Постанова № 26945385, 23.10.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2012 р.Справа № 5017/1747/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.

суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.

При секретарі Мікулі К.В.

за участю представників сторін станом на 20.09.2012 року:

від позивача: Осадчук О.О., за довіреністю;

від відповідача: Гордієнко М.В., за довіреністю;

за участю представників сторін станом на 23.10.2012 року:

від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином;

від відповідача: Гордієнко М.В., за довіреністю;

розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця"

на рішення господарського суду Одеської області від 08 серпня 2012 року

по справі № 5017/1747/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ДТЕК „Ровенькиантрацит", Луганська обл., м. Ровеньки, вул. Леніна, 82

до Державного підприємства „Одеська залізниця", м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19

про стягнення 11 656, 74 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2012 року ТОВ „ДТЕК Ровенькиантрацит" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ДП „Одеська залізниця" про стягнення вартості недостачі вантажу в сумі 11656,74 грн.

Відповідач надав до суду заперечення на позов від 10.07.2012р., в яких просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Рішенням господарського суду Одеської області від 08 серпня 2012 року по справі № 5017/1747/2012 (суддя Смелянець Г.Є.) позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне підприємство „Одеська залізниця" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 08 серпня 2012 року по справі № 5017/1747/2012 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу відповідача, але його представник в судовому засіданні апеляційної інстанції від 20.09.2012 року апеляційну скаргу вважав необґрунтованою.

У судовому засіданні відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення та розписки.

Від позивача, представник якого не з'явився у судове засідання апеляційної інстанції від 23.10.2012 року, ніяких клопотань не надходило.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, було правильно встановлено господарським судом та перевірено в ході апеляційного перегляду, 18.03.2012р. зі станції відправлення Фащевка Донецької залізниці ТОВ „ДТЕК Ровенькиантарцит" (відправник) відправлений на адресу ТОВ „Портінвест Лоджистик" (одержувач) вантаж -антрацит АМ (13-25 мм), в т.ч. у вагоні №66822636 у кількості 69000 кг та у вагоні №65284143 у кількості 69 000 кг, що підтверджується залізничною накладною №49260144.

Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що антрацит завантажений у вагон засобами вантажовідправника насипом, нижче бортів, вантаж змерзається. Вантаж розміщено й закріплено згідно з п. 3,4, 8 гл. 1 прил. 14 СМГС гл. 2 Маркування вантажу здійснено двома паралельними полосами з нанесенням вапна шириною 100 мм по довжині вагону. Здійснена профілактика омаслюванням.

Під час перевезення цього вантажу на станції Нижньодніпровськ вузол Придніпровської залізниці виявлено відсутність маркування вантажу у вагоні №65284143 та наявність воронкообразних поглиблень над 6-7 люками, про що складений акт загальної форми №1887/Г від 20.03.2012р. та вагон відчеплений на знеструмлену колію.

Після огляду вагону №65284143 на знеструмленій колії встановлено наявність воронкоподібного поглиблення на поверхні вантажу та зазору ліворуч по ходу потягу між кришкою 6 люка і поперечною балкою вагону довжиною 500 мм шириною 50 мм, про що складений акт загальної форми №597/б від 21.03.2012р., в якому також зазначено, що теча вантажу усунена дошками і паклею, двері цільнозварені, люка закриті.

Після комісійного переважування вагону №65284143 встановлено, що маса вантажу менш, ніж зазначено у перевізних документах на 4020 кг, про що на станції Нижньодніпровськ вузол Придніпровської залізниці складений акт загальної форми №338/Ваги від 21.03.2012р.

Також на станції Нижньодніпровськ вузол Придніпровської залізниці складений акт про технічний стан вагону №44 від 2103.2012р., в якому встановлено, що вагон №65284143 технічно справний, а також зроблений висновок про можливість втрати вантажу внаслідок наявного зазору між кришкою 6 люка і поперченою балкою вагону довжиною 500 мм, шириною 60 мм. Вантажовідправник перед завантаженням зазор міг бачити, але заходів по усуненню не вжив.

