Постанова № 26946008, 03.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4327/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"03" жовтня 2012 р. м. Київ

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федорова Г. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дікергофф /Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дікергофф/Україна" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкових повідомленнь- рішеннь,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 липня 2012року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши доводи учасників процесу, колегія суддів апеляційного суду знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції в задоволенні позовних вимог відмовлено з тих підстав, що позивачем неправомірно віднесено до складу рядка 06.6 декларації від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік в сумі 43 507 931 грн. та в сумі 3 739 862 грн. від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, в порушення вимог п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010р.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитись не може з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем - державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергрофф/Україна/»з питань дотримання правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на прибуток підприємств за період з 01.04.2011р. по 30.06.2011р., за результатами якої складено акт від 12.10.2011 р. за № 484/1-23-30-31029255 ( в подальшому - Акт перевірки).

Проведеною податковим органом перевіркою встановлено порушення позивачем п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України, в частині від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2 квартал 2011 року на загальну суму 43507 931 грн. та заниження податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року в сумі 554271 грн.

На підставі Акту перевірки Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.10.2011р. №0001432330, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 554271,00 грн., та податкове повідомлення-рішення від 25.10.2011р. №0001442330, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 43 507 931,00 грн.

З огляду на вказане суд апеляційної інстанції констатує наступне.

Пунктом 6.1 ст. 6 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон №334/94) було встановлено, що якщо об'єкт оподатку вання платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного зна чення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010р. норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених п.22.4 ст. 22 Закону №334/94, відповідно до якого у 2010р. у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010р. (абзац 1). У 2011р. сума від'ємного зна чення, яка відповідно до абзацу 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010р., підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст.6 цього Закону, без обмежень, встанов лених цим пунктом (абзац 2).

З 01.04.2011р. набрав чинності розділ ІІІ ПК, яким врегульовуються питання оподат кування податком на при буток підприємств (п. 1 розділу ХІХ Прикінцевих положень ПК).

Згідно з п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, розрахунок об'єкта оподаткування І кварталу 2011р. повинен здійснюватися відповідно до зазначених вище вимог п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону №334/94, якими було прямо передбачено включення до валових витрат І кварталу 2011р. від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010р., без визначених обмежень.

Пунктом 150.1 ст. 150 ПК передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу застосовується у 2011р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками Ікварталу 2011р. є від'ємне значення, то сума такого від'єм ного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011р.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками ІІ, ІІ і ІІІ кварталів, ІІ-IV кварталів 2011р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому, колегія суддів апеляційного суду наголошує, що ПК України прямої заборони щодо відображення у податковій декларації за 2-й кв. 2011р. від»ємного значення об»єкта оподаткування за 1-й кв. 2011р. з врахуванням такого за попередній звітній період (тобто і за 2010рік) не містить, а витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначені у статті 139 ПК України, і цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року".

Отже, згідно наведених законодавчих положень та в контексті фактичних обставин даної справи розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011р. в обов'язковому порядку здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподатку вання, що виникло в 2010р., включеного в склад валових витрат в І кварталі 2011р., у розмірі, що не був врахований у складі валових витрат 2010р. У разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011р., сума такого від'ємного значення в повному обсязі підлягає включенню платником до витрат ІІ календар ного кварталу 2011р. та враховується ним в результатах наступних податкових періодів 2011р. (ІІ, ІІ і ІІІ квартали, ІІ-IV квартали) у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивачем відповідно до п. 6.1 ст. 6 та п.22.4 ст.22 Закону №334/94 включено до витрат за І квартал 2011р. від'ємне значення обєкта оподаткування за 2010р. (рядок 04.9 звітньої декларації) у розмірі - 43507931 грн, і вказана сума (з врахуванням від»ємного значення об»єкта оподаткування за 1 квартал 2011р. в розмірі 3 739 862грн.) відображена позивачем у декларації на прибуток підприємства за 2-й квартал 2011 року в рядку 06.6. (а.с.113-115)

При цьому колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що саме сума від'ємного значення об»єкта оподаткування за 2010р., яка позивачем розрахована за 2010рік, і відображена в декларації на прибуток підприємства у 1 кв.2011року, відповідачем не оспорюється і правильність її обрахунку під сумнів не ставиться.

