Ухвала суду № 26947434, 10.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2012 р.

Справа № 2а-980/12/2170

Категорія: 8.2.1

Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів: Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

розглянувши в місті Одесі в порядку письмового провадження у зв’язку з неявкою сторін в судове засідання апеляційну скаргу Генічеського державного бюро технічної інвентаризації на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 травня 2012 року по справі за адміністративним позовом Генічеського державного бюро технічної інвентаризації до Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання незаконною та скасування податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2012 року Генічеське державне бюро технічної інвентаризації звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області (правонаступник Генічеська міжрайонна державна податкова інспекція Херсонської області Державної податкової служби) про скасування податкової вимоги від 09 січня 2012 року за № 1/1.

В обґрунтування позову зазначалося, що 09 січня 2012 року відповідачем до позивача виставлено податкову вимогу № 1/1 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов’язаннями на загальну суму 97865 грн.. Позивач вважає, що вказану вимогу винесено з порушенням положень п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, а саме у податковій вимозі не зазначено підстави виникнення грошового зобов’язання, дата його виникнення та відомості про податкове повідомлення-рішення на суму боргу 97865 грн.. Крім того, податковий борг у розмірі 97865 грн. у підприємства виник у 2006 році, а тому у відповідності до п. 101.2.3 ст. 101 ПК України підлягає списанню як безнадійний.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 травня 2012 року відмовлено Генічеському ДБТІ у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, начальник Генічеського ДБТІ в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, і, крім того, порушено норми матеріального права, а саме положення п. 59.3 ст. 59 та п. 101.2.3 ст. 101 Податкового кодексу України щодо порядку виставлення податкової вимоги та порядку списання безнадійного боргу. У зв’язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що у грудні 2006 року ревізорами Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства Генічеським державним бюро технічної інвентаризації за період з 01 жовтня 2003 року по 30 вересня 2006 року, за результатами якої складено акт від 14 грудня 2006 року № 62/23-1/03355494.

На підставі акта перевірки податковим органом, серед іншого, винесено податкове повідомлення-рішення від 25 грудня 2006 року № 0001322301/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість на суму 69410 грн. та застосовано штрафні санкції з цього податку в розмірі 28455 грн..

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом про його скасування.

Постановою господарського суду Херсонської області від 22 лютого 2007 року, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 05 липня 2007 року, вказане податкове повідомлення-рішення скасовано, однак постановою Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2011 року постанову господарського суду Херсонської області та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду скасовано, у задоволенні позовних вимог Генічеського ДБТІ відмовлено.

09 січня 2012 року податковим органом позивачу виставлено податкову вимогу за № 1/1 на суму 97865 грн..

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Генічеського ДБТІ, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що грошове зобов’язання з податку на додану вартість є узгодженим, а тому відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України податкова інспекція надсилає податкову вимогу боржнику в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Так, відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. п. 14.1.175 п. 1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Як встановлено матеріалами справи, податкове повідомлення-рішення від 25 грудня 2006 року № 0001322301/0 є узгодженим в порядку оскарження, а тому податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 97865 грн. являється податковим боргом.

Відповідно до ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вимог наведеної статті Податкового кодексу України податковим органом на адресу позивача надіслано податкову вимогу від 09 січня 2012 року № 1/1 про сплату боргу у розмірі 97865 грн..

З урахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивача є правильним.

Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянта на необхідність застосування положень п. 101.2.3 ст. 101 ПК України, оскільки податкове зобов’язання визначено позивачу контролюючим органом в межах строку, встановленого п. 102.1 ст. 102 названого Кодексу.

Враховуючи, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду –без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, –

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Генічеського державного бюро технічної інвентаризації залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 травня 2012 року –без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: