Рішення № 26944932, 23.10.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.12 Справа№ 5015/3371/12

За позовом: Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітон», Львівська область, Яворівський район, м.Новояворівськ

про стягнення заборгованості за кредитним договором № ВКЛ 144/11 від 21.06.2011 р. в сумі 2 585 792,80 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: Гончарова У.І -представник за довіреністю № б/н від 13.05.2011р.;

Від відповідача: не з'явився.

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітон»про стягнення заборгованості за кредитним договором № ВКЛ 144/11 від 21.06.2011 р. в сумі 2 585 792,80 грн.

Ухвалою суду від 13.08.2012 р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 29.08.2012 р.

В судовому засіданні 29.08.2012р. представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України. Заяв та клопотань про відвід судді не поступало. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 29.08.2012р. розгляд справи відкладено на 18.09.2012р., а 18.09.2012р. на 03.10.2012р.

Ухвалою суду від 03.10.2012р. продовжено строк розгляд справи на п'ятнадцять днів та розгляд справи відкладено на 16.10.2012р., у зв'язку з можливістю добровільного врегулювання спору. З підстав зазначених в ухвалі суду від 16.10.2012р. розгляд справи відкладено на 23.10.2012р.

17.09.2012р. через канцелярію суду представник позивача подав заяву вх.№20707/12 про збільшення позовних вимог відповідно до ст. 22 ГПК України, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2 732 421,04 грн., з них: 2 383 000,00 грн. -прострочена заборгованість по кредиту, 108 116,38 грн. -прострочена заборгованість по процентам, 181 467,08 грн. -пеня за несплату кредиту, 2 041,43 грн. -пеня за несплату процентів, 32 709,12 грн. -3% за несплату кредиту, 408,29 грн. -3 % за несплату процентів, 24 678,74 грн. -поточні проценти та стягнути судовий збір в розмірі 54 648,43 грн.

В судове засідання 23.10.2012р. представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в заяві про збільшення позовних вимоги, просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2 732 421,04 грн., з них: 2 383 000,00 грн. -прострочена заборгованість по кредиту, 108 116,38 грн. -прострочена заборгованість по процентам, 181 467,08 грн. -пеня за несплату кредиту, 2 041,43 грн. -пеня за несплату процентів, 32 709,12 грн. -3% за несплату кредиту, 408,29 грн. -3 % за несплату процентів, 24 678,74 грн. -поточні проценти та стягнути судовий збір в розмірі 54 648,43 грн., просить позовні вимоги задоволити повністю.

В судове засідання 23.10.2012р. відповідач повторно явку повноваженого представника не забезпечив, про причини не прибуття суд не повідомив, хоч належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимог ухвали суду від 13.08.2012 р. не виконав, відзиву на позов не надав, процесуальним правом на захист своїх інтересів не скористувався.

29.08.2012 представник відповідача подав клопотання вх.№19029/12, яким заперечує позовні вимоги повністю та зазначає, що письмові заперечення будуть представленні після виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі і просить відкласти розгляд справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні 23.10.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд повністю задовольняє вимоги позивача виходячи з наступного.

Між позивачем (за договором -Банк) та відповідачем (за договором) Позичальник 21.06.2011р. було укладено кредитний договір № ВКЛ 144/11 (надалі -Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Банк зобов'язується надати Позичальнику кредит в сумі 2 383 000,00 грн., а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути Банку кредит не пізніше 20.06.2012р., а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строк/терміни, визначені цим Договором.

Сторони погоди у п. 4.3.5. Договору, що Позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в строк, визначений у договорі.

Відповідно п. 2.1. Договору, надання кредиту Позичальнику здійснюється у безготівковій формі на підставі письмової заяви Позичальника за формою додатку 1, в межах ліміту кредиту, що діє на дату подання заявки, шляхом перерахування кредиту на рахунок Позичальника за умови виконання Позичальником своїх зобов'язань у повному обсязі та додержання всіх умов надання кредиту, встановлених даним договором.