Крім того, судом досліджено обставини формування сум від'ємного значення, задекларованого позивачем, порушень щодо якого податковим органом при перевірці не встановлено. Податковим органом не надано суду і жодних належних доказів недостовірності даних податкового обліку щодо формування позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток.

Більш того, судом апеляційної інстанції досліджено питання формування від»ємного значення об»єкта оподаткування, та встановлено його послідовне відображення позивачем у деклараціях з податок на прибуток підприємства, наростаючим підсумком за відповідні звітні періоди (квартал, рік) починаючи з 2008 року.

Щодо питання про правомірність виникнення від»ємного значення та підставності його формування і відображення у деклараціях з податку на прибуток підприємства, колегія суддів зазначає, що актом від 16.08.2011р. №390/1-23-20-31029255 ДПІ у Голосіївському районі м.Києва про результати планової виїздної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009року по 31.03.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009року по 31.03.2011р. встановлено відсутність порушень щодо повноти визначення позивачем валових витрат за перевіряємий період і не встановлено їх завищення чи заниження, що у свою чергу свідчить про те, що валові витрати (від»ємне значення об»акта оподаткування) позивачем у відповідному розмірі сформовано без порушень, і вказана обставина визнана представниками відповідача в суді апеляційної інстанції. (а.с.99-112)

Досліджено судом і те, що у акті від 16.08.2011р. №390/1-23-20-31029255 у розділі висновки зазначено, зокрема, про те, що позивачем занижено скоригований валовий дохід за 2009рік у сумі 1906638 грн., що призвело до заниження від»ємного значення об»акта оподаткування податком на прибуток за 2009рік у сумі 1906638 грн., однак вказана обставина була з пояснень представників позивача заперечена, шляхом подання відповідних заперечень до акту перевірки, з якими податковий орган повністю погодився і податкове повідомлення -рішення ДПІ не приймалось, що також визнали представники відповідача у судовому засіданні. За вказаних обставин, у колегії суддів не має жодних підстав вважати, що позивачем занижено скоригований валовий дохід за 2009рік у сумі 1906638 грн. і це призвело до заниження від»ємного значення об»єкта оподаткування податком на прибуток за 2009рік у сумі 1906638 грн., оскільки належними доказами це відповідачем не доведено.

За таких обставин, на думку колегії суддів апеляційного суду, сума від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011р., була підставно включена позивачем до відповідного рядку (р.06.6 "Від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011р.") декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартали 2011р., що відповідає вимогам п. 150.1 ст.150 і п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України.

При цьому, доводи відповідача щодо часткового включення до витрат ІІ кварталу 2011р. від'ємного значення об'єкта оподаткування виключно за результатами 2011р. без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010р., не можуть братись до уваги, так як такі ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень п.150.1 ст. 150 і п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України і суперечать останнім.

Між тим, жодних обмежень щодо врахування всієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011р. і відображеного в декларації з податку на прибуток за І квартал 2011р., ПК України не встановлено, як і не передбачено розподілу зазначеної суми від'ємного значення в залежності від періодів його виникнення.

З огляду на встановлені судом обставини і наведені мотиви, висновок відповідача про порушення позивачем п.150.1 ст.150 і п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України є необґрунтованим, а твердження відповідача про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток не відповідають дійсності і спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомір-ності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості, тому фактично загальним є правило про те, що тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

У дані справі відповідач - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м.Києва не довела правомірності свого рішення.

Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги фактичні обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про порушення позивачем норм податкового законодавства.

За таких обставин колегія суддів апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що оспорювані податкові повідомлення-рішення податковим органом прийняті безпідставно і такі підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Також, з огляду на положення ст.94 КАС України, підлягають до задоволення і вимоги позивача про стягнення з відповідача понесених позивачем і документально підтверджених судових витрат в розмірі 3219 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.160,198,202, 205,207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дікергофф/Україна/" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2012 року -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дікергофф/Україна" - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення рішення від 25 жовтня 2011року: - № 0001442330 (форма «П») на суму 43 507 931,00грн. та податкове-повідомлення рішення № 0001432330 (форма «Р») на суму 554 271,00грн., прийняті Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м.Києва.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань, виділених на рахунок Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва ДПС на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф /Україна/»(м.Київ, вул.Червонопрапорна,26, код 31029255) 3219 грн. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федорова Г.Г.