Рішення № 26944632, 15.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/11086-2012 15.10.12

За позовомПриватного акціонерного товариства "Агентство "Інфоком"ДоУкраїнського консорціуму "Екосорб"Простягнення 215 424,52 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Єгоров С.О. -дов. № б/н від 03.01.12р.;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Агентство "Інфоком" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Українського консорціуму "Екосорб" про стягнення 215 424,52 грн.

Ухвалою від 16.08.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 03.09.2012 року.

Представник позивача 23.08.2012 року подав до канцелярії суду документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі та в судовому засіданні 03.09.2012 року надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

03.09.2012 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 03.09.2012 року розгляд справи було відкладено на 15.10.2012 року.

15.10.2012 року представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 15.10.2012 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 03.09.2012 року не виконав, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 15.10.2012 року на підставі ст. 85 ГПК оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 208 року між Українським консорціумом "Екосорб" (далі -замовник, відповідач) та Приватним акціонерним товариством "Агентство "Інфоком" (далі -агенство, позивач) було укладено договір № 2099-09-01-ЕР на пріоритетне рекламно-інформаційне обслуговування (далі -договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що замовник доручає, а агентство приймає на себе відповідальність за підготовку та проведення рекламних кампаній у друкованих засобах масової інформації, телебаченні та радіо, мережі Інтернет, інших медіа носіях, поліграфічному виробництву, стосовно товарів і послуг визначених замовником.

Відповідно до п. 1.2 договору, докладніша специфікація кожної рекламної кампанії з конкретною торговою маркою, строки її проведення та інші характеристики обумовлюються сторонами в додатках-замовленнях до цього договору, що є його невід'ємними частинами. В зазначених додатках діють всі основні умови цього договору.

Згідно з підпунктом 3.2.3 договору, замовник зобов'язується здійснювати розрахунки з агентством у відповідності з умовами, викладеними у розділі 4 договору.

Підпунктом 3.4.4. договору сторони узгодили, що агентство зобов'язується після виконання рекламної кампанії або надання окремих послуг надавати замовнику акт про надані послуги, а при необхідності також зразки продукції, матеріали публікацій та моніторингу.

Відповідно до пункту 4.1 договору, вартість рекламної кампанії визначається замовником самостійно на підставі поданих агентством розрахунків і діючих цін. Загальна вартість рекламної кампанії як в цілому, так по окремим періодах може змінюватись протягом дії цього договору за згодою сторін.

Згідно з пунктом 4.2 договору, вартість проведення кожної окремої рекламної кампанії спільно узгоджується замовником та агентством у вигляді додатків, що є невід'ємною частиною до договору за такою формулою: - вартість рекламної кампанії; - вартість окремих спеціальних послуг; - вартість послуг агентства; - період рекламної кампанії по якому проводяться розрахунки; - всі відповідні податки, що підлягають сплаті - податок на рекламу та ПДВ.

Пунктом 4.3. договору сторони узгодили, що агентство помісячно виставляє замовнику рахунки, останній зобов'язується сплатити їх не пізніше 10-го числа поточного місяця, якщо інший порядок оплати не узгоджено сторонами у додатку до цього договору. Датою здійснення замовником платежу за послуги агентства по цьому договору буде вважатися дата, вказана банком замовника у графі «Проведено банком»на платіжному дорученні на перерахування суми агентству.

Відповідно до п. п. 4.7. та 4.8. договору, факти надання послуг за цим договором посвідчується актами здачі-приймання наданих послуг, що підписується сторонами.

Якщо протягом 15 робочих днів після направлення агентством замовнику акту здачі-приймання наданих послуг останній не надасть агентству мотивовані письмові зауваження або підписаний акт здачі-приймання наданих послуг, послуги за договором вважаються прийнятими, а акт здачі-приймання наданих послуг підписаним з боку замовника.

Згідно з пунктами 9.1. та 9.3. договору, договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2009 року.

