Рішення № 26944127, 14.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 65/87 14.11.11

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО", м. Донецьк

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оріана", м. Київ

про стягнення 18 541,44 грн.

за участю представників:

від позивача : Покровська О.Ю. - представник за довіреністю № ГН-371 від 01.07.11 р.від відповідача :не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оріана" про стягнення заборгованості за договором перестрахування в розмірі 18 541,44 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземного транспорту № 02-06-ОРИАНА від 30.12.2005 р., внаслідок чого у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оріана" утворилась заборгованість в сумі 18 541,44 грн.

Так, у зв'язку з настанням страхового випадку 09.07.2006 р. з транспортним засобом Сузукі Гранд Вітара, державний реєстраційний номер АХ 5343 АК, який був застрахований у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 09226-20-02 від 07.06.2006 р., відповідач зобов'язаний сплатити частку перестрахового відшкодування та витрат на врегулювання страхового випадку в розмірі 15 170,40 грн. Однак, вказана сума відповідачем перерахована не була.

У позові Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оріана" суму основного боргу в розмірі 15 170,40 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 2 674,04 грн. та 3% річних -697,01 грн., а всього 18 541,44 грн.

У судовому засіданні 14.11.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.12.2005 р. між ЗАТ "СК "Східно-Українське страхове товариство", що змінило назву на Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО", а в подальшому - на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" (перестрахувальник) та ЗАТ "СК "Оріана", що змінило назву на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Оріана" (перестраховик) було укладено договір облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземного транспорту № 02-06-ОРИАНА (надалі -договір).

Відповідно до п. 1.2 договору предметом даного договору є страхування перестрахувальником на визначених дійсним договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків за договорами добровільного страхування наземного транспорту.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що перестрахування здійснюється на облігаторній пропорційній квотній основі.

Згідно з п. 2.4 договору перестрахувальник зобов'язується передавати, а перестраховик зобов'язується приймати в перестрахування частину відповідальності перестрахувальника за транспортними засобами, що прийняті останнім на страхування відповідно до п. 1.3 цього договору, починаючи з 01 січня 2006 року.

Пунктом 2.8 договору встановлено, що основний документообіг між сторонами здійснюється шляхом оформлення перестрахувальником щомісячних рахунків бордеро премій (додаток № 3 до цього договору).

Рахунок бордеро премій повинен містити повний перелік наземних транспортних засобів, для яких почала діяти у звітному місяці відповідальність перестраховика. (п. 2.8.1).

Керуючись пунктом 2.8.1 договору, 14.07.2006 р. сторони підписали рахунок бордеро премій за червень 2006 р. до договору № 02-06-ОРИАНА від 30.12.2005 р.

07 червня 2006 року між Демидком Анатолієм Петровичем (далі - страхувальник) і Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Східно-Європейське страхове товариство" (далі - страховик) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 09226-20-02 (далі - договір страхування), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Сузукі Гранд Вітара, державний реєстраційний номер АХ 5343 АК.

Згідно рахунку бордеро премій за червень 2006 р. відповідачем у перестрахування був взятий ризик настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспорту № 09226-20-02 від 07.06.2006 р. Умовами рахунку бордеро премій частка перестраховика у страховому відшкодуванні та витратах на врегулювання страхового випадку склала 15 170,40 грн., в томі числі частка перестраховика у страховому відшкодуванні - 15 160,60 грн. та частка у витратах на врегулювання страхового випадку -9,80 грн.

11 липня 2006 року страхувальник звернувся до позивача із заявою - повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку, а саме пошкодження автомобіля Сузукі Гранд Вітара, державний реєстраційний номер АХ 5343 АК внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 09 липня 2006 року в Харківській області.

ЗАТ "Страхова компанія "Східно-Європейське страхове товариство" визнало зазначену подію страховим випадком і здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 108 290,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6303 від 02 листопада 2006 року.

11.07.2006 р. позивач звернувся до відповідача із повідомленням про настання страхового випадку по договору добровільного страхування наземного транспорту № 09226-20-02 від 07.06.2006 р. та надав документи, передбачені договором перестрахування. (п. 3.2.5).

