Рішення № 26943906, 25.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.10.12 р. Справа № 5006/24/74/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі судового засідання Гудковій К.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», м. Київ, ЄДРПОУ 20033533

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м. Донецьк, ЄДРПОУ 30244124

про: сплату страхового відшкодування у розмірі 3 427,03 грн.

представники сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» (надалі ПрАТ «СК «УНІКА») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 3 427,03 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 993, ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, ст.228 Господарського кодексу України, ст.27 Закону України «Про страхування».

На підтвердження позовних вимог позивач надав суду: копію договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 030414/4002/0000012 від 14.04.2011р.; копію первинної та розгорнутої довідки ВДАІ; копію Оболонського районного суду м Києва від 13.01.2011р.; копію страхового акту № 00076915 від 24.11.2011р.; копію платіжного доручення № 039670 від 30.11.2011р.; копію посвідчення водія Мельника Є.С. та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ААС 847959; копію висновку про оцінку вартості матеріальної матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням транспортного засобу № 591-1/КВ1 від 15.11.2011р. з актом огляду т/з, ремонтною калькуляцією та фото таблицями; копію полісу ОСЦПВВНТЗ №АА/0319015; копію заяви-вимоги № 812 від 27.01.2012р. зі зворотним повідомленням про вручення.

Позивач в судове засідання не з'явився, в попередньому судовому засіданні від нього надійшла телеграма, у якій останній просив розглянути справу за відсутністю представника позивача за наявними у матеріалах справи документами, позовну заяву підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, відзиву на позовну заяву не надав. До канцелярії суду надав клопотання про відкладення розгляду справи та копії правовстановлюючих документів, обґрунтувавши тим, що з підстав нещодавнього процесу реорганізації в частині зміни місцезнаходження й ліквідації відокремленого підрозділу відповідач був позбавлений можливості перевірити дійсність наданих позивачем документів та правомірність визначення розміру позовних вимог.

Від Оболонського районного суду м. Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення № 3-9086/2011 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Шандрука Станіслава Олександровича за ст. 124 КУпАП.

Судом відхилено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи за відсутності обґрунтованих підстав для його задоволення, крім того ПрАТ «Міська страхова компанія» не надано суду доказів вжиття заходів з перевірки дійсності наданих позивачем документів. Розгляд справи відкладався згідно ст. 77 ГПК України, саме за клопотанням відповідача.

Суд вважає, що наявних в матеріалах справи доказів достатньо для розгляду справи по суті, неявка сторін не перешкоджає такому розгляду, тому справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

13.10.2011р. о 08 год. 10 хв. в м. Києві за участю автомобіля «Mazda 323» д/н АА 8030 ІК під керуванням Шандрука Станіслава Олександровича та автомобіля «Daewoo Lanos TF 69Y» д/н АА 1484 КО під керуванням Мельника Єгора Сергійовича сталася дорожньо-транспортна пригода. В результаті ДТП, автомобіль «Daewoo Lanos TF 69Y» д/н АА 1484 КО, отримав механічни пошкодження.

14.04.2011 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» та Мельник Є.С. був укладений договір добровільного комплексного страхування транспортного засобу №030414/4002/0000012 відповідно до якого був застрахований автомобіль «Daewoo Lanos TF 69Y» д/н AA1484KO. (а.с.13)

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль «Mazda 323» д/н AA8030IK, яким керував Шандрук С.О., застрахований Приватним акціонерним товариством «Міська страхова компанія», згідно полісу ОСЦПВВНТЗ № АА/0319015 (а.с.36)

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 13.01.2011р. громадянина Шандрука С.О. визнано винним у скоєнні ДТП та за ст.124 КУпАП притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави. (а.с. 17)

Згідно умов договору добровільного комплексного страхування транспортного засобу №030414/4002/0000012 та відповідно до страхового акту № 00076915 від 24.11.2011р. ПрАТ «СК «УНІКА» сплатило власнику пошкодженого ТЗ страхове відшкодування в розмірі 3 427,03 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 039670 від 30.11.2011р. (а.с.19)

Матеріали справи свідчать, що на замовлення позивача Українсько-німецьким підприємством «Декра-Експерт» складено звіт з оцінки вартості матеріальних збитків (а.с. 21). Згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Daewoo Lanos TF 69Y» д/н АА 1484 КО, склала 3 975,85 грн.

ПрАТ «СК «УНІКА» звернулось до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» з заявою-вимогою №812 від 27.01.2012р., в якій просила сплатити суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 3 427,03 грн. (а.с.37). Проте, станом на дату подання позову відповідачем зазначеної вимоги не виконано.

Згідно ч.1,2 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частини 2 та 5 ст.1187 Цивільного кодексу України закріплюють, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Частиною1 ст.1172 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Пункт 1 частини 1 ст.1188 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

За приписами статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України «Про страхування». Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Пунктом 37.4 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З матеріалів справи вбачається, що сума виплаченого позивачем страхового відшкодування не перевищує ліміту відповідальності за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З наявного в матеріалах справи полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/0319015 вбачається, що ліміт по майну встановлено 50 000 грн., франшиза - 0.

Матеріали справи також свідчать, що позивач сплатив постраждалій особі страхове відшкодування за договором добровільного страхування у розмірі 3 427,03 грн. за платіжним дорученням № 039670 від 30.11.2011р. (а.с. 19).

Відповідно до статті 228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Господарський суд враховує, що за рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 року № 15-рп/2002, встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист, а ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» зазначено, що рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На час прийняття рішення у цій справі матеріали справи не містять доказів відшкодування в порядку регресу матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 3 427,03 грн. з боку відповідача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про сплату страхового відшкодування у розмірі 3 427,03 грн. - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (83053, м. Донецьк, вул. Червоножовтнева, 111, ЄДРПОУ 30244124) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (010601, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, ЄДРПОУ 20033533, п/р 26500455 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» МФО 300335) 3 427,03 грн. - страхове відшкодування, 1609,50 - судовий збір.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили через десять днів з моменту проголошення (підписання) і може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 25.10.2012р.

Суддя Величко Н.В.