У комерційному акті АА №042456/118/52, який 21.03.2012р. складений на станції Нижньодніпровськ вузол Придніпровської залізниці встановлені обставини щодо відсутності маркування, щодо наявності воронкоподібних поглиблень над 6-7 люками по ходу поїзду довжиною 2 м, шириною 3 м на всю глибину вагону та наявності слідів старої течі вантажу, а також обставини щодо технічної справності вагону, але наявності зазору між кришкою 6 люка і поперченою балкою вагону довжиною 500 мм, шириною 60 мм. Окрім того, у комерційному акті встановлені обставини щодо недостачі вантажу у кількості 4020 кг та зазначено, що для усунення подальшої втрати вантажу зазори ущільнені за допомогою дошки і паклі.

При надходженні вантажу у вагоні №65284143 на станцію призначення Миколаїв-вантажний Одеської залізниці, різниці між комерційним актом, складеним на станції Нижньодніпровськ вузол Придніпровської залізниці не виявлено, про що свідчить відповідний запис у комерційному акті, та вантаж виданий одержувачу, який в свою чергу передав право на пред'явлення претензії та позову до залізниці вантажовідправнику, що підтверджується відповідним переуступним написом на залізничній накладній та відповідає вимогам ст.133 Статуту залізниць України, а вантажовідправником поданий позов до суду про відшкодування вартості недостачі вантажу з перевізника.

Згідно з розрахунком вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем маса відповідальної недостачі, із врахування норми недостачі 2% маси нетто вантажу, становить 2640 кг, а її вартість 1819,86 грн., виходячи із вартості вантажу 689,34 грн., яка вставлена у довідці ТОВ „ДТЕК Ровенькиатрацит" від 25.05.2012р. №474.

Поряд з цим господарським судом правильно встановлено, що під час перевезення вантажу на станції Апостолово у вагоні №66822636 виявлено воронкоподібне поглиблення праворуч по ходу потягу над 5,6,7 люками довжиною 350 см шириною 270 см, глибиною 160 см, а також наявність щілини довжиною 120 см, шириною 6 см під 6 люком шворневої балки і кришкою люка, про що складений акт загальної форми №285 від 21.03.2012р., в якому зазначено, що щілина закладена паклею по станції Апостолова і на момент огляду теча вантажу відсутня.

При надходженні вантажу на станцію призначення Миколаїв - вантажний Одеської залізниці складений акт про технічний стан вагону №46 від 23.03.2012р., в якому встановлено, що вагон №66822636 технічно справний, але зроблений висновок про можливість втрати вантажу внаслідок наявної щілини довжиною 1200 мм та висотою 60 мм праворуч між боковою обв'язкою кришки 6-го люка та верхнім листом перекриття шворневої балки, яка заделана паклею. Вантажовідправник міг бачити нещільне прилягання люка, але заходи щодо запобігання втрати вантажу не вжив.

У комерційному акті БК 026968/46, який 23.03.2012р. складений станції Миколаїв-вантажний Одеської залізниці встановлені обставини щодо недостачі вантажу у кількості 15650 кг, наявності воронкоподібних поглиблень ліворуч по ходу потягу над 5,6,7 люками довжиною 3500 мм, шириною 2700 мм, глибиною 1600 мм та відсутності маркування в місцях поглиблень, а також обставини щодо технічної справності вагону, але наявності щілини довжиною 1200 мм та висотою 60 мм праворуч між боковою обв'язкою кришки 6-го люка та верхнім листом перекриття шворневої балки, яка заделана паклею. Окрім того, у комерційному акті встановлено, що вантажовідправник порушив вимоги ТУ р.2 параграфи 3-5 не вжив заходів щодо схоронності вантажу, який перевозиться.

Після видачі вантажу вантажоодержувачу, останнім переуступлено право на пред'явлення претензії та позову до залізниці вантажовідправнику, що підтверджується відповідним переуступним написом на залізничній накладній та відповідає вимогам ст.133 Статуту залізниць України, а вантажовідправником поданий позов до суду про відшкодування вартості недостачі вантажу з перевізника.

Суд першої інстанції правильно послався на ст.ст. 909, 917, 918 ЦК України, ст. 307, 308 ГК України, ст.ст. 6, 32 Статуту залізниць України та вірно встановив, що вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у вагони № 65284143 та № 66822636 здійснювалося відправником (позивач).

У п. 5, п.6. Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, які затверджені Наказом Мінтрансу України 20.08.2001р. №542 та зареєстровані в Мінюсті України 10.09.2001р. за №796/5987 встановлено, що поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється та з метою забезпечення збереженості всі вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

У параграфах 3-5 розділу 2 Технічних умов розміщення на рухому складі вантажів мілких фракцій, що перевозяться без тари передбачено, що в незалежності від роду вантажу, який містить дрібні фракції, поверхня після його завантаження на відкритий рухомий склад повинна бути розрівняна, а при необхідності ущільнена.