Відповідно до пункту 4.2 договору відшкодування перестраховиком своєї частки збитків перестрахувальнику здійснюється за збитками, в яких перестраховик, згідно умов цього договору, зобов'язаний прийняти участь, та шляхом надання перестрахувальником копій документів, зазначених в п. 3.2.5 договору, що стосуються окремого страхового випадку. Сплата частки суми збитків здійснюється перестраховиком на умовах розділу 7 додатку № 1 договору, а саме: протягом десяти робочих днів з дати отримання від перестрахувальника всіх документів, в разі відсутності порушень повинен сплатити свою частку страхового відшкодування, включаючи витрати на розслідування та врегулювання страхового випадку, згідно умов договору.

19 жовтня 2009 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія (вих. № 5112 від 19.10.2009 р.) з вимогою сплатити, належну позивачу суму страхового відшкодування.

Проте, 12.11.2009 р. відповідач листом № 786 повідомив позивача про відмову виплати частки страхового відшкодування у зв'язку із відсутністю всіх необхідних документів по страховому випадку, а саме протоколу медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння водія застрахованого транспортного засобу.

Правовідносини у сфері страхування, що виникли між сторонами, регулюються главою 67 розділу ІІІ Цивільного кодексу України, Законом України "Про страхування", за змістом яких сторонами за договором страхування є страховик та страхувальник, між якими в силу договору страхування виникають цивільні зобов'язання.

Згідно статті 987 Цивільного кодексу України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика, перестраховика, ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про страхування" перестрахуванням є страхування одним страховиком, цедентом, перестрахувальником, на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика, перестраховика, резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно із законодавством України, в якій він зареєстрований. Таким чином, до такого договору мають застосовуватись загальні положення про договір страхування.

Факт передання відповідачу у перестрахування автомобіля Сузукі Гранд Вітара, державний реєстраційний номер АХ 5343 АК, підтверджується рахунком бордеро премій за червень 2006 р.

Загальна сума перестрахувального відшкодування, що підлягає сплаті відповідачем, за вказаним рахунком бордеро становила 15 170,40 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що коли у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідач у своїй відмові посилається на відсутність протоколу медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння водія застрахованого транспортного засобу.

Як вбачається з довідки ДАІ від 11.10.2006 р., наданої представником позивача у судовому засіданні, водій автомобіля Сузукі Гранд Вітара, державний реєстраційний номер АХ 5343 АК Демидко А.П. на час скоєння ДТП в стані алкогольного сп'яніння не перебував.

До того ж суд зазначає, що перелік документів, визначений пунктом 3.2.5 договору перестрахування не містить протоколу медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння водія застрахованого транспортного засобу.

За таких обставин, враховуючи те, що судом встановлено неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо сплати належної частки в порядку перестрахування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 02-06-ОРИАНА від 30.12.2005 р. на суму 15 170,40 грн., а також те, що відповідачем в розумінні статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України не надані жодні належні докази, які б спростовували позовні вимоги, або підтверджували належне виконання зобов'язання за договором, вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 15 170,40 грн. визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 2 674,04 грн. -інфляційних втрат та 697,01 грн. -3% річних.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню також 2 674,04 грн. -інфляційних втрат та 697,01 грн. -3% річних.

Відповідно до ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оріана" про стягнення заборгованості за договором облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземного транспорту № 02-06-ОРИАНА від 30.12.2005 р. в розмірі 18 541,44 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оріана" (04135, м. Київ, вул. Галі Тимофеєвої, 3, ідентифікаційний код 30552209) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (83001, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Постишева, 60, ідентифікаційний код 31650052) суму основного боргу за договором облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземного транспорту № 02-06-ОРИАНА від 30.12.2005 р. в розмірі 15 170 (п'ятнадцять тисяч сто сімдесят) грн. 40 коп., інфляційну складову боргу в розмірі 2 674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) грн. 04 коп. та 3% річних в розмірі 697 (шістсот дев'яносто сім) грн. 01 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оріана" (04135, м. Київ, вул. Галі Тимофеєвої, 3, ідентифікаційний код 30552209) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (83001, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Постишева, 60, ідентифікаційний код 31650052) витрати по сплаті державного мита в сумі 185 (сто вісімдесят п'ять) грн. 41 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 14 листопада 2011 р.

Повний текст рішення підписано 21.11.2011 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна