Рішення № 26944160, 25.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 65/167 25.01.12

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі відокремленого структурного підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс"

про спонукання укласти договір

за участю представників:

від позивача : Скора Ю.В. - представник за довіреністю № ДО7/2011/04/22-32 від 22.04.2011 р.від відповідача :не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі відокремленого структурного підрозділу "Енергозбут Київенерго" з позовом до Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору від 23.12.2005 № 40366 (о/р 40366011) з викладенням договору про постачання електричної енергії в новій редакції у Додатку № 1, а також Додатки № 2 та № 13 у редакції ПАТ "Київенерго".

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Національна комісія регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ України) постановою від 25.12.2008 р. № 1449 "Про внесення змін до Постанови НКРЕ від 17.10.2005 р. № 910" ввела в дію нову редакцію Правил користування електричною енергією (далі -ПКЕЕ) та зобов'язала електропередавальні організації привести договори на постачання електричної енергії у відповідність чинної редакції ПКЕЕ. Однак відповідач відмовляється укладати договір в новій редакції.

У позові Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі відокремленого структурного підрозділу "Енергозбут Київенерго" просить суд зобов'язати Комунальне підприємство з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" укласти додаткову угоду до договору від 23.12.2005 № 40366 (о/р 40366011) з викладенням договору про постачання електричної енергії в новій редакції у Додатку № 1, а також Додатки № 2 та № 13 у редакції ПАТ "Київенерго".

У судовому засіданні 25.01.2012 року представник позивача позовні вимоги уточнив, просив зобов'язати КП "Житло-Сервіс" укласти додаткову угоду до вказаного договору із Додатком № 1, а також Додатком № 2 у редакції ПАТ "Київенерго".

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання. Надав суду відзив, в якому зазначив, що КП "Житло-сервіс" отримало від ПАТ "Київенерго" договір з додатками та з додатковою угодою у новій редакції. Листом № 110/913-2429 від 23.09.2011 р. відповідач повідомив позивача, що додаткову угоду та додатки до спірного договору ним підписаний з протоколом розбіжностей до п. 2.1 додатку № 2.6 договору. Однак, ПАТ "Київенерго" листом № 048-61-13847 від 14.10.2011 р. повернуло до КП "Житло-сервіс" надані матеріали розбіжностей без намагання узгодити пропозицію КП "Житло-сервіс", що свідчить про формальний підхід позивача. Просили відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.12.2005 р. між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (надалі за текстом - ПАТ "Київенерго", постачальник) та Комунальним підприємством з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" (надалі за текстом -КП "Житло-Сервіс", споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 40366 (о/р 40366011).

Під час дії вказаного договору Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25.12.2008 р. № 1449 внесені зміни до Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 17.10.2005 р. № 910, у зв'язку з чим, у позивача виникла необхідність привести договір № 40366 від 23.12.2005 р. про постачання електричної енергії до норм чинного законодавства, оскільки редакція вказаного договору про вже не відповідала чинним ПКЕЕ.

З метою приведення у відповідність до діючих Правил (ПКЕЕ) договору про постачання електричної енергії від 23.12.2005 № 40366 (о/р 40366011) ПАТ "Київенерго" направило на адресу відповідача пропозицію (лист № 048-61-11687 від 09.09.2011 р.) підписати проект додаткової угоди з додатками у новій редакції.

За результатами опрацювання проекту додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2005 року № 40366 (о/р 40366011), відповідач погодився з окремими його положеннями та 23.09.2011 р. направив ПАТ "Київенерго" протокол розбіжностей до договору, а також підписані з боку КП "Житло-Сервіс" договір з додатками 2, 13 з застереженням про наявність протоколу розбіжностей.

Із вказаного протоколу розбіжностей та листа відповідача вбачається, що КП "Житло-Сервіс" запропонувало позивачу виключити з пункту 2.1. додатку 2 до договору вимоги щодо екологічної броні, а також викласти пункт 2.1 додатка 2.6 до договору, що стосується порядку розрахунку, в наступній редакції: "Споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії за розрахунковий період за фактичним показанням засобів обліку електричної енергії до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим".

14.10.2011 року листом № 048-61-14847 ПАТ "Київенерго" повідомило відповідача, що не погоджується з його редакцією, оскільки не були додані примірники додаткових угод до Додатку № 1, протоколи розбіжностей до Додатку № 1. Щодо пункт 2.1 додатка 2.6 до договору (згідно протоколу розбіжностей до Додатку № 2) позивач зазначив, що згідно з пунктом 2.1 додатка 2 до договору (порядок розрахунків) оплата за фактично спожиту електричну енергію проводиться на підставі виписаних постачальником рахунків, а терміни оплати визначаються пунктом 2.2 даного додатка, що не було враховано відповідачем.