Згідно з відмітками відправника у залізничній накладній, вантаж у вагонах №65284143 та №66822636 розміщений й закріплений згідно п.3,4,8 гл. 1 прил. 14 СМГС. Також відправником вжиті такі заходи щодо схоронності вантажу, як омаслювання та нанесення захисного маркування і вантаж зданий до перевезення залізниці, якою в свою чергу вантаж прийнятий до перевезення шляхом візуального огляду без жодних зауважень щодо його завантаження.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Разом з тим, у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Між тим, обставини, які встановлені у комерційному акті АА №042456/118/52 від 21.03.2012р. (вагон №65284143) щодо наявності воронкоподібних поглиблень над 6-7 люками по ходу поїзду довжиною 2 м, шириною 3 м на всю глибину вагону та недостачі вантажу у кількості 4020 кг, а також обставини, які встановлені у комерційному акті БК 026968/46 від 23.03.2012р. (вагон №66822636) щодо наявності воронкоподібних поглиблень ліворуч по ходу потягу над 5,6,7 люками довжиною 3500 мм, шириною 2700 мм, глибиною 1600 мм та відсутності маркування в місцях поглиблень, свідчать про наявність ознак втрати вантажу під час його перевезення, що в силу вимог ст.111 Статуту залізниць України є підставою для покладення відповідальності за недостачі вантажу на перевізника.

Судова колегія погоджується з тим, що господарський суд не прийняв до уваги в якості підстав для покладення відповідальності за недостачу вантажу на вантажовідправника обставини щодо відсутності маркування вантажу у вагоні №65284143, оскільки відмітка вантажовідправника у залізничній накладній свідчить про нанесення захисного маркування, а перевізник прийняв цей вантаж до перевезення без жодних зауважень щодо відсутності такого маркування.

Також суд першої інстанції правильно послався на ст. 31 Статуту залізниць України та п.3.9. Роз'яснень ВГСУ від 29.09.2008 N 04-5/225 „Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" та вірно не прийняв до уваги в якості підстав для покладення відповідальності за недостачу вантажу на вантажовідправника обставини щодо наявності зазору у вагоні № 65284143 та наявності щілини у вагоні № 66822636.

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що про непридатність вагонів у комерційному призначенні йдеться у випадку псування або пошкодження вантажу, а не його втрати, а тому наявність зазору у вагоні №65284143 та наявність щілини у вагоні №66822636 не свідчать про непридатність вагонів до перевезення у комерційному призначенні та не можуть бути підставою для відповідальності вантажовідправника. Поряд з цим, розмір завантаженого вантажовідправником у вагон №65284143 та вагон №66822636 антрациту становить 13-25 мм, а відповідно до п.5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вжиття вантажовідправником додаткових заходів щодо ущільнення конструктивних зазорів передбачено перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції. У п.4 вказаних Правил встановлено, що дрібні фракції це частки, розмір яких не перевищує 13 мм.

Згідно з розрахунком позивача, вартість відповідальної недостачі вантажу становить 11656,74 грн., в т.ч. у вагоні №65284143 - 1819,86 грн. та у вагоні №66822626 - 9836,88 грн. Вартість відповідальної недостачі вантажу визначена на підставі довідки вантажовідправника. При цьому, розрахунок вартості недостачі вантажу, який на вимогу суду першої інстанції здійснений відповідачем, відповідає розрахунку позивача.

Отже судова колегія доходить до висновку, що в процесі розгляду справи відповідачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32-34 ГПК України, які б підтвердили позицію відповідача у будь - якій частині, а надані докази не є такими, що в розумінні вищезазначених статей підтверджують обставини, на які посилається відповідач.

Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, суд першої інстанції дав вірну оцінку наданим доказам, справа розглянута у відповідності до діючих норм матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування рішення немає.

Всі інші зауваження, викладені у апеляційній скарзі, колегія суддів не приймає до уваги з підстав викладених вище, а господарський суд дійшов до вірного висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже і їх задоволення в повному обсязі.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця", м. Одеса, на рішення господарського суду Одеської області від 08 серпня 2012 року по справі № 5017/1747/2012 залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 26 жовтня 2012 року.

Головуючий суддя: М.В. Михайлов

Суддя: А.І. Ярош

Суддя: О.О. Журавльов