Рішення № 26943916, 23.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.10.12 р. Справа № 5006/40/84/2012

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна», м. Київ

до Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк

про стягнення 6907, 16 грн.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Ігнатова Н.О., довіреність №Н-01/1801 від 10.07.2012.

Підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Донецька залізниця» (далі - відповідач) про стягнення 6907, 16 грн. в т.ч. суму основного боргу в розмірі 6772,78грн., 3% річних в розмірі 100,52 грн., інфляційні витрати в розмірі 33,86 грн.

02.10.2012 відповідач надав клопотання про припинення проваджене у справі в частині стягнення суми основного боргу, у зв'язку з оплатою, відповідачем основної суми боргу у розмірі 6772,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку зупинкою робіт по прийманню вантажів Донецької залізниці, відповідач на прохання позивача повинен повернути попередню оплату. Для повернення попередньої оплати, позивач неодноразово звертався з вимогою до відповідача, але вимога не була виконана, у зв'язку з чим просить суд стягнути вищезазначену суму, 3 % річних і інфляційні витрати.

Відповідач проти заборгованості не заперечував.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

01.01.2010 між сторонами був укладений договір №412/763 про організацію перевезення вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, відповідно до якого відповідач надає позивачу послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги, а позивач зобов'язується приймати та сплачувати за ці послуги.

На виконання умов договору позивач здійснював попередню оплату послуг на майбутні періоди.

Позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога №622 від 30.01.2012 з проханням здійснити повернення попередньої оплати у розмірі 6772,78грн.

Відповідно до пункту 1.1. Договору встановлено, що предметом цього договору є надання «Залізницею» «Вантажовласнику» послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.

Згідно до пункту 2.4. Договору, Вантажовласник зобов'язується здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуг и шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезень та вагонообігу на під'їзній колії на доходний-розподільчий рахунок Залізниці в ЄТЕХПД Ясинувата р/р №260360300019 у Донецькій філії АБ «Експрес-Банк» МФО-335838, код за ЄДРПОУ - 01074957. Адреса: 86000 Донецька область, м. Ясинувата, вул. Скрипника, 97а. Одержані кошти «залізниця» зараховує на особистий рахунок «Вантажовласника»

02.10.2012 від представника відповідача надійшла заява про припинення провадження у справі у зв'язку зі сплатою основного боргу у сумі 6772,78 грн., що підтверджується випискою з банку.

Приписами п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу встановлено, що Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Виходячи з вищезазначеного суд припиняє провадження у справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 6772,78 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543/96ВР, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок 3% річних від простроченої суми, суд дійшов висновку, що вимога позивача в цієї частині підлягає задоволенню частково, а саме в розмірі 99,37 грн.

Здійснивши перерахунок інфляційних витрат, суд нарахував 33,90 грн. Оскільки, розмір інфляційних витрат, на які претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку від має права, то суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 6772,78 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, ЄДРПОУ 01074957) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 68, ЄДРПОУ 30603572) 6906,01грн., в т.ч. суму основного боргу в розмірі 6772,78 грн., 3% річних в розмірі 99,37 грн., інфляційні витрати в розмірі 33,86 грн. та 1593грн. 37 коп. витрат з оплати судового збору.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 26 жовтня 2012 року.

Суддя Говорун О.В.