п.5.4. ст.5 Закону № 334/94-ВР, до валових витрат включаються будь-які витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для ведення господарської діяльності, включаючи плату за реєстрацію підприємства в органах державної реєстрації, зокрема, в органах місцевого самоврядування, їх виконавчих органах.

Відтак, Товариство правомірно віднесло до валових витрат плату за ліцензії в сумі 2812,50 грн. на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Суд, також, з'ясував, що Товариством правомірно було включено до складу валових витрат добові витрати на відрядження, які пов'язані з основною діяльністю Радомишльського споживчого товариства. При цьому, виходив з приписів п.п.5.4.8. п.5.4. ст. 5 Закону № 334/94-ВР, за якими до валових витрат включаються витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат. Додатково до витрат, визначених першим абзацом цього підпункту, відносяться не підтверджені документально витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добових витрат), понесених у зв'язку з її відрядженням, у межах граничних норм, встановлюваних Кабінетом Міністрів України за кожний повний день відрядження, включаючи день від'їзду та приїзду.

З огляду на викладене, ОДПІ при проведенні перевірки та при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не взято до уваги наявність всіх первинних бухгалтерських документів, які є підставою для включення витрат понесених позивачем до складу валових. Суд вірно зауважив, що безпідставне віднесення сум до валових витрат потягнуло б за собою і висновок про неправомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість по оподатковуваних операціях, але ж акт перевірки будь-яких порушень при віднесенні сум до податкового кредиту з ПДВ не містить.

Податковим органом, у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, не надано доказів на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення та на спростування встановлених судом обставин, тому суд обґрунтовано задовольнив позов.

Судом прийнято постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Малинської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову від "18" травня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік Н.М. Малахова

А.В. Жизневська

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Радомишльське міське споживче товариство вул. 9-го Січня ,12,м.Радомишль,Житомирська область,12201

3- відповідачу Малинська об"єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби пл.Соборна,буд.10,м.Малин,Житомирська область,11601