У подальшому КП "Житло-Сервіс" відмовило позивачу в підписанні запропонованої ПАТ "Київенерго" редакції протоколу розбіжностей, оскільки нова редакція позивача повністю повторювала раніше запропоновану редакцію пункту 2.1 додатку 2 до договору.

Відповідач вважає, що запропонована КП "Житло-Сервіс" в протоколі розбіжностей редакція пункту 2.1 додатку 2 до договору жодним чином не суперечить пункту 2.2 додатку 2 до договору в редакції ПАТ "Київенерго", відповідно до якого будь-які платежі здійснюються на підставі виставлених постачальником рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання. Також відповідач не заперечує отримувати виставлені рахунки на оплату активної електроенергії не пізніше 5 операційних днів до дати, зазначеної в п. 2.1 додатку № 2 до договору в редакції протоколу розбіжностей, наданого КП "Житло-Сервіс".

Вирішуючи спір у даній справі, суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав; встановлення, зміни та припинення господарських правовідносин

Згідно ч. 1 та 2 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Частиною 4 ст. 181 ГК України встановлено, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідно ч. 1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів визначений у статті 188 Господарського кодексу України, у відповідності до якої:

- зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (частина 1 статті 188) ;

- сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (частина 2 статті 188);

- сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (частина 3 статті 188);

- у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частина 3 статті 188).

У даному випадку спір між сторонами виник в процесі підписання сторонами додаткової угоди з додатками до договору від 23.12.2005 № 40366 (о/р 40366011), які відповідач не погоджується укладати в редакції, запропонованій ПАТ "Київенерго".

Частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Статтею 275 Господарського кодексу України встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору не допускається.

Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" регулювання відносин в електроенергетиці має особливості, визначені цим Законом. Ці особливості викликані об'єктивними умовами функціонування галузі.

Згідно ст. 26 Закону споживання електроенергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору постачання енергії.

Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Постановою НКРЕ України № 910 від 17.10.2005 року затверджені Правила користування електричною енергією, якими регулюються взаємовідносини, що виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 1.6 ПКЕЕ встановлено, що договір про постачання електричної енергії за регульованим тарифом укладається постачальником електричної енергії з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), на основі типового договору (додаток 3 до Правил).

Постановою НКРЕ України від 25.12.2008 р. № 1449 "Про внесення змін до Правил користування електричною енергією" введена в дію нова редакція Правил користування електричною енергією.

При цьому суб'єктів господарювання, на яких поширюється дія Правил, протягом трьох років від дати набрання чинності цією постановою зобов'язано привести взаємовідносини між собою у відповідність до вимог Правил.

Згідно з пунктом 5.5 ПКЕЕ (у новій редакції) договір про постачання електричної енергії містить такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей:

1) найменування постачальника електричної енергії та споживача;

2) місце і дату укладення Договору про постачання електричної енергії;

3) договірні величини споживання електричної енергії, договірні величини споживання електричної потужності (помісячно);

4) величини дозволеної та приєднаної потужності;

5) клас напруги споживача за точкою продажу, порядок застосування тарифів на електричну енергію, що використовується на потреби струмоприймачів різних тарифних груп тощо;

6) режим роботи електроустановки споживача. У разі укладення одного договору про постачання електричної енергії за двома або більше об'єктами споживача значення величин дозволеної та приєднаної потужності, режим роботи електроустановок споживача визначаються за кожним з об'єктів споживача;

7) значення показників якості електричної енергії (ПЯЕ);

8) узгоджений рівень надійності електропостачання (за категорією надійності);

9) порядок обліку перетікання реактивної електричної енергії, порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (у разі приєднання електроустановок споживача безпосередньо до мереж постачальника електричної енергії за регульованим тарифом);

10) режими постачання, розрахунковий облік споживання електричної енергії та величини потужності, контролю показників якості електричної енергії, порядок розрахунків за спожиту електричну енергію;

11) порядок погодження, встановлення, перегляду та коригування договірних величин;

12) заходи з підтримання стійкості енергосистеми, порядок введення обмежень та відключень при дефіциті енергії та потужності в енергосистемі;

13) відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування;

14) зобов'язання сторін у разі порушення договірних величин;

15) порядок зняття показів розрахункових засобів обліку, порядок надання та підтвердження інформації щодо даних розрахункового обліку електричної енергії, порядок та строки проведення розрахунків;

16) строк дії договору;

17) умови та порядок розірвання договору;

18) місцезнаходження, банківські реквізити сторін.