Позивач належним чином виконав обов'язок по Договору щодо надання Позичальнику грошових коштів (кредиту) у розмірі 2 383 000,00 грн., що підтверджує меморіальний ордер № 13300 від 22.06.2011р. про перерахування коштів у порядку визначеному п. 2.1. Договору у безготівковій формі на підставі письмової заявки Позичальника, що підтверджується заявкою про надання кредитних коштів №114 від 21.06.2011р. (додаток № 1 до Кредитного договору №ВКЛ144/11 від 21.06.2011р.)

Отримання кредиту у зазначеній сумі відповідач не заперечив.

Пунктом 3.1.2. Договору передбачено, проценти за користування кредитом, розмір яких є базовим, встановлюється у розмірі 16 % річних.

Відповідно п.3.1.3. Договору, сторони домовились, що базовий розмір процентів за користування кредиту збільшується на 2% при настанні визначених у цьому пункті договору. Таке підняття ставки та розмір процентів договором визначено як Підвищений розмір процентів.

Відповідно п. 3.4. Договору, Банк має право з 01 по 31 січня, 01 по 30 квітня, з 01 по 31 липня та з 01 по 31 жовтня кожного року звернувся до Позичальника з пропозицією про перегляд та зміну базового розміру процентів за користування кредитом, шляхом письмового повідомлення Позичальника у порядку, зазначеному в п.9.2. Договору, а саме -повідомлення будуть вважатися зробленими належним чином у разі, якщо вони зроблені у письмовій формі та надісланні рекомендованим листом або кур'єром за адресами сторін вказаними у договорі. При цьому, датою відправлення вважається дата відправлення повідомлення, яка вказується у відповідному документі (реєстр, квитанція тощо) відділення зв'язку, який надається при відправленні повідомлення.

Позивач в рамках п. 3.4. Договору 31.10.2011р. надіслав Позичальнику лист № 1363/1700-08-2 переглянути базовий розмір процентів за користування кредитом, який на момент звернення становив 16% річних та встановити базовий розмір процентів у розмірі 18 % річних починаючи з 01.11.2011р. та уразі погодження з новою процентною ставкою запропонувати прибути до банку для підписання додаткової угоди до кредитного договору.

Вказаний лист Позичальник (відповідач) отримав у цей же день - 31.10.2011р., про свідчить відповідача лист-відмова № 227 від 09.11.2011р. від перегляду процентної ставки та підписання додаткової угоди до кредитного договору(в матеріалах справи).

У разі відмови від перегляду запропонованої процентної ставки згідно п.3.7. Договору, у разі наявності заперечень у Позичальника щодо окремих умов проекту договору про внесення змін до даного Договору щодо змін базового розміру процентів за користування кредитом та не підписання його позичальником, а також/ або не укладення договорів про внесення змін до договорів про забезпечення, незважаючи на встановлений п. 1.1. Договору, через 60 календарних з дати відправлення Позичальнику повідомлення з проектами договорів про внесення змін до Договору, підписаний та скріпленими печаткою Банку, строк повернення кредиту за даним договором вважається таким, що настав.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з відмовою відповідача (Позичальника) від зміни процентної ставки (Лист № 1363/1700-08-2 від 31.10.2011р.), відповідно до п.3.7. Договору, строк повернення кредиту настав через 60 календарних днів, тобто - 30.12.2011р.

Позивач, на врегулювання спору в добровільному поряду 17.02.2012р. відправив відповідачу лист-вимогу № 198/1700-2 про повернення заборгованості за кредитом № ВКЛ 144/11 від 21.06.2011р. Яка відповідачем залишена без розгляду.

Відповідно до п.п. 3.1.1., 3.2. договору встановлено диференційовану плату за користування кредитом у вигляді щомісячного платежу.

Відповідно до п.3.1.2. Договору, Банком нараховано проценти за користування кредитом у розмірі 16 % річних до 10.04.2012р.

