Рішення № 26944154, 25.10.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.10.12р. Справа № 1/5005/8700/2012За позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 5 764 грн. 50 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Бойко Н.Л., дов. № 197-4016 від 19.04.2011р.;

від відповідача: Селяков О.В., дов № 79 від 01.01.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" вартість майнової шкоди в сумі 5 764 грн. 50 коп., заподіяну нестачею вантажу.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що відповідальність за нестачу вантажу повинна бути покладена на відправника, який не підготував вантаж до перевезення у вагоні відкритого типу. Просив в позові відмовити.

В порядку ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

13.05.2012р., 25.06.2012р. та 02.07.2012р. на адресу позивача від вантажовідправника ПрАТ "ГЗФ"Краснолуцька" у вагонах № 66689316 (за відправкою № 51749349), № 66233271 (за відправкою № 53810602), № 65732513 (за відправкою № 48163307) надійшов вантаж антрациту.

Під час видачі вантажу з перевіркою була встановлена вагова недостача продукції в кількості 9 670 кг.

З урахуванням норми недостачі -2 % відповідальна вагова недостача склала 5 490 кг продукції на суму 5 764 грн. 50 коп. з ПДВ, з яких: вагон № 66689316 за відправкою № 51749349 - нестача 1 380 кг; вагон № 66233271 за відправкою № 53810602 - нестача 1 420 кг; вагон № 65732513 за відправкою № 48163307 -нестача 1 380 кг.

Недостача продукції документально підтверджена комерційними актами АА № 042161/114 від 14.05.2012р., АА № 042213/161 від 25.06.2012р., АА № 042219/167 від 02.07.2012р., в яких зафіксовані ознаки незбереженого перевезення у вигляді поглиблень над люками, порушення маркування тощо.

Завантаження вантажу відбулося засобами відправника ПрАТ "ГЗФ"Краснолуцька".

Рахунки за поставлену продукцію № СФ-000217 від 10.05.2012р., № СФ-0000316 від 21.06.2012р., № СФ-0000335 від 28.06.2012р. сплачені позивачем у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти, сталося не з його вини.

Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угодою на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Відповідно до ст. 105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених Статутом та окремими договорами.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Згідно зі ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Комерційний акт АА № 042161/114 від 14.05.12р. складено в додаток до акту загальної форми № 5688, який був складений на станції Запоріжжя Ліве. За інформацією, викладеною в комерційному акті, вантаж маркований, на поверхні вантажу є поглиблення з одного боку вагону над 2, 3. 4, 5 люками розміром 600x80x30 см., де маркування порушене. Вагон у технічному відношенні справний, слідів течі вантажу не зафіксовано, вантаж, якого не вистачає, у вагоні вміститися міг.

Комерційний акт АА № 042213/161 від 25.06.12р. складено в додаток до актів загальної форми № 6229, який був складений на станції Запоріжжя Ліве та № 1217, скаредному на станції Нікополь. За інформацією, викладеною в комерційному акті, вантаж маркований вапном, крім виявленого поглиблення над 6-7 люками розміром 320х140х30 см.. Вагон у технічному відношенні - справний, течі вантажу не зафіксовано, вантаж, якого не вистачає, у вагоні вміститися міг.

Комерційний акт АА № 042219/167 від 02.07.12р. складено в додаток до акту загальної форми № 6324, який був складений на станції Запоріжжя Ліве. За інформацією, викладеною в комерційному акті, вантаж маркований, крім наявного поглиблення з одного боку вагону над 6, 7 люками розміром 250х100х20 см. Вагон у технічному відношенні - справний, течі вантажу не зафіксовано, вантаж, якого не вистачає, у вагоні вміститися міг.

Таким чином, відповідальність за нестачу, що утворилася під час перевезення, покладається на перевізника у розмірі фактичної шкоди, оскільки перевізник не забезпечив збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях, тобто на ДП "Придніпровська залізниця".

Складання комерційних актів та приймання продукції здійснено відповідно до складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002р. № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за номером 567/6855.

Відповідно до п. 14 Інструкції П-6 перевірка ваги нетто здійснюється у порядку, встановленому стандартами, технічними умовами та іншими обов'язковими для сторін правилами.

Згідно з п. А-1 Додатку 1 (обов'язковий) до ДТСУ 322-12-2-94 „Кокс кам'яновугільний, пековий і термоантарцит. Правила приймання", масу антрациту (нетто) визначають по різниці маси навантаженого складу (брутто), визначеного зваженням у Споживача, і маси порожніх вагонів, вказаної на їх трафаретах.

Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 44, 49, 82-86, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ-38, пр. К.Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520) 5 764 грн. 50 коп. (п'ять тисяч сімсот шістдесят чотири грн. 50 коп.) шкоди, 1 609 грн. 50 коп. (одну тисячу шістсот дев'ять грн. 50 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь Рішення підписано -29.10.12р.