Припинення договору внаслідок закінчення строку його дії чи його дострокове розірвання не звільняє сторони від повного виконання ними своїх зобов'язань за договором, які вже виникли на такий момент, в тому числі щодо здійснення взаєморозрахунків.

На виконання умов вищезазначеного договору позивач надав відповідачу послуги з розміщення реклами на загальну суму 101 418,73 грн., відповідно до рахунків-фактури № 09-118 від 29.09.2008 року на суму 96 862,10 грн. та № 10-061 від 27.10.2008 року на суму 4 556, 63 грн.

Відповідача, в свою чергу, за надані позивачем послуги не розрахувався, проте надіслав останньому лист вих. № 01/01-734 від 18.12.2009 року, яким визнав заборгованість в сумі 101 418,73 грн. та зобов'язався її сплатити частинами, починаючи з лютого 2010 року.

У зв'язку із несплатою відповідачем заборгованості, позивач направив останньому претензії № 64 від 23.09.2010 року та № 02-12 від 30.11.2011 року про оплату заборгованості, які останній отримав 29.09.2009 року та 20.12.2011 року відповідно, що підтверджується фіскальними чеками та повідомленнями про вручення поштових відправлень(копії наявні у матеріалах справи).

Також, слід зазначити, що до останньої претензії позивач приклав дублікати рахунків -фактур № 09-118 від 29.09.2008 року на суму 96 862,10 грн. та № 10-061 від 27.10.2008 року на суму 4 556, 63 грн., а також актів здачі-приймання робіт № 1125/03 від 25.08.2008 року та № 1031/57 від 31.10.2008 року.

Відповідач, в свою чергу, направив позивачу лист вих. № 01/01-73 від 28.03.2012 року, яким повторно визнав прострочену заборгованість у сумі 101 418,73 грн.

Станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 101 418,73 грн.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 101 418,73 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Беручи вищезазначене до уваги, та з урахуванням п. 4.3. договору, господарський суд приходить до висновку, що вручена відповідачу 29.09.2009 року претензія № 64 являє собою вимогу про оплату заборгованості, вона містить реквізити рахунків-фактур, що в свою чергу свідчить про виконання позивачем вимог п. 4.3. договору. Таким чином, прострочення відповідача по оплаті наданих йому послуг, з урахуванням умов договору, викладених в п 4.3., починається з 11.10.2010 року.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 4.4. договору, при недотриманні змовником термінів оплати послуг, вказаних в п. 4.3. договору, останній сплачує агентству пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, дійсної у час затримки платежу, від несплаченої у встановлений термін суми за кожен день затримки.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за надані послуги, керуючись п. 4.3. договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 71 068,33 грн.

Відповідно до частини 6 статті 232, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок пені, обмеживши її нарахування піврічним строком, відповідно до ст. 232 Господарського кодексу Украйни, з урахуванням умов договору, дати виникнення прострочення по сплаті грошового зобов'язання, а також порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково, в сумі 7 881,49 грн., за період з 11.10.2010 року по 11.04.2011 року, в межах розрахованих позивачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних - 11 575,13 грн. та інфляційні втрати -31 362,33 грн.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат в межах розрахунку позивача, з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, а також порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 6 186,54 грн. та 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 5 509,95 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Українського консорціуму "Екосорб"(місцезнаходження: 03170, м. Київ, Святошинський р -н, бульвар Ромена Ролана, буд. 7, код ЄДРПОУ 02023732) на користь Приватного акціонерного товариства "Агентство "Інфоком"(місцезнаходження: 04053, м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Артема, буд. 27, код ЄДРПОУ 01193840) 101 418, (сто одну тисячу чотириста вісімнадцять) грн. 73 коп. -основного боргу, 7 881(сім тисяч вісімсот вісімдесят одну) грн. 49 коп. - пені, 5 509 (п'ять тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 95 коп. - 3% річних, 6 186 (шість тисяч сто вісімдесят шість) грн. 54 коп. -інфляційних втрат та 2 541(дві тисячі п'ятсот сорок одну) грн. 24 коп. -судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

22.10.2012 року

Суддя Спичак О.М.