А з 10.04.2012р. у зв'язку невиконанням Позичальником умов Договору щодо проведення в Банку щомісячних кредитових оборотів по поточному рахунку Позичальника у Банка мають складати не менше 95 % від загальних кредитових оборотів по всім поточних рахунках в Банку та інших банках, встановлених в п. 4.3.11.1. Договору, встановлюється збільшення розміру процентів на 2 % з 10 числа місяця, наступного за місяцем в якому не виконане зобов'язання (п.3.1.3.Договору).

З матеріалів справи вбачається, що починаючи з квітня 2012р. Позичальник не виконував вимоги по підтриманню кредитних оборотів у Банку, тому з 10.04.2012р. розмір процентної ставки підвищено на 2% і становить 18 % річних.

Отже, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивач за користування кредитом (згідно п.3.1.Договору) просить стягнути 24 678,74 грн. нараховані проценти за період з 25.08.2012р. по 14.09.2012р. та простроченні проценти за користування кредитом за період з 06.06.2012р. по 14.09.2012р. в сумі 108 116,38 грн.

Станом на дату подачі позовної заяви термін виконання зобов'язання щодо повернення кредитних коштів настав, зобов'язання по Договорі не виконано.

При ухваленні рішення суд виходив з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до ст.529 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.. 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Отже збільшення процентної ставки з 10.04.2012р. з 16% до 18 % було правомірно та мало місце у зв'язку з порушенням позичальником умов Договору та прийняття шляхом підписання кредитного Договору обставин кредитного ризику, з виникненням якого виникає зобов'язання щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Відтак, підставними є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту в сумі 2 383 000,00 грн., прострочених процентів за користування кредитом в сумі 108 116,38 грн. та нараховані проценти за користування кредитом в сумі 24 678,74 грн. (розрахунок з матеріалах справи)

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, у разі прострочення Позичальником зобов'язань з повернення кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня), за кожний календарний день прострочення заборгованості за кредитом враховуючи день погашення з розрахунку факт/365.

Відповідно п.7.2. Договору, у разі прострочення Позичальником зобов'язання з погашення плати за кредит згідно умов Договору(крім заборгованості за кредитом), Позичальник сплачує/Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня), за кожний календарний день прострочення зазначених зобов'язань враховуючи день погашення з розрахунку факт/365.

У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань по кредитному договору в частині повернення кредиту, банком нараховано пеню за несплату кредиту з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.

Суд дійшов висновку, що підлягає стягненню з відповідача пеня за несплату кредиту за період з 14.03.2012р. по 14.09.2012р. в сумі 181 467,08 грн. та пеню за несплату процентів за період з 01.06.2012р. по 14.09.2012р. в сумі 2 041,45 грн.(розрахунок в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлена позивачем до стягнення сума 3% річних за користування чужими на суму простроченого боргу по кредиту в сумі 32 709,12 грн. та проценти за несплату процентів в сумі 408,29 грн. нараховані правомірно і підлягають стягненню з відповідача(розрахунок в матеріалах справи).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи зі змісту наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Суд покладає судові витрати на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 193, 229, 230, 343 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 525, 526,529, 530, 610-612, 625, 626, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»задоволити повністю..

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітон»(81053, Львівська область, Яворівський р-н, м. Новояворівськ, вул. Івана Франка, 1; ідентифікаційний код 36764962) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»(01004, м. Київ, бул. Т.Шевченка, вул. Пушкінська, 8/26; ідентифікаційний код 14359319) 2 383 000,00 грн. -прострочена заборгованість по кредиту, 108 116,38 грн. -прострочена заборгованість по процентам, 181 467,08 грн. -пеня за несплату кредиту, 2 041,43 грн. -пеня за несплату процентів, 32 709,12 грн. -3% за несплату кредиту, 408,29 грн. -3 % за несплату процентів, 24 678,74 грн. -поточні проценти та стягнути судовий збір в розмірі 54 648,43 грн.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.10.2012р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Коссак С.М.