Рішення № 26944206, 22.10.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/72/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.12 Справа № 5009/3493/12

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз" (72318, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, 47-А)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (72307, АДРЕСА_1)

про стягнення 7 091 грн. 52 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Жейнова А.І., дов. № 7 від 04.01.2012р.

Від відповідача: не з'явився

Відкрите акціонерне товариство "Мелітопольгаз" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 7 091 грн. 52 коп. заборгованості за поставлений природний газ.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 14.09.2012р., справу № 5009/3493/12 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 17.09.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/3493/12, присвоєно справі номер провадження 27/72/12 та призначено судове засідання на 22.10.2012р.

22.10.2012р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач підтримав позовні вимоги на підставах викладених у позовній заяві. Просить суд стягнути з відповідача 7 091 грн. 52 коп. заборгованості за поставлений природний газ.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надав до канцелярії суду письмовий відзив, в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі та просить суд розглянути справу № 5009/3493/12 без участі відповідача.

Клопотання відповідача про розгляд справи без його участі прийнято судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Відповідно до ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути -визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Господарським судом встановлено, що 05.01.2012р. між ВАТ "Мелітопольгаз" (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (споживач) укладеного договір № К 590/12П на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 2.6 договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Відповідно до п. 2.7 договору постачальник до 5-го числа наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірника акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника.

Згідно п. 2.8 договору споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання - передачі газу зобов'язаний повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання -передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою.

Пунктом 2.9 договору передбачено, що акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживання постачальником.

Пункт 4.2 договору зазначає, що ціна газу за одну тисячу кубічних метрів з урахуванням послуги на його транспортування складає 4 210 грн. 80 коп.

Як встановлено п. 4.6 договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період відповідач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 4.7 договору оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача.

На виконання умов договору, в січні, березні та квітні 2012 р. позивач передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 1,926 тис. куб. метрів на суму 9091 грн. 52 коп., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу: від 31.01.2012 р. за січень 2012 р. в обсязі 0,496 тис. куб. метрів; від 31.03.2012 р. за березень 2012 р. в обсязі 1,353 тис. куб. метрів.; від 30.04.2012 р. за квітень 2012 р. в обсязі 0,077 тис. куб. метрів.

В порушення умов договору, відповідач лише частково здійснив оплату за поставлений природний газ у розмірі 2 000 грн. 00 коп., не сплаченою залишилася заборгованість у розмірі 7 091 грн. 52 коп.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Сторонами договору поставки є постачальник і покупець, які здійснюють підприємницьку діяльність.

Предметом (об'єктом) договору поставки є товар, призначений для підприємницької діяльності або інших цілей, не пов'язаних з особистим та іншим споживанням Зокрема, це продукція, призначена для виробничого споживання (обладнання, матеріали тощо).

Договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як і будь-який інший консенсуальний договір, він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо істотних умов. Цей договір є двостороннім, бо права та відповідні обов'язки виникають для обох сторін договору. Оплатний характер цього договору полягає в тому, що одержану від постачальника продукцію покупець оплачує за погодженими цінами.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідачем не надано доказів, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання у повному обсязі.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 7 091 грн. 52 коп. заборгованості за поставлений природний газ.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України -22.10.2012року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (72307, АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, розрахункові рахунки не відомі) на користь Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз" (72318, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, 47-А, код ЄДРПОУ 05535349, р/р 26004011642602 в ПАТ «Альфа-Банк»м. Київ, МФО 300346) 7 091 (сім тисяч дев'яносто одна) грн. 52 коп. заборгованості за поставлений природний газ, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 22.10.2012р.

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.М. Камаєва