Умовами п. 5.6 ПКЕЕ передбачено, що невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є:

1) акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін;

2) відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип, покази на момент укладання договору тощо);

3) схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання;

4) повідомлення про граничні величини споживання електричної потужності та години контролю максимального навантаження енергосистеми;

5) за необхідності до договору про постачання електричної енергії додаються:

а) акти екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача;

б) порядок розрахунку технічних втрат електричної енергії в електричних мережах;

в) перелік випадків, коли постачання електричної енергії може бути обмежене споживачу, та порядок обмеження.

Отже, чинними Правилами користування електричною енергією визначено перелік обов'язкових умов, які є обов'язковими для укладення (зміну) договору про постачання електричної енергії.

Проаналізувавши запропоновану ПАТ "Київенерго" редакцію додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2005 № 40366 (о/р 40366011) з викладенням договору про постачання електричної енергії в новій редакції з додатками, суд дійшов висновку, що вони не відступають від змісту типового договору, Правил користування електричної енергії та не суперечать вимогам цих правил.

У відзиві на позовну заяву КП "Житло-Сервіс" посилається на те, що в запропонованій позивачем редакції додатку № 2 до договору період розрахунків менший на півмісяця, що є неприйнятним по причині надходження коштів за квартплату саме в період до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, який ПАТ "Київенерго" пропонує виключити з додатку № 2, хоча у нього є всі законні підстави надати можливість КП "Житло-сервіс" отримати кошти від населення для розрахунку з ПАТ "Київенерго" і прописати це в додатку. При цьому, оплата комунальних послуг населенням проводиться за затвердженими в установленому порядку тарифами не місяць в місяць, а в місяці, наступному за розрахунковим до 20 числа.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.6 Правил користування електричною енергію (абзац третій та п'ятий пункту 6.6 із змінами, внесеними згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики № 1449 від 25.12.2008) підприємства житлово-комунального господарства та підприємства, які надають послуги щодо забезпечення комунально - побутових потреб населення, в межах наданих населенню послуг, установи та організації, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору постачання або купівлю - продаж електричної енергії. Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем.

Проаналізувавши редакцію пунктів щодо порядку розрахунків, запропоновану позивачем, та редакцію пункту з цього питання, запропоновану відповідачем, суд дійшов висновку, що редакція ПАТ "Київенерго" відповідає змісту типового договору, Правилам користування електричної енергії в чинній редакції та не суперечать вимогам цих правил.

Щодо доводів відповідача про незгоду КП "Житло-Сервіс" з новою редакцією додатка № 1 суд зазначає, що з протоколу розбіжностей, а також з відзиву наданого суду, не вбачається саме в чому відповідач не погоджується з додатком № 1 до договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі відокремленого структурного підрозділу "Енергозбут Київенерго" до Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору від 23.12.2005 № 40366 (о/р 40366011), Додаток № 1, а також Додаток № 2 у редакції ПАТ "Київенерго" задоволено.

Зобов'язати Комунальне підприємство з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" (02081, м. Київ, Дніпровська набережна, 25-Б, ідентифікаційний код 31025659) укласти з Публічним акціонерним товариством "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) додаткову угоду до договору від 23.12.2005 № 40366 (о/р 40366011) з викладенням договору про постачання електричної енергії в редакції додатку № 1, а також додатку № 2, запропонованій Публічним акціонерним товариством "Київенерго" в особі відокремленого структурного підрозділу "Енергозбут Київенерго" ПАТ "Київенерго", відповідно до Постанови НКРЕ України від 17.10.2005 р. № 910 "Про внесення змін до Правил користування електричною енергією" та Постанови НКРЕ України від 25.12.2008 р. № 1449 «Про внесення змін до постанови НКРЕ від 17.10.2005 N 910 та затвердження Змін до Правил користування електричною енергією».

Стягнути з Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" (02081, м. Київ, Дніпровська набережна, 25-Б, ідентифікаційний код 31025659) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі відокремленого структурного підрозділу "Енергозбут Київенерго" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, ідентифікаційний код 26187763) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 25 січня 2012 р.

Повний текст рішення підписаний 01.02.